Постанова

від 21.02.2024 по справі 826/8774/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 826/8774/16

адміністративне провадження № К/9901/44080/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року у складі колегії суддів: Костенка Д.А. (головуючий), суддів: Донця В.А., Мамедової (Шрамко) Ю.Т. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кобаля М.І. (головуючий), суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) про визнання протиправним та скасування наказу, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

- визнати незаконним наказ відповідача від 30 травня 2016 року №1535/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року, позов задовольнив.

2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач порушив процедуру розгляду скарг та прийняття відповідного рішення, чим порушив право і позбавив можливості позивача, який був обраний керівником заінтересованої особи, взяти участь у розгляді скарги, що є критерієм перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

3. Суди попередніх інстанцій встановили:

3.1 Мін`юст прийняв наказ від 30 травня 2016 року №1535/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яким задоволено скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18 травня 2016 року у повному обсязі і скасовано реєстраційні дії щодо громадської організації «Спілка журналістів-догхантерів» (ЄДРПОУ 40400485), а саме: від 6 квітня 2016 року №10691020000036678 (далі - наказ).

3.2 Підставою прийняття наказу є висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) від 20 травня 2016 року.

3.3 У висновку від 20 травня 2016 року Комісія дійшла висновку про задоволення скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18 травня 2016 року у повному обсязі, у зв`язку з чим підлягають скасуванню реєстраційні дій щодо громадської організації «Спілка журналістів-догхантерів».

3.4 Уважаючи протиправним оскаржуваний наказ, позивач звернувся до суду з цим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство юстиції України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

4.1 На її обґрунтування відповідач посилається на необхідність правового висновку щодо захисту немайнових прав внаслідок виконання наказу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації громадської організації. Також посилається на те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подав.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України, згідно яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Спірні відносини регулюються Конституцією України, Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755) та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 (далі - Порядок №1128).

9. Згідно пункту 1 частини другої статті 34 Закону №755 Мін`юст розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду).

10. Частиною третьою статті 34 Закону №755 передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

11. Згідно з частиною шостою статті 34 Закону №755 за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

- відмову в задоволенні скарги;

- задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

12. Відповідно до пункту 12 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.

13. Пунктом 14 Порядку №1128 передбачено, що висновок комісії, на підставі якого суб`єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов`язково містить інформацію про те, що:

1) рішення, дії або бездіяльність суб`єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб`єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 34 Закону №755.

14. Відповідно до пункту 3 Порядку розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

15. Згідно із пунктом 7 зазначеного Порядку у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

16. Відповідно до пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

17. Згідно з пунктом 10 Порядку №1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє скаржнику (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкту оскарження та іншим заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) рекомендованою телеграмою;

2) телефонограмою;

3) факсимільним повідомленням;

4) засобами електронної пошти.

18. Відповідно до пункту 11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються суб`єкту оскарження та заінтересованим особам, зазначеним у скарзі або встановленим відповідно до відомостей реєстрів, не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

19. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що Мін`юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги та дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрана Мін`юстом форма повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги.

20. Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку №1128 слово "обов`язково" для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Мін`юст має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

21. Недотримання порядку розгляду скарги не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

22. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

23. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії у порядку визначеному пунктом 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року №37/5.

24. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18 та 26 квітня 2019 року (справи №№826/9791/17, 821/669/17, відповідно).

25. Щодо листа Мін`юсту від 2 червня 2016 року №5/14675-0-33-16/19К про направлення Громадській організації «Спілка журналістів-догхантерів» копії оскаржуваного наказу колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що вказаний лист не стосується повідомлення адресата - про час і місце розгляду скарги, а тому не є належним доказом на підтвердження цього факту.

Відносно копії листа Мін`юсту від 19 травня 2016 року №14675-0-33-16/19К, яким Громадській організації «Спілка журналістів-догхантерів» повідомлялося, що розгляд скарг відбудеться 20 травня 2016 року о 12:00 год, апеляційний суд зазначив, що відповідач не надав доказів, які б свідчили про направлення цього листа заінтересованій особі у спосіб, визначений пунктом 10 Порядку №1128.

26. Ураховуючи зазначене, Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що Мін`юстом порушено вимоги пунктів 9-11 Порядку №1128 і позбавлено можливості заінтересовану особу, взяти участь у розгляді скарги, що є критерієм перевірки правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства, оскільки позивач, не був належним чином та своєчасно повідомлений про розгляд поданих щодо нього скарг.

Вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у розгляді скарг, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою їх повного та об`єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного Наказу.

Водночас це не звільняє відповідача від обов`язку повторно розглянути скаргу з дотриманням встановленої законом процедури.

27. Щодо доводів касаційної скарги про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів колегія суддів зазначає таке.

28. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

29. Справою адміністративної юрисдикції в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

30. За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

31. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

32. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що у цій справі позивач порушення своїх прав оскаржуваним наказом Мінюсту вбачає у наслідках, спричинених таким рішенням (у формі наказу), яке вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільно правовідносин, мають немайновий характер і пов`язані з реалізацією його немайнових інтересів, а тому визнання незаконним такого наказу є способом захисту цивільних прав та інтересів позивача.

33. Проте колегія суддів зазначає, що предметом спору в цій справі є процедура розгляду скарг та прийняття відповідного рішення Міністерством юстиції України, тому помилковими є доводи касаційної скарги, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

34. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

35. Відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

36. За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 139, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2021 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: В.М. Кравчук О.П. Стародуб