Рішення

від 23.02.2024 по справі 200/452/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 року Справа№200/452/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7а, ЄДРПОУ 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 21.12.2023 року № 056650009670, прийняте Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області за заявою про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року за № 1877;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року за № 1877, з врахуванням уточнюючої довідки, виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про спуски в підземні гірничі видобутки за № 47 від 19.07.2023, а також зарахувавши: до страхового та пільгового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 , період роботи з 25.04.2014 по 30.09.2016 року на дільниці з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок на посаді гірничого майстра на руднику Баренцбург в Федеральному державному унітарному підприємстві «Державний трест «Арктиквугілля» архіпелагу Шпицберген; до пільгового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а, відповідно до заяви про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року за № 1877.

Ухвалою від 25 січня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/452/24 за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17.12.2023 року він звернувся через веб-портал ПФУ із заявою встановленого зразку про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з та надав всі необхідні документи. Ця заява була зареєстрована за № 1877. 22.12.2023 року позивач отримав копію рішення про відмову в призначенні пенсії від 21.12.2023 року № 056650009670, прийняте Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області. У цьому рішенні відповідач вказав, що страховий стаж позивача 44 роки 04 місяці 18 днів, в тому числі згідно Постанови 202 ( 25 ) 20 років 07 місяців 06 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 2014 по 2016, в зв`язку з припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» в зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, яка підтверджує факт роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зарахувати даний період згідно уточнюючої довідки, виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про спуски в підземні гірничі видобутки за № 47 від 19.07.2023, немає можливості, оскільки відсутня інформація про зміну назви ( реорганізації ) підприємства. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону відсутнє. Право на призначення пенсії з урахуванням наявних документів згідно п. 1 ч. 2 ст. 114, заявник матиме з 27.07.2028. Позивач вважає, що вказане рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Всі невраховані відповідачем спірні періоди чітко відображені в трудовій книжці, отже вони мають бути зараховані як до страхового, так і до пільгового стажу роботи. Позивач вважає, що він має право на зменшення пенсійного віку та призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року та рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позовних вимог, просив у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідно до п. 3 ст. 114 Закону №1058 право на призначення пенсії незалежно від віку мають працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим способом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), за умови, якщо вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Вік позивача 45 років. Страховий стаж позивача становить 44 роки 04 місяці 18 днів, в тому числі згідно Постанови 202 - 20 років 07 місяців 06 днів (при необхідних 25 років). За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 2014 по 2016, в зв`язку з припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. При призначенні пенсій громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31 грудня 1991 року. До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, яка підтверджує факт роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зарахувати даний період згідно уточнюючої довідки, виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про спуски в підземні гірничі видобутки за № 47 від 19.07.2023, немає можливості, оскільки відсутня інформація про зміну назви (реорганізації) підприємства. Відповідач вказує, що записи в трудовій книжці не визначають права на призначення пенсії на пільгових умовах, а призначення пенсії здійснюється при розгляді пакету документів, які подаються для призначення пенсії, в тому числі уточнюючої довідки та наказів про атестацію робочих місць. Відповідач також зазначив, що рішення Конституційного суду від 23.01.2020 №1- р/2020 не відновлює дію Закону №1788 і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин. Висновки Конституційного Суду України у рішенні від 23.01.2020 №1- р/2020 стосувались змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 до Закону №1788, який станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин не діяв і відповідачем під час прийняття рішення не застосовувався. Правовідносини щодо призначення пенсії на пільгових умовах виникли після втрати чинності Законом №1788 і до них цей Закон не застосовується, тому неможливе задоволення позовних вимог у цій справі на підставі норм Закону України «Про пенсійне забезпечення». Щодо, спірного питання права позивача на призначення пенсії за віком з 50 років відповідач зазначив, що умовами призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), є наявність декількох складових, а саме: досягнення пенсійного віку - 60 років та наявність страхового стажу на момент досягнення пенсійного віку. Позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 17.12.2023, коли йому виповнилось повних 45 років, тобто у відповідності до положень ст. 26 Закону №1058-ІУ, він не досяг пенсійного віку (60 років), що надає право на призначення пенсії за віком за нормами вказаного Закону. Доказів того, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058 до пенсійного органу не надано. Крім того, позивач звернулася саме за призначенням пенсії за віком, а тому підстави для застосування положень Закону № 1788 відсутні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , виданим Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 20 червня 1995 року, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802) в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

17 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зазначена заява позивача від 17 грудня 2023 року була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 21 грудня 2023 Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровогорадській області прийнято рішення № 056650009670 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових мовах. В рішенні зазначено наступне. Вік заявника 45 років. Працює. Страховий стаж особи становить 44 роки 04 місяці 18 днів, в тому числі згідно Постанови 202 (25) 20 років 07 місяців 06 днів. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 2014 року по 2016 рік, у зв`язку з припиненням з 01.01.2023 року російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. При призначенні пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31 грудня 1991 року. До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.06.1998 року з 17.04.2012 року по 16.04.2014 року у ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, яка підтверджує факт роботи на посадах що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Одночасно повідомлено, що зарахувати даний період згідно уточнюючої довідки, наданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про спуски в підземні гірничі видобутки за № 47 від 19.07.2023 року, немає можливості, оскільки відсутня інформація про зміну назви (реорганізацію) підприємства. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутнє. Право на призначення пенсії з урахуванням наявних документів згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заявник матиме з 27.07.2028 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та Законами України.

Згідно частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058- ІV).

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За змістом частини 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону № 1058-IV.

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

Частиною 3 статті 114 Закону № 1058-ІV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Також право на пенсію за віком на пільгових умовах регулюється положеннями статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ). При цьому, статтю 13 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ із урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року у справі № 1-5/2018(746/15), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Таким чином, на позивача при визначенні його права на пенсію за віком на пільгових умовах розповсюджується дія як Закону № 1058-IV, так і Закону № 1788-ХІІ.

Разом з цим, норми Закону № 1058-IV та Закону № 1788-ХІІ, як було вказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, регулюють одне і те ж коло відносин та явно суперечать один одному, що порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, за яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги обставини справи, у цьому разі підлягають застосуванню положення Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року у справі № 1-5/2018(746/15), як більш сприятливі для позивача.

Як встановлено судом, позивач 17 грудня 2023 року звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21.12.2023 року № 056650009670 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю, на думку відповідача, такого права на час звернення. При цьому, під час розрахунку трудового стажу відповідачем до страхового та пільгового стажу не були зараховані певні періоди роботи позивача.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ (яка кореспондуються зі статтею 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка і лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу.

Водночас, надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.

Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 маються наступні записи щодо спірного періоду:

17.04.2012 року прийнятий до Шахтопрохідного будівельного управління № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» гірничим майстром з повним робочим днем під землею (наказ № 90 від 17.04.2012 р.).

31.12.2012 року у відповідності до наказу ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» від 26.12.2012 № 273 «Про закриття відокремлених підрозділів» Відокремлений підрозділ ШПБУ № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» закрито у встановлено порядку.

01.01.2013 року переміщений до ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка» гірничим майстром з повним робочим днем під землею (наказ № 1-ка від 01.01.2013 р.).

16.04.2014 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням (наказ № 490-к від 16.04.2014р.).

Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 у період з 17.04.2012 року по 16.04.2014 року працював у Шахтопрохідному будівельному управлінні № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею.

Суд зазначає, що записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Крім того, з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) вбачається, що позивач у період з квітня 2012 року по грудень 2012 року перебував у трудових відносинах з Шахтобудівельним управлінням № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 36062192), з січня 2013 року по квітень 2014 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 35711134), що повністю відповідає записам у трудовій книжці позивача.

Також, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) період роботи позивача з квітня 2012 року по квітень 2014 року включно обліковується як спецстаж за кодом ЗПЗ014А1.

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, що міститься у Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2, код підстави ЗП3013А1 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства,, що міститься у Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 року № 454, код підстави ЗП3013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

18.11.2005 року Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Пунктом 2 Порядку № 383 передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

У спірний період роботи позивача з 17.04.2012 року по 16.04.2014 року чинним був Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

До вказаного Списку віднесені усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (1.1а), а також майстри гірничі (1.1д).

Щодо проведення ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» атестації робочих місць, суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Водночас, на переконання суду, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідний правозастосовний підхід є усталеним у національній судовій практиці у відповідній сфері правовідносин та відображений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а, а також постановах Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 732/2003/14 та від 05.03.2019 по справі №679/774/16-а

Відповідач у спірному рішенні зазначає, що період роботи з 17.04.2012 року по 16.04.2014 року у ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» не зарахований до пільгового стажу позивача у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, яка підтверджує факт роботи на посадах що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд звертає увагу, що надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно лише у випадку відсутності трудової книжки або коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах.

Між тим, записи у трудовій книжці, яка міститься у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у спірний період за Списком № 1, що надає право на включення спірного періоду до стажу та право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду в постанові від 22.03.2018 у справі №208/235/17(2-а/208/105/17).

Щодо наданої позивачем довідки № 47 від 19.07.2023 року про спуски в підземні гірничі видобутки (шахту) працівника підрядної організації ОСОБА_1 , який веде роботи в гірничому відводі ПРАТ «Шахтоуправління «Покровське», виданої на підставі табеля обліку робочого часу за період з 17.04.2012 по 16.04.2014, у якій міститься інформація щодо спусків позивача у шахту у період з травня 2012 року по квітень 2014 року суд зазначає, що вказана довідка видана Приватним акціонерним товариством «Шахтоуправління «Покровське» (ЄДРПОУ 13498562), тоді як позивач у вказаний період перебував у трудових відносинах з Шахтобудівельним управлінням № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 36062192) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 35711134). Відомостей щодо реорганізації ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» матеріали справи не містять. Отже суд не бере до уваги зазначену довідку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що пільговий стаж, набутий позивачем у період з 17 квітня 2012 року по 16 квітня 2014 року у ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» підтверджується даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та записами у трудовій книжці в сукупності, а відтак, позивач має право на зарахування зазначеного періоду до пільгового стажу за Списком № 1.

Щодо незарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду його роботи на території російської федерації з 2014 по 2016, суд зазначає наступне.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_6 ОСОБА_1 у період з 25 квітня 2014 року по 30 вересня 2016 року працював на території російської федерації (Федеральное государственное унитарное предприятие «Государственный трест «Арктикуголь» архипелаг Шпицберген рудник Баренцбург) гірничим майстром.

На підтвердження зазначених обставин позивачем були надані: виклик на роботу; направлення на попередній (періодичний) медичний огляд (обстеження) від 11.04.2014 року № 43; трудовий договір № 50 від 24.04.2014 року; додаткова угода № 1 від 30.10.2014 року до трудового договору від 24.04.2014 № 50; трудовий договір б/н від 30.10.2014 року (затверджена редакція).

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Отже, питання врахування періодів роботи в Російській Федерації після 01 січня 1991 року до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами міжнародних угод, підписаних Україною та російською федерацією.

Відповідно до частини другої статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав учасників Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацами 2 - 4 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих мігрантів від 15 квітня 1994 року, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, РФ, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 676/6166/16-а.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 26.03.2008 №01-1/2-07 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Таким чином, під час вирішення питання про наявність у позивача права на пенсію за віком відповідачем повинен був бути врахований трудовий стаж та заробітна плата, набуті ним на території будь-якої з держав - учасниць Угоди, в тому числі на території Російської Федерації.

1 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2783-IX «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі Закон №2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022, і яким постановила зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст.417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м.Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року №140/98-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 26, ст. 162).

29 листопада 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі Постанова № 1328), яка набрала чинності 02.12.2022, якою постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

В Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 щодо тлумачення частини першої вказаної статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто, щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 820/5348/17, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.

Таким чином, положення Закону №2783-IX підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022, а положення Постанови №1328 з 02.12.2022.

Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а тому припинення російською федерацією з 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, не стосуються періодів трудової діяльності осіб, що мали місце в період дії вказаної Угоди, тобто до 01.01.2023.

За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу позивача.

Таким чином, оскільки позивач працював у Російській Федерації в той час, коли усі вищевказані міжнародні договори були чинні, у відповідача не було підстав не зараховувати стаж роботи позивача на території Російської Федерації. Отже, увесь офіційно набутий трудовий стаж позивача на території РФ підлягає зарахуванню як до страхового, так і до пільгового стажу.

Щодо застосування пункту "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін згідно із Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року та рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи - чоловікам.

При цьому застосування статті 13 Закону № 1788-ХІІ Конституційним Судом України не ставиться в залежність від тривалості роботи особи на відповідних посадах чи від періодів її роботи, щодо яких виникає питання про можливість їх зарахування до пільгового стажу.

Тобто, основною умовою для застосування статті 13 Закону № 1788-ХІІ за рішенням Конституційного Суду України є те, що особа мала працювати до 01.04.2015 року на посаді, яка віднесена у встановленому порядку до Списку № 1 або Списку № 2.

Як було вказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, до осіб, на яких поширюється дія рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, і, відповідно, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-ХІІ після 23.01.2020 року (тобто після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020) належать особи, які працювали до 01.04.2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, який визначений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01.04.2015 року), та досягли віку, визначеного цією нормою Закону, на момент звернення до Пенсійного фонду за призначенням пенсії.

Судом установлено, що до 01.04.2015 року позивач працював на посадах, які віднесені у встановленому порядку до Списку № 1.

Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право), на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах страховий стаж позивача складав 25 років 5 місяців 27 днів (у спірному рішенні зазначено 44 роки 04 місяці 18 днів), пільговий стаж позивача за Списком № 1 складав 20 років 07 місяців 06 днів.

З урахуванням періодів, які підлягають зарахуванню до трудового стажу позивача на підставі висновків суду під час розгляду даної справи, страховий стаж позивача становить понад 27 років, а пільговий стаж позивача за Списком № 1 - понад 25 років.

Оскільки позивач має більше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (Список № 1) та, з огляду на положення пункту "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ, має право на зменшення передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, тобто на 25 років, що відповідає кількості повних років роботи позивача за Списком № 1.

Враховуючи те, що на момент звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах вік позивача становив 45 років та застосувавши положення пункту "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ стосовно зменшення пенсійного віку, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року та рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21 грудня 2023 року № 056650009670 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення пенсії, її перерахунок, тощо є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду,може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21 грудня 2023 року № 056650009670 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 період роботи з 25.04.2014 року по 30.09.2016 року на дільниці з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок на посаді гірничого майстра на руднику Баренцбург в Федеральному державному унітарному підприємстві «Державний трест «Арктиквугілля» архіпелагу Шпицберген, а також до пільгового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7а, ЄДРПОУ 20632802) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7а, ЄДРПОУ 20632802) від 21 грудня 2023 року № 056650009670 про відмову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7а, ЄДРПОУ 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 період роботи з 25.04.2014 року по 30.09.2016 року на дільниці з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок на посаді гірничого майстра на руднику Баренцбург в Федеральному державному унітарному підприємстві «Державний трест «Арктиквугілля» архіпелагу Шпицберген, а також до пільгового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Соборна, будинок 7а, ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 00 коп.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 23 лютого 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар