Ухвала

від 21.02.2024 по справі 278/6277/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 278/6277/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його зверненням до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "РУХ ГРУП КОМПАНІ", приватного підприємства "КОМПАНІЯ БАЗІС" про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради, рішень загальних зборів та актів прийому-передачі нерухомого майна, --

В С Т А Н О В И В :

Направленою заявою позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку. У обґрунтування заявленого суду повідомлено наступне. Позивач є власником об`єкту нерухомого майна такого як залізобетонний приямок. Земельна ділянка під таким об`єктом не передана у його власність, а лише ініційовано питання про розробку документації для розробки проекту землеустрою. Одночасно, позивач з`ясував, що земля навколо згадуваного об`єкту нерухомості передана органом місцевого самоврядування у власність іншій особі у зв`язку із чим і завлено вимоги у розглядуваній справі.

Судом вирішено здійснювати розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні.

Представниця позивача у засіданні заяву про забезпечення позову підтримала і просила повністю задовольнити з викладених у ній підстав.

Представник органу місцевого самоврядування заперечував задоволення звернення. Вважає відсутніми підстави як щодо задоволення заяви так і щодо забезпечення позову. У обґрунтування заявленого суду повідомив наступне. Дійсно, позивач є власником приямку. Даний об`єкт нерухомості від придбав за договорами купівлі продажу. Продавець такого об`єкту нерухомого майна, у свій час, набув прав власності на нього у порядку спадкування. Спадкодавець же, маючи у власності приямок звертався до органу місцевого самоврядування і отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у обсязі більшому ніж площа усього приямку і навколо для його обслуговування. Однак, термін дії такого дозволу минув і документація не була завершена, а відповідно ані права власності ані користування не були зареєстровані за жодним з перерахованих власників приямку. На даний час, дійсно, ділянка навколо приямку передана у власність іншій особі і належить на правах власності співвідповідачеві. За таких обставин, бажання позивача отримати у власність майно іншої юридичної особи, вважає такий представник, не може слугувати підставами для забезпечення позову, оскільки, як зазначалось раніше, жоден власник приямку у свій час, не володів і не мав офіційно у користуванні землі навколо зазначеного об`єкту нерухомого майна. Більше того, позивач є власником сусідньої земельної ділянки навпроти приямку, а виділена у власність співвідповідачеві земельна ділянка ніяким чином не обмежує прав користування чи обслуговування приямку, оскільки доступ до неї збережений і достатній.

Представник ТОВ "КОМПАНІЯ БАЗІС" також заперечував задоволення заяви. Вважає процес набуття права власності на спірну земельну ділянку правомірним, а заявлені вимоги як і заява про забезпечення позову є спробою втручання у його діяльність. Більше того, автором звернення на наведено суду доказів наявності підстав для забезпечення, оскільки ділянка тривалий проміжок часу перебуває у власності довірителя.

Інші учасники справи, будучи належним чином і завчасно повідомленими про проведення даного судового засідання не з`явились і свого ставлення до скерованої заяви не висловили. Судом вирішено здійснювати розгляд справи у відсутність осіб, які не з`явились.

Заслухав пояснення учасників розгляду і дослідив надані ними матеріали судом установлено наступні фактичні обставини справи й відповідно ним правовідносини.

21 липня 2004 року Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області прийняла рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання в оренду.

12 і 14 березня 2016 року позивач набув права власності на об`єкт нерухомого майна залізобетонного приямку, що за адресою АДРЕСА_1 , відповідно, на підставі двох договорів його купівлі продажу (по 1\2 частині за кожним правочином). Дані права зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у день укладення договорів. Продавець ОСОБА_4

2 листопада 2021 року ТОВ "КОМПАНІЯ БАЗІС" набуло у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2758 площею 1,9253 га.

21 лютого 2020 року Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку з відсутністю згоди на це попереднього землекористувача.

5 серпня 2022 року Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 240/683/21 визнано протиправним і скасовано рішення сільської ради від 21 лютого 2020 року і зобов`язано Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області змінити рішення щодо ОСОБА_1

11 вересня 2022 року орган місцевого самоврядування надав дозвіл позивачеві на розробку проекту землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди земельної ділянки орієнтовною площею 0,0164 га за адресою АДРЕСА_1 .

Правовідносини між сторонами щодо розглядуваного звернення, врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" зазначив, що "розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам" (пункт 4). Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Разом з тим у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, обґрунтуванням співмірності виду забезпечення позову, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, вимоги законодавства, якими врегульовані дані правовідносини й усталену судову практику у даній галузі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви з огляду на наступне.

Суд погоджується з доводами відповідачів, представники яких приймали участь у розгляді забезпечення, щодо відсутності підстав для вжиття заявлених заходів. Так, позивач не був і не є ані власником ані користувачем земельної ділянки яку бажає отримати у власність та\або користування. Не була бажана земельна ділянки у користуванні і власності й попередніх власників залізобетонного приямку. Не приймав позивач на конкурентних засадах участі разом з відповідачами щодо отримання у власність та\або користування на стадії розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після надання відповідного дозволу органом місцевого самоврядування. Більше того, набуття у власність земельної ділянки, яку наразі позивач бажає отримати, прийнято більш як два роки потому і суду не надано доказів, які б свідчили про існування наразі намірів зміни власника або переформатування конфігурації спірної земельної ділянки, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового акту у разі задоволення позову. Саме головне, що права заявника як власника об`єкту нерухомого майна не обмежуються суміжним землекористувачем, а надання позивачеві дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки у розмірі меншому за бажаний не створює підстав для забезпечення позову з огляду на усі відносини між сторонами, які існували до звернення до суду із даним позовом.

За таких обставин суд не вважає наявними підстави для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 153 ЦПК України, суд, --

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Повне рішення складено 23 лютого 2024 року.

Суддя Євген Татуйко