Ухвала

від 22.02.2024 по справі 125/1014/23

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/1014/23

2-з/125/5/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Бар Вінницької області

Суддя Барського районного суду Вінницької області Єрмічова В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Барський відділ державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Барського районного суду Вінницької області із заявою про забезпеченняпозову у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Барський відділ державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів, обґрунтовуючи тим, що вона звернулася до суду з вказаним позовом, а саме, з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів по рішенню Барського районного суду Вінницької області від 31 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яким вирішено стягувати на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бар Вінницької області, зареєстрований та проживаючий по АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду, тобто з 24 травня 2017 року, і до досягення дитиною повноліття, за період з 01 травня 2021 року по 30 квітня 2023 року у розмірі 112555 грн 30 коп. Враховуючи зазначене, позивач ОСОБА_1 вважає, що відповідач може розпорядитися майном, що знаходиться в нього на праві власності та відчужити його на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що може ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду, тому просить суд накласти арешт на все нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Мурис О. А. подала до суду заяву, в якій просила відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в цивільній справі, обґрунтовуючи тим, що вказане нерухоме майно не належить відповідачу ОСОБА_2 станом на день звернення позивача ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, відповідно до договору-купівлі продажу садиби від 15 лютого 2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 298, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 лютого 2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 304.

Дослідивши заяви позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Мурис О. А., матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 4 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Встановлено, що у провадженні Барського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Барський відділ державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.

Відповідно до договору купівлі-продажу садиби (земельної ділянки разом з розташованим на ній житловим будинком) від 15 лютого 2024 року, зареєстровано в реєстрі за № 298, ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_4 садибу, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 110-114).

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15 лютого 2024 року, зареєстровано в реєстрі за номером № 304, ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,1132 гектара, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 115-118).

Ураховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, оскільки станом на день звернення позивача ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, нерухоме майно, на яке позивач просить накласти арешт, не перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 .

На підставі ст. 124 Конституції України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", керуючись ст. 2, ч. 2 ст. 149, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150, частинами 1, 7 ст. 153, ч. 4 ст. 263, ч. 1 ч. 1 ст. 258, п. 1 ч. 1 ст. 260, ч. 1 ст. 261, ч. 9 ст. 268, п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Барський відділ державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про стягнення неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної судової ухвали.

Повна судова ухвала складена 23 лютого 2024 року.

Суддя Віта ЄРМІЧОВА