Постанова

від 22.02.2024 по справі 913/468/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Харків Справа № 913/468/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Биченко А.О. ордер, серія СА №1077785 від 19.02.2024

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, м. Київ (вх. 188Л)

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.01.2024 (повний текст складено 01.01.2024) у справі №913/468/23 (суддя Іванов А.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача 2 ОСОБА_1 , с.Проїждже Старобільського району Луганської області

про стягнення 167681,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.01.2024 у справі №913/468/23:

- в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк від 27.12.2023 про забезпечення позову у справі №913/468/23 відмовлено;

- судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1073,60 грн. покладено на заявника.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою, Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.01.2024 у справі №913/468/23 про відмову у забезпечені позову та прийняти нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:

- за приписами ст.ст.136-137 ГПК України не вбачається, що умовою забезпечення позову є наявність підготовчих дій з відчуження відповідачем належного йому на праві власності майна;

- відповідач-1 на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобов`язання щодо погашення кредиту внаслідок чого виникла заборгованість, а тому у банку є припущення та підстави вважати, що відповідачем-1 будуть вчинені дії стосовно відчуження майна;

- вважає, що після накладення арешту на майно відповідачів, останні ніяким чином не будуть обмежені у вільному та безперешкодному володінні та користуванні зазначеним майном, що унеможливлює нанесення будь-яких збитків відповідачам, але вони не зможуть розпоряджатися даним майном та його відчужити, у зв`язку із чим Банк зможе виконати рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2024 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №913/468/23: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.01.2024 у справі №913/468/23; встановлено учасникам справи строк до 05.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань, письмових пояснень тощо з доказами їх надсилання іншим учасникам судового процесу; призначено справу до розгляду на "22" лютого 2024 р. о 12:30 годині.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 06.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач-1 заперечив проти апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що підлягає залишенню без змін.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, відповідач-1 зазначив наступне:

- ТОВ Соколівські надра 15.08.2023 року отримало Сертифікат Донецької Промислово-Торгівельної Палати №1400-23-3592 про форс-мажорні обставини щодо зобов`язання за кредитним договором № 34086384-КД-3 від 10.02.2023, а саме: погашати кредит та сплачувати відсотки у термін з 01.03.2022 року;

- між АТ КБ Приватбанк та ТОВ Соколівські надра з метою забезпечення кредитного договору було укладено договір застави транспортних засобів № 34086384-Д3-4/1 вартість яких складає 12 260 000,00 грн та договір застави обладнання № 34086384-Д3-4/2 від 18.02.2022 вартість якого складає 3 282 300,00 грн.;

- загальна вартість заставного майна за двома договорами складає 15 542 300,00 гривень, що майже в сто разів перевищує заявлену банком суму заборгованості, а отже вартість застави цілком достатня для забезпечення вимог Позивача.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю Соколівські надра подало заяву, якою просило поновити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та прийняти відзив з додатками до розгляду.

В обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку встановленого на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач-1 зазначає, що відзив на апеляційну скаргу подається через кабінет Електронного суду підприємства в третє. Перший раз відзив з додатками відправлявся 04.02.24 через зареєстрований кабінет користувача Електроний Суд, користувачем при відправлені була отримано повідомлення (позначка) "відправлено", але на наступний день, при перевірці статусу документа Відзив в кабінеті користувача була наявне повідомлення (позначка) "помилка в підписанні". 05.02.2024 року повторно було здійснено перепідписання відзиву та додатків та відправлено сторонам і суду з позначкою "відправлено". 06.02.2024 року при перевірці статусу відправленого документу Відзиву з додатками в кабінеті користувача наявне повідомлення (позначка) "помилка при відправленні". Виправити помилку не вдається. Тому відзив з доданими документами надсилається сторонам та суду в третє 06.02.2024.

Під час розгляду вищевказаної заяви, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд зазначає, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Частиною 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані, заява, скарга, документи), стосовно якої пропущено строк.

Розглянувши вищевказану заяву про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, приймаючи до уваги принцип забезпечення доступу до правосуддя, з метою повного та всебічного розгляду справи, незначний пропуск строку для подання зазначеної заяви (1 день), колегія суддів зазначає, що причини пропуску строку є поважними, у зв`язку із чим вважає за необхідне задовольнити вищевказану заяву та долучити відзив на апеляційну скаргу до матеріалів справи.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 20.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи договору застави обладнання №34086384-ДЗ-3/2 від 10.02.2022 року з відміткою про підписання його сторонами за допомогою електронного цифрового підпису та електронної печатки.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 у зв`язку із перебуванням судді Терещенко О.І. у відпустці, а судді Тихого П.В. у відрядженні, сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Сгара Е.В. головуючий суддя, судді Склярук О.І., Гетьман Р.А.

Відповідач-1 в судовому засіданні 22.02.2024 заперечив проти вимог апеляційної скарги, вважає ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що підлягає залишенню без змін.

Позивач та відповідач-2 в судове засідання 22.02.2024 не з`явились.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра та ОСОБА_1 , в якій просить стягнути солідарно з відповідачів 167681,67 грн, з яких заборгованість за кредитом в сумі 150000,00 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 17681,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю Соколівські надра неналежним чином виконує умови Кредитного договору №34086384-КД-3 від 10.02.2022, у зв`язку із чим у останнього утворилась заборгованість за кредитом в сумі 150000,00 грн та заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 17681,90 грн. В свою чергу, ОСОБА_1 є поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра за зобов`язаннями, які випливають з Кредитного договору №34086384-КД-3 від 10.02.2022.

Разом з позовною заявою до суду першої інстанції від Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк надійшла заява від 27.12.2023 про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Соколівські надра а саме:

1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2466344714020, тип об`єкта:земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0292. Опис об`єкта: площа (га): 0.25.

2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2423003714209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0410. Опис об`єкта: площа (га): 5,1.

3. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2249390344251, тип об`єкта: нежитлове приміщення, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 323.2, Опис: А-1, а, а1 ковбасний цех; Б, В, Г, Д навіс; Е, Ж зливна яма. Адреса: АДРЕСА_1 . Номер об`єкта в РПВН: 22460261.

4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2144635614209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0138. Опис об`єкта: площа (га): 0,6.

5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2139439314209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0388. Опис об`єкта: площа (га): 2.

6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2139415814209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0387. Опис об`єкта: площа (га): 2.

7. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2116009414209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1410370300:00:001:0420. Опис об`єкта: площа (га): 1,5.

8. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2113262214103, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0386. Опис об`єкта: площа (га): 2.

9. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2030400214103, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0376. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

10. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2028884714209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0365. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

11. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027533314209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0369. Опис об`єкта: площа (га): 2.

12. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027500314209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0375. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

13. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027483014209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0372. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

14. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027442314209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0378. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

15. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027435914209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0377. Опис об`єкта: площа (га): 2.

16. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027245114000, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0366. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

17. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027221214209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0373. Опис об`єкта: площа (га): 2.

18. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027047514209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0370. Опис об`єкта: площа (га): 0,25.

19. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027016514209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0367. Опис об`єкта: площа (га): 2.

20. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2027002014209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0368. Опис об`єкта: площа (га): 2.

21. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2026980214209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0374. Опис об`єкта: площа (га): 2.

22. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1956088214209, тип об`єкта: житловий будинок, Будинок садибного типу з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості: Так. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 40.4, житлова площа (кв.м): 26.6, Опис: позначено літерою А1аа1а2, гараж Б, льох В, гараж Г, літня кухня Д. Адреса: АДРЕСА_2 . Земельні ділянки місця розташування: Кадастровий номер: 1420987500:03:000:0138. Номер об`єкта в РПВН: 13495184.

23. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1709630414209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0157. Опис об`єкта: площа (га): 2.

24. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 115976514209, тип об`єкта: нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 241.6, Опис: Б-1 нежитлова будівля дробильно-сортувального відділення. Адреса: Донецька обл., Бахмутський р., с. Покровське, вулиця Калініна, 24а.

Також позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступне майно, яке належить відповідачу-2 - ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), а саме:

1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2570795014020, тип об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 41.7, житлова площа (кв.м): 26.1, Опис: позначений за планом літерою АІаа1, Б літня кухня, В сарай, Е сарай, Д убиральня, Г погріб, №1-4 огорожа. Адреса: АДРЕСА_3 .

2. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2122320414209, тип об`єкта: житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості: Так. Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 52, житлова площа (кв.м): 12.6. Адреса: АДРЕСА_2 .

3. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2061970014209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420980300:01:118:0017. Опис об`єкта: площа (га): 2.

4. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1175363114209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:01:009:0007. Опис об`єкта: площа (га): 7.4633.

5. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 570426414209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0242. Опис об`єкта: площа (га): 2. Адреса: Донецька обл., Бахмутський р., с/рада. Покровська.

6. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 570415114209, тип об`єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 1420987500:03:000:0243. Опис об`єкта: площа (га): 2. Адреса: Донецька обл., Бахмутський р., с/рада. Покровська.

Як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Луганської області від 01.01.2024 у справі №913/468/23 в задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк від 27.12.2023 про забезпечення позову у справі №913/468/23 відмовлено.

При перегляді вищевказаної ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду , а також з інших підстав, визначених законом.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18).

Згідно ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 910/17014/20, від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21 (908/1624/21).

Отже, виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Обґрунтовуючи викладені в заяві обставини про вжиття заходів щодо забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідач тривалий час не виконує взяті на себе зобов`язання не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість. У банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов`язків перед кредитором.

На думку позивача, у разі невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову у цій справі цілком можливе чергове відчуження відповідачем об`єктів нерухомості й створення ситуації появи нових власників спірного об`єкта нерухомості, а відтак і нових судових спорів. Відчуження зазначеного вище майна на користь третіх осіб до моменту відкриття виконавчого провадження може унеможливити виконання рішення суду у цій справі.

Таким чином, враховуючи ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю Соколівські надра від свого обов`язку щодо задоволення вимог кредитора, позивач вважає, що існує реальний ризик ускладнення виконання рішення суду.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.

Так, стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 27 жовтня 1993 р. по справі "Домбо Бехеер" проти Нідерландів зазначено, що принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони.

Як вбачається із заяви Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про забезпечення позову, позивач додав до вказаної заяви копії інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Проте, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що із вищевказаних документів не вбачається, що майно яке є у відповідачів на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк не було надано жодних інших належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, із яким діюче законодавство пов`язує застосування заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України і ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене, наявність в майбутньому потенційної можливості задоволення судом позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, не може на теперішній час виправдовувати втручання у право відповідачів на мирне володіння своїм майном, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних належних доказів в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, із якими діюче законодавство пов`язує застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, подана позивачем заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться лише до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення та не містить будь - якого обґрунтування та надання належних та допустимих доказів саме неможливості або істотного ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Також колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що предметом позову є стягнення 167681,67 грн., в той же час Акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк просить накласти арешт на нерухоме майно відповідачів у кількості 30 об`єктів, що беззаперечно свідчить про неспівмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами та суперечить ч.4 ст.137 ГПК України.

До того ж, в матеріалах справи міститься договір застави обладнання №34086384-Д3-3/2 від 10.02.2022 (далі договір застави), укладений між Акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (далі - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Соколівські надра (далі заставодавець) за умовами якого вартість предмету застави складає 3 282 300,00 грн (п.п.6, 9 договору застави).

Згідно п.2 договору застави цим договором заставою забезпечується виконання зобов`язань заставодавцем, що випливають з Кредитного договору №34086384-КД-3 від 10.02.2022.

Наведені вище обставини свідчать про наявність у Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк можливості звернути стягнення на рухоме майно, яке є предметом застави за вищевказаним правочином в разі неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Соколівські надра своїх зобов`язань за кредитним договором.

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про забезпечення позову.

Доводи Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, що після накладення арешту на майно відповідачів, останні не будуть обмежені у вільному та безперешкодному володінні та користуванні зазначеним майном, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки неможливість розпорядження відповідним майном, яке суттєво перевищує розмір заявленої позивачем до стягнення суми, є втручанням у право відповідачів на мирне володіння своїм майном, з огляду на зміст статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інші доводи Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, викладені в заяві про забезпечення позову та в апеляційній скарзі, не спростовують висновків, викладених в даній постанові суду.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, у зв`язку із чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Луганської області від 01.01.2024 у справі №913/468/23 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.01.2024 у справі №913/468/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 01.01.2024 у справі №913/468/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Е.В. Сгара

СуддяР.А Гетьман

СуддяО.І. Склярук

Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2024 року