Ухвала

від 22.02.2024 по справі 904/917/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 904/917/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Терещенка Віталія Леонідовича

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі

за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

1) Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України,

2) Державної екологічної інспекції Придніпровського округу

3) Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації,

до 1) Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області,

2) Виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області,

3) фізичної особи-підприємця Терещенка Віталія Леонідовича,

4) Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,

про скасування правовстановчих актів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього, зобов`язання повернути земельну ділянку природно-заповідного фонду,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2024 до Касаційного господарського суду надійшла, надіслана поштою 05.02.2024, касаційна скарга фізичної особи-підприємця Терещенка Віталія Леонідовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 (повний текст складено 23.01.2024) у справі № 904/917/23.

Приймаючи до уваги викладене скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Терещенка Віталія Леонідовича відповідають вимогам статей 287-291 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України підлягають розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У поданій касаційній скарзі викладено клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у цій справі до закінчення їх перегляду у касаційному порядку, обґрунтоване запобіганням нанесення збитків у зв`язку з вилученням із користування скаржника спірної земельної ділянки.

Розглянувши клопотання скаржника, суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.

Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.

Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, насамперед вона має бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини, які у даному випадку можуть утруднити поворот виконання судового рішення і наявністю доказів на підтвердження таких обставин.

Однак подане скаржником клопотання вказаним критеріям не відповідає, оскільки доводи заявника щодо запобігання збитків, що будуть завдані внаслідок дії судових рішень є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, які суд міг би оцінити.

Діючим законодавством, у тому числі процесуальним, передбачено право кожної особи на захист своїх прав та інтересів у суді, у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Лише посилання на потенційну можливість настання негативних наслідків не є тією безумовною підставою для зупинення виконання (дії) судового рішення.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.

Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання (дії) судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини 1 статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Керуючись статтями 234, 235, 287-291, 294, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Терещенка Віталія Леонідовича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 904/917/23.

2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні 02 квітня 2024 року о 10:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 332.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 18.03.2024 з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

4. Відмовити фізичній особі-підприємцю Терещенку Віталію Леонідовичу у задоволені клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 904/917/23.

5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

6. Витребувати з Господарського суду Дніпропетровської області та/або Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/917/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.

Просимо поєднати дотримання процесуальних норм з повагою до суду та до інших учасників справи, у зв`язку з чим максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 ГПК України.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? дев`ятої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.