Ухвала

від 22.02.2024 по справі 520/916/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2024 року

м. Київ

справа №520/916/22

адміністративне провадження №К/990/376/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Прокопенка О. Б., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевірив касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі за позовом Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до Державної аудиторської служби України третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" ЛТД про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" ЛТД, в якому, з урахуванням уточнення, просило суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 28 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-11-25-002167-b, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року адміністративний позов Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради залишено без задоволення.

Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року апеляційні скарги Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" ЛТД задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року скасовано.

Прийнято постанову, якою задоволено позов Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.

Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 28 грудня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UА-2020-11-25-002167-b, яка проведена Управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) грн 50 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хазар" ЛТД витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна аудиторська служба України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року касаційну скаргу повернуто заявникові.

25 грудня 2023 року засобами поштового зв`язку відповідач повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.

29 січня 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги.

Перевіривши матеріали заяви про усунення недоліків касаційної скарги, Суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю

За правилом частини шостої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року) особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку.

Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Судом встановлено, що до Верховного Суду надійшло сформоване за допомогою підсистеми «Електронний суд» заява про усунення недоліків від 29 січня 2024 року.

Проте зі змісту цієї заяви вбачається, що вона по суті є супровідним листом, до якого додано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, та яка не була сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», а додана до супровідного листа як додаток в порушення пункту 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС .

Відомості про сформування скаржником заяви про усунення недоліків касаційної скарги в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання відповідачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 24 січня 2024 року.

Статтею 167 КАС України визначені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Згідно з пунктом 1 частини першої цієї статті КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З урахуванням викладене, Суд повертає заяву про усунення недоліків касаційної скарги без розгляду, оскільки її подано у непередбачений чинним процесуальним законодавством спосіб.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених вище приписів процесуального закону, Суд дійшов висновку про необхідність продовження скаржника процесуального строку, встановленого ухвалою Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху.

Отже, Суд вважає за доцільне продовжити процесуальний строк для усунення виявлених недоліків на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Керуючись статтями 121, 248, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Повернути заяву про усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, без розгляду.

2.Продовжити Державній аудиторській службі України строк для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у цій справі на десять днів із дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: О.Б. Прокопенко

Ж.М. Мельник-Томенко