Постанова

від 22.02.2024 по справі 638/1316/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року

м. Харків

справа№ 638/1316/22

провадження№ 22-ц/818/312/24

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді:Тичкової О.Ю.,

суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

за участюсекретаря судовогозасідання Тітченко О.В.

сторони справи:

скаржник ОСОБА_1

особа дії якої оскаржуються - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича

стягувач - ОСОБА_2 ,

заінтересована особа АТ « ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року постановлену у складі судді Штих Т.В, -

УСТАНОВИВ:

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просив суд: визнати дії приватного виконавця Пашкова Юрія Дмитровича щодо накладення арешту на кошти ОСОБА_1 , які мають статус пенсійних виплат, протиправними; - зобов`язати приватного виконавця Пашкова Ю.Д. скасувати постанову про арешт коштів від 01.05.2023 за виконавчим провадженням №71694548, в частині накладення арешту на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 для отримання пенсійних виплат; - зобов`язати АТ «Ощадбанк» повернути постанову приватного виконавця Пашкова Ю.Д. від 01.05.2023 за виконавчим провадженням №71694548 про арешт коштів боржника без виконання; - зобов`язати приватного виконавця Пашкова Ю.Д. винести постанову про визначення рахунку № НОМЕР_1 філія Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» єдиним для здійснення ОСОБА_1 видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет відповідно до заяви ОСОБА_1 приватному виконавцю від 30.06.2023.

В обґрунтування заявлених вимог скарги зазначає, що приватним виконавцем Пашковим Ю.Д. винесено постанову про арешт рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк», на який зараховується виключно пенсійна виплата, тобто який є поточним рахунком із цільовими надходженнями. Постанова приватного виконавця про арешт рахунку порушує п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні припиняється звернення стягнення на пенсію, а сам накладений арешт позбавляє скаржника засобів існування.

Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 26.09.2023 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соцвиплат, є поточними, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до резолютивної частини постанови про арешт коштів боржника. Оскільки банком підтверджено відомості, що рахунок боржника є звичайним поточним рахунком, накладення на нього арешту відповідає правам та обов`язкам приватного виконавця, співвідноситься із принципами та засадами обов`язковості виконання рішення суду.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та зробив висновки що не відповідають дійсним обставинам у справі та вимогам закону. А саме за змістом п.2.16 заяви ОСОБА_1 про приєднання до банківськіх послуг № 54283472 від 04.10.2018 зазначено, що джерелом надходження коштів на рахунок скаржника є заробітна плата, стипендія, пенсія, соціальна допомога. За змістом п. 5.3 заяви відкритий клієнту рахунок забороняється використовувати підприємницькій діяльності, тобто рахунок по суті має обмежений режим функціонування, а саме призначений для зарахування належних скаржнику пенсій та соціальних виплат. Апелянт зазначив, що посилання в запереченнях АТ «Ощадбанк» на Інструкцію N?492 Національного банку України є нікчемними, оскільки вона втратила чинність на підставі Постанови НБУ N? 118 від 13.06.2022. Таким чином висновок суду про відкриття «звичайного поточного рахунку» скаржнику є також нікчемним. Надана АТ «Ощадбанк» за зверненням скаржника довідка від 20.06.2023 також свідчить про те, що скаржнику відкрито саме пенсійний рахунок, який призначений для отримання пенсійних і соціальних виплат. Цей факт підтверджує і виписка АТ «Ощадбанк» з рахунку № НОМЕР_2 ! НОМЕР_3 ОСОБА_1 , в якій надходженнями на рахунок є виключно пенсійні та соціальні виплати. Тобто Банк володіє інформацією про цільовий характер грошових надходжень на рахунок скаржника, а саме перерахування пенсії Пенсійним фондом України. При запиті скаржника рахунок ідентифіковано Банком як пенсійний. Скаржник зазначив, що також не дав належної оцінки тому факту, що перегляд справи. №638/1316/22 знаходиться на розгляді Харківського апеляційного суду та у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняється дія оскаржуваного рішення. Оскільки рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2022 року зупиняється відповідно ст. 359 ЦПК України у зв`язку з поновленням строку на апеляційне оскарження, то і виконання рішення суду є передчасним, тому постанова про арешт рахунків боржника має бути скасована.

01.02.2024 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 надішов відзив на апеляційну скаргу в якому представник просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 просиввизнати незаконними дії приватного виконавця щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунку, призначеному для виплати пенсії; скасувати постанову про арешт коштів від 01.05.2023 за виконавчим провадженням №71694548, в частині накладення арешту на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 для отримання пенсійних виплат; зобов`язати АТ «Ощадбанк» повернути постанову приватного виконавця Пашкова Ю.Д. від 01.05.2023 за виконавчим провадженням №71694548 про арешт коштів боржника без виконання.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За статтею129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece)).

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті74 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі статті447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За приписами ч.ч.2,3 ст.451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, врегульованіЗаконом України «Про виконавче провадження».

За приписами ст.3ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Виконавець, зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст.18 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження»).

