Ухвала

від 22.02.2024 по справі 654/3499/16-ц

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 654/3499/16-ц

Номер провадження: 22-ц/819/36/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Приходько Л. А.,

суддів: Бездрабко В.О.,

Пузанової Л. В.,

секретар Доброва К.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

позивач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

відповідач - Голопристанський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області,

відповідач - приватний нотаріус Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршалової Марини Володимирівни,

відповідач - Відділ Держкомзему у Голопристанському районі Херсонської області,

третя особа - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочнерішення Голопристанськогорайонного судуХерсонської областівід 16березня 2017року у складі головуючого судді Францішко Ю.В.,

встановив:

Заочним рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано акт від 20 січня 2014 року, затверджений начальником ВДВС Голопристанського районного управління юстиції про передачу майна стягувану ОСОБА_3 .

Визнано недійсними свідоцтва про право власності від 25 січня 2014 року на земельні ділянки з кадастровими номерами №6522381500:07:004:0002, №6522381500:07:004:0003, видані приватним нотаріусомГолопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршаловою М. В. ОСОБА_3 та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки площею 2,000 га, кадастрові номери№6522381500:07:004:0002, №6522381500:07:004:0003, які розташовані на території АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 6522381500:07:004:0002, яка розташована на території Геройської сільської ради, с. Геройське, Голопристанського району Херсонської області.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 6522381500:07:004:0003, яка розташована на території Геройської сільської ради, с. Геройське, Голопристанського району Херсонської області.

Внаслідок збройної агресії РФ 24 лютого 2022 року припинено роботу Голопристанського районного суду Херсонської області, та теперішній час Голопристанська територіальна громада находиться та тимчасово окуповані території

Розпорядженням голови Верховного Суду від 26 вересня 2022року №52 «Про зміну територіальної підсудності судових справ судів Херсонської області» змінено територіальну підсудність судових справ Голопристанського районного суду Херсонської області. Визначено, що справи Голопристанського районного суду Херсонської області повинні розглядатись Теплодарським міським судом Одеської області.

У травні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Теплодарського міського суду Одеської області із заявою про перегляд заочного рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року у справі №654/3499/16-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, правонаступником якого є Голопристанський відділ державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршалової М. В., відділу Держкомзему у Голопристанському районі Херсонської області, третя особа ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування акту про передачу майна стягувачу, визнання недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності.

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 13 червня 2023 року ініційовано питання щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №654/3499/16-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, правонаступником якого є Голопристанський відділ державної виконавчої служби у Скадовському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), приватного нотаріуса Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршалової М. В., відділу Держкомзему у Голопристанському районі Херсонської області, третя особа ОСОБА_4 , про визнання недійсним та скасування акту про передачу майна стягувачу, визнання недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки та скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності.

Цією ж ухвалою зупинене провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 13 вересня 2023 року відновлено втрачене судове провадження у справі № 654/3499/16-ц в частині:

- ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року про забезпечення позову;

- заочного рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року;

- заяви представника позивачів ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 654/3499/16-ц;

- ухвали Голопристанського районного суду Херсонської області від 26 лютого 2019 року про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 05 жовтня 2023 року провадження у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року поновлено.

Ухвалою Теплодарського міського суду Одеської області від 28 листопада 2023 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року залишено без задоволення.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року № 566/0/15-23 відновлена процесуальна діяльність Херсонського апеляційного суду.

17 грудня 2023 року ОСОБА_3 подав (здав на пошту) апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати заочне рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 16 березня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 вказував на те ухвала суду першої інстанції від 28 листопада 2023 року, якою залишено без задоволення його заяву про перегляд заочного рішення винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки він не був належним чином повідомленим про розгляд судом першої інстанції цієї справи, копії позовної заяви не отримував, а тому був позбавлений можливості з`явитися в судове засідання та надати відзив на позовну заяву. А отже висновок суду про те, що він не довів належними доказами поважності причин його відсутності в судовому засіданні при розгляді судом справи по суді та ухвалені заочного рішення є безпідставним. Крім того зазначив, що посилання суду на частину 1 статті 288 ЦПК України, як на підставу у залишенні заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, є неправильним, оскільки вказана норма визначає підстави скасування заочного рішення, а не залишення заяви без задоволення.

Висновок суду про те, що спірні земельні ділянки на момент їх передачі для реалізації на прилюдних торгах не належали боржнику ОСОБА_4 , а перебували у власності позивачів у справі не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки лише факт підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки без отримання її власником документу, що посвідчує право власності на неї та без державної реєстрації права на неї, не здійснює перехід права власності на земельну ділянку. Отже державний виконавець передаючи нереалізоване майно стягувачу керувався відомостями, достовірність яких гарантована державою та згідно яких власником спірних земельних ділянок був боржник, ОСОБА_4 , а не позивачі.

Також вказував на те, що, на його думку, позивачами обраний невірний та неефективний спосіб захисту їх прав, зазначивши, посилаючись на висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16 (провадження №12-158гс18) та інших постановах , належним способом захисту порушених прав та інтересів позивачів, з урахуванням підстав виникнення цього спору, має бути вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, яка позивачами пред`явлена не була, а вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 378, 388 ЦК України є неефективними.

Крім того, посилаючись на висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі 2-7985/2003 (провадження №61-931сво22) вказував на неможливість закриття апеляційного провадження у разі неповного відновлення судового провадження за аналогією до норми ч.4 ст. 494 ЦПК України.

