Ухвала

від 19.02.2024 по справі 757/48038/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48038/17-ц

У Х В А Л А

19 лютого 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Підпалого В.В.,

при секретарі - Бурячок А.І.,

за участю:

представника ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» - Григоренка М.І.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду від 26.07.2021 року у справі № 757/48038/17-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про виселення, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з означеною заявою, у якій обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 вказує, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходилась справа № 757/48038/17-ц за позовом ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення за результатами розгляду якого постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог та виселення ОСОБА_1 разом із сім`єю в складі ОСОБА_2 - дружина, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , виселено із займаної площі розміром 39,1 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення. За результатами розгляду апеляційної скарги поданої ОСОБА_1 на рішення суду від 26.07.2021 року постановлено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження. Не погоджуючись з означеним рішенням відповідачем подано касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду. Станом на дату звернення до суду з означеною заявою остаточного рішення за касаційною скаргою ОСОБА_1 не прийнято.

Крім того, обґрунтовуючи вимоги заяви ОСОБА_1 посилається на те, що право на житло є одним із конституційних прав людини, як визначено у статті 47 Конституції, повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України, внаслідок чого відбулось значне погіршення умов життєдіяльності, створення високого рівня невизначеності та істотне погіршення стану здоров`я, ймовірну мобілізацію ОСОБА_1 , як працівника правоохоронних органів, факт того, що відстрочка виконання рішення не завдасть шкоди стягувачу, оскільки заявник сумлінно сплачує всі витрати на утримання приміщення в якому проживає, використовує житло за призначенням, не створює умов, які унеможливлюють спільне проживання інших осіб в одному приміщенні, керуючись частиною 4 пункту 3 статті 435 ЦПК України та положеннями статті 267 ЦПК України просить суд відстрочити виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року у справі № 757/48038/17-ц за позовом ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення до повного припинення військового стану на території України шляхом постановлення відповідної ухвали.

14 лютого 2024 року через канцелярію суду від заявника надійшла заява про доручення додаткових документів та матеріалів.

15 лютого 2024 року на електрону адресу судді надійшла заява ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 15.02.2024 року Витребувати у Печерського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) належним чином завірену копію матеріалів ВП № 74090034 відкритого 08.02.2024 року з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року у справі № 757/48038/17-ц.

В судовому засідання 19.02.2024 року:

- заявник ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце засідання повідомлявся належним чином, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі;

- представник заінтересованої особи ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» - Григоренко М.І. щодо задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду заперечував;

- заінтересована особа ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце засідання повідомлялася належним чином, у встановленому законом порядку, причини неявки до суду невідомі.

Заслухавши думку, дослідивши заяву додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновку.

Як вбачається з даних наданих стороною заявника та даних наявних в АСДС та ЄДРСР:

1) Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року позов ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» задоволено частково, ОСОБА_1 разом із сім`єю в складі ОСОБА_2 - дружина, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , виселено із займаної площі розміром 39,1 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення та стягнуто 800,00 грн. судового збору;

2) Ухвалою Київського апеляційного суду від 12.09.2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року;

3) Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.10.2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12.09.2023 року.

Крім того, з даних наданих стороною заявника та даних наявних в АСДС та АСВП вбачається, що на примусове виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року, зокрема, в частині примусового виселення ОСОБА_1 разом із сім`єю в складі ОСОБА_2 - дружина, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , із займаної площі розміром 39,1 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення видано виконавчий лист, з примусового виконання якого 08.02.2024 року прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження № 74090034.

Зі змісту заяви та доповнень до неї вбачається, що заявник, не погоджується з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року, перебуває в процесі його оскарження та вважає, що гарантоване Конституцією України право людини на житло в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, внаслідок якого відбулось значне погіршення умов життєдіяльності, створення високого рівня невизначеності не може бути обмеженим, а отже відстрочення виконання рішення суду не завдасть шкоди ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» та не створить умов, які призведуть до погіршення умов проживання інших осіб в гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, представником ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» - Григоренка М.І. в судовому засіданні не надано жодних доказів на підтвердження власної позиції та які б спростовували доводи заявника та свідчили про відсутність погіршення умов життєдіяльності ОСОБА_1 , а також що відстрочення виконання рішення суду завдасть шкоди ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» та створить умов, які призведуть до погіршення умов проживання інших осіб в гуртожитку по АДРЕСА_1 .

За правилами ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

За правилами встановленими ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

На теперішній час в Україні введено режим воєнного стану.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08 визначено, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому.

Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об?єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником.

Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19).

Стаття 435 ЦПК України не містить вичерпного переліку підстав для відстрочення (розстрочення) виконання рішення, а тому суду надана можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, з урахуванням усіх обставин справи.

Як зазначається в постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року по справі № №2а-25767/10/0570, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини.

Суд оцінює надані заявником доказі у сукупності як такі, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, та які є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними, тобто такими, які не залежать від волі відповідача, а отже, мають виключний характер.

За таких обставин, враховуючи що відповідач з рішенням Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року не погоджується та перебуває в процесі його оскарження, впровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022 року та який є продовженим на даний час та з метою захисту конституційних прав людини, суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду у справі в частині виселення ОСОБА_1 разом із сім`єю в складі ОСОБА_2 - дружина, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , виселено із займаної площі розміром 39,1 кв.м. в гуртожитку по АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення, а саме до припинення військового стану на території України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд доходить висновку, що заява підлягає до часткового задоволення, оскільки це надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом заінтересованої особи.

Керуючись ст.ст.18, 81, 435 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву», ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду від 26.07.2021 року у справі № 757/48038/17-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про виселення, - задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 26.07.2021 року у справі № 757/48038/17-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про виселення до припинення військового стану на території України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя В.В. Підпалий