Таким чином, дії виконавця при примусовому виконанні рішення суду здійснюється у спосіб та порядок, визначені виконавчим документом, а отже і рішенням суду.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина першастатті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні приватного виконавця Пашкова Ю.Д. з 01 травня 2023 року перебуває на виконанні виконавче провадження №71694548 за виконавчим листом Дзержинського районного суду м. Харкова виданого 01 лютого 2023 року на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова по справі №638/1316/22 про стягнення з ОСОБА_1 грошової заборгованості на користь ОСОБА_2 .

В межах відкритого виконавчого провадження, приватним виконавцем 01 травня 2023 року ухвалено постанову про арешт коштів боржника. На виконання постанови приватного виконавця, було накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Ощадбанк».

Частиною 1ст. 13 Закону Українипередбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частини п`ятої статті26 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець не пізніше наступного дня з дня надходження до нього виконавчого документавиносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Отже, отримавши виконавчий лист, державний виконавець правомірно відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, а тому підстави для скасування зазначеної постанови відсутні.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами частини першої статті48 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Пунктом 2 ч. 2ст. 48Закону України «Про виконавче провадження»заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно достатті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно достатті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно доЗакону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

У статті56 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно з п. 7 ч. 3ст. 18 ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Таким чином, у межах зазначеного виконавчого провадження 01 травня 2023 року ухвалено постанову про арешт коштів боржника. На виконання постанови приватного виконавця, було накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Ощадбанк».

Відповідно до частини третьої статті52 Закону України «Про виконавче провадження»не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зі статтею68 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають, зокрема, пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

Згідно з частиною першою статті69 Закону України «Про виконавче провадження»підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Відповідно до частини першої статті70 Закону України «Про виконавче провадження»розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами (частини друга, третя статті70 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженоїпостановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492,поточний рахунок- рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.До поточних рахунків також належать рахункиіз спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

Як вбачається з виписок по картковому рахунку ОСОБА_1 (з яких здійснювалось списання грошових коштів на виконання рішення суду), на рахунок надходили лише грошові кошти для виплати пенсії.

Згідно з Пенсійним посвідченням, яке видано на ім`я ОСОБА_1 він отримує пенсію по інвалідності 2 групи.

Судом першої інстанції встановлено, що АТ «Ощадбанк», яке обслуговує поточний рахунок заявника та на яке нормамист. 52 Закону України«Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, виконало постанову державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку ОСОБА_1 .

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1ст. 34 цього Закону.Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в частині не врахування судом тих обставин, що під час воєнного стану заборонено припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржник, колегія суддів зазначає;

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ,яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про виконавче провадження»доповнено пунктом 10-2, у якому, зокрема, зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

За обставинами справи, що переглядається, приватний виконавець вчинив оскаржувані дії щодо списання коштів з банківського рахунку боржника ОСОБА_1 , на який надходила пенсія, в період заборони (тимчасового припинення) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

У матеріалах справи немає доказів на спростування тієї обставини, що кошти, які надійшли на картковий рахунок ОСОБА_1 , є іншим видом доходу, ніж пенсія, що унеможливлювало звернення стягнення на них в період вчинення оскаржуваних виконавчих дій.

Також заборона, передбачена пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про виконавче провадження», не поширювалася виключно на примусове виконання рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації.

Натомість, виконавче провадження, в межах якого звернуто стягнення на пенсію боржника, стосується виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення про стягнення заборгованості за договором позики.

Отже, на цей час тимчасове обмеження щодо звернення стягненнястосується пенсії, а тому не можливо було накласти арешт на рахунок на який надходить пенсія.

Колегія суду вважає, що рішення суду про визнання дій приватного виконавця Пашкова Юрія Дмитровича щодо накладення арешту на кошти ОСОБА_1 , які мають статус пенсійних виплат та скасування відповідної постанови приватного виконавця призведе до поновлення прав скаржника. Тому заявлені останнім вимоги про зобов`язання АТ «Ощадбанк» повернути оскаржувану постанову без виконання та зобов`язати приватного виконавця винести постанову про визначення рахунку № НОМЕР_1 філія Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» єдиним для здійснення ОСОБА_1 видаткових операцій є перечасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження в частині визнання дій приватного виконавця Пашкова Юрія Дмитровича щодо накладення арешту на кошти ОСОБА_1 , які мають статус пенсійних виплат, протиправними, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду підлягає скасуванню згідно зі ст. 376 ЦПК України з прийняттям постанови про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 про визнання дій приватного виконавця протиправними, зобов`язання вчинити певні ді задовольнити частково.

Визнати дії приватного виконавця Пашкова Юрія Дмитровича щодо накладення арешту на грошові кошти на грошовому рахунку, відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , який призначений для виплати їй пенсії протиправними.

Скасувати постанову про арешт коштів від 01.05.2023 за виконавчим провадженням №71694548, в частині накладення арешту на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_1 , який призначений для виплати їй пенсії.

В іншій частині у задоволені скарги - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2024 року.

Головуючий О. Ю.Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук