Ухвала

від 13.11.2024 по справі 308/3309/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3309/24

У Х В А Л А

про застосування заходів процесуального примусу

13 листопада 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні питання про застосування заходів процесуального примусу відносно третьої особи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, визначення порядку та способу участі в його вихованні

в с т а н о в и в:

у провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вищевказана цивільна справа.

Ухвалою від 16.10.2024 суд замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради на орган опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Цією ж ухвалою суд витребував у органу опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області письмовий висновок щодо розв`язання спору, а саме - щодо порядку та способу участі позивачки ОСОБА_1 у вихованні її онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас на момент проведення підготовчого засідання письмовий висновок не надано, що зумовило необхідність у вирішенні судом питання про застосування заходів процесуального примусу.

У підготовче засідання позивачка та її представник не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення. Від представника позивача надійшла заява про відкладення у зв`язку з його зайнятістю в іншому процесі.

На переконання суду, причина неявки представника позивачки не є поважною, оскільки судове засідання в цій справі призначене раніше, аніж засідання по справі, на яку посилається представник позивачки як на підставу для відкладення.

У підготовче засідання інші учасники справи не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подали.

Відповідно до вимог частини 5 статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав», висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства України, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби, діда з онуком обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 08.04.2020 по справі №635/2771/17.

Згідно з частиною 8 статті 84 ЦПК України у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 144 ЦПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

За змістом частини 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (частина 5 статті 148 ЦПК України).

Відповідно до частини 6 статті 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Ухвалою від 16.10.2024 суд замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради на орган опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

Цією ж ухвалою суд витребував у органу опіки та піклування Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області письмовий висновок щодо розв`язання спору, а саме - щодо порядку та способу участі позивачки ОСОБА_1 у вихованні її онука ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас на момент проведення підготовчого засідання письмовий висновок не надано, про причини неможливості його подання не повідомлено. Водночас з матеріалів справи вбачається, що про третя особа обізнана про наявність вищевказаної ухвали.

Згідно з частиною 1 статті 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Суд звертає увагу на те, що за обставин цієї справи таким органом опіки та піклування являється служба у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.

За змістом приписів підпункту 1.1 Розділу І, підпунктів 13-14 пункту 2.2 Розділу ІІ та пунктів 3.1, 6. Розділу ІІІ Положення про службу у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, затвердженого рішенням 2 сесії 8 скликання Холмківської сільської ради від 23.12.2020, служба у справах дітей Холмківської сільської ради є структурним підрозділом Холмківської сільської ради та являється юридичною особою, має самостійний баланс та рахунки. Окрім цього, вказана служба проводить перевірку умов проживання та виховання дітей, готує акт обстеження умов проживання дитини та готує висновки щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, а також інші висновки, передбачені чинним законодавством.

Така бездіяльність третьої особи унеможливлює проведення підготовчого засідання, оскільки інформація, яка міститься у витребуваних доказах, має суттєве значення для вирішення спору по суті.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Беручи до уваги той факт, що дії витребувані докази не подано вперше, а також враховуючи строк бездіяльність, суд доходить до переконання про наявність підстав для стягнення штрафу в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з ідеї про те, що саме до обов`язків національних органів влади належить недопущення неналежної та такої, що сприяє затягуванню розгляду справи поведінки сторони цивільного провадження (рішення від 03.03.2011р. у справі «Колесникова проти України», п. 30). При цьому, знайшовши у цій справі ознаки порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо тривалості провадження поза межами розумного строку, ЄСПЛ також звернув увагу на те, що суди, маючи в своєму розпорядженні механізми протидії зловживанню процесуальними правами не вжили будь-яких заходів для покарання сторони, яка зловживає своїми правами з метою унеможливлення розгляду справи.

Аналогічні причини порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо тривалості провадження поза межами розумного строку ЄСПЛ констатував під час розгляду справи «Смірнова проти України» (рішення від 08.11.2005, пункт 69).

Керуючись статтями 84, 143-148, 258-260, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

застосувати до служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області заходи процесуального примусу у виді штрафу.

Стягнути зі служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 44121959, місцезнаходження: с. Холмок, вул. Свободи, буд. 50, Ужгородського р-ну, Закарпатської обл.) в дохід державного бюджету штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 (дев`ятсот вісім) грн. 40 коп.

Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795.

Дані про боржника: служба у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області місцезнаходження: 89424, с. Холмок, вул. Свободи, буд. 50, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., код ЄДРПОУ 44121959.

Встановити службі у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, а саме - протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду, проте не пізніше 04.12.2024.

Роз`яснити, що особа, на яку накладено штраф, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї заходів процесуального примусу. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Ухвала суду про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про стягнення штрафу становить 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію ухвали для виконання скерувати до Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена та підписана 13 листопада 2024 року.

Суддя В.Й. Данко