Ухвала

від 08.02.2024 по справі 280/5746/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/5746/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Олефіренко Н.А.,

перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. в адміністративній справі №280/5746/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. позов ТОВ "ТРАНС ЛОГИСТИК ГРУПП" задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області подано апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. в адміністративній справі №280/5746/22 із наведенням інших обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення та документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі - 29 772,00 грн.;.

Ухвала суду мотивована тим, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 28 лютого 2023 року, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 13 листопада 2023 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.

На виконання ухвали суду, скаржником подано клопотання, в якому він просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, зазначаючи про обставини попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені обставини не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, зважаючи на наступне.

Факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги.

Подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що «…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та як наслідок його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження та надання такого документу до суду в цей строк, а отже не виконання державним органом цих правил не може бути підставою для надання переваги йому у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження державному органу перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Щодо посилань скаржника на сплату ним 20.11.2023 року судового збору за подання апеляційної скарги як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 28.04.2021 по справі № 640/3393/19.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

У постанові від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.05.2022 у справі №420/4212/20 само по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом у зв`язку з несплатою судового збору, та сплата судового збору суб`єктом владних повноважень у подальшому не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Сплата судового збору через дев`ять місяців після отримання оскаржуваного рішення не є особливою і непереборною обставиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

Зважаючи на наявність підстав для відмови Головному управлінню ДПС у Вінницькій області у відкритті апеляційного провадження у справі №280/5746/22, сплачена ним у даній справі сума судового збору за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №2902 від 20 листопада 2023 року в розмірі 29 772,00 грн., підлягає поверненню на його користь.

Керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір" суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволення клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. в адміністративній справі №280/5746/22 - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 р. в адміністративній справі №280/5746/22.

Повернути Головному управлінню ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 44069150) з Державного бюджету України сплачену ним згідно платіжного доручення №2902 від 20 листопада 2023 року суму судового збору за подання апеляційної скарги в адміністративній справі №280/5746/22 в розмірі 29 772,00 (двадцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят два) гривень 00 копійок.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено та підписано 08 лютого 2024 року.

Головуючий - суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров

суддяН.А. Олефіренко