Рішення

від 21.02.2024 по справі 640/11075/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року № 640/11075/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної авіаційної служби України до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна авіаційна служба України (далі також Державіаслужба, позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (далі також ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ», МАУ, відповідач), в якому просила стягнути з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» на користь Державної авіаційної служби України заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 29 135 991, 74 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №640/10978/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року поновлено провадження у справі № 640/11075/20.

На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач ухиляється від сплати державних зборів, сплата яких є обов`язковою відповідно до норм Повітряного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819 в редакції постанови від 21 листопада 2018 року № 1101, на підставі рахунків-фактур, винесених Державіаслужбою на виконання публічно-владних управлінських функцій, стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що жодним законом не встановлено розміру та порядку сплати спірних Державних зборів. Позивачем не доведено обставини отримання МАУ від пасажирів та відправників вантажу спірних Державних зборів, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Окрім того, спірні Державні збори не включені в перелік загальнодержавних/місцевих податків та зборів, які мають сплачуватися на території України згідно із Податковим кодексом України.

У судовому засіданні 06 вересня 2023 року суд вирішив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» є суб`єктом господарювання, що здійснює діяльність в сфері авіації, зокрема, і щодо забезпечення повітряних перевезень пасажирів, багажу, вантажу та пошти.

В той же час, Державна авіаційна служба України є уповноваженим органом з питань цивільної авіації та діє відповідно до Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520 (далі - Положення № 520).

Так, Державіаслужбою було сформовано рахунки-фактури щодо сплати ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» державного збору до спеціалізованого фонду, отриманого від перевезення пасажирів та вантажу, а саме: за грудень 2019 року - рахунок-фактура від 21 січня 2020 року № 777 на суму 9 870 200, 94 грн; за січень 2020 року - рахунок-фактура від 21 лютого 2020 року № 831 на суму 10 073 106, 41 грн; за лютий 2020 року - рахунок-фактура від 23 березня 2020 року № 880 на суму 9 192 684, 39 грн, на загальну суму 29 135 991, 74 грн.

Державіаслужбою вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема, листами від 10 березня 2020 року № 1.15-1662-20, від 02 квітня 2020 року № 1.15-2390-20, від 07 травня 2020 року № 1.15-3288-20 Державіаслужба зверталася до відповідача щодо необхідності сплати простроченої заборгованості на підставі норм Повітряного кодексу України та Постанови № 1101.

Ураховуючи, що авіакомпанією не вжито заходів по сплаті заборгованості, Державіаслужба звернулась із адміністративним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 12 Повітряного кодексу України (далі ПК України) для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі - Фонд).

Постановою Кабінету Міністрів України № 520 від 08 жовтня 2014 року затверджено положення про Державну авіаційну службу України (далі Положення № 520).

Відповідно до підпункту 19 пункту 4 Положення № 520 Державіаслужба відповідно до покладних на неї завдань забезпечує надходження та використання коштів Фонду.

Частинами 7, 8 статті 12 ПК України визначено, що забезпечення надходження та використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях здійснює уповноважений орган з питань цивільної авіації.

Платежі, що підлягають сплаті до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, є обов`язковими для всіх суб`єктів авіаційної діяльності.

Так, перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, які справляються із суб`єктів авіаційної діяльності, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях регламентовано Положенням про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженим Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1993 року № 819, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 1101 (далі Постанова № 1101).

Пунктом 11 Постанови № 1101 визначено, що розрахунок державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, проводиться щомісяця на підставі інформації про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України.

Інформацію про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України, експлуатант аеропорту подає Державіаслужбі щомісяця до 20 числа наступного періоду. Така інформація повинна містити найменування авіаперевізника, вид повітряних перевезень (регулярні або нерегулярні, повітряні перевезення у межах України або міжнародні повітряні перевезення з України), період (місяць та рік), за який подається інформація. Інформація подається окремо щодо регулярних та нерегулярних перевезень.

Для виявлення та усунення можливих неточностей та помилок у такій інформації авіаперевізник у разі потреби повинен провести з експлуатантами аеропортів до 10 числа місяця, що настає за звітним, звірку щодо кількості пасажирів, які відлетіли з аеропорту, та кількості тон вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України.

Датою оформлення рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, є дата робочого дня, що настає за датою надходження до Державіаслужби від усіх експлуатантів аеропортів звіту про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України.

Інформація про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України, яку експлуатант аеропорту не подав Державіаслужбі в установлений строк, включається до розрахунку в наступному місяці. У даному випадку для розрахунку державних зборів застосовується офіційний курс валют, установлений Національним банком на день оформлення рахунка-фактури за попередній місяць.

Платником рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, є авіаперевізник, який виконував повітряні перевезення.

Частиною 5 статті 12 ПК України визначено, що із суб`єктів авіаційної діяльності справляються наступні державні збори: за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об`єктів та суб`єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності; за надання прав на експлуатацію повітряних ліній; за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України; за вчинення офіційних дій, пов`язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів; з авіаційної безпеки; з інших передбачених законом надходжень.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Повітряного кодексу України збори, які визначені пунктами 1 та 2 частини п`ятої статті 12 цього Кодексу, справляються до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Розрахунок сум, визначених у виставлених рахунках-фактури, здійснюється у відповідності до пунктів 25, 26 Додатку до Постанови № 1101, а саме за ставками державних зборів згідно зі здійсненними перевезеннями: за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України: у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (з одного пасажира) 0,5 долара США; у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з України (з одного пасажира) 2 долари США; за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України: у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (за 1 тонну) 2,5 долара США, у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з/до України (за 1 тонну) 10 доларів США.

Кількість перевезених пасажирів та вантажу множиться на відповідну ставку збору, визначену вищевказаними пунктами Додатку до Постанови № 1101.

Державіаслужба використовує надходження до Фонду для розвитку авіаційної діяльності України, забезпечення безпеки польотів та екологічної безпеки повітряних суден з метою фінансування заходів щодо забезпечення діяльності цивільної авіації в Україні відповідно до вимог Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та участі України у міжнародних авіаційних організаціях.

Разом з тим, відповідно до положень Авіаційних правил України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 року № 1239, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 лютого 2019 року за № 141/33112 (далі - Правила № 1239), до вартості авіаквитка включаються ТАРИФ та ТАКСИ.

За своєю природою вищевказані складові відрізняються, з огляду на наступне:

1) відповідно до пункту 1 розділу V Правил № 1239 ТАРИФИ, що використовуються - затверджені й опубліковані авіаперевізником або від імені авіаперевізника (або якщо не опубліковані, розраховані згідно з тарифними нормативами авіаперевізника) тарифи на відповідний рейс або рейси з місця відправлення і до місця призначення, зазначених у квитку, які є чинними на день оплати квитка для відповідного класу обслуговування. Кожний тариф передбачає правила його застосування, які включають строк дії квитка, умови використання тарифу, повернення коштів за невикористане перевезення або його частину, інші умови та може включати надбавки до тарифу (surcharge), які є його невід`ємною частиною.

Правила застосування тарифів затверджуються авіаперевізником, оприлюднюються на його офіційному веб-сайті та мають бути доступними пасажирам для ознайомлення.

Пунктом 3 розділу V Правил № 1239, зокрема, передбачено, що ТАКСИ встановлюються та затверджуються відповідно до законодавства і мають бути опубліковані у формі, доступній для ознайомлення.

2) пунктом 4 розділу V Правил № 1239 чітко встановлено, що аеропортові збори (такси), податки і збори, встановлені державою аеропорту відправлення (призначення), збори (ТАКСИ) авіаперевізника не включаються до ТАРИФУ, а разом з тарифом становлять повну вартість повітряного перевезення.

Відповідно до пункту 97 частини 1 статті 1 ПК України суб`єкт авіаційної діяльності - фізичні та юридичні особи незалежно від форми власності, відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі цивільної авіації.

З огляду на вищевикладене, відповідач підпадає під пряму дію закону, який зобов`язує сплачувати державні збори до Державного бюджету України для зарахування у Фонд.

Кожен суб`єкт авіаційної діяльності, який здійснює перевезення пасажирів та вантажу справляє ряд зборів (аеропортовий збір, збір за безпеку, державний збір), що входить до собівартості квитка. Державні збори, які сплачуються споживачем (пасажиром, відправником вантажу) та включаються авіакомпанією до собівартості квитка залишаються у розпорядженні відповідача.

Тобто, державний збір сплачується пасажиром (споживачем) через авіакомпанію, послугами якої він користується, та має бути переданий авіакомпанією (перевізником) за цільовим призначенням, в даному випадку до Фонду (Державного бюджету).

Враховуючи вищевикладене, державні збори за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, входять до системи ТАКСИ, і, відповідно до норм чинного законодавства, встановлюються та затверджуються відповідно до положень Постанови № 1101.

Однак, як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, надавши у період з грудня 2019 року по лютий 2020 року послуги з перевезення пасажирів і вантажів та отримавши від пасажирів і відправників вантажу державний збір (за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України), у порушення вищезазначених законодавчих норм не сплатила відповідні збори до Фонду.

Згідно з пунктами 10, 11 Положення № 1101 розрахунок державних зборів, визначених пунктом 4 цього Положення, проводиться щомісяця на підставі інформації провайдера аеронавігаційного обслуговування про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги.

Провайдер аеронавігаційного обслуговування подає щомісяця до 20 числа наступного періоду Державіаслужбі інформацію про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги.

Державні збори сплачуються провайдером аеронавігаційного обслуговування протягом 30 днів з дати оформлення відповідного рахунка-фактури, якою є наступний робочий день, що настає за датою надходження до Державіаслужби звіту провайдера аеронавігаційного обслуговування про плату, одержану за надані аеронавігаційні послуги. Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури, наданого для їх сплати, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.

Рахунок-фактура на сплату державних зборів надсилається провайдеру аеронавігаційного обслуговування факсимільним зв`язком або електронною поштою в день оформлення, а протягом двох робочих днів - поштою (рекомендованим листом).

Розрахунок державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, проводиться щомісяця на підставі інформації про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України.

Державні збори згідно з рахунком-фактурою на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, сплачуються протягом 30 днів з дати його оформлення.

Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.

Оскільки на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог відповідачем не надано доказів сплати коштів в сумі 29 135 991, 74 грн та одночасно не надано доказів оскарження відповідних дій позивача, суд дійшов до висновку про те, що заявлена до стягнення сума є простроченою заборгованістю відповідача, яка підлягає стягненню в судовому порядку, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, суд звертає увагу, що питання щодо механізму справляння в Україні відповідних державних зборів розглядалося у 2019 році на 40-ій Сесії Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (м. Монреаль, Канада), на якій було відзначено, що українська модель справляння державних зборів із суб`єктів авіаційної діяльності відповідає політиці цієї організації та не суперечить Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.

Відповідно до положень статті 15 Конвенції про цивільну авіацію, чинної в Україні, кожен аеропорт у Договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень Статті 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших Договірних держав. Інформація про всі аеропортові збори публікується і повідомляється Міжнародній організації цивільної авіації, при цьому за заявою зацікавленої Договірної держави збори, що стягуються за користування аеропортами та іншими засобами, підлягають розгляду Радою, яка представляє по них доповідь і дає рекомендації для розгляду зацікавленою державою або державами. Жодна Договірна держава не стягує будь-які мита, податки або інші збори лише за право транзиту через її територію або вліт на її територію, або вильоту з її території будь-якого повітряного судна Договірної держави або присутніх на ньому осіб, або майна.

Одночасно з наведеним суд звертає увагу на такі обставини.

Як вже зазначалось, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року провадження у даній справі зупинялось до набрання законної сили рішення у справі № 640/10978/19 за позовом МАУ до Кабінету Міністрів України, третя особа - Державіаслужба, про визнання протиправними та нечинними з моменту прийняття пункту 11 Положення № 1101 та пунктів 25 і 26 Додатку до Положення № 1101.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 22 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, адміністративний позов задовольнив повністю.

Визнав протиправним та нечинним з моменту прийняття пункт 11 Положення №1101 та визнав протиправними та нечинними з моменту прийняття пункти 25 і 26 Додатку до Положення № 1101.

Водночас, постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі №640/10978/19 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у цій справі скасовано, та ухвалено нове рішення у справі № 640/10978/19, яким у задоволенні позовних вимог МАУ до Кабінету Міністрів України, за участі третьої особи: Державна авіаційна служби України, про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Наведене додатково підтверджує висновки суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог з огляду на їх відповідність вимогам чинного правового регулювання, чинність якого підтверджена у межах розгляду справи № 640/10978/19.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем у справі є суб`єктом владних повноважень, судові витрати з відповідача на його користь не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної авіаційної служби України (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; код ЄДРПОУ 37995466) до приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (01030, місто Київ, вулиця Лисенка, будинок 4; код ЄДРПОУ 14348681) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» на користь Державної авіаційної служби України заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 29 135 991, 74 грн (двадцять дев`ять мільйонів сто тридцять п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна гривня сімдесят чотири копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.