Ухвалою від 18 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 2-о- 29/11 за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Ухвала обґрунтовувалася тим, що існують підстави для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2023 року у справі № 2-о- 29/11 (провадження № 61-9312сво22), відповідно до якої «застосування судом аналогії закону можливе виключно у тому разі, якщо є прогалина у законі у регулюванні певних відносин, тобто існують суспільні відносини, що відносяться, зокрема до сфери регулювання процесуального права, проте ці відносини не врегульовані жодними нормами процесуального права, втім за своїм змістом, значущістю та актуальністю вимагають такого правового врегулювання у процесуальному законі. Оцінюючи спірні цивільні процесуальні відносини, Верховний Суд виснував, що перелік підстав для закриття апеляційного провадження чітко та вичерпно визначений у статті 362 ЦПК України, розширеному тлумаченню цей перелік не підлягає, інші підстави закриття апеляційного провадження не можуть бути застосовані судом. Апеляційний суд, будучи судом встановлення, дослідження та з`ясування питань про факти, може встановлювати обставини справи, приймати, досліджувати та надавати оцінку доказам. На відміну від суду апеляційної інстанції, Верховний Суд є судом оцінки права, а не встановлення фактів, тому не має можливості приймати та оцінювати докази. А тому цілком логічно законодавець передбачив у частині четвертій статті 494 ЦПК України виключно для суду касаційної інстанції право на закриття касаційного провадження, якщо втрачене судове провадження не відновлено або відновлено неповністю.Застосування судом апеляційної інстанції за аналогією закону частини четвертої статті 494 ЦПК України є недопустимим, оскільки процесуальне законодавство не містить такої підстави для закриття апеляційного провадження, як неповне відновлення судового провадження, й зазначене «мовчання законодавця» не є прогалиною у законі, враховуючи відмінності у призначенні та повноваженнях суду апеляційної інстанції та суду касаційної інстанції».

У пунктах9.4.7. 9.4.8.,9.4.20. зазначеної постанови Об`єднана палата Касаційного цивільного суду також вказала, що: «повноваження суду апеляційної інстанції вичерпним способом визначені та врегульовані в ЦПК України. Надання повноважень суду апеляційної інстанції на ухвалення певних процесуальних рішень з підстав, не передбачених процесуальним законом, є порушенням принципу законності, який полягає в обов`язку суду неухильно дотримуватися у своїй діяльності приписів Конституції та законів України. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Не наділення суду апеляційної інстанції повноваженнями закривати апеляційне провадження, якщо втрачене судове провадження відновлено лише частково, є очевидним, оскільки це відповідає змісту та самому призначенню стадії апеляційного перегляду в цивільному процесі.

У розумінні приписів статті 494 ЦПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження або у разі перегляду судового рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у відновленні втраченого судового провадження чи відновлено його частково, зобов`язаний ухвалити відповідне судове рішення у межах своєї компетенції та повноважень, у переліку яких закриття апеляційного провадження не передбачено».

Також Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, Об`єднана палата заперечила можливість застосування судом апеляційної інстанції аналогії законуколисудове провадження у справі відновлене тільки частково(як правило, лише вчастині одного судового рішення суду першої інстанції). При цьому не надала відповідь на питання, що робити апеляційному суду у разі неможливості апеляційного перегляду справи внаслідок часткового відновлення матеріалів втраченого судового провадження (за відсутності матеріалів справ), не запропонувала певні критерії для апеляційного суду, на основі яких апеляційний суд міг би вирішити питання чи можливо переглянути в апеляційному порядку таку справу.

Наприклад, якщо доводи апеляційної скарги стосуються неповідомлення учасника справи про розгляд судом першої інстанції, не дослідження судом першої інстанції доказів, то є очевидним, що суд апеляційної інстанції за відсутності матеріалів справи, а наявності частково відновлених матеріалів втраченого судового провадження (лише у частині судового рішення), позбавлений можливості перевірити такі доводи апеляційної скарги. Натомість у разі подання апеляційної скарги не учасником справи з підстав вирішення судом першої інстанції питання про права, обов`язки та інтерес такої особи, не виключається можливість апеляційного перегляду на наявності відновлених матеріалів втраченого судового провадження лише у частині судового рішення.

У зв`язку із чим Верховний Суду складіколегії суддівДругої судовоїпалати Касаційногоцивільного судувважає за необхідне визначити критерії диференціації повноважень апеляційного суду залежно від мети відновлення втраченого судового провадження, з чого слідує висновок про можливість або неможливість апеляційного перегляду такої справи, за неможливості якого апеляційний суд може застосовувати статтю 357 ЦПК України та/або статтю 362 ЦПК України.

З урахуванням принципу верховенства права звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, тому роль Великої Палати Верховного Суду може полягати саме у вирішенні питання щодо відступу від висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі 2-7985/2003 (провадження №61-931сво22), на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та рішення у справі, що передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-о-29/11, апеляційний суд вважає, що згадані рішення постановлені у подібних відносинах.

За змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Врахувавши викладене, суд вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі №2-о-29/11(провадження №61-8577св23).

Керуючись статтями 252, 253 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити апеляційне провадження у справі № 654/3499/16-цза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Голопристанського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, приватного нотаріуса Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Маршалової Марини Володимирівни, Відділу Держкомзему у Голопристанському районі Херсонської області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсними акту ВДВС про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності, до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі № 2-о-2911(провадження №61-8577св23).

Головуючий Л. А. Приходько

Судді: В. О. Бездрабко

Л. В. Пузанова