Постанова

від 23.05.2024 по справі 200/452/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року справа №200/452/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 р. у справі № 200/452/24 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 21.12.2023 року № 056650009670, прийняте Головним управлінням ПФУ в Кіровоградській області за заявою про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року за № 1877;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року за № 1877, з врахуванням уточнюючої довідки, виданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про спуски в підземні гірничі видобутки за № 47 від 19.07.2023, а також зарахувавши: до страхового та пільгового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , період роботи з 25.04.2014 по 30.09.2016 року на дільниці з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок на посаді гірничого майстра на руднику Баренцбург в Федеральному державному унітарному підприємстві «Державний трест «Арктиквугілля» архіпелагу Шпицберген; до пільгового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п."а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а, відповідно до заяви про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року за № 1877.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 21 грудня 2023 року № 056650009670 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 період роботи з 25.04.2014 року по 30.09.2016 року на дільниці з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок на посаді гірничого майстра на руднику Баренцбург в Федеральному державному унітарному підприємстві «Державний трест «Арктиквугілля» архіпелагу Шпицберген, а також до пільгового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а. В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 2014 по 2016, в зв`язку з припиненням з 01.01.2023 російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, яка підтверджує факт роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Зарахувати даний період згідно уточнюючої довідки, виданої ПАТ Шахтоуправління Покровське про спуски в підземні гірничі видобутки за №47 від 19.07.2023, немає можливості, оскільки відсутня інформація про зміну назви (реорганізації) підприємства.

Головне управління зазначає, що рішення Конституційного суду від 23.01.2020 №1- р/2020 не відновлює дію Закону №1788 і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин.

Умовами призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону №1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), є наявність декількох складових, а саме: досягнення пенсійного віку - 60 років та наявність страхового стажу на момент досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

17 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся через веб-портал до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зазначена заява позивача від 17 грудня 2023 року була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 21 грудня 2023 Управлінням пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровогорадській області прийнято рішення № 056650009670 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових мовах. В рішенні зазначено наступне. Вік заявника 45 років. Працює. Страховий стаж особи становить 44 роки 04 місяці 18 днів, в тому числі згідно Постанови 202 (25) 20 років 07 місяців 06 днів. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває, пенсію не отримує.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 2014 року по 2016 рік, у зв`язку з припиненням з 01.01.2023 року російською федерацією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. При призначенні пенсії громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території російської федерації по 31 грудня 1991 року.

До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.1998 року з 17.04.2012 року по 16.04.2014 року у ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, яка підтверджує факт роботи на посадах що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Одночасно повідомлено, що зарахувати даний період згідно уточнюючої довідки, наданої ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про спуски в підземні гірничі видобутки за №47 від 19.07.2023 року, немає можливості, оскільки відсутня інформація про зміну назви (реорганізацію) підприємства. Право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутнє. Право на призначення пенсії з урахуванням наявних документів згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заявник матиме з 27.07.2028 року.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Постановою Кабінету Міністрів України № 202 від 31 березня 1994 року затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Пунктом І зазначеного списку передбачені, підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави дійти висновку, що право на передбачену ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають працівники, професії яких містяться у Списку, за умови безпосередньої зайнятості на цих роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Щодо доводів апелянта, що до страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи на території російської федерації з 2014 по 2016, суд зазначає наступне.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 у період з 25 квітня 2014 року по 30 вересня 2016 року працював на території російської федерації (Федеральное государственное унитарное предприятие «Государственный трест «Арктикуголь» архипелаг Шпицберген рудник Баренцбург) гірничим майстром.

На підтвердження зазначених обставин позивачем були надані: виклик на роботу; направлення на попередній (періодичний) медичний огляд (обстеження) від 11.04.2014 року № 43; трудовий договір № 50 від 24.04.2014 року; додаткова угода № 1 від 30.10.2014 року до трудового договору від 24.04.2014 № 50; трудовий договір б/н від 30.10.2014 року (затверджена редакція).

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов`язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов`язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у місті Москві.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.

Міністерство юстиції України у повідомленні від 10.01.2023 року, яке опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.

З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України необхідно дійти висновку, що денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.

Слід наголосити на тому, що закон не має зворотної дії в часі. До того ж не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди, які працювали за межами України, у зв`язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим та порушує конституційні принципи. Так, працюючи за межами України, особа мала легітимні очікування щодо її пенсійного забезпечення.

За наявності чинних у період роботи особи положень Угоди, що передбачали відповідне право, така особа не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Отже, відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у включені до страхового стажу періодів роботи на території російської федерації. Отже, увесь офіційно набутий трудовий стаж позивача на території рф підлягає зарахуванню як до страхового, так і до пільгового стажу.

Щодо доводів апелянта, що до пільгового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ Шахтобудівельна компанія Донецькшахтопроходка у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки, суд зазначає наступне.

У трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 маються наступні записи щодо спірного періоду:

- 17.04.2012 року прийнятий до Шахтопрохідного будівельного управління № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» гірничим майстром з повним робочим днем під ;

- 31.12.2012 року у відповідності до наказу ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» від 26.12.2012 № 273 «Про закриття відокремлених підрозділів» Відокремлений підрозділ ШПБУ № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» закрито у встановлено порядку;

- 01.01.2013 року переміщений до ТОВ «ШБК «Донецькшахтопроходка» гірничим майстром з повним робочим днем під землею;

- 16.04.2014 року звільнений за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Отже, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 у період з 17.04.2012 року по 16.04.2014 року працював у Шахтопрохідному будівельному управлінні № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» на посаді гірничого майстра з повним робочим днем під землею.

Суд зазначає, що записи про спірні періоди роботи, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами трудової книжки, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Крім того, з Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) вбачається, що позивач у період з квітня 2012 року по грудень 2012 року перебував у трудових відносинах з Шахтобудівельним управлінням № 9 ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 36062192), з січня 2013 року по квітень 2014 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» (ЄДРПОУ 35711134), що повністю відповідає записам у трудовій книжці позивача.

Також, в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) період роботи позивача з квітня 2012 року по квітень 2014 року включно обліковується як спецстаж за кодом ЗПЗ014А1.

Отже, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується насамперед записами у трудовій книжці позивача.

Враховуючи, що трудова книжка позивача містить відомості про те, що ОСОБА_1 у спірні періоди працював повний робочий день на роботах під землею, вказані періоди мають бути зараховані до його пільгового стажу за ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, Постанови № 202 на підставі трудової книжки.

Щодо доводів апелянта, що рішення Конституційного суду від 23.01.2020 №1- р/2020 не відновлює дію Закону №1788 і не змінює правове регулювання спірних у цій справі правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи - чоловікам.

При цьому застосування статті 13 Закону № 1788-ХІІ Конституційним Судом України не ставиться в залежність від тривалості роботи особи на відповідних посадах чи від періодів її роботи, щодо яких виникає питання про можливість їх зарахування до пільгового стажу.

Тобто, основною умовою для застосування статті 13 Закону № 1788-ХІІ за рішенням Конституційного Суду України є те, що особа мала працювати до 01.04.2015 року на посаді, яка віднесена у встановленому порядку до Списку №1 або Списку № 2.

Як було вказано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, до осіб, на яких поширюється дія рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020, і, відповідно, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за положеннями Закону № 1788-ХІІ після 23.01.2020 року (тобто після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020) належать особи, які працювали до 01.04.2015 року, були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, мали стаж роботи, який визначений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01.04.2015 року), та досягли віку, визначеного цією нормою Закону, на момент звернення до Пенсійного фонду за призначенням пенсії.

Судом установлено, що до 01.04.2015 року позивач працював на посадах, які віднесені у встановленому порядку до Списку № 1.

Відповідно до розрахунку стажу позивача (форма РС-право), на дату звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах страховий стаж позивача складав 25 років 5 місяців 27 днів (у спірному рішенні зазначено 44 роки 04 місяці 18 днів), пільговий стаж позивача за Списком № 1 складав 20 років 07 місяців 06 днів.

З урахуванням періодів, які підлягають зарахуванню до трудового стажу позивача на підставі висновків суду під час розгляду даної справи, страховий стаж позивача становить понад 27 років, а пільговий стаж позивача за Списком № 1 - понад 25 років.

Оскільки позивач має більше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (Список № 1) та, з огляду на положення пункту "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ, має право на зменшення передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ віку на 1 рік за кожний повний рік такої роботи, тобто на 25 років, що відповідає кількості повних років роботи позивача за Списком № 1.

Враховуючи те, що на момент звернення за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах вік позивача становив 45 років та застосувавши положення пункту "а" частини 1 статті 13 Закону № 1788-ХІІ стосовно зменшення пенсійного віку, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VІІІ, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 року та рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі № 360/3611/20-а.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 17.12.2023 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 період роботи з 25.04.2014 року по 30.09.2016 року на дільниці з видобутку вугілля та проведення гірничих виробок на посаді гірничого майстра на руднику Баренцбург в Федеральному державному унітарному підприємстві «Державний трест «Арктиквугілля» архіпелагу Шпицберген, а також до пільгового стажу період роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.06.1998 з 17.04.2012 по 16.04.2014 в ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, щодо наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 р. у справі № 200/452/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2024 р. у справі №200/452/24 - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 23 травня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Геращенко