Рішення

від 15.02.2024 по справі 523/23675/21

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/23675/21

Провадження №2/523/571/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань Могила А.С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі позовну заяву ОСОБА_1 до Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» Міністерства охорони здоров`я України» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» Міністерства охорони здоров`я України» в особі директора Буравицького С.У. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05.08.2021 року вона та її чоловік отримали путівки та поїхали до Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» МОЗ України на оздоровче лікування. Після прибуття на проходження лікування, її в примусовому порядку змусили сплатити 1000 гривень благодійного внеску. Після проходження обов`язкового недільного карантину, який було встановлено у закладі, позивач та її чоловік отримали палату № 39 в лікарняному закладі.

В день заселення до кімнати № 39, вони помітили та одразу повідомили прибиральницю про пошкоджений лінолеум на підлозі. Позивач зазначає, що 12.08.2021 року дане звернення позивача було зафіксоване працівником санаторію у відповідному журналі скарг. Позивачу пообіцяли, що того ж дня, до палати прийде столяр та усунене зазначені недоліки. Позивач зазначає, що столяр полагодити підлогу не прийшов.

В подальшому, 15.08.2021 року в палаті стався нещасний випадок: позивач спіткнулась на підлозі за задертий на стику лінолеум, та впала в наслідок чого, отримала травму голови та лівої руки. Позивач зазначає, що вона за власний кошт пройшла лікування та понесла додаткові витрати пов`язані з лікуванням та курсом реабілітації. В добровільному порядку відповідач витрати пов`язані з лікуванням відшкодувати відмовився.

На підставі викладеного позивач просить: стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі: 8106 грн. 48 коп., стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі: 25000 гривень. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 28.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи в судове засідання, сторонам направлено копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.

Не погоджуючись з позовними вимогами 02.05.2023 року (вх. № 11970) керівник Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» Божук Богдан подав відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву представник відповідача зазначив, що позовні вимоги не визнає, та просить їх залишити без задоволення. Представник зазначив, що необхідною умовою будь-якого виду цивільно-правової відповідальності є вина. Однак, позовна заява та додатні до неї документи не містять реальних доказів того, що шкода здоров`ю позивача була заподіяна внаслідок та з вини відповідача у справі. У відзиві зазначено, що під час внутрішнього розслідування подробиць нещасного випадку, було встановлено порушення режиму з боку позивача у справі, у зв`язку з цим, остання була виписана з закладу. Визначений позивачем розмір матеріальної та моральної шкоди є недоведеним, та таким, що заявлений на її власний розсуд. Обставини вказані у позиві, є перебільшеними, не доведеними, спотвореними. Представник відповідача зазначив, що позивач приховала справжні факти отримання травми, об`єктивних доказів вини представників закладу у настанні травми не надала, у зв`язку цим, відсутній причинний зв`язок між діями чи бездіяльністю працівників закладу.

З урахуванням викладеного представник позивача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. До відзиву на позовну заяву представником відповідача надано копію статуту державного закладу санаторій «Приморський», та заяву ОСОБА_1 щодо виплати компенсації у зв`язку з травмою (а.с.95-105).

Також, на адресу суду 03.05.2023 року (вх. № 3496) надійшла відповідь на відзив за підписом представника позивача адвоката Шепель В., згідно якої представник позивача зазначив, що повністю заперечує обставини викладені у відзиві (а.с.109).

В подальшому, 04.05.2023 року (вх. № 3562) надійшли заперечення на відповідь на відзив за підписом представника відповідача (а.с.112).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, щодо суми матеріальної шкоди зазначила, що сума зменшилась відповідно до наданих квитанції, та просила стягнути 8000 гривень, повністю підтримала позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди. Додатково пояснила, що вона зверталась до керівництва з заявою-повідомленням про надірваний лінолеум, однак, керівництво закладу жодних дій щодо її повідомлення не вчинило, слюсар до кімнати де проживало подружжя не прийшов, внаслідок чого стався нещасний випадок. Після повернення з лікарні позивача взагалі було виселено з санаторію.

Представник відповідача ОСОБА_2 зазначив, що відповідач позовні вимоги не визнає, та повністю заперечує щодо обставин позову, та підтримує письмовий відзив на позовну заяву. Представник зазначив, що позивач впала через власну необережність, коли бігла вимкнути кип`ятильник, який взагалі не мав бути у кімнаті, через що позивач й була виселена з санаторію через порушення режиму.

Заслухавши пояснення позивача, яка наполягала на задоволенні позовних вимог, представника відповідача, який просив відмовити у задоволенні позову, дослідивши матеріали справи та докази надані на підтвердження та спростування обставини позову, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з позовними вимогами про відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивач зазначила, що в день заселення до кімнати АДРЕСА_1 , подружжя помітило та одразу повідомило прибиральницю про пошкоджений лінолеум. Позивач зазначає, що 12.08.2021 року дане звернення було зафіксоване працівником санаторію у відповідному журналі скарг. Позивачу пообіцяли, що того ж дня, до палати прийде столяр та усунене недоліки на підлозі. Позивач зазначає, що столяр полагодити підлогу не прийшов.

В подальшому, 15.08.2021 року в палаті стався нещасний випадок: позивач спіткнулась на підлозі за задертий на стику лінолеум, та впала в наслідок чого, отримала травму голови та лівої руки. Позивач зазначає, що вона за власний кошт пройшла лікування та понесла додаткові витрати пов`язані з лікуванням та курсом реабілітації. В добровільному порядку відповідач витрати пов`язані з лікуванням відшкодувати відмовився.

На підставі викладеного позивач просить: стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі: 8106 грн. 48 коп., стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі: 25000 гривень. Судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно копії журналу (а.с.13) встановлено, що 12.08.2021 р. зафіксовано наступне: 39 палата відклеївся лінолеум посередині (люди скаржаться).

Нещасний випадок щодо падіння позивача стався 15.08.2021 року, що підтверджено матеріалами справи, а саме низкою пояснювальних записок від ОСОБА_1 на ім`я Медичного директора ДЗ «ССС «Приморський», згідно яких ОСОБА_1 зазначає, що 15.08.2021 року о 6 ранку вона впала спіткнувшись за задертий лінолеум на підлозі та вдарилась головою та одразу ж відчула, що зламала руку (а.с.17,18-19).

Згідно медичних довідок та виписки судом встановлено, що позивачу поставлено діагноз: відрив великого бугра головки лівої плечової кістки, та призначено лікування (а.с.14, 25), курс лікування закінчено 28.10.2021 року (а.с.35).

На підтвердження витрат понесених з лікуванням позивачем надано низку квитанції (а.с.36-39).

На спростування обставин позову та заперечення нещасного випадку, що стався з вини відповідача представником відповідача надано рапорти: палатної медичної сестри від 15.08.2021 року, згідно якого зазначено, що під час її чергування о 6 год. 30хв. за допомогою звернувся ОСОБА_3 (2 корпус, палата 39), який повідомив про те, що його дружина травмувалась біжучи вимкнути електричний кип`ятильник. Допомога була надана первинна у приймальному відділенні та о 8 год. ранку ОСОБА_4 була госпіталізована бригадою швидкої допомоги на консультацію до лікаря травматолога (а.с.73).

Рапорт палатної медичної сестри від 15.08.2021 року ОСОБА_5 згідно якого зазначено, що по прибутті з ЦРЛ о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1 розповіла, що вона впала коли згадала про використання електроприладу, який вибухнув, внаслідок чого хвора схопилась з ліжка та впала (а.с.74).

Рапорт відповідального лікаря ОСОБА_6 згідно якого зазначено, що останній доводить до відома, що хвора ОСОБА_1 травмувалась в палаті 15.08.201 року о 6 год. 30 хв. коли бігла вимкнути електрокип`ятильник. Первинна медична допомога була надана та о 8 год. ранку Ковалинська була відправлена до ЦРЛ на консультацію до травматолога (а.с.75).

Згідно рапорту медичного директора Буравицького С. зазначено, що ОСОБА_1 (2 корпус палата № 39) отримала травму в палаті № 39 о 6 год. ранку 15.08.2021 року. Зі слів хворої перечепилась через лінолеум, однак, під час спілкування з черговою палатною медичною сестрою хвора обмовилась, що отримала травму під час користування в палаті забороненим приладом, який вибухнув, вона підхопилась з ліжка і впала (а.с.76).

Таким чином судом встановлено, що й не заперечувалось стороною відповідача, що ОСОБА_1 отримала травму в палаті № 39 15.08.2021 року о 6 годині ранку, у зв`язку цим, останній було надано первинну медичну допомогу та направлено на огляд до лікаря-травматолога.

Судом критично оцінюються твердження сторони відповідача щодо того, що позивач впала, та отримала травму через наявність та використання в палаті електрокип`ятильника.

З даного приводу слід зазначити, що відповідачем факт наявності в палаті № 39 кип`ятильна не доведено, крім іншого, не надано до суду документів щодо проведення внутрішнього розслідування подробиць нещасного випадку невиробничого характеру, про який відповідачем зазначено у відзиві (а.с.96).

Нещасні випадки невиробничого характеру, які підлягають розслідуванню, що сталися під час:

Прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;

Переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;

Виконання громадських обов`язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов`язків);

Виконання донорських функцій;

Участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

Участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

Проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов`язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

Використання газу у побуті;

Вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

Користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

Виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

Стихійного лиха;

Перебування в громадських місцях, на об`єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах.

Контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров`я або смерті потерпілих.

Отже щодо нещасного випадку, що стався 15.08.2021 року в Державному закладі «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» Міністерства охорони здоров`я України» мало бути проведено службове розслідування за результатами якого, мав бути складений відповідний акт.

Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.

У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об`єкті якого стався нещасний випадок.

Разом з цим, слід зазначити, що відповідачем не спростовано факту наявності в палаті № 39 дефекту підлоги, який було зафіксовано в журналі скарг 12.08.2021 року. Також, відповідачем не надано доказів щодо того, що у вищевказаній палаті були проведені ремонтні роботи щодо полагодження підлоги.

Посилання відповідача на те, що позивач впала з ліжка коли згадала про увімкнений прилад електрокип`ятильник, носять характер припущення та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. До матеріалів справи відповідачем не надано акту щодо розслідування нещасного випадку.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Судом було допитано свідка ОСОБА_7 , який суду пояснив, що позивач є його дружиною, після заселення до палати № 39, подружжя помітило, та одразу повідомило керівництво закладу щодо наявності дефекту на підлозі, заяву було зареєстровано в журналі скарг. Свідок пояснив, що дружина зашпортнулась через відірваний лінолеум внаслідок чого впала, її падіння привело до перелому. Наступного дня дружину виселили з санаторію за порушення санаторного режиму. Свідок зазначив, що лінолеум на підлозі був в розгорнутому вигляді та надірваним, побачив, що жінка впала та лежить на підлозі (а.с.124-125).

Заявлений свідок з боку сторони відповідача допитаним не був, відповідач відмовився від допиту свідка.

Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт наявності завдання шкоди її здоров`ю внаслідок падіння, що сталось через наявність дефекту підлоги (пошкодження лінолеуму), та суд дійшов висновку, що відповідач не спростував та не довів відсутність вини у завданій шкоді позивачу.

Разом з цим, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 8 106 грн. 48 коп. є не доведеними, а відтак, з огляду на досліджені квитанції щодо розміру матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення матеріальна шкода в розмірі: 3 774, 58 гривень.

Щодо вимог про стягнення витрат понесених з проїздом на таксі, сплаченого добровільного внеску та витрат на харчування, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки дані витрати не відносяться до витрат пов`язаних з завданням шкоди здоров`ю, крім іншого останні є недоведеними.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі: 25000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до положення ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судом встановлено, що спричинення шкоди здоров`ю позивача відбулось в наслідок того, що позивач перебуваючи на оздоровленні в санаторії за станом здоров`я, отримала травму внаслідок падіння останньої через пошкодження підлоги в палаті № 39, до якої було заселено позивача та її чоловіка.

Таким чином, судом встановлено, що позивач зазнала шкоди спричиненої здоров`ю внаслідок падіння в палаті № 39, судом встановлено, що позивача через порушення санаторного режиму (доказів щодо якого матеріали справи не містять) було примусово виселено з санаторію, а відтак, суд вважає, що позивач довела наявність завданої їй моральної шкоди.

Як слідує із роз`яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31 березня 1995 року №4 (із наступними змінами) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У пунктах 5, 9 Постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивач зазнала фізичного болю та емоційних страждань. З урахуванням наведеного, негативні емоції, викликані в результаті бездіяльності відповідача, досягли рівня страждання (у розумінні ст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі: 3000 гривень.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що обставини викладені позивачем у позові, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у сумі: 908 грн., а позивачу слід повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1 362 гривні.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 76-81, 95, 141, 258-261, 263-265, 312-314, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доДержавного закладу«Спеціалізований (спеціальний)санаторій «Приморський»Міністерства охорониздоров`я України»про відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ: 01982005, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Курортне, вул. Чорноморська, буд. 11 А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі: 3 774, 58 гривень.

Стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ: 01982005, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Курортне, вул. Чорноморська, буд. 11 А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду в розмірі: 3 000 гривень.

Стягнути з Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ: 01982005, юридична адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Курортне, вул. Чорноморська, буд. 11 А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі: 908 гривень.

Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,місце проживання: АДРЕСА_2 ) через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37607526) судовий збір у розмірі 1 362 гривні.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.02.2024.

Суддя: