Ухвала
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 2-165/11
провадження № 61-2258ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу адвоката Ліфшиць Зої Олександрівни як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альона Анатоліївна, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила визнати виконавчий лист № 2-165/11 відносно ОСОБА_1 , виданий 03 березня 2011 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, таким, що не підлягає виконанню.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалою від 03 серпня 2023 року заяву задовольнив. Визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-165/11 відносно ОСОБА_1 , виданий 03 березня 2011 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Визнав таким, що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа № 2-165/11 відносно ОСОБА_1 , виданий 17 лютого 2014 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Перший український міжнародний банк» задовольнив. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 серпня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовив.
14 лютого 2024 року адвокат Ліфшиць З. О. як представник ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, зміст пункту 25 частини першої статті 353 та пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи наведене, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення у постанові Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Ліфшиць Зої Олександрівни як представника ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Приходько Альона Анатоліївна, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2024 |
Оприлюднено | 23.02.2024 |
Номер документу | 117180000 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні