Ухвала

від 23.02.2024 по справі 717/189/24

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 717/189/24 Провадження № 2-з/724/2/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 року м.Хотин

Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Скрипник С.М., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хотинського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації «Релігійна громада Чернівецько-Хотинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної церкви України) села Бабин Дністровського району Чернівецької області» про стягнення кошторисної вартості будівельних робіт та будівельних матеріалів.

Разом із позовною заявою до суду направлена заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 , просить вжити заходів забезпечення позову шляхом ухвалення рішення про заборону відповідачу - Релігійній організації «Релігійна громада Чернівецько-Хотинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) села Бабин Дністровського району Чернівецької області» та/або іншим особам вчиняти будь-які дії щодо примусового його виселення з житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , до вирішення позовних вимог по суті.

Суддя, вивчивши матеріали заяви, приходить до висновку, що вимога про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Разом з тим, в заяві про забезпечення позову заявником не доведено, що його права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також не надано підтвердження наміру відповідача по справі навмисно ухилитися від виконання рішення суду.

Відповідно до ст.150 ЦПК України позов забезпечується зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову суддя приходить до висновку, що наведені заявником обґрунтування не стосуються заявлених позовних вимог про стягнення кошторисної вартості будівельних робіт та будівельних матеріалів, оскільки посилання в заяві зводяться до необхідності зобов`язання відповідача чи інших осіб заборони вчиняти дії щодо його виселення, та не дають підстав вважати, що у зв`язку із відмовою у задоволенні вказаних заходів забезпечення позову зможуть настати негативні наслідки для позивача, чи порушення його права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Жодних обґрунтованих підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову не наведено.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ч.ч. 7, 11ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст.ст. 149-153, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК