Ухвала

від 05.02.2024 по справі 335/9166/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

5 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 335/9166/21

провадження № 61-793ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Дар`я Олександрівна, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 5 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної ради, Комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2024 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Д. О., на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 5 грудня 2023 року, повний текст якої складно 15 грудня 2023 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Д. О., не містить відповідних відомостей щодо наявності або відсутності електронних кабінетів.

Касаційний суд також повідомляє адвокату Коротченко Д. О., що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Касаційна скарга містить твердження заявника про звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Статтею 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Питання щодо звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору, розглядалося Великою Палатою Верховного Суду у справі № 9901/311/19

(провадження № 11-795заі19). За результатом розгляду вказаної справи прийнято постанову від 9 жовтня 2019 року.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року

у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм

пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Д. О., звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької обласної ради № 68 від 29 липня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 , директора Комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, та припинення укладеного з ним контракту до закінчення строку його дії»; поновити його на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Обласна інфекційна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 липня 2021 року до 15 вересня 2021 року у розмірі 61 030,60 грн; стягнути із Запорізької обласної ради моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Касаційний суд доходить висновку, що даний позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій.

Слід зазначити, що вимоги, заявлені ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Д. О., не охоплюються положеннями статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також жодним чином не стосуються соціального і правового статусу заявника саме як учасника бойових дій.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Касаційна скарга також містить клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, яке обґрунтоване тим, що предметом позову є захист трудових прав. Правовою підставою для задоволення клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Д. О., визначає пункт 3 частини першої статті 8 та частину другу статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання касаційної скарги на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 5 грудня 2023 року в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд не вирішує, оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Звільнення від сплати судового збору за вимоги про відшкодування моральної шкоди Законом України «Про судовий збір» не передбачено.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Обставини, зазначені ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Д. О., не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження його реального майнового стану, який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Заявником не доведено обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Тому клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору або відстрочення його сплати не підлягає задоволенню.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні

пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час подання позову, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405грн).

Тому за подання касаційної скарги заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 984,80 грн (992,40*200%), про що надати відповідний документ, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано за платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Дар`я Олександрівна, про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати за подання касаційної скарги на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя

від 22 червня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 5 грудня 2023 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Коротченко Дар`я Олександрівна, на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 5 грудня 2023 року залишити без руху.

Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Карпенко