Постанова

від 13.02.2024 по справі 915/1017/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 915/1017/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - Гайдаржия А. В. (адвокат),

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - Нетідової С. І. (адвокат),

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Пелюха Сергія Васильовича

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 (суддя Семенчук Н. О.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 (судді: Савицький Я. Ф. - головуючий, Колоколов С. І., Разюк Г. П.) у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Пелюха Сергія Васильовича

до: 1) Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, 2) фізичної особи - підприємця Павлової Валентини Григорівни

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У липні 2021 року фізична особа - підприємець Пелюх Сергій Васильович (далі - ФОП Пелюх С. В.) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (далі - Міськрада) та фізичної особи - підприємця Павлової Валентини Григорівни (далі - ФОП Павлова В. Г.) про:

- визнання незаконним та скасування рішення Міськради від 14.12.2017 № 941 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди сервітуту ФОП Павловій В. Г., для розміщення та обслуговування стаціонарної споруди для провадження підприємницької діяльності в районі житлового будинку № 6 на проспекті Незалежності у місті Южноукраїнську";

- визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 23.01.2018, укладеного між Міськрадою та ФОП Павловою В. Г.;

- зобов`язання ФОП Павлової В. Г. усунути перешкоди ФОП Пелюху С. В. в користуванні належним йому нерухомим майном, а саме: торгівельним комплексом "Магазин продовольчих товарів та кафе " Кристал ", розташованим за адресою: проспект Незалежності, 6-А, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, шляхом демонтажу (знесення) тимчасової споруди для продажу квітів на проспекті Незалежності в районі житлового будинку № 6 у місті Южноукраїнську Миколаївської області.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства, державних будівельних норм та стандартів, правил протипожежної безпеки, біля належного позивачу торгівельного комплексу - "Магазин продовольчих товарів та кафе "Кристал", закривши частину вікна цього комплексу, ФОП Павловою В. Г. встановлено тимчасову споруду для продажу квітів, розташовану в районі житлового будинку № 6 на проспекті Незалежності у місті Южноукраїнську Миколаївської області, яка порушує належні позивачу права та створює перешкоди у користуванні і розпорядженні майном. Цю тимчасову споруду було встановлено на підставі паспорту прив`язки від 27.02.2020, договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 22.02.2018, який у свою чергу, укладений на підставі технічної документації, розробленої на підставі рішення Міськради від 14.12.2017 № 914.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023, у задоволенні позовних вимог ФОП Пелюха С. В. відмовлено повністю.

4. Судові рішення мотивовані тим, що :

- рішення Міськради від 14.12.2017 № 941 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди сервітуту ФОП Павловій В. Г. для розміщення та обслуговування стаціонарної споруди для провадження підприємницької діяльності в районі житлового будинку № 6 на проспекті Незалежності у місті Южноукраїнську" є актом індивідуальної дії, оскільки передбачає індивідуалізовані приписи щодо прав та обов`язків ФОП Павлової В. Г., спрямованим на виникнення конкретних правовідносин щодо землекористування ФОП Павловою В. Г., не розрахованим на багаторазове застосування, а вичерпує свою дію після завершення процедури укладення договору, а тому не порушує прав позивача;

- спірний договір про встановлення особистого строкового сервітуту не суперечить Земельному кодексу України, оскільки розміщення тимчасової споруди здійснюється на підставі паспорту прив`язки та не потребує оформлення права власності або користування (в тому числі і права оренди) на земельну ділянку, на якій планується розмістити тимчасову споруду;

- спірний договір не суперечить положенням Цивільного Кодексу України, оскільки перелік сервітутів не є вичерпним, а Земельним Кодексом України як спеціальним законом (пункт "в" частини 1 статті 99) передбачено земельний сервітут для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм);

- відповідний паспорт прив`язки ніким не оскаржений та є чинним, інформації про недостовірність наданих ФОП Павловою В. Г відомостей для оформлення паспорту прив`язки не виявлено, що не спростовано учасниками справи;

- для розміщення (реконструкції) тимчасових споруд державні будівельні норми та стандарти, про порушення яких зазначає позивач, не застосовуються;

- підставою для демонтажу тимчасової споруди є закінчення строку дії паспорта прив`язки, анулювання паспорта прив`язки та самовільне встановлення тимчасової споруди, проте, паспорт прив`язки тимчасової споруди для продажу квітів, розміщеної на проспекті Незалежності в районі житлового будинку № 6, виданий ФОП Павловій В. Г., ніким не оскаржений, не скасований, є чинним, тому вимога позивача щодо демонтажу (знесення) відповідної тимчасової споруди є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

З огляду на те, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, заяв про застосування строків позовної давності судами не розглядалась.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ФОП Пелюх С. В. просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування пункту 1.11 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417, наведених у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 577/120/21.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. ФОП Павлова В. Г. у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Від ФОП Павлової В. Г. до Суду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 915/1017/21 за касаційною скаргою ФОП Пелюха С. В. на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 на підставі пункту 2 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки ФОП Пелюх С. В. припинено 16.02.2023, тобто позивач втратив процесуальну дієздатність як фізична особа - підприємець. Такі доводи ФОП Павлової В. Г. Верховний Суд вважає безпідставними, а тому відмовляє у задоволені зазначеного клопотання, оскільки внаслідок припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така особа позбавляється тільки статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, однак, на відміну від юридичної особи, це не має наслідком припинення фізичної особи як суб`єкта права чи втрати його права і дієздатності.

Міськрада не скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Пелюха С. В. на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі № 915/1017/21 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 13.02.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

9. 05.04.2006 рішенням Міськради № 618 "Про затвердження рішень виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради в галузі регулювання земельних відносин за лютий 2006 р." затверджено та надано дозвіл на рішення виконавчого комітету міської ради від 22.02.2006 № 103 "Про погодження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки суб`єкту підприємницької діяльності Пелюху Сергію Васильовичу в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування комплексу - магазину продовольчих товарів та кафе по проспекту Леніна 6-а" (пункт 1.4.3).

10. 21.06.2006 на підставі зазначеного рішення № 618 між Міськрадою та ФОП Пелюхом С. В. укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 4810800000:15:001:0002, цільове призначення В.03.07 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі), площею 0,0443, розташованої за адресою: проспект Леніна, 6-А, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область.

11. 23.02.2017 рішенням Міськради № 543 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.06.2006 р.", укладеного із суб`єктом підприємницької діяльності Пелюхом Сергієм Васильовичем під розміщення та обслуговування комплексу-магазину продовольчих товарів та кафе по проспекту Леніна 6-а у місті Южноукраїнськ Миколаївської області", внесено зміни до договору в частині зміни назви проспекту з "Леніна" на "Незалежності" та поновлено термін дії договору шляхом укладення нового договору оренди зазначеної земельної ділянки.

12. 04.04.2017 між Міськрадою (орендодавець) та ФОП Пелюхом С. В. (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого:

- орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення та обслуговування торгового комплексу - "Магазин продовольчих товарів та кафе "Кристал" на проспекті Незалежності,. 6-А у місті Южноукраїнську Миколаївської області, на підставі рішення Міськради від 23.02.2017 № 543, 21 сесія 7 скликання (пункт 1);

- в оренду передається земельна ділянка, розташована за адресою: проспект Незалежності, 6-А, кадастровий номер 4810800000:15:001:0002, загальною площею 0,0443 га (пункт 2);

- на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна (пункт 3);

- договір укладений терміном на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 6);

- земельна ділянка передається в оренду під розміщення та обслуговування торгового комплексу - "Магазин продовольчих товарів та кафе "Кристал" на проспекті Незалежності, 6-А у місті Южноукраїнську Миколаївської області (пункт 14);

- цільове призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (пункт 15);

- земельна ділянка вважається переданою з моменту Державної реєстрації права оренди. Передача здійснюється за актом приймання-передачі земельної ділянки (пункт 17).

13. Відповідно до акта приймання-передачі земельної ділянки від 04.04.2017, Міськрада передала, а ФОП Пелюх С. В. прийняв у платне користування терміном на 10 років, земельну ділянку під розміщення та обслуговування торгового комплексу - "Магазин продовольчих товарів та кафе "Кристал" на проспекті Незалежності, 6-А у місті Южноукраїнську Миколаївської області, кадастровий номер 4810800000:15:001:0002, загальна площа земельної ділянки складає 0,0443 га.

14. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.09.2009 торговий комплекс - "Магазин продовольчих товарів та кафе " Кристал ", розташований за адресою: проспект Незалежності, 6-А у місті Южноукраїнськ Миколаївської області, загальною площею 472,3 м2, належить на праві приватної власності Пелюху Сергію Васильовичу.

15. Водночас з матеріалів справи вбачається, що ще з 24.10.1997 Павлова В. Г. є користувачем земельної ділянки площею 0,0032 га, на якій був розташований торгівельний кіоск "Квіти" за адресою: проспект Леніна (нині - Незалежності), 6, місто Южноукраїнськ Миколаївська область, та у якому проводилась торгівля продукцією власного виробництва - квітами. За твердженням відповідача, станом на 1998 рік, Пелюх С. В. та Павлова В. Г. вже були суміжними землекористувачами з розміщеними на відповідних земельних ділянках тимчасовими спорудами, які знаходились на значній відстані друг від друга, що підтверджується викопіюванням із Генерального плану наявного в матеріалах проекту відведення мені земельної ділянки за 1998 рік.

16. Рішенням Міськради від 14.12.2017 № 941 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, Фізичній особі-підприємцю Павловій Валентині Григорівні для розміщення та обслуговування стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі житлового будинку № 6 на проспекті Незалежності у місті Южноукраїнську Миколаївської області ", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту ФОП Павловій В. Г. для розміщення та обслуговування стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі житлового будинку № 6 на проспекті Незалежності у місті Южноукраїнську Миколаївської області , надано ФОП Павловій В. Г. на правах сервітуту земельну ділянку (кадастровий номер 4810800000:15:001:0012) під розміщення та обслуговування стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі житлового будинку № 6 на проспекті Незалежності у місті Южноукраїнську Миколаївської області, загальною площею 0,0032 га, в користування терміном на 10 років із категорії земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, за рахунок земель комунальної власності у місті Южноукраїнську Миколаївської області; встановлено розмір плати за користування земельною ділянкою відповідно до ставок плати за землю, встановлених Міськрадою та зобов`язано ФОП Павлову В. Г. в місячний строк укласти з Міськрадою договір про встановлення земельного сервітуту.

17. 22.02.2018 між Міськрадою (власник) та ФОП Павловою В. Г. (сервітуарій) укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту, відповідно до якого:

- власник на підставі рішення Міськради від 14.12.2017 № 941 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту ФОП Павловій Валентині Григорівні для розміщення та обслуговування стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі житлового будинку № 6 на проспекті Незалежності у місті Южноукраїнську Миколаївської області" встановлює особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки, розташованої біля житлового будинку № 6 на проспекті Незалежності у місті Южноукраїнську, в інтересах сервітуарія на право розміщення стаціонарної тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (пункт 1.1);

- кадастровий номер земельної ділянки: 4810800000:15:001:0012. Площа земельної ділянки, на яку поширюється земельний сервітут - 0,0032 га (пункти 1.2, 1.3);

- договором сервітуту встановлюється особистий строковий сервітут терміном на 10 років

- розмір плати за земельну ділянку на рік становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає на дату укладання договору 1 085,65 грн на підставі рішення Міськради від 13.07.2017 № 757 (пункт 3.2);

- договір набуває чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації (пункт 8.1).

18. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 28.02.2018 № 115589783 земельна ділянка, кадастровий номер 4810800000:15:001:0012, має комунальну форму власності, її власником є територіальна громада міста в особі Міськради, код ЄДРПОУ 33850880, щодо якої зареєстроване речове право - право користування (сервітут); строк: десять років; правокористувач (сервітуарій): ФОП Павлова В. Г., РНОКПП - НОМЕР_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

19. 27.02.2020 Управлінням містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Міськради ФОП Павловій В. Г. видано паспорт прив`язки - "Тимчасова споруда для продажу квітів розміщена по проспекту Незалежності в районі житлового будинку № 6", реєстраційний № 08-20, який дійсний до 27.02.2025 разом із схемою розміщення тимчасової споруди, ескізами її фасадів та схемою благоустрою прилеглої території.

20. На підставі зазначеного паспорту прив`язки ФОП Павлова В. Г. здійснила реконструкцію свого торгівельного кіоску та встановила тимчасову споруду "Для продажу квітів".

21. При цьому відповідач зазначає, що протягом 2004-2006 Пелюх С. В. на суміжній з Павлової В. Г. земельній ділянці (де раніше розміщувалася його тимчасова споруда) здійснив будівництво торгівельного комплексу, при цьому, тимчасова споруда відповідача (її ліва стіна) знаходилася на тому ж місці і на такій же відстані як і ліва стіна реконструйованої тимчасової споруді.

22. Наведені обставини стали підставою для звернення ФОП Пелюх С. В. до господарського суду з відповідним позовом, оскільки тимчасова споруда "Для продажу квітів" перешкоджає у користуванні належним йому нерухомим майном, у зв`язку з чим позивач вважає рішення Міськради від 14.12.2017 № 941 незаконним та таким, що підлягає скасуванню, договір від 22.02.2018 про встановлення особистого строкового сервітуту - визнанню недійним, оскільки правовий зміст цього договору суперечить положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі", а тимчасова споруда відповідача "Для продажу квітів" підлягає демонтажу.

Позиція Верховного Суду

23. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

25. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

26. У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

27. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладений у пунктах 96, 97, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

28. У касаційній скарзі скаржник наголошує на тому, що Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі № 577/120/21 сформував висновок з приводу застосування положень пункту 1.11 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417, а саме що тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, крім тих, що розміщуються на території ринків, відповідно до затвердженого плану-схеми повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібна більша протипожежна відстань або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається із матеріалів справи, що жодного доказу на підтвердження недотримання відповідачем при реконструкції тимчасової споруди наведених вимог Технічного регламенту та Правил пожежної безпеки в України позивачем до суду не надано. Водноча, у матеріалах справи наявний лист начальника Южноукраїнського МС ГУ ДСНС України у Миколаївській області від 27.08.2020 № 5904 -5140/03.02, відповідно до якого за результатами розгляду робочої документації "Система пожежної сигналізації" в торгівельному павільйоні ФОП Павлова В. Г., розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, проспект Незалежності в районі житлового будинку № 6, порушень протипожежних вимог будівельних норм та правил не виявлено.

30. Водночас правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.02.2023 у справі № 577/120/21, на який посилається скаржник у касаційній скарзі, не стосуються правовідносин щодо особистого строкового сервітуту.

31. У справі № 577/120/21, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд виходив з того, що згода співвласників багатоквартирного будинку на розміщення тимчасової споруди відсутня, проте спірне нежитлове приміщення зайняло прибудинкову територію багатоквартирного будинку, створивши перешкоди в користуванні співвласниками багатоквартирного будинку прибудинковою територією та нежитловими приміщеннями на першому поверсі будинку, також спірна будівля зведена з порушенням протипожежних розривів між будинками та в зоні охорони кабельних мереж.

32. З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування положень пункту 1.11 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417, оскільки у справі, що розглядається, та в наведеній скаржником справі суди встановили різні фактичні обставини та прийняли відповідні рішення, що не свідчить про різне застосування одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

33. Отже, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.02.2023 у справі № 577/120/21, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

34. Таким чином, Верховний Суд констатує, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

37. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

39. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ФОП Пелюха С. В. залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Розподіл судових витрат

40. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Пелюха Сергія Васильовича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 у справі № 915/1017/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай