Постанова

від 14.02.2024 по справі 22/237

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Харків Справа № 22/237

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання: Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, м.Полтава,

на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237 (повний текст підписано 09.11.2023, суддя Тимощенко О.М.),

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про видачу дублікату наказу від 11.07.2005 про примусове виконання рішення та про поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання (вх.№12877 від 10.10.2023) у справі №22/237

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське», м. Полтава,

про стягнення 2527,42 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 в задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.09.2023 (вх.№12877 від 10.10.2023) про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу у справі №22/237 відмовлено повністю.

Відповідна ухвала мотивована тим, що матеріали справи не містять обґрунтованих пояснень заявника відносно поважності причин пропуску строку для пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання у період з 2007 року та відносно того, як саме заходи з реорганізації територіальних управлінь пенсійного фонду та утворення їх правонаступників вплинуло на їхні дії щодо пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання за такий досить великий проміжок часу.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з ухвалою суду не погодилося та звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237 скасувати; постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про видачу дублікату та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу у справі №22/237 в повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги вказує про наявність поважних причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання з огляду на заходи з реорганізації територіальних управлінь пенсійного фонду та утворення їх правонаступників, а також на рішення щодо реорганізації АТЗТ «Вільховатське» та проведення 10.04.2023 державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, ТОВ «Вільховатське».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вх.№2519П від 22.11.2023) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (подана в електронній формі) про усунення недоліків апеляційної скарги (вх.№15141 від 07.12.2023). Зокрема, скаржник надав суду докази сплати судового збору.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237 повернуто заявнику Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області.

28.12.2023 через підсистему «Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно подано апеляційну скаргу (вх. №2892 від 28.12.2023) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено. Поновлено апелянту строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237. Призначено справу до розгляду.

В судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ( а.с. 165-167, 172).

06.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника з огляду на неможливість прибуття до місця проведення судового засідання через введення воєнного стану в Україні.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.06.2005 у справі №22/237 позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Акціонерного товариства "Вільховатське":

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі 2527,42 грн боргу;

- в доход Державного бюджету України на рахунок ВДК у м. Полтава №31111095600002 в УДК у Полтавській області, МФО 831019, код ЗКПО 23809520, код платежу 22090200 державне мито в сумі 102,00 грн;

- на користь ДП "Судовий інформаційний центр" (м. Київ, вул. Липська, 18/5) р/р НОМЕР_1 у ВАТ "Банк Універсальний" м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370 - 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 11.07.2005 видано наказ про примусове виконання.

Згідно акту Господарського суду Полтавської області "Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду" № 4 від 03.03.2014, матеріали справи № 22/237 знищено у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання. В архіві суду відсутній оригінали позовної заяви та рішення Господарського суду Полтавської області від 30.06.2005 у справі № 22/237.

Ухвалою суду від 14.09.2023 задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про заміну сторін у справі №22/237. Замінено сторін у справі № 22/237 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кобеляцькому районі до АТ "Вільховатське" про стягнення 2 527,42 грн боргу, а саме:

- позивача (стягувача) - Управління Пенсійного Фонду України в Кобеляцькому районі Полтавської області (вул. Жовтнева, 1А, м. Кобеляки, Полтавська область, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22534593) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13967927),

- відповідача (боржника) - Акціонерне товариство «Вільховатське» (с. Вільховатка, Полтавський район, Полтавська область, 39272, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03771181) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» (с.Вільховатка, Полтавський район, Полтавська область, 39272, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03771181).

10.10.2023 надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1600-0802-8/70792 від 27.09.2023 (вх. № 12877) про видачу дублікату наказу про примусове виконання рішення, в якій заявник просить поновити пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання.

Заява обґрунтована тим, що виконавчий документ по справі № 22/237 було передано для стягнення заборгованості до Державної виконавчої служби у Кобеляцькому районі, якою було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №1109173). На момент звернення управлінням до Державної виконавчої служби у Кобеляцькому районі із заявою щодо відкриття виконавчого провадження у справі №22/237 та стягнення заборгованості з АТ «Вільховатське» строк пред`явлення даного виконавчого листа пропущено не було.

В подальшому розпочато процедуру ліквідації підприємства АТ «Вільховатське», а 19.03.2007 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з направленням виконавчого документа ліквідаційній комісії. Рішення щодо реорганізації Акціонерного товариства закритого типу «Вільховатське» та проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» прийнято лише 10.04.2023.

Заявник також зазначає, що 30.08.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про припинення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області шляхом приєднання до правонаступника ГУ ПФУ в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927).

Здійснення належного виконання рішення суду та пред`явлення виконавчого листа до виконання у строки, передбачені законом, стало неможливим у зв`язку з відсутністю в Головному управління Пенсійного фонду України Полтавської області відповідного виконавчого документу.

Заявником на підтвердження своїх вимог надано: копію довіреності №3455/08-16 від 23.12.2022, копію наказу Господарського суду Полтавської області про примусове виконання рішення від 11.07.2005 у справі №22/237, копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.03.2007 (ВП №1109173).

26.10.2023 Господарським судом Полтавської області винесено оскаржувану ухвалу з підстав, викладених вище.

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів погоджується з відповідною позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11 зазначено, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (подібний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду згідно з підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11).

У постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 916/924/16 викладено правовий висновок, що під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

Наказ у справі № 23/237, дублікат якого просить заявник видати, видано судом 11.07.2005 (а.с. 5).

У зазначеному наказі про примусове виконання рішення від 11.07.2005 вказано, що наказ дійсний для пред`явлення до 11.07.2008.

Стягувач у своїй заяві зазначає, що пред`явив наказ про примусове виконання рішення № 22/237 від 30.06.2005 до виконання до Державної виконавчої служби у Кобеляцькому районі та державним виконавцем відкрито виконавче провадження №1109173 (а.с. 6).

19.03.2007 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №1109173 та направлено для подальшого виконання ліквідаційній комісії.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження"(606-XIV, в редакції від 14.03.2007) виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Вільховатське» припинилось на підставі рішення про реорганізацію.

За змістом частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Реорганізація юридичної особи - це припинення юридичної особи з подальшим правонаступництвом (переходом прав і обов`язків від однієї юридичної особи до іншої).

Судом встановлено, що ч.ч. 2, 3 ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV передбачено заборону проведення виконавчих дій стосовно боржника, який перебував в процедурі припинення, та надсилання виконавчого документу ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку, зняття арешту з майна боржника та закінчення виконавчого провадження.

Такі положення Закону були чинними до 05.10.2016 - дати набрання чинності нової редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, яка не містить відповідної норми права.

Аналогічний правовий висновок щодо законодавчого врегулювання подібних правовідносин викладено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 918/736/19.

Відповідно до п.п. 5, 7 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відтак, подальше виконання рішення суду від 30.06.2005 у справі № 22/237 мало бути відбуватися на підставі чинної редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року 1404-VIII.

Щодо строку пред`явлення його до виконання, то частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Матеріалами справи дійсно підтверджується, що 19.03.2007 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №1109173 та направлено виконавчий документ ліквідатору, що свідчить про перебування юридичної особи на стадії ліквідації у певний проміжок часу. Проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» прийнято 10.04.2023.

Обставина реорганізації Акціонерного товариства «Вільховатське» в розумінні законодавства на передбачалась як підстава неможливості звернення стягувача до виконавчої служби для пред`явлення наказу до виконання, будучи передумовою для зупинення виконавчих дій.

Згідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Акціонерного товариства «Вільховатське» відкрито виконавчі провадження від 20.02.2020, 09.12.2021, 22.07.2022.

Вказане свідчить, що станом на 20.02.2020 Акціонерне товариство «Вільховатське» перебувало в процедурі реорганізації, що в свою чергу передбачає можливість у стягувача на звернення до виконавчої служби для пред`явлення наказу до виконання.

За таких обставин, станом на день звернення до суду з заявою про видачу дублікату наказу, строк його пред`явлення до виконання вже сплинув.

Як зазначено вище, виходячи з принципу обов`язковості виконання судових рішень законодавцем передбачена можливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, підставою для чого є наявність поважних причин пропуску (стаття 329 ГПК України).

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, норми Господарського процесуального кодексу України не пов`язують право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази.

Заявник вказує на те, що здійснення належного виконання рішення суду та пред`явлення виконавчого листа до виконання у строки, передбачені законом, стало неможливим у зв`язку з відсутністю в Головному управління Пенсійного фонду України Полтавської області відповідного виконавчого документу.

Заявник посилається на заходи з реорганізації територіальних управлінь пенсійного фонду та утворення їх правонаступників, а також на рішення щодо реорганізації АТЗТ «Вільховатське» та проведення 10.04.2023 державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення ТОВ «Вільховатське», як на підстави пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, однак вони не є поважними причинами пропуску.

Отже, суд звертає увагу на тому, що матеріали справи не містять обґрунтованих пояснень заявника відносно поважності причин пропуску строку для пред`явлення вказаного виконавчого документа до виконання у період з 2007 року та відносно того, як саме заходи з реорганізації територіальних управлінь пенсійного фонду та утворення їх правонаступників вплинуло на їхні дії щодо пред`явлення вказаного виконавчого листа до виконання за такий досить великий проміжок часу.

З боку стягувача не надано обґрунтування з приводу дослідження питання щодо передачі виконавчого документа до ліквідаційної комісії та руху його виконання під час проведення ліквідаційної процедури АТЗТ «Вільховатське», неможливості звернення до виконавчої служби для пред`явлення наказу до виконання в порядку, визначеному чинною редакцією Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року 1404-VIII.

Звертаючись з заявою про поновлення строку наказу до виконання стягувач обмежився поясненням факту непред`явленням виконавчого документу не з вини стягувача, втратою наказу, що по суті не є обґрунтуванням в розумінні ст. 329 ГПК України і на вирішення питання поважності причин пропуску пред`явлення наказу до виконання не впливає.

Наведені стягувачем аргументи не можуть свідчити про непереборність обставин, яка унеможливлювала пред`явлення наказу у передбачений законом строк до виконання.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що пропуск строку на пред`явлення виконавчого наказу до виконання повністю залежав від суб`єктивного волевиявлення стягувача, а відтак зазначені обставини не можуть бути визнані поважними в контексті приписів ст. 329 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та відсутність належного обґрунтування причин поважності пропуску пред`явлення наказу до виконання, керуючись законом, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині поновлення строку пред`явлення наказу Господарського суду Полтавської області від 11.07.2005 року до виконання, оскільки строк для його пред`явлення до виконання сплив і відсутні підстави для його поновлення, а також - в частині видачі його дубліката.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 у справі №22/237 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.02.2024.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.О. Фоміна