Ухвала

від 23.02.2024 по справі 308/3309/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/3309/24

У Х В А Л А

І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2024 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, визначення порядку та способу участі в його вихованні

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла вищевказана позовна про скасування.

Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 175 та 177 ЦПК України з огляду на таке.

Пунктом 5 частини 1 статі 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява, серед іншого, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За правилами частини 1 та 5 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом положень статті 257 Сімейного кодексу України (далі - СК України) баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до вимог частини 5 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав», висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства України, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби, діда з онуком обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №635/2771/17.

Між тим, суддя встановив, що позивач до поданої позовної заяви не долучено жодного висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору та визначення порядку і способу участі позивачки у вихованні її внука.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись статтями 175, 177, 184, 258-260 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, визначення порядку та способу участі в його вихованні - залишити без руху.

Позивачу необхідно усунути недоліки заяви у строк, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення заяви без руху:

-надати докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

У разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.Й. Данко