Постанова

від 14.02.2024 по справі 676/91/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 676/91/22

Провадження № 22-ц/4820/154/24

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Цугель А.О.

за участю прокурора Скрипнюк А.В., представника відповідача Кам`янець Подільської РДА Ващук Н.В., представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Савченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №676/91/22 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2023 року (суддя Шевцова Л.М., повне судове рішення складено 30 жовтня 2023 року) у справі за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної державної адміністрації, Староушицької селищної ради, Головного Управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Басейнове управління водних ресурсів річок Прут і Сірет, Національний природний парк «Подільські Товтри» про визнання недійсними розпорядження та договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути її та привести у попередній стан, скасування державної реєстрації права власності, звільнення та приведення у попередній стан самовільно зайнятих земельних ділянок.

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Звертаючись до суду із позовом, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури (далі прокурор) вказував, що Хмельницькою обласною прокуратурою в межах здійснення заходів представницької діяльності встановлено порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки водного фонду на території Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.

Так, на підставі розпорядження голови Кам`янець-Подільської РДА «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння ОСОБА_1 » від 19.09.2012 №896/2012-р 24.09.2012 між Кам`янець-Подільською РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Кам`янець-Подільською РДА передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1742 га для сінокосіння, що розташована на території Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району за межами населених пунктів. На земельній ділянці, що є предметом даного договору на час його укладення, об`єкти нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка передана для сінокосіння з категорії земель - землі водного фонду кадастровий номер 6822455800:04:005:0218.

Прокурор зазначав, що відповідно до акту перевірки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25.08.2020 №663-ДК/579/АП/09/01-20 та доданого до нього збірного кадастрового плану ЗАЦ «Карат» встановлено, що частина цієї земельної ділянки площею 0,1086 га розташована на землях, що перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». І згідно із функціональним зонуванням - ця територія відноситься до зони регульованої рекреації та є територією природно-заповідного фонду України та знаходиться в межах кадастрового кварталу Державного земельного кадастру №6822455800:04:005. Крім цього, у межах вказаного кадастрового кварталу знаходиться ландшафтний заказник місцевого значення «Староушицький», що входить до складу кварталу № 65 НПП «Подільські Товтри».

Відповідно до Положення про охоронні зони заповідних об`єктів, затвердженого рішенням Хмельницької обласної ради від 26.09.2003 №17, для збереження крутосхилів та унікального берегового ландшафту по периметру заказника встановлено охоронну зону шириною 200 метрів, у межах якої заборонені знищення, руйнування ландшафту, зміни гідрологічного режиму тощо.

Згідно Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Староушицький» цей заказник оголошений рішенням сесії обласної ради народних депутатів від 17.12.1993 з метою збереження унікального берегового ландшафту Дністра, в якому серед лісового насадження зростають види рослин занесених до Червоної книги України.

Отже, прокурор вказує, що Кам`янець-Подільською РДА надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 для сінокосіння, площа якої в розмірі 0,1086 га відноситься до земель природно-заповідного фонду та на підставі Державного акта на право постійного користування перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», що є і залишається територією природно-заповідного фонду, належала до особливо цінних земель, які вилучені із господарського використання, та перебувала у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», а тому не могла надаватись в оренду для сінокосіння.

Також, прокурор зазначає, що на спірній земельній ділянці ОСОБА_1 побудовано та 18.06.2021 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - підпірні стінки площею 91,4 кв.м, довжиною 120,2 м погонних та рішенням Староушицької селищної радим за №65 від 26.12.2014 присвоєно адресу: територія Староушицької селищної ради, зона Дністровського водосховища.

Також, прокурор вказує, що відповідно до акту перевірки від 25.08.2020 №663-ДК/579/АП/09/01-20 слідує, що спірна земельна ділянка огороджена парканом з південної сторони впритул до урізу води Дністровського водосховища, з західної загороджена спорудами (бесідками) та на загородженій території розташована капітальна двоповерхова будівля, а природній схил земельної ділянки терасований підпірними стінками, частково засаджений плодовими деревами та декоративними багаторічними насадженнями, а також облаштовано квітники з декоративними багаторічними насадженнями та декоративними рослинами; доріжки, пішохідні зони, майданчики та сходи укладені бруківкою та природнім каменем.

І так як спірна земельна ділянка повністю знаходиться в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища і належить до складу земель водного фонду, що перебувають у власності Українського народу, на них заборонено будівництво будь яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних).

З огляду на наведене, прокурор вважав, що окрім визнання розпорядження та договору оренди недійсними, належним способом захисту прав позивачів є усунення перешкод у використанні спірної земельної ділянки шляхом її звільнення від самочинно збудованих об`єктів - підпірних стінок площею 91,4 кв.м, інших об`єктів та приведення її у попередній стан, придатний для використання за цільовим призначенням, адже ОСОБА_1 споруджено самочинні об`єкти на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для будівництва.

Окрім цього, прокурор зазначає, що загальна площа огородженої та забудованої ОСОБА_1 території, крім земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, яка розташована в межах кадастрового кварталу ДЗК 6822455800:04:005 та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, складає 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності, в тому числи 0,0101 га - землі, які перебувають в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». А відомості про наявність у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на підтвердження права останньої на володіння або користування вищенаведеними землями комунальної та державної власності відсутні, а тому кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

Зважаючи на викладене, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Кам`янець-Подільської РДА «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння ОСОБА_1 » від 19.09.2012 №896/2012-р; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,1742 га від 24.09.2012, укладений між Кам`янець-Подільською РДА та ОСОБА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на підпірні стінки площею 91,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2389936368224), припинивши право власності ОСОБА_1 на даний об`єкт; зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,1742 га, а саме: площею 0,1086 га державі в особі Хмельницької ОДА та 0,0659 га Староушицькій ОТГ в особі Староушицької селищної ради, привівши її у попередній стан, шляхом знесення всіх самочинно споруджених об`єктів, у тому числі підпірних стінок площею 91,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2389936368224); звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, що розташовані в межах кадастрового кварталу 6822455800:04:005 та межують з земельною ділянкою кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності, межі та конфігурацію яких визначено у збірному кадастровому плані земельних ділянок, виготовленому інженером-землевпорядником ОСОБА_2 до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.08.2020 №663-ДК/579/АП/09/01/-20, привівши у стан, придатний для використання їх за цільовим призначенням, шляхом знесення всіх самочинно споруджених об`єктів.

Рух справи у суді першої інстанції

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 лютого 2022 року замінено третю особу Дністровське басейнове управління водних ресурсів на Басейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 02 липня 2022 року поновлено провадження у справі.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу першого заступника Хмельницької обласної прокуратури залишено без задоволення. Ухвалу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 травня 2022 року залишено без змін.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 серпня 2022 року по справі призначено судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 травня 2023 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2023 року в задоволені позову першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Хмельницької обласної державної адміністрації, Староушицької селищної ради, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з недоведеності факту порушення ОСОБА_1 земельного законодавства при використанні спірної земельної ділянки природно заповідного та водного фонду, адже остання є добросовісним набувачем права користування земельною ділянкою; недоведеності факту накладення спірної земельної ділянки, що належить на праві користування ОСОБА_1 , на земельну ділянку, яка ніби то належить на праві постійного користування НПП «Подільські Товтри»; недоведеності факту умисного, усвідомленого характеру протиправних дій ОСОБА_1 із набуттям прав на споруджену нею нерухомість, адже збірний кадастровий план ЗАЦ «Карат» є недопустимим доказом та не може підтверджувати факт накладення земельних ділянок; недоведеність будівництва ОСОБА_1 підпірних стінок, як самочинного об`єкта; відсутності підстав для визнання недійсним оспорюваного договору оренди та з врахуванням принципу пропорційного втручання держави у володіння ОСОБА_1 нерухомим майном і рішення Староушицької селищної ради №01 «Про затвердження детального плану частини території Староушицької селищної ради Кам`янець Подільського району Хмельницької області в межах населеного пункту смт Стара Ушиця в межах зони 0.4 кварталів 005.006 КОАТУУ:6822455800, орієнтовною площею 30,00га».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з цим рішенням суду, перший заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури оскаржив його в апеляційному порядку та просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач зазначає, що для обґрунтування позовних вимог суду першої інстанції було надано: матеріали перевірки уповноваженого державою контролюючого органу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області; збірний кадастровий план та схему співставлення спірної земельної ділянки із правовстановлюючими документами НПП «Подільські Товтри»; інформацію НПП «Подільські Товтри» із схематичним зображенням місця розташування спірної земельної ділянки на землях природно-заповідного фонду; інформацію Басейного управління водних ресурсів річок Прут та Сірет із проектною документацією водоохоронної зони Дністровського водосховища на території Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району. Також, згідно даних Публічної кадастрової карти вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває в межах земель об`єкта природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри» та Смарагдової мережі.

І, на думку прокурора, зазначені матеріали підтверджують факт: знаходження спірної земельної ділянки та спорудження на ній ОСОБА_1 об`єктів нерухомості у межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, а відтак і умисний, усвідомлений характер її протиправних дій із набуття прав на незаконно споруджений об`єкт; часткове накладення земельної ділянки на землі природно-заповідного фонду державної власності, що перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри»; самовільне захоплення ОСОБА_1 частини земель державної та комунальної власності на березі Дністровського водосховища, що заборонено законом.

Прокурор посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно надано оцінку законності Державного акту від 06.05.2003 на право постійного користування земельною ділянкою, в межах якої знаходиться частина спірної земельної ділянки, адже предметом цього спору не є оскарження зазначеного Державного акту чи надання оцінки законності процедури його отримання; цей акт є чинним та правомірно використовується НПП «Подільські Товтри», як правовстановлюючий документ для підтвердження права постійного користування земельною ділянкою.

Також, позивач звертає увагу апеляційного суду на те, що міськрайонним судом необґрунтовано враховано як доказ повідомлення експерта про неможливість проведення земельно-технічної експертизи, адже таке повідомлення не спростовує доказів, наданих прокурором, а лише може підтверджувати не проведення таких робіт окремим експертом. Тоді як збірний кадастровий план, що виготовлений ЗАЦ «Карат», безпідставно невраховано судом першої інстанції, а посилання суду на неукладеність між ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області договору на виконання певного виду робіт із ЗАЦ «Карат» ґрунтується лише на припущеннях. Збірний кадастровий план містить інформацію про предмет доказування, а тому має бути врахований судом, як належний доказ.

Поміж того, апелянт вказує, що твердження відповідачки про законність будівництва підпірних стінок у зв`язку із тим, що його здійснювало Хмельницьке обласне управління водних ресурсів на підставі укладеного із ОСОБА_1 договору, не спростовує факт незаконності такого будівництва, адже земельна ділянка для здійснення будівництва останній не надавалась, а передана в оренду для ведення сінокосіння, а факт знаходження спірної ділянки в межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища взагалі виключає можливість забудови.

Водночас, прокурор зазначає, що враховуючи встановлену недобросовісність в діях відповідачів на стадії отримання земельної ділянки з державної власності, її використання із порушенням відповідних норм закону, відсутня непропорційність між метою, досягнення якої передбачається та засобами, що використовуються для її досягнення.

Додатково позивач наголошує на тому, що ним при звернення до суду із позовом обрано способи захисту, які узгоджуються із статтями 15, 16, 86, 391 ЦК України та є ефективними. Адже, враховуючи обмежену оборотоздатність земель природно-заповідного та водного фонду власники в особі Хмельницької ОДА та Староушицької селищної ради, права яких порушені, вживають заходів на усунення порушень своїх прав, що не пов`язані з позбавленням їх володіння майном. Висновок суду першої інстанції щодо неефективності обраних прокурором способів захисту суперечить правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19.

Рух справи в апеляційній інстанції

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2023 року відкрито провадження у цій справі № 676/91/22 та ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 грудня 2023 року призначено зазначену справу до розгляду на 17.01.2024.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 17 січня 2024 року відзив Кам`янець-Подільської РДА на апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2023 року залишено без розгляду.

Прокурор Скрипнюк А.В. підтримала апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Представники відповідачів Кам`янець-Подільської РДА та ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просять оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники Хмельницької ОДА, Староушицької селищної ради, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, Басейнового управління водних ресурсів річок Прут і Сірет, НПП «Подільські Товтри» до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника Басейнового управління водних ресурсів річок Прут і Сірет надійшло клопотання щодо розгляду справи у його відсутності, представники інших учасників справи про причини неявки суд не повідомили.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно положень частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Встановлені апеляційнимсудом обставини

Розпорядженням Кам`янець-Подільської РДА №896/2012-р «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння гр. ОСОБА_1 » від 19 вересня 2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди громадянці України ОСОБА_1 для сінокосіння на території Староушицької селищної ради за межами населених пунктів, з урахуванням існуючих обмежень і обтяжень; надано громадянці України ОСОБА_1 в оренду терміном на 49 років земельну ділянку, що розташована на території Староушицької селищної ради за межами населених пунктів загальною площею 0,1742 га для сінокосіння; встановлено орендну плату за вказану земельну ділянку в розмірі 200,00 гривень в рік за 1,00 га, яку слід вносити в рівних частках щомісячно, до 30 числа наступного за звітний період на розрахунковий рахунок Староушицької селищної ради (т. 1 а.с.59).

24 вересня 2012 року між Кам`янець-Подільської РДА та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець на підставі розпорядження голови Кам`янець-Подільської РДА «Про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння гр. ОСОБА_1 » від 19 вересня 2012 року №896/2012-р надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,1742 гектари для сінокосіння, що розташована на території Староушицької селищної ради за межами населених пунктів (п. 1.1. Розділ 1). На земельній ділянці, що є предметом даного договору, об`єкти нерухомого майна відсутні (п. 2.2. Розділ 2). Строк дії договору становить 49 років з дати його державної реєстрації (п. 4.1. Розділ 4).

Згідно п.5.2, п. 5.3. Розділу 6 Договору: категорія земель - землі водного фонду; умови збереження стану об`єкта оренди: використання земельних ділянок виключно за цільовим призначенням та мети використання; дотримання чинного земельного і екологічного законодавства.

Відповідно до п. 9.3.2, п. 9.4.5., п. 9.4.10 (Розділ 9) зазначеного Договору орендар має право, в т.ч. самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності відповідно до цільового призначення земельних ділянок та мети використання за даним Договором; орендар зобов`язаний додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил; інші обов`язки, що встановлені положеннями чинного законодавства України, або є необхідними для раціонального, використання земельних ділянок, або випливають із суті зобов`язань орендаря (т.1 а.с.24-26).

16 жовтня 2012 року на підставі Акту приймання передачі земельної ділянки Кам`янець-Подільська РДА передала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1742 га, що розташована на території Староушицької селищної ради за межами населених пунктів (т.1 а.с.27-29).

Рішенням виконкому Староушицької селищної ради №65 від 26.12.2014 за заявою ОСОБА_1 надано поштову адресу підпірним стінкам, що розташовані в зоні Дністровського водосховища: територія Староушицької селищної ради, зона Дністровського водосховища (т.1 а.с.31).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.11.2021 за ОСОБА_1 31.03.2021 зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,1742 га та 18.06.2021 зареєстровано право власності на підпірні стінки, що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 (т.1 а.с.23).

В ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки, що проводилася державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, крім іншого, за місцезнаходженням земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 встановлено, що земельна ділянка загороджена парканом: з південної сторони впритул до урізу води Дністровського водосховища, з західної сторони - спорудами (бесідками). На загородженій території розташована капітальна двоповерхова будівля; природній схил земельної ділянки терасований підпірними стінками; штучно терасований схил частково засаджений плодовими та декоративними багаторічними насадженнями, а також облаштовані квітники (клумби) з декоративними рослинами; доріжки, пішохідні зони, майданчики та сходи укладені бруківкою та природним каменем. І ці факти є порушенням ч. 5 ст. 20, ст. ст. 34, 96 ЗК України та кваліфікується як використання земель не за цільовим призначенням.

Також, в ході зазначеної перевірки встановлено, що згідно з збірним кадастровим планом земельних ділянок, виготовленого ЗАЦ «Карат» встановлено, що паркан та споруди, які огороджують земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, також огороджують та займають землі комунальної та державної власності. І загальна площа огородженої та забудованої території, яка розташована в межах кадастрового кварталу 6822455800:04:005 та межує з земельною ділянкою кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, складає 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності, в тому числі 0,0101 га - землі, що перебувають в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри». А відомості про наявність у ОСОБА_1 правовстановлюючих документів, які б підтверджували право володіння або користування вищенаведеними землями комунальної та державної власності відсутні. Цей факт є порушенням ст.ст. 125, 126 ЗК України та кваліфікується як самовільне зайняття земельної ділянки.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області також встановлено, що згідно з збірним кадастровим планом земельної ділянки, виготовленого ЗАЦ «Карат» встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 частково розташована на землях, що перебувають у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» на підставі державного акту серії ІІ-ХМ №002535 від 06.05.2003. Площа земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, яка розташована на землях HПП «Подільські Товтри», складає 0,1086 га.

І земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 знаходиться на території, що відноситься до зони регульованої рекреації (Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №663-ДК/579/АП/09/01/-20 від 25.08.2020 т.1 а.с.49 зворот -52).

Відповідно до Державного акту серії ІІ-ХМ №002535 на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002535 від 06.05.2003, виданого Кам`янець-Подільською РДА, НПП «Подільські Товтри» надано у постійне користування 477,54 га землі в межах згідно з планом землекористування на території Староушицької сільської ради для збереження, відтворення і раціонального використання природних ландшафтів (т.1 а.с.53). І, як вбачається із Плану зовнішніх меж землекористування НПП «Подільські Товтри», земельна ділянка НПП «Подільські Товтри» від «М» до «Н» та від «П» до «Е» межує із землями Дністровського БУВР (т. 1 а.с. 53 зворот -54). Як слідує із схеми розміщення кварталу №65 НПП «Подільські Товтри» та даних збірного кадастрового плану ЗАЦ «Карат» частина земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,1086 га знаходиться в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри», а паркан та споруди, які огороджують земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, також огороджують та займають землі комунальної та державної власності загальною площею 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності, в тому числі 0,0101 га - землі, що перебувають в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» (т.1 а.с.55-56, 73-75).

Згідно інформації НПП «Подільські Товтри», що викладена в листі №324 від 20.05.2021 вбачається, що земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 частково знаходиться на вилучених землях, переданих у постійне користування НПП «Подільські Товтри», квартал №65 виділ 14 і згідно з функціональним зонуванням НПП «Подільські Товтри» ця територія відноситься до зони регульованої рекреації та є територією природно-заповідного фонду України (т.1 а.с.69).

Як слідує із листа Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет №860/06/2021 від 26.07.2021 та викопіювання з Проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС (т.1 а.с.66-67) за результатами співставлення місця розташування земельних ділянок з використанням інтернет - ресурсу «Публічна кадастрова карта України» з Проектом водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС встановлено, що ділянка, крім інших, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 відповідно до Проекту знаходиться в межах ПЗС водосховища та на відстані 15-17, 31-32, 34-35, 47-49, 43-50, 61-68, 0-10 м від урізу води Дністровського водосховища.

Відповідно до інформації, викладеної в листі Хмельницької ОДА №68/34-12-6968/2021 від 04.11.2021, земельна ділянка, крім інших, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 знаходиться в межах охоронної зони (200 м) ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький» площею 2715,0 га, створеного рішенням Хмельницької обласної ради народних депутатів від 17.12.1993 №3, з метою збереження мальовничих крутосхилів та унікального берегового ландшафту Дністра. Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняться як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання. Разом з тим, вищезазначена земельна ділянка, крім інших, знаходиться в прибережній захисній смузі річки Дністер (т.1 а.с.81-82).

Рішенням 17 сесії ХХІ скликання Хмельницької обласної ради народних депутатів №3 від 17.12.93 затверджено територію заказника «Староушицький», місцезнаходження - Староушицьке лісництво кв. 6, 11, 14, 15, 19, 27, 30, 40, 41, 47 по березі Дністровського водосховища (т. 1 а.с.86 зворот 87 зворот).

27 квітня 2021 року Наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА затверджено Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Староушицький» (т.1 а.с.82 зворот - 86).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року у справі №560/177/23, що набрало законної сили 05 липня 2023 року, за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачаБасейнове управління водних ресурсів річок Прут та Сірет до Староушицької селищної ради, визнано протиправним та нечинним рішення сорок шостої сесії Староушицької селищної ради шостого скликання від 11.03.2015 №1 «Про затвердження Генерального плану населеного пункту смт. Стара Ушиця».

Цим рішенням встановлено, що оскільки оскаржуваним рішенням допускається розміщення у межах прибережної захисної смуги річки Дністер не передбачених законом об`єктів (зокрема, житлової забудови), таке прийняте з порушенням норм законодавства та є протиправним.

Також, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29 серпня 2023 року, що набрало законної сили 10.01.2024, у справі №924/250/22 за позовом першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької ОДА до Староушицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача НПП «Подільські Товтри», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання недійсним та скасування рішення Староушицької селищної ради № 7 від 28.07.2021, визнано недійсним п.1 рішення Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області №7 від 28.07.2021 «Про визначення комунальною власністю земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 6822455800:04:005:0218, площею 0,1742 га для сінокосіння і випасання худоби».

Цим рішенням встановлено, що «спірна вказана земельна ділянка площею 0,1742 га, яка визначена комунальною власністю була і залишається територією природно-заповідного фонду та, ураховуючи положення статті 150Земельного кодексуУкраїни (в редакції, чинній на час прийняття рішення), належить до особливо цінних земель, які відповідно до статті 20 Закону України «Про природно заповідний фонд України» вилучені із господарського використання, що окрім усього підтверджується і долученими до справи Прокурором належними і допустимими доказами. На даний час до Державного земельного кадастру внесено відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 391,1300 га, кадастровий номер 6822455800:05:007:0041, для збереження та використання національних природних парків (04.03) на підставі технічної документації із землеустрою щодо державної інвентаризації земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення на території Староушицької селищної ради, Слобідко-Кульчієвецької та Жванецької сільських рад Кам`янець-Подільського району, виготовленої на замовлення Хмельницької обласної державної адміністрації Державним підприємством «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Щодо наявності порушеного права позивачів

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 1 статті 14 Конституції України та частиною 1 статті 1 ЗК України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на таку категорію, як землі водного фонду (пункт «є» частини 1 статті 19 ЗК України).

До земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами (стаття 58 ЗК України та стаття 4 ВК України).

Відповідно до частини 1 статті 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги (близькі за змістом положення містяться в частині 1 статті 88 ВК України).

В силу положень частини 2 статті 60 ЗК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Аналогічні положення закріплені і в частинах 2, 3 статті 88 ВК України.

Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (частина 1 стаття 61 ЗК України, частина 1 статті 89 ВК України).

Згідно пункту «г» частини 2 статті 61 ЗК України (в редакції станом на час будівництва ОСОБА_1 підпірних стінок 2014 рік) у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Відповідно до пункту «г» частини 2 статті 61 ЗК України (в редакції станом на дату виявлення порушень, серпень 2020 року) у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 89 ВК України (в редакції станом на 2014 рік та серпень 2020 року) у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Згідно частини 4 статті 61 ЗК України режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 61 ЗК України у прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом.

Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов`язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками.

У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов`язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.

В силу положень частини 4 статті 59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (близькі за змістом положення закріплені в частині 3 статті 85 ВК України в редакції станом на дату укладення договору оренди землі).

З огляду на вищенаведені норми матеріального права землі прибережних захисних смуг уздовж річок є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування.

Апеляційний суд констатує, що річка Дністер є великою річкою, а відповідно до частини 2 статті 60 ЗК України прибережна смуга для зазначеної річки та водосховищ на ній встановлена в розмірі 100 метрів від урізу води та при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 відповідно до Проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС знаходиться в межах ПЗС водосховища та на відстані 15-17, 31-32, 34-35, 47-49, 43-50, 61-68, 0-10 м від урізу води Дністровського водосховища, що підтверджується інформацією Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет та викопіюванням з Проекту водоохоронної зони лівого берега водосховища Дністровської ГЕС (т.1 а.с.66-67), даними Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 25.08.2020 №663-ДК/579/АП/09/01/-20, що складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області, відповідно до якого земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 загороджена парканом, з південної сторони впритул до урізу води Дністровського водосховища (т.1 а.с. 49-52); та Збірним кадастровим планом земельних ділянок, виготовлений ЗАЦ «Карат» (т. 1 а.с. 55 зворот -56, т. 3 а.с. 168)

Разом з тим, не приймаються до уваги колегією суддів посилання представника ОСОБА_1 про недоведеність позивачем знаходження спірної земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги з тих підстав, що в ході погодження проекту землеустрою контролюючими органами факт віднесення спірної земельної ділянки до прибережної захисної смуги або водоохоронної зони встановлено не було; що рішенням позачергової сесії Староушицької селищної ради № 01 від 06.10.2023 затверджено детальний план частин Староушицької селищної ради Кам`янець Подільського району в межах населеного пункту смт Стара Ушиця в межах зони 04 кварталів 005.00КОАТУУ:6822455800, орієнтовною площею 30,00 га, в якому встановлено прибережну захисну смугу: зі сторони проектування шириною 30м, в південній частині в місцях, де збудовано берегоукріплення смуга відведення гідротехнічних споруд, становить 5-1 м; і в межах цих смуг встановлено рекреаційне функціональне призначення території.

Адже Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтверджувала висновки Верховного Суду України, викладені, зокрема, у постановах від 21 травня 2014 року у справі № 6-16цс14, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-175цс14 і від 24 грудня 2014 року у справі № 6-206цс14, про те, що існування прибережних захисних смуг визначеної ширини прямо передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України) (постанови від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 63.2), від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 41)). Ця судова практика є стабільною, тобто відповідне правозастосування є передбачуваним як для органів державної влади та місцевого самоврядування, так і для приватних осіб.

Відповідно до пункту 6.15. Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів (в редакції на час здійснення ОСОБА_1 будівництва підпірних стінок) у населених пунктах, розташованих в прибережній зоні басейнів Чорного і Азовського морів, берегова смуга шириною 100 м повинна використовуватись як зона відпочинку населення, всі види будівництва, які не мають безпосереднього відношення до рекреаційної діяльності, забороняються. Спеціальні види будівництва повинні бути погоджені з Міністерством охорони здоров`я і Мінекобезпеки України.

Отже, на спірну земельну ділянку поширюються обмеження, передбачені для прибережної захисної смуги уздовж річок, крім іншого, щодо будівництва будь яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. За їхньої відсутності до вказаної ділянки має бути забезпечений безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування.

Вказані вимоги водного законодавства є доступними, чіткими, а наслідки їхньої дії - передбачуваними як для органу, який надав спірну земельну ділянку в оренду, так і для ОСОБА_1 , яка, знаючи чи маючи знати про відповідні законодавчі обмеження, вважала за можливе, спробувати отримати таку ділянку в оренду для сінокосіння та здійснити будівництво на ній.

Також, відхиляються аргументи представника ОСОБА_1 про те, що рішенням сесії Староушицької селищної ради № 07 від 07.12.2023 затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення земельної ділянки, в межах категорії земель землі водного фонду, із земель «для сінокосіння», код КВЦПЗ 01.08 на «для культурних оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей», код КВЦПЗ 10.08, площею 0,1742 га, кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, що знаходиться на території Староушицької селищної ради Кам`янець Подільського району в межах населеного пункту смт Стара Ушиця та перебуває у користуванні згідно із договором оренди земельної ділянки від 24.09.2012. Адже зазначене не є підставою для відмови у задоволенні позову прокурора і розцінюються апеляційним судом як намагання відповідачкою ОСОБА_1 будь яким чином узаконити вид використання спірної земельної ділянки та самочинні будівництва, що розташовані на цій спірній ділянці.

Разом з тим, встановлено, що частина спірної земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,1086 га входить у межі об`єкта природно-заповідного фонду НПП «Подільські Товтри» та уся земельна ділянка кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 знаходиться в межах охоронної зони (200 м) ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький», на яку розповсюджується спеціальний правовий режим.

Зазначені обставини підтверджуються інформацією, викладеною у листах НПП «Подільські Товтри» від 12.08.2020 за №679 та №324 від 20.05.2021 (т.1 а.с. 52 зворот, 69), Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 25.08.2020 №663-ДК/579/АП/09/01/-20, що складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Хмельницькій області (т.1 а.с.49 зворот-52), Схемою розміщення кварталу №65 НПП «Подільські Товтри» (т. 1 а.с. 55, 71 зворот), Збірним кадастровим планом земельних ділянок, виготовлених ЗАЦ «Карат» (т. 1 а.с. 55 зворот 56, т. 3 а.с. 168), копією Державного акту на право постійного користування землею НПП «Подільські Товтри» серії ІІ-ХМ №002535 (т.1 а.с. 69 зворот - 70), проектом розташуванням земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 відносно земель НПП «Подільські Товтри», вилучених у постійне землекористування (т.1 а.с.71), кадастровим планом, виготовленим ЗАЦ «Карат» із схематичним зображенням земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 (т.1 а.с. 73-75), листами Хмельницької ОДА за №68/34-12-3346/2021 від 31.05.2021, за №68/34-12-6968/2021 від 04.11.2021 і Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА №04.1/2795 від 01.06.2021 (т. 1 а.с. 77-78, 81-82), Положенням про ландшафтний заказник місцевого значення «Староушицький», що затверджений 27.04.2021 №9-од та Аркуш погодження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Староушицький» (т. 1 а.с. 82 зворот 86), копією рішення сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів за №3 від 17.12.93 «Про створення природно заповідного фонду області та встановлення охоронних зон його територій і об`єктів» та перелік заказників місцевого значення, що є Додатком до зазначеного рішення (т. 1 а.с. 86 зворот 87, 87 зворот).

І аргументи представника відповідача ОСОБА_1 про недоведеність позивачами належність спірної земельної ділянки на праві постійного користування НПП «Подільські Товтри» є голослівними, адже посилання про невідповідність Державного акту серії ІІ-ХМ №002535 від 06.05.2003 вимогам Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкому України по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 і повідомлення судового експерта Арашина О.Л. №64/10.7/2023 від 01.05.2023 про неможливість надання висновку судової земельно - технічної експертизи у цивільній справі №676/91/22 не спростовують факт перебування 0,1086 га спірної земельної ділянки на праві постійного користування у НПП «Подільські Товтри», що доведений іншими вищезазначеними письмовими доказами, яким відповідно до статті 89 ЦПК України апеляційний судом надана оцінка.

