Постанова

від 14.02.2024 по справі 675/540/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 675/540/21

Провадження № 22-ц/4820/264/24

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Заворотна А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Михнівські Лани» на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 року (суддя Демчук П. В., відомості про дату складення повного судового рішення відсутні) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрелітагро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Михнівські Лани», ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації права оренди земельних ділянок.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у с т а н о в и в :

У березні 2021 року ТОВ «Компанія «Укрелітагро», звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 04.02.2008 з власником земельних ділянок ОСОБА_1 були укладені договори оренди землі (ділянки кадастрові номери 6822183900:04:011:0687 площею 2,6743 га та 6822183900:04:011:0684 площею 2,6448 га), які зареєстровані 12.04.2012 в Ізяславському відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». 08.11.2018 вони уклали додаткові угоди до договорів оренди землі, відповідно до яких продовжено строк дії договорів оренди до 08.11.2028 з правом пролонгації. Зареєструвати право оренди не мають можливості. 16.01.2018 відповідачі уклали договори оренди вказаних земельних ділянок, які рішенням суду від 08.11.2019 визнані недійсними. 18.03.2020 ТОВ «Михнівські Лани» і ОСОБА_1 уклали договори оренди вказаних земельних ділянок, на підставі яких за ТОВ «Михнівські Лани» зареєстровано право оренди до 18.03.2030 з правом пролонгації. Правочини укладені з порушенням вимог законодавства і порушують права ТОВ «Компанія «Укрелітагро».

Тому позивач просив визнати недійсними договори оренди земельних ділянок кадастрові номери 6822183900:04:011:0687 площею 2,6743 га та 6822183900:04:011:0684 площею 2,6448 га, укладені 18.03.2020 між ОСОБА_1 і ТОВ «Михнівські Лани», та скасувати державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Михнівські Лани», внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора від 23.03.2020, поновлену на підставі рішення державного реєстратора від 05.02.2021, індексний номер 56484543 і 56484995.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 18.03.2020 між ОСОБА_1 і ТОВ «Михнівські Лани» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822183900:04:011:0687 площею 2,6743 га. Скасовано державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Михнівські Лани» земельної ділянки кадастровий номер 6822183900:04:011:0687 площею 2,6743 га, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Міністерства юстиції України Аврамченко С. С. 05.02.2021, індексний номер 56484995.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 18.03.2020 між ОСОБА_1 і ТОВ «Михнівські Лани» щодо земельної ділянки кадастровий номер 6822183900:04:011:0684 площею 2,6448 га. Скасовано державну реєстрацію права оренди за ТОВ «Михнівські Лани» земельної ділянки кадастровий номер 6822183900:04:011:0684 площею 2,6448 га, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Міністерства юстиції України Аврамченко С. С. 05.02.2021, індексний номер 56484543.

ТОВ «Михнівські Лани», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Вважає, що позивач як орендар діяв недобросовісно, зволікаючи із реєстрацією договору оренди, намагався збільшити термін оренди без погодження з орендодавцем. Строк дії договорів оренди, укладених з ТОВ «Компанія «Укрелітагро», закінчувався 04.02.2018, а тому додаткові угоди від 08.11.2018 укладені поза межами строку дії основних договорів. Суд не врахував те, що оспорювані договори укладені після спливу строку дії договорів оренди землі від 04.02.2008, а отже з дотриманням вимог законодавства. ОСОБА_1 повідомила позивача про відсутність наміру продовжувати дію договорів оренди від 04.02.2008 у зв`язку із закінченням строку їх дії. Суд не взяв до уваги те, що рішення державного реєстратора, на підставі яких зареєстровано право оренди ТОВ «Компанія «Укрелітагро», скасовані наказами Міністерства юстиції України з підстав їх незаконності.

У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені відповідно до вимог ЦПК України.

Представники ТОВ «Компанія «Укрелітагро» і ТОВ «Михнівські Лани» подали заяви про відкладення розгляду справи у зв`язку з їх зайнятістю в інших справах. Докази на підтвердження поважності причин неявки не надали.

Клопотання не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи можливість юридичних осіб направити для участі в судовому засіданні інших представників, поважні причини неявки в судове засідання відсутні.

Колегія суддів вважає за можливе слухати справу за відсутності представників сторін і виходить з того, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, не відкладаючи розгляду справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ОСОБА_1 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку є власником земельних ділянок кадастрові номери 6822183900:04:011:0687 площею 2,6743 га та 6822183900:04:011:0684 площею 2,6448 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Михнівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області. Право власності зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с. 14-19, т. 1).

04.02.2008 між ОСОБА_1 і ТОВ «Компанія «Укрелітагро» укладено договори оренди землі, за умовами яких у строкове платне користування передано земельні ділянки кадастрові номери 6822183900:04:011:0687 площею 2,6743 га та 6822183900:04:011:0684 площею 2,6448 га. Договори укладені на 10 років (а.с. 20-23, т. 1).

Зазначені договори 12.04.2010 зареєстровані в Ізяславському відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 041075400740 і № 041075400741.

16.01.2018 ОСОБА_1 і ТОВ «Михнівські Лани» уклали договори оренди зазначених земельних ділянок на строк 10 років.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08.11.2019 у справі № 675/958/19 визнано недійсними договори оренди земельних ділянок № С16-01/18 та № С16-01/18-5, укладені 16.01.2018 між ОСОБА_1 і ТОВ «Михнівські Лани» щодо земельних ділянок кадастрові номери 6822183900:04:011:0687 площею 2,6743 га та 6822183900:04:011:0684 площею 2,6448 га (а.с. 28-30, т. 1).

08.11.2018 ОСОБА_1 і ТОВ «Компанія «Укрелітагро» уклали додаткові угоди до договорів оренди землі від 04.02.2008, відповідно до яких договори оренди діють до 08.11.2028 (а.с. 24-27, т. 1).

18.03.2020 між ОСОБА_1 і ТОВ «Михнівські Лани» укладено договори оренди земельних ділянок, предметом яких є передання у строкове платне користування двох спірних земельних ділянок строком на 10 років (а.с. 58-59, 66-67, т. 1).

На підставі цих договорів 19.03.2020 зареєстровано право оренди ТОВ «Михнівські Лани» на земельні ділянки кадастрові номери 6822183900:04:011:0687 та 6822183900:04:011:0684 (а.с. 62, 69, т. 1).

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що укладення спірних договорів оренди під час дії договорів оренди, укладених з ТОВ «Компанія «Укрелітагро», суперечить вимогам закону та порушує права позивача.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові не заслуговують на увагу з таких підстав.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (стаття 792 ЦК України).

Положеннями статті 124 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

За змістом статті 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон №161-XIV), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 статті 203 ЦК України).

Положеннями статті 24 Закону №161-XIV передбачені обов`язки орендодавця, зокрема обов`язок не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною (пункт «в» частини 3 статті 152 ЗК України).

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 зазначено:

«Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (частина друга статті 24 Закону № 161-XIV); укладення договору оренди земельної ділянки під час дії іншого договору оренди цього ж об`єкта може перешкоджати первинному орендареві реалізувати його право користування відповідною ділянкою (див. постанови від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, 01 квітня 2020 року у справі №610/1030/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 конкретизувала власний правовий висновок щодо права орендаря за первинним договором оренди земельної ділянки на захист свого права, визначивши, що якщо під час дії першого договору оренди земельної ділянки був укладений другий договір з іншим орендарем і право останнього зареєстроване, то суд зможе захистити право первинного орендаря тоді, коли на підставі відповідного судового рішення цей орендар зможе зареєструвати своє право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте таку можливість первинний орендар матиме лише тоді, коли на момент набрання судовим рішенням про задоволення відповідного позову законної сили цей орендар матиме чинне право оренди, зокрема якщо не спливе строк оренди чи буде поновленим первинний договір оренди.

За відсутності реєстрації права оренди первинного орендаря у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позовні вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди землі за договором оренди, укладеним у період дії первинного договору, підлягають задоволенню, якщо на час ухвалення рішення суду первинний орендар матиме чинне право оренди та зможе його зареєструвати.

У разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди оскаржуваний договір оренди може бути визнано недійсним».

Суд першої інстанції, установивши, що внаслідок укладення 18.03.2020 між ОСОБА_1 і ТОВ «Михнівські Лани» договорів оренди земельних ділянок кадастрові номери 6822183900:04:011:0687 і 6822183900:04:011:0684 та реєстрації права оренди за ТОВ «Михнівські Лани» були порушені права позивача на оренду спірних земельних ділянок, які виникли на підставі чинних договорів оренди цих земельних ділянок, укладених 04.02.2008 з урахуванням додаткових угод від 08.11.2018 до договорів оренди землі від 04.02.2008 між ТОВ «Компанія «Укрелітагро», як орендарем, і ОСОБА_1 , як орендодавцем (власником), обґрунтовано визнав недійними оспорювані позивачем договори оренди земельних ділянок, укладені з ТОВ «Михнівські Лани» та скасував державну реєстрацію права оренди.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про укладення 08.11.2018 додаткових угод до договорів оренди землі від 04.02.2008 поза межами строку дії основних договорів.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України у редакції, чинній на час укладення договорів оренди 04.02.2008).

Статтями 18, 20 Закону №161-XIV у редакції, чинній на час укладення договорів оренди 04.02.2008, передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Права й обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору оренди земельних ділянок, набуваються лише після його державної реєстрації, як передбачено наведеними вище вимогами Закону № 161-XIV.

Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельних ділянок можуть лише після державної реєстрації таких договорів.

Відповідно до частини 3 статті 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки 04.02.2008, так і на момент його державної реєстрації 12.04.2010, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина 2 статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини 3 статті 631 ЦК України.

До такого висновку прийшла Великака Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

На підставі частини 4 статті 263 ЦПК України зазначені вище висновки Великої Палати Верховного Суду апеляційний суд враховує при застосуванні наведених вище норм права до спірних правовідносин.

ОСОБА_1 і ТОВ «Компанія «Укрелітагро» підписали договори оренди землі 04.02.2008.

При цьому сторони узгодили у пункті 7 договору строк 10 років, на який укладено договір, у пункті 42 визначили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору.

Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

З договорів оренди вбачається, що вони зареєстровані 12.04.2010 в Ізяславському відділі Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 041075400740 і № 041075400741.

Отже, строк договорів закінчувався 12.04.2020.

08.11.2018 ОСОБА_1 і ТОВ «Компанія «Укрелітагро» уклали додаткові угоди до договорів оренди землі від 04.02.2008, відповідно до яких договори оренди діють до 08.11.2028.

Тому безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на закінчення строку дії договорів, укладених з ТОВ «Компанія «Укрелітагро», 04.02.2018.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010).

Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування рішення, суд не допустив.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Михнівські Лани» залишити без задоволення.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 лютого 2024 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта