Ухвала

від 19.02.2024 по справі 642/4323/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 642/4323/23 (1-кс/642/319/24) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/818/230/24 Суддя доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2024 рокуколегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

слідчого - ОСОБА_7 ,

представника

власника майна - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу представника власника майна адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 25 січня 2024 року, якою задовольнили клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023221220000955 від 13.06.2023 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою задоволено клопотання першого заступника керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023221220000955 від 13.06.2023.

Згідно оскаржуваної ухвали накладено арешт на автомобілі, зі забороною розпоряджатися та користуватися ними, з метою забезпечення їх збереження, які є безпосередньо предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення, власником яких є Благодійний фонд «ПЕЛІКАН» ЄДРПОУ 44823215, а саме:

1. «KIA SORENTO», VIN НОМЕР_1 , 2005 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_3

2. «NISSAN TERRANO II», VIN НОМЕР_4 , 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_6

3. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_7 , 1997 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_9

4. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_10 , 2003 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_11 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_12

5. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_13 , 1998 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_14 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_15

6. «KIA SORENTO», VIN НОМЕР_16 , 2005 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_17 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_18

7. «JEEP GRAND CHEROKEE», VIN НОМЕР_19 , 2000 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_20 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_21

8. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_22 , 2002 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_23 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_24

9. «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», VIN- НОМЕР_25 , 1997 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_26 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_27

10. «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», VIN- НОМЕР_28 , 1991 року випуску, помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_29 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_30

11. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_31 , 2001 року випуску, жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_32 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_33

12. «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», VIN НОМЕР_34 , 1995 року випуску, жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_35 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_36

13. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_37 , 2004 року випуску, д.н.з. НОМЕР_38 , свідоцтво про реєстрацію т/з

НОМЕР_39 . «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_40 , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_41 , червоного кольору, свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_42

15. «NISSAN PATHFINDER DCI», VIN- НОМЕР_43 , 2007 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_44 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_45

16. «NISSAN KING CAB», VIN- НОМЕР_46 , 2000 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_47 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_48

17. «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», VIN НОМЕР_49 , 1997 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_50 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_51

18. «NISSAN X-TRAIL», VIN НОМЕР_52 , 2006 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_53 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_54

19. «VOLKSWAGEN SHARAN», VIN- НОМЕР_55 , 1998 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_56 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_57

20. «NISSAN X-TRAIL», VIN НОМЕР_58 , 2006 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_59 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_60

21. «MITSUBISHI PAJERO WAGON», VIN- НОМЕР_61 , 2001 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_62 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_63

22. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_64 , 1999 року випуску, д.н.з. НОМЕР_65 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_66

23. «NISSAN PATHFINDER DCI», VIN- НОМЕР_67 , 2006 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_68 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_69

24. «VOLKSWAGEN TOUAREG», VIN- НОМЕР_70 , 2003 року випуску, д.н.з. НОМЕР_71 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_72

25. «KIA SORENTO», VIN НОМЕР_73 , 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_74 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_75

26. «HONDA HR-V», VIN НОМЕР_76 , 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_77 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_78

27.«SSANG YONG REXTON», VIN- НОМЕР_79 , 2004 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_80 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_81

28. «NISSAN X-TRAIL», VIN НОМЕР_82 , 2003 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_83 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_84

29. «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», VIN НОМЕР_85 , 200 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_86 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_87

30. «ISUZU CAMPO», VIN НОМЕР_88 , 1993 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_89 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_90

31. «LAND ROVER FREELANDER», VIN- НОМЕР_91 , 2002 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_92 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_93

32. «HYUNDAI SANTA FE»,VIN- НОМЕР_94 , 2004 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_95 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_96

33. «MITSUBISHI L200», VIN- НОМЕР_97 , 2002 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_98 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_99

34. «NISSAN X-TRAIL», VIN НОМЕР_100 , 2005 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_101 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_102

35. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_103 , 1998 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_104 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_105

36. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_106 , 2001 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_107 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_108

37. «MITSUBISHI L200», VIN НОМЕР_109 , 1992 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_110 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_111

38. «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», VIN НОМЕР_112 , 1995 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_113 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_114

39. «KIA SORENTO», VIN НОМЕР_115 , 2003 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_116 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_117

40. «MITSUBISHI PAJERO WAGON», VIN- НОМЕР_118 , 2002 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_119 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_120

41. «NISSAN NAVARA», VIN- НОМЕР_121 , 2001 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_122 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_123

42. «KIA SORENTO», VIN НОМЕР_124 , 2005 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_125 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_126

43. «NISSAN X-TRAIL», VIN НОМЕР_127 , 2003 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_128 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_129

44. «MITSUBISHI L200», VIN НОМЕР_130 , 2006 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_131 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_132

45. «NISSAN X-TRAIL», VIN НОМЕР_133 , 2002 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_134 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_135

46. «FIAT SCUDO», VIN- НОМЕР_136 , 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_137 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_138

47. «NISSAN TERRANO II», VIN НОМЕР_139 , 1998 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_140 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_141

48. «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», VIN НОМЕР_142 , 1995 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_143 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_144

49. «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», VIN НОМЕР_145 , 1996 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_146 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_147

50. «MITSUBISHI L200», VIN НОМЕР_148 , 1999 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_149 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_150

51. «KIA SORENTO JC 5248», VIN НОМЕР_151 , 2004 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_152 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_153

52. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_154 , 2004 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_155 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_156

53. «VOLKSWAGEN TOUAREG», VIN- НОМЕР_157 , 2006 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_158 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_159

54. «JEEP CHEROKEE», VIN НОМЕР_160 , 2005 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_161 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_162

55. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_163 , 2007 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_164 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_165

56. «JEEP GRAND CHEROKEE», VIN НОМЕР_166 , 2000 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_167 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_168

57. «HONDA CR-V», VIN НОМЕР_169 , 2008 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_170 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_171

58. «BMW X3», VIN НОМЕР_172 , 2004 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_173 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_174

59. «NISSAN NAVARA», VIN- НОМЕР_175 , 1997 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_176 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_177

60. «MITSUBISHI PAJERO», VIN- НОМЕР_178 , 1991 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_179 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_180

61. «LAND ROVER FREELANDER», VIN- НОМЕР_181 , 1990 року випуску, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_182 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_183

62. «MITSUBISHI L200», VIN НОМЕР_184 , 2003 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_185 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_186

63. «LAND ROVER FREELANDER», VIN- НОМЕР_187 , 1998 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_188 свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_189 .

На зазначенуухвалу слідчогосудді представниквласника майна-адвокат ОСОБА_10 подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна повернути йому його майно.

В обґрунтуванняапеляційної скарги зазначала, що враховуючи істотні порушення норм кримінального процесуального закону при постановленні ухвали, зокрема транспортні засоби не визнані речовими доказами, не зазначено мети арешту, не зазначено які правочини були вчинені (чи намагалися бути вчинені) спрямовані на відчуження транспортних засобів, відсутність фіксування судового засідання, умисне позбавлення БІ «ПЕЛІКАН» на доступ до правосуддя, що включає право брати участь та надавати докази в судовому засіданні, представник БФ «ПЕЛІКАН» вважав, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна ОСОБА_10 , яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, а також пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023221220000955 від 13.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 201-2 КК України.

24.01.2024 року прокурор звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова з клопотанням про накладення арешту на автомобілі, із забороною розпоряджатися та користуватися ними, з метою забезпечення їх збереження, які є безпосередньо предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення, власником який є Благодійний фонд «ПЕЛІКАН» ЄДРПОУ 44823215.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначав, що СВ ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області за процесуального керівництва Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023221220000955 від 13.06.2023 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, за фактом того, що група осіб, на території Холодногірського та інших районах міста Харкова, здійснюють продаж автомобілів, ввезених на територію України в якості гуманітарної допомоги, в умовах воєнного стану. В ході проведення досудового розслідування у порядку ст. 40, 41 КПК України було надано доручення УКР ГУНП в Харківській області з метою встановлення осіб (повні анкетні дані, місце реєстрації, місце мешкання, номери телефонів та інше), які можуть бути причетними до вчинення вказаного кримінального правопорушення. За результатами виконання доручення, в ході проведення оперативних заходів встановлено групу осіб, які організували на території м. Харкова продаж автомобілів, ввезених на територію України, під виглядом безоплатної гуманітарної допомоги від держав ЄС для ЗСУ, через Благодійний фонд «ПЕЛІКАН» ЄДРПОУ 44823215. Було встановлено громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який займається організацією продажу та пригону автомобілів, їх реєстрацію на території України, безпосередньо веде спілкування з клієнтами та отримує грошові кошти.

Крім того, був встановлений засновник та керівник благодійного фонду «ПЕЛІКАН» ЄДРПОУ 44823215, ним є громадянин України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також встановлено, що бухгалтерською звітністю благодійного фонду «ПЕЛІКАН» ЄДРПОУ 44823215 займалась ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також було встановлено, що в процесі підбору та пригону автомобілів громадянину ОСОБА_11 допомагає ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має можливість виїзду за кордон до держав ЄС, де останній здійснює підбір та придбання автомобілів за вказівкою ОСОБА_11 , після чого ввозить придбані автомобілі на територію України, використовуючи заздалегідь підготовлені документи від благодійного фонду «ПЕЛІКАН», тим самим обходячи митний збір. 20.12.2023 за місцями мешкання вищевказаних фігурантів, було проведено ряд обшуків, під час яких у гр. ОСОБА_11 та гр.-ки ОСОБА_13 було вилучено документацію з приводу отримання та передачі в якості гуманатірної допомоги благодійним фондом «ПЕЛІКАН» ЄДРПОУ 44823215 автомобілів а також технічні засоби зав`язку, які містять інформацію з приводу продажу автомобілів гуманітарної допомоги ОСОБА_11 , та на які було накладено арешт. Крім того було встановлено перелік автомобілів, які були ввезені на територію України через Благодійний фонд «ПЕЛІКАН» ЄДРПОУ 44823215, як гуманітарна допомога для ЗСУ, та які в подальшому були поставлені на тимчасову реєстрацію на території України і продані за грошову винагороду як військовим так і цивільним особам. Власником автомобілів є Благодійний фонд «ПЕЛІКАН» ЄДРПОУ 44823215. На теперішній час органу досудового слідство невідомо місцезнаходження транспортних засобів, які є безпосередньо предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення, та 19.01.2024 слідчим винесено постанову про внесення транспортних засобів до інформаційно-пошукової системи "Гарпун", з метою встановлення їх місцезнаходження. У зв`язку з необхідністю проведення відповідних судових експертиз, детальних оглядів автомобілів, потрібно накласти арешт.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що на час розгляду клопотання виникла необхідність накласти арешт на зазначені в клопотанні автомобілі, оскільки вони є безпосередньо предметом вчинення вказаного кримінального правопорушення, матимуть суттєве значення у кримінальному провадженні як речові докази та для запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуженя.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Жушман проти України» № 13223/05 від 28.05.2009 р. зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Колегія суддів враховує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначено в ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п.1 ч.2 ст.170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Відомості клопотання про арешт майна свідчать про те, що ці автомобілі стануть предметом перевірки під час досудового розслідування, в тому числі, для проведення експертних досліджень. Тому, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчуження, зіпсування, до закінчення досудового розслідування.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цій стадії досудового розслідування, виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, що чітко узгоджується з нормами ст. 170 КПК України.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості пошкодження, псування, знищення, відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, яке належить Благодійному фонду «ПЕЛІКАН», враховуючи можливість використання його як доказу у цьому кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник власника майна не надала будь-яких фактичних відомостей, які можуть підтвердити безоплатну передачу транспортних засобів, як гуманітарну допомогу, до ЗСУ. Не міститься таких відомостей і в матеріалах судового провадження та додатках до апеляційної скарги, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Поряд з цим в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор повідомив, що автомобілі не передавались до ЗСУ, як гуманітарна допомога, а безпосередньо продавались, тобто БФ «ПЕЛІКАН» отримував прибуток з цих продажів.

Такі пояснення прокурора підтверджуються відомостями протоколу за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій (арк. 39 46), а також відомостями протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 01.02.2024 року, який було надано прокурором в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Ці відомості, поза розумним сумнівом, свідчать про обґрунтованість доводів прокурора, які наведені в його клопотання про арешт майна.

Крім того, належить врахувати, що прокурор в своєму клопотанні, враховуючи вимоги ст. 172 КПК України, просив суд першої інстанції розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення власника такого мана, з метою забезпечення арешту майна.

Поряд з цим, суд першої інстанції, на підставі ч.4 ст. 107 КК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими.

Належить також взяти до уваги, що відповідно до відомостей постанови заступника начальника СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 від 19.01.2024 року, автомобілі, які зазначені в клопотанні прокурора, внесені до ІП «Гарпун» та перебувають у розшуку, а тому визнати ці автомобілі речовими доказами на цей час немає процесуальної та фактичної можливості, оскільки відсутні відомості їх місцезнаходження, а тому такі твердження апелянта є необґрунтованими.

Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують обґрунтованість висновків зазначених в ній, а ґрунтуються лише на суб`єктивних оціночних судженнях, тобто без врахування об`єктивних відомостей.

Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна без обмеження права користування власником майна не надано та колегією суддів не встановлено.

Крім цього, істотних порушень нормКПК України, що можуть стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, а його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту, згідно положень ст. 174 КПК України.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_8 задовольнити, поновивши їй строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 25 січня 2024 року.

Апеляційну скаргупредставника власникамайна адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного судум.Харкова від25січня 2024року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий -

Судді :