Відповідно до пункту «г» частини 1 статті 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд» (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин) (надалі Закон).

Відповідно до цього Закону природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (абзац 2 преамбули до цього Закону).

Згідно зі статтею 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (частина 2 статті 45 ЗК України).

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду (частина 4 статті 7 Закону).

Згідно частин 1-3 статті 20 Закону національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

Згідно статті 25 вказаного Закону заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Відповідно до Розділу 2 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Староушицький» (т. 1 а.с. 82 зворот 86) заказник створений з метою збереження мальовничих крутосхилів та унікального берегового ландшафту Дністра,в якому зростають дуб, граб, сосна та клен. В трав`янистому покрові ростуть види рослин, що занесені до Червоної книги України, а саме: коручка морозниковидна, гніздівка звичайна, булатка великоквіткова. Основними завданнями Заказника є: охорона, збереження, відтворення та відновлення мальовничих крутосхилів, та унікального берегового ландшафту Дністра; розроблення заходів і рекомендацій щодо збереження Заказника; забезпечення охорони території з усіма природними об`єктами додержання режиму території; проведення наукових досліджень; підтримка загального екологічного балансу в регіоні; поширення еколого-освітніх знань тощо (т. 1 а.с.83 зворот).

Отже, з урахуванням наведених вище норм матеріального права та дослідивши зазначені вище докази, що надавалися учасниками справи та їх представниками, апеляційний суд вважає доведеним розташування спірної земельної ділянки в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища та 0,1086 га зазначеної ділянки на земельній ділянці, що передана у постійне користування НПП «Подільські Товтри» на території природно заповідної зони фонду України і усієї земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 в охоронній зоні ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький».

На національніприродні паркипокладається виконаннятаких основнихзавдань:збереження ціннихприродних таісторико-культурнихкомплексів іоб`єктів;створення умовдля організованоготуризму,відпочинку таінших видіврекреаційної діяльностів природнихумовах здодержанням режимуохорони заповіднихприродних комплексівта об`єктів;проведення науковихдосліджень природнихкомплексів таїх змінв умовахрекреаційного використання,розробка науковихрекомендацій зпитань охоронинавколишнього природногосередовища таефективного використанняприродних ресурсів;проведення екологічноїосвітньо-виховноїроботи (частина4статті 20Закону).

Згідно частини 3 статті 7 Закону на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

В силу положень частини 1 статті 21 Закону на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників; зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам`ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони; зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об`єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов`язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об`єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації; господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об`єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку (частина друга статті 21 зазначеного Закону).

В силу частини 1 статті 26 Закону на території заказника обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

З огляду на наведені приписи, Закон України «Про природно-заповідний фонд» не допускає можливість будь якої діяльності, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку та будь - якого будівництва у національних природних парках та у ландшафтному заказнику.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вищезазначених вимог законодавства на спірній земельній ділянці у період часу з 16.12.2012 по 14.09.2014 було побудовано підпірні стінки загальною площею 91.4 кв.м., довжиною 120, 2 м, яким рішенням виконкому Староушицької селищної ради за №65 від 26.12.2014 надано поштову адресу: територія Староушицької селищної ради, зона Дністровського водосховища та на які 18.06.2021 було зареєстровано право власності ОСОБА_1 .

Ці обставини підтверджуються Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, що затверджена 06.11.2014 (т. 2 а.с. 201-203), рішенням виконкому Староушицької селищної ради за №65 від 26.12.2014 (т.1 а.с. 31), даними Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с.23).

Також, як слідує із даних Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкта земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №663-ДК/579/АП/09/01/-20 від 25.08.2020 (т. 1 а.с. 49 зворот 52), спірна земельна ділянка станом на 25.08.2020 загороджена парканом з південної сторони, а з західної - спорудами (бесідками); на загородженій території розташована капітальна двоповерхова будівля; природній схил земельної ділянки терасований підпірними стінками; штучно терасований схил частково засаджений плодовими та декоративними багаторічними насадженнями, а також облаштовані квітники (клумби) з декоративними рослинами; доріжки, пішохідні зони, майданчики та сходи укладені бруківкою та природним каменем.

Апеляційний суд, враховуючи правові позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 вважає, що надання в оренду спірної земельної ділянки для сінокосіння, більша частина якої (0,1086 га) розміщена на території природно заповідного фонду України НПП «Подільські Товтри» та яка уся (1,1742 га) розміщена в межах охоронної зони ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький», суперечить як визначеним Законом України «Про природно-заповідний фонд» завданням цього парку і ландшафтного заказника, так і законодавчим обмеженням на здійснення діяльності з сінокосіння та будівництва на відповідних землях.

Тому, за змістом наведених вище приписів, і Кам`янець Подільська РДА, і ОСОБА_1 знали чи повинні були знати про неможливість передання та отримання в оренду спірної земельної ділянки для вищевказаної мети. Отже, втручання у право орендаря мирно володіти цією ділянкою здійснюється відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 слідує, що «Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи в отриманні цієї земельної ділянки, за відсутності для цього визначених законом перешкод (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 42)). Наявність таких перешкод унеможливлює реалізацію відповідного інтересу. Пропозиція нерозумних умов договору, тобто таких, які завідомо є неприйнятними через існування законодавчих заборон і обмежень, а також прийняття іншою стороною таких умов може підтверджувати недобросовісність поведінки обох сторін договору (пункт 9.56)».

Так як спірна земельна ділянка не могла бути передана в оренду для сінокосіння, оскільки для цього існували законодавчі перешкоди, про які сторони оспорюваного договору оренди земельної ділянки від 24.09.2012 знали чи повинні були знати, поведінка обох його сторін не була добросовісною. А тому наявні підстави для визнання недійсним оспорюваного договору оренди.

І з огляду на наведене, безпідставною є позиція та аргументація представника відповідачки ОСОБА_1 про відсутність порушеного права позивачів та неефективність обраного способу захисту щодо визнання недійсним договору оренди землі від 24.09.2012.

Разом зтим,відсутні підставидля задоволенняпозовної вимогипрокурора щодовизнання незаконнимта скасуваннярозпорядження Кам`янець ПодільськоїРДА «Пронадання воренду земельноїділянки длясінокосіння ОСОБА_1 »від 19.09.2012№896/2012-р,оскільки зазначене розпорядження вже було реалізоване та вичерпало дію фактом укладення договору оренди землі. А тому, оспорювання вказаного розпорядження, на думку судової колегії, не призведе до захисту інтересів держави в особі позивачів, адже для ефективного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах достатньо визнати недійсним договір оренди землі та повернути спірну земельну ділянку її власникові.

Зазначене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20.

І твердження представника відповідачки ОСОБА_1 та представника відповідача Кам`янець Подільської РДА Ващук Н.В. про неефективність обраного прокурором способу захисту саме в зазначеній частині є обґрунтованими.

Також відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду раніше вже звертала увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави (зокрема земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункти «а» і «б» частини першої статті 91, пункти «а» і «б» частини першої статті 96 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. постанови від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 127), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 90), від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16 (пункт 148), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 53), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 117)).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів констатує, що у втручанні держави у право мирного володіння орендарем ОСОБА_1 земельною ділянкою водного фонду у межах прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, що площею 0,1086 га розташована на території Національного Природного Парку «Подільські Товтри» та площею 0,1742 га розташованої в межах охоронної зони ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький», є легітимна мета контролю за використанням цієї ділянки за цільовим призначенням згідно із загальними інтересами.

Адже, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ця ділянка розташована на незначній відстані від урізу води Дністровського водосховища та більшою частиною на території НПП «Подільські Товтри» та повністю в межах охоронної зони ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький», інформація про які є загальновідомою. Вона могла ознайомитись зі змістом земельного, водного та природоохоронного законодавства (норми якого щодо отримання в оренду земельних ділянок водного фонду, а також природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення є доступними, чіткими та передбачуваними), а також за необхідності могла отримати відповідну правову допомогу перед набуттям в оренду спірної земельної ділянки. Відтак, ОСОБА_1 могла і повинна була розуміти, що ця ділянка належить до земель водного та природно-заповідного фонду, і її отримання в оренду для сінокосіння та будівництва є неможливим в силу імперативних вимог законодавства України.

А отже, підлягає до задоволення позовна вимога прокурора про повернення спірної земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,1742 га, а саме: площею 0,1086 га державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, 0,0659 га - Староушицькій ОТГ в особі Староушицької селищної ради.

І апеляційним судом не приймаються твердження представника відповідачки ОСОБА_1 про порушення принципу «належного урядування», про непропорційне втручання держави в право оренди ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та про те, що остання є добросовісним набувачем спірного майна.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З врахуванням вищенаведених норм матеріального права та оцінивши у відповідності до вимог статті 89 ЦПК України поданим сторонами доказам, а саме: копію договору оренди землі від 24.09.2012 (т. 1 а.с. 24-26), копію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що затверджена 06.11.2014 (т. 2 а.с. 201-203), копію рішення виконкому Староушицької селищної ради за №65 від 26.12.2014 (т.1 а.с. 31), даних Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с.23), апеляційний суд вважає доведеним факт самовільного будівництва відповідачкою ОСОБА_1 на орендованій земельній ділянці підпірних стінок площею 91,4 кв.м., довжиною 120 м., що розташовані на орендованій земельній ділянці.

Отже, ОСОБА_1 , на порушення умов пунктів 1.1., 5.3., 9.4.3., 9.4.5 договору оренди землі від 24.09.2012 і вимог земельного, водного та природоохоронного законодавства України, за відсутності дозвільних документів і письмової згоди орендодавця, здійснила самочинне будівництво об`єктів на земельній ділянці.

А надані відповідачкою ксерокопії: договору на рекреаційну діяльність №СТ23-13 від 15.01.2009, розпорядження Кам`янець Подільської РДА №496/2010 від 20.09.2010 «Про надання дозволу на розробку проектної документації на проведення берего-захисних робіт», висновку наукової археологічної експертизи від 18.04.2012, договору про надання послуг №165 від 12.12.2012, наказів Хмельницького обласного управління водних ресурсів за №179 від 12.12.2012 «Про здійснення технічного нагляду», та за №180 від 12.12.2012 «Про здійснення авторського нагляду», договору на здійснення авторського нагляду №164 від 12.12.2012, Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, затвердженої 06.11.2014, рішення виконкому Староушицької селищної ради №65 від 26.12.2014 «Про надання поштової адреси підпірним стінкам, що розташовані в смт Стара Ушиця» (т. 2 а.с. 190 -208), не підтверджують законність будівництва ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці, що відноситься до водного фонду та 0,1086 га площі якої перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» і уся площа якої знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький».

Тому підлягають до задоволення позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірні підпірні стінки площею 91,4 кв.м з припиненням права власності останньої на зазначене майно.

Також, частиною 2 статті 152ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За пунктом "б" частини 3статті 152ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Оскільки у статті 152 ЗК Українине конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.

Зазначений правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 листопада 2022 року у справі №922/3166/20 (п.83).

З огляду на наведене апеляційний суд вважає, що порушення прав власника може бути усунене приведенням спірної земельної ділянки у попередній стан шляхом знесення усіх споруд, що самочинно побудовані на орендованій земельній ділянці, що відповідає вимогам законодавства та означає приведення орендарем земельної ділянки у стан, придатний для подальшого використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням.

А отже, підлягає до задоволення позовна вимога прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 привести спірну земельну ділянку у попередній стан, шляхом знесення всіх самочинно споруджених об`єктів, у тому числі підпірних стінок.

Також, згідно статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (стаття 126 ЗК України).

Апеляційним судом, крім іншого, встановлено, що паркан та споруди, які огороджують спірну земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, також огороджують та займають землі комунальної та державної власності і загальна площа огородженої та забудованої території, що розташована в межах кадастрового кварталу 6822455800:04:005 та межує з спірною земельною ділянкою кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 складає 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності, в тому числі 0,0101 га - землі, що перебувають в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри».

Ці обставини підтверджуються Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки від 25.08.2020 №663-ДК/579/АП/09/01/-20 (т. 1 а.с.49 зворот-52), Схемою розміщення кварталу №65 НПП «Подільські Товтри» (т. 1 а.с. 55, 71 зворот), збірним кадастровим планом земельних ділянок, що виготовлений ЗАЦ «Карат» (т. 1 а.с.55 зворот-56, т. 3 а.с. 168).

Докази щодо законності надання та використання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки площею 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності (в т.ч. 0,0101 га - землі, що перебувають в постійному користуванні НПП «Подільські Товтри») відсутні і прокурор, діючи в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Хмельницької ОДА, ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області, Староушицької селищної ради, заперечує наявність будь-яких дозвільних документів, що підтверджують право ОСОБА_1 на користування ділянкою площею 0,0313 га.

Також, колегією суддів відхиляються посилання представника відповідачки ОСОБА_1 про те, що збірний кадастровий план земельних ділянок, який виготовлений ЗАЦ «Карат», є недопустимим доказом.

Адже, основним видом діяльності ЗАЦ «Карат», яким виготовлено схему співставлення спірної земельної ділянки під час перевірки, є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Цей вид діяльності надав можливість спеціалісту зазначеного підприємства провести співставлення координат спірної земельної ділянки та ділянки природно-заповідного фонду, що перебуває у постійному користуванні НПП «Подільські Товтри» та співставити координати спірної земельної ділянки по відношенню до урізу води Дністровського водосховища (р. Дністер). І згідно даних Публічної кадастрової карти з урахуванням функціоналів «Обмеження у використанні земель» та «Природно-заповідний кадастр - Смарагдова мережа» вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває в межах земель об`єкта природно-заповідного фонду - Національного природного парку «Подільські Товтри» та Смарагдової мережі (код території НОМЕР_1 , назва: Podilski Tovtry National Nature Park).

Статтею 38Закону України«Про Державнийземельний кадастр» визначено, що дані Публічної кадастрової карти містять офіційну інформацію, є належним доказом на підтвердження викладених обставин.

В той же час, на спростування доводів щодо віднесення спірної земельної ділянки до земельприродно-заповідного фонду, постійним користувачем якої є НПП «Подільські Товтри», розташування цієї ділянки в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький» та в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища, ОСОБА_1 не додано належних та допустимих доказів, які б спростували встановлені обставини. А долучені до матеріалів докази щодо оформлення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 на праві оренди не спростовує зазначеного.

А отже, підлягають до задоволення вимоги прокурора про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0313 га, привівши її у стан, придатний для використання за цільовим призначенням, шляхом знесення всіх самочинно споруджених об`єктів.

Отже, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не врахував та прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним договору оренди землі від 24.09.2012; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на підпірні стінки з припиненням права власності останньої на це майно; повернення спірної земельної ділянки, зобов`язавши ОСОБА_1 привести її у попередній стан; зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки площею 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га землі державної власності, привівши у стан, придатний для використання їх за цільовим призначенням, шляхом знесення всіх самочинно споруджених об`єктів.

А тому доводи апеляційної скарги про порушення міськрайонним судом норм матеріального та процесуального права є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

У відповідності до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина 2 статті 376 ЦПК України).

Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, неправильно витлумачив норми статей 126, 186 ЗК України, не застосував норми статей 13, 14 Конституції України, норми статей 19, 43-45, 58 - 61, 150, 152 ЗК України, норми статей 4, 88, 89 ВК України, норми статей 3, 203, 215, 216, 376 ЦК України, норми статей 7, 21, 22, 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та норми Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і не дотримався положеньстатей 12, 81, 89 ЦПК України.

У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини 2ї статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позовної заяви першим заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури заявлено та сплачено за 5 вимог немайнового характеру і постановою апеляційного суду задоволено 4 позовних вимоги.

За таких обставин, на користь Хмельницької обласної прокуратури пропорційно задоволеним позовним вимогам підлягають стягненню понесені прокуратурою судові витрати у вигляді судового збору за подачу позовної заяви: з відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 7945 грн (2270 грн (судовий збір, що підлягав сплаті за вимогу немайнового характеру) * 3,5 (кількість вимог, що стосуються ОСОБА_1 ) та з Кам`янець-Подільської РДА - 1135 грн (2270 грн (судовий збір, що підлягав сплаті за вимогу немайнового характеру) * 0,5 (частина вимоги, що стосується Кам`янець-Подільської РДА).

Та, за подачу апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає до стягнення на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір: з відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 11917,50 грн (7945 грн (судовий збір за позовні вимоги, що задоволені апеляційним судом) * 150 % та з Кам`янець-Подільської РДА 1702,50 грн (1135 грн (судовий збір за 0,5 позовної вимоги, що задоволена апеляційним судом) * 150%.

Таким чином, на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає до стягнення судовий збір з ОСОБА_1 в розмірі 19862,50 грн (7945 грн + 11917,50 грн) та з Кам`янець-Подільської РДА 2837,50 грн (1135 грн + 1702,50 грн).

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,1742 га від 24.09.2012, укладений між Кам`янець-Подільською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 .

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на підпірні стінки площею 91,4 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2389936368224), припинивши право власності ОСОБА_1 на даний об`єкт.

Повернути земельну ділянку кадастровий номер 6822455800:04:005:0218 площею 0,1742 га, а саме: площею 0,1086 га державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, 0,0659 га - Староушицькій ОТГ в особі Староушицької селищної ради, зобов`язавши ОСОБА_1 привести її у попередній стан, шляхом знесення всіх самочинно споруджених об`єктів, у тому числі підпірних стінок площею 91,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2389936368224).

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняті земельні ділянки, що розташовані в межах кадастрового кварталу 6822455800:04:005 та межують з земельною ділянкою кадастровий номер 6822455800:04:005:0218, площею 0,0313 га, з яких: 0,0068 га - землі комунальної власності та 0,0245 га - землі державної власності, межі та конфігурацію яких визначено у збірному кадастровому плані земельних ділянок, виготовленому інженером-землевпорядником ОСОБА_2 до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.08.2020 №663-ДК/579/АП/09/01/-20, привівши у стан, придатний для використання їх за цільовим призначенням, шляхом знесення всіх самочинно споруджених об`єктів.

В задоволені решти позовних вимог першого заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури відмовити.

Стягнути з Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області (ЄДРПОУ 21319591; Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, село Мукша Китайгородська, вул. Матросова, будинок 30А) 2837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн 50 коп судового збору та з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) 19862 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 50 коп судового збору на користь Хмельницької обласної прокуратури.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2024 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай