Ухвала

від 19.02.2024 по справі 2-2745/10

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2745/10

Провадження № 4-с/161/11/24

У Х В А Л А

19 лютого 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Новак Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за скаргою Приватного підприємства «Захід» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

В С Т А Н О В И В:

27.12.2023 року представник скаржника адвокат Ліпкевич І.В. в інтересах ПП «Захід» звернувся до суду з вищевказаною скаргою.

В обґрунтування якої зазначив, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.03.2010 року в справі № 2-2745/10 за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Захід» про стягнення заборгованості, ухвалено стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 893085,36 грн, витрати на конвертацію валюти по 649,99 грн та судовий збір.

На виконанні Локачинського РВ ВДВС ГТУЮ у Волинській області перебувало виконавче провадження № 22032411 про стягнення з ПП «Захід» на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в розмірі 893085,36 грн.

01.11.2010 заступником начальника Локачинського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Толось А.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» та направлено виконавчий лист за належністю в ВПВР ГУЮ у Волинській області, після чого арешт із майна ПП «Захід» не був знятий.

06.04.2015 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист у справі №2-2745/10 від 24.09.2010повторно до виконання стягувачем не пред`являвся, та на виконанні не перебуває..

На даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний арешт на все нерухоме майно скаржника, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта від 20.10.2023р. №351220437, який перешкоджає підприємству вільно володіти та розпоряджатися нерухомим майном, що перебуває у його власності.

Строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання у даній справі закінчився ще 07.04.2018року, постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №22432347до виконання не пред`являлась та на виконанні у державного виконавця не перебуває та не може перебувати, а борг по виконавчому документу перед стягувачем відсутній. Тому, вважає, що боргові зобов`язання ПП «ЗАХІД» за кредитним договором №014/1101/82/37175 від 31.07.2007р. що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та за Договором поруки № 014/1101/82/37175/П від 31.07.2007р. що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Захід» відсутні, що є підставою для зняття арешту зі всього майна ПП «ЗАХІД».

У зв`язку з тим, що представник скаржника змушений був повторно звертатись із окремою заявою про зняття арешту з майна боржника та невчинення дій на зняття арештів з майна боржника, просив суд поновити ПП «ЗАХІД» строк для подання скарги на дії державної виконавчої служби та ???зобов`язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти (скасувати) арешт із всього нерухомого майна, що був накладений Заступником начальника Локачинського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Толось А.М.

Представники скаржника адвокат Ліпкевич І.В. та Романова І.О. подали заяви про розгляд скарги у їх відсутності, заявлені вимоги підтримали з підстав, які викладені у вищевказаній скарзі, просили скаргу задовольнити.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслав на адресу суду заяву про розгляд скарги без його участі.

Представники інших заінтересованих осіб, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, будь-яких заяв, клопотань чи письмових заперечень на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За наведених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі сторони стягувача.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Також, в ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» закріплено, що боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Судом встановлено, що 05.11.2010головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Волинській області винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №22432347про стягнення із ПП «Захід» на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»893085грн 36 коп заборгованості за кредитним договором на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено виконавчий лист за належністю в ВПВР ГУЮ у Волинській області (а.с.12).

06.04.2015 заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Волинській області винесено Постанову про повернення виконавчого листа №2-2745 від 24.09.2010стягувачу (а.с. 13).

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист у справі №2-2745/10 від 24.09.2010повторно до виконання стягувачем не пред`являвся, та на виконанні не перебуває (а.с.16).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта від 20.10.2023р. №351220437, на нерухоме майно ПП «Захід» накладено арешт (а.с.14-15).

Як вбачається із повідомлення ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 03.04.2017р. вих. №114/9-0-00/33 29березня2017р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» був укладений Договір відступлення права вимоги №114/7-4415, згідно з якими відбулося відступлення Новому кредитору всіх прав вимоги за кредитним договором №014/1101/82/37175 від 31.07.2007р., який був укладений з ОСОБА_1 . Разом з відступленням права вимоги за Кредитним договором до Нового кредитора були відступлені та перейшли також права, що належали Первісному кредитору за договором поруки №014/1101/82/37175/П від 31.07.2007р., який був укладений з ПП «Захід» в забезпечення виконання зобов?язань за Кредитним договором (а.с.18-24).

Згідно відповіді ПАТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» № 964/IV від 19.05.2023, станом на 29.03.2017р., новим кредитором у зобов?язанні слід вважати не АТ «МІБ», а ТОВ «Арма Факторинг» у зв`язку із укладення між останніми Договору комісії від 29 березня2017р (а.с.27).

Відповідно до відповіді НБУ від 23.06.2023р №27-0007/44890: згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11.04.2017№1028ТОВ "АРМА ФАКТОРИНГ" було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу. В подальшому, відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг від 18.07.2019 №1383(набрало чинності з 18.08.2019) ТОВ "АРМА ФАКТОРИНГ" було анульовано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу. Згідно із розпорядженням Нацкомфінпослуг від 29.10.2019№2161ТОВ "АРМА ФАКТОРИНГ" було виключено з Державного реєстру фінансових установ. 3 огляду на викладене, Національний банк не володіє актуальною інформацією про контактну особу Товариства. До вказаної відповіді НБУ було долучено Повідомлення про передачу права вимоги від 29.03.2017р. вих. №147/03, що було підписане представником ТОВ «Арма Факторинг» з якої вбачається, що 30 березня2017р. ТОВ «Арма Факторинг» передала всі права вимоги громадянину України - ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/1101/82/37175 від 31.07.2007р. що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та за Договором поруки № 014/1101/82/37175/П від 31.07.2007р. що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Захід». Підстава набуття права вимоги - Договір комісії від 29 березня2017року (а.с.33-34).

Згідно повідомлення про відступлення права вимоги за договором кредиту та договорами забезпечення від 29.03.2017р. та Довідки від 30.03.2017р., ТОВ «Арма Факторинг» передала всі права вимоги громадянину України - ОСОБА_3 за кредитним договором №014/1101/82/37175 від 31.07.2007р. та договорами забезпечення та про те, що ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) фінансових та майнових претензій до ОСОБА_1 та Приватного підприємства «ЗАХІД» за договорами кредиту та поруки у нього не має (а.с.36).

ОСОБА_3 - кінцевий стягувач ПП «ЗАХІД» ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 17.10.2022року серія НОМЕР_2 (а.с.37).

Відповідно до відповіді від 06 листопада2023р. №29193, згідно відомостей із автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №22432347за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-2745/10 про стягнення із ПП «Захід» на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»893085грн 36 коп заборгованості за кредитним договором. 06.04.2015р. Заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Волинській області винесено Постанову про повернення виконавчого листа №2-2745 від 24.09.2010стягувачу. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист у справі №2-2745/10 від 24.09.2010повторно до виконання стягувачем не пред`являвся, та на виконанні не перебуває. (а.с.46).

У відповіді ВПВР УЗПВР у Волинській області ЗМРУ МЮ від 06.12.2023р. №32799 на заяву про зняття арешту з нерухомого майна ПП «ЗАХІД» зазначено, що у зв?язку із не стягненням виконавчого збору за виконавчим провадженням №22432347та відсутністю інших підстав для зняття арешту передбачених статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» - підстави для зняття арешту із майна ПП «ЗАХІД» відсутні (а.с. 50-51).

З матеріалів скарги вбачається, що представник скаржника оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні його заяви про зняття арешту.

Відповідно до ч. 6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції яка діяла станом на дату завершення виконавчого провадження №22432347у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Судом встановлено, що виконавче провадження №22432347було завершене 06.04.2015року, виконавчий лист у справі № 2-2745 про стягнення боргу із ПП «ЗАХІД» повторно до відділу ДВС стягувачем не пред?являвся та на виконанні не перебуває, строк на пред?явлення виконавчого листа до виконання у даній справі закінчився ще 07.04.2018року, постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №22432347до виконання не пред?являлась та на виконанні у державного виконавця не перебуває та не може перебувати, а борг по виконавчому документу перед стягувачем відсутній.

Тому суд приходить до висновку, що наявні всі належні та допустимі докази про відсутність боргових зобов?язань ПП «ЗАХІД» за кредитним договором № 014/1101/82/37175 від 31.07.2007р. що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та за Договором поруки № 014/1101/82/37175/П від 31.07.2007р. що був укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Приватним підприємством «Захід», що є підставою для зняття арешту зі всього майна ПП «ЗАХІД».

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 та ч. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов?язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов?язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 07.09.2022р. у справі №523/19204/19 (провадження № 61-3844св22), постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня2019року №904/51/19 (провадження №12-122гс19), в постановах від 29 липня2020року в справі № 161/3171/19 (провадження №61-2484св20), ухваленій Верховним Судом у складі Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, від 20 січня2021року в справі №157/298/19 (провадження №61-20261св19), ухваленій Верховним Судом у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду та у Постанові від 24.05.2021р. у справі №712/12136/18 (провадження цивільного суду № 61-4726к19) ухваленій Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

Відповідно до ч.1 ст.321 Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р.) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У свою чергу, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що у ПП «Захід» існують будь-які невиконанні зобов`язання перед іншими особами чи державою в ході розгляду справи не здобуто.

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення скарги Приватного підприємства «Захід» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України,суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Приватного підприємства «Захід» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовольнити.

Поновити Приватному підприємстві «Захід» строк на подачу скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зобов?язати посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти (скасувати) арешт із всього нерухомого майна (код ЄДРПОУ 20132169), що був накладений Заступником начальника Локачинського РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Толось А.М., а саме:

- вид обтяження: арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження (спеціальний розділ):10186491, що було зареєстроване 20.10.2010р. Державним реєстратором Реєстраційної служби Луцького РУЮ Волинської області Силкою Т.Ю., на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження серія та номер:22032411 від 20.10.2010, видавник ВДВС Локачинського РУЮ Толось А.М., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:22394155від 25.06.2015р.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК Україниз дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк