Постанова
від 21.02.2024 по справі 910/17223/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17223/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" - Таран О.М.,

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" - Курилич М.Я.,

ОСОБА_3 - не з`явився,

Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни - не з`явився,

ОСОБА_1 - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Центр" - не з`явився,

Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited) - не з`явився,

ОСОБА_2 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал"

на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 (суддя Черногуз А.Ф.),

постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 (колегія суддів: Буравльов С.І., Шапран В.В., Андрієнко В.В.)

та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 (колегія суддів: Буравльов С.І., Шапран В.В., Андрієнко В.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" (далі - ТОВ "Регіон-Капітал")

до відповідачів:

1) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасівка" (далі - СТОВ "Тарасівка"),

2) ОСОБА_3 ,

3) Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни (далі - Державний реєстратор Гнатюк М.В.),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

1) ОСОБА_1 ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Центр" (далі - ТОВ "Земельний Центр"),

3) Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited),

4) ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, визнання недійсним статуту, скасування рішень державних реєстраторів.

Суть спору

1. У 2017 році Приватне акціонерне товариство "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" (далі - ПрАТ "Регіон-Капітал") та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі СТОВ "Тарасівка", а державний реєстратор Гнатюк М.В. зареєструвала зміни до установчих документів СТОВ "Тарасівка".

2. Загальні збори СТОВ "Тарасівка" погодили відступлення частки його учасника (ПрАТ "Регіон-Капітал") у розмірі 50% статутного капіталу товариства, вивели зі складу учасників ПрАТ "Регіон-Капітал" та включили ОСОБА_3 , затвердили розподіл часток у статутному капіталі товариства.

3. На думку ТОВ "Регіон-Капітал", договір купівлі-продажу частки є недійсним, а дії щодо державної реєстрації зміни учасників та місцезнаходження СТОВ "Тарасівка" є незаконними, оскільки ТОВ "Регіон-Капітал" не приймало рішень, направлених на продаж (відступлення) власної частки у статутному капіталі, а також не наділяло нікого повноваженнями діяти від його імені та розпоряджатись корпоративними правами.

4. ТОВ "Регіон-Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, визнання недійсним статуту, скасування рішень державних реєстраторів.

5. У свою чергу СТОВ "Тарасівка" вважало обраний позивачем спосіб захисту неефективним.

6. Господарський суд міста Києва направив справу для розгляду до Господарського суду Київської області за територіальною підсудністю.

7. Господарський суд Київської області рішенням від 05.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у задоволенні позову відмовив.

8. Господарський суд Київської області ухвалою від 14.07.2022 заяву СТОВ "Тарасівка" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишив без розгляду. Північний апеляційний господарський суд цю ухвалу скасував та стягнув з ТОВ "Регіон-Капітал" на користь СТОВ "Тарасівка" витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

9. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою стягнув з ТОВ "Регіон-Капітал" на користь СТОВ "Тарасівка" витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

10. ТОВ "Регіон-Капітал" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами, просило скасувати судові рішення, якими вирішено спір по суті, постанову суду апеляційної інстанції, якою переглянуто ухвалу суду першої інстанції, додаткову постанову суду апеляційної інстанції.

11. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- чи є обраний позивачем спосіб захисту ефективним (застосування ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон про державну реєстрацію);

- в якій формі має бути зроблена заява про намір подати докази понесення судових витрат (застосування ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК);

- чи може суд самостійно зменшити розмір судових витрат без заяви іншої сторони про таке зменшення (застосування ч.6 ст.126 ГПК).

12. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційних скарг з огляду на таке.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

13. Довіреністю від 11.05.2017, засвідченою державним нотаріусом Дубінською Л.І., ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси як засновника (учасника) ПрАТ "Регіон-Капітал", в тому числі, як засновника (учасника) будь-яких господарських товариств в усіх установах, підприємствах, організаціях, органах нотаріату з питань продажу або купівлі за ціну та на умовах на його розсуд та укладання договорів купівлі-продажу часток (цінних паперів) в статутному капіталі ПрАТ "Регіон-Капітал" чи будь-яких господарських товариств, засновником (учасником) чи власником яких є ПрАТ "Регіон-Капітал".

14. 24.05.2017 рішенням єдиного акціонера ПрАТ "Регіон-Капітал" ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, вирішив:

- відступити частку, належну ПрАТ "Регіон-Капітал" у статутному капіталі СТОВ "Тарасівка" у розмірі 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу шляхом укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_3 ;

- уповноважити директора товариства підписати договір купівлі-продажу частки та прийняти участь у загальних зборах, що відбудуться 24.05.2017, в тому числі голосувати та підписувати протокол.

15. 24.05.2017 ПрАТ "Регіон-Капітал" (як продавець) та ОСОБА_3 (як покупець) уклали договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі СТОВ "Тарасівка" №24/05/17-3 (далі - Договір), за умовами якого:

- продавець передає свою частку в статутному капіталі СТОВ "Тарасівка", а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цю частку;

- загальна сума договору складає 100 000,00 грн, розмір частки, що належить продавцю, становить 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу СТОВ "Тарасівка";

- підтвердженням отримання продавцем суми договору від покупця є оформлення продавцем прибуткового касового ордеру, корінець якого залишається у покупця (п.2.2).

16. 24.05.2017 учасники СТОВ "Тарасівка" - ПрАТ "Регіон-Капітал", що володіє 50% у статутному капіталі товариства, та ТОВ "Земельний центр", що володіє 50% у статутному капіталі товариства, провели загальні збори.

17. 24.05.2017 загальні збори СТОВ "Тарасівка" рішенням, яке оформлене протоколом №24-05/17-2:

- надали згоду на відступлення частки у статутному капіталі товариства учасником ПрАТ "Регіон-Капітал" на користь ОСОБА_3 у розмірі 500 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу шляхом укладення договору купівлі-продажу;

- вивели зі складу учасників СТОВ "Тарасівка" ПрАТ "Регіон-Капітал" та включили ОСОБА_3 ;

- затвердили розподіл часток у статутному капіталі товариства, згідно якого по 50% статутного капіталу (частки у розмірі по 500 000,00 грн) належать ОСОБА_3 та ТОВ "Земельний центр".

18. Протокол загальних зборів підписаний директором ПрАТ "Регіон-Капітал" ОСОБА_4 , який діяв на підставі статуту цього товариства. На протоколі присутній відтиск печатки ПрАТ "Регіон-Капітал". Протокол загальних зборів СТОВ "Тарасівка" №24-05/17-2 від 24.05.2017 затвердив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лозова Ю.А.

19. 26.05.2017 державний реєстратор Гнатюк М.В. зареєстрував зміни до установчих документів СТОВ "Тарасівка".

Короткий зміст позовних вимог

20. У грудні 2019 року ПрАТ "Регіон-Капітал", перейменоване в подальшому на ТОВ "Регіон-Капітал", звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до СТОВ "Тарасівка", ОСОБА_3 , Державного реєстратора Гнатюк М.В. про:

1) визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СТОВ "Тарасівка", оформленого протоколом від 24.05.2017 №24-05/17-2;

2) визнання недійсним Договору, що укладений між ПрАТ "Регіон-Капітал" та ОСОБА_3 ;

3) визнання недійсним статуту СТОВ "Тарасівка", оформленого протоколом від 24.05.2017 №24/05-2017-2;

4) скасування рішення Державного реєстратора Гнатюк М.В. про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 за №13391050028000930;

5) скасування рішення Державного реєстратора Гнатюк М.В. про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна складу або інформації про засновників від 25.05.2017 №13391050029000930;

6) скасування рішення Державного реєстратора Гнатюк М.В. про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи: зміна додаткової інформації 26.05.2017 №13391070030000930.

21. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державна реєстрація зміни учасників та зміни місцезнаходження СТОВ "Тарасівка" є незаконною, оскільки ТОВ "Регіон-Капітал" не приймало рішень, направлених на продаж (відступлення) власної частки у статутному капіталі на користь іншої особи. Вказує, що єдиним акціонером ПрАТ "Регіон-Капітал" було Новаліс Груп Лімітед (Novalis Group Limited), яке не наділяло жодних осіб повноваженнями на укладення договорів, зокрема, не наділяло ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повноваженнями діяти від імені акціонера та розпоряджатись його корпоративними правами, в тому числі на участь в загальних зборах СТОВ "Тарасівка", що відбулися 24.05.2017, а також підписання Договору.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

22. 24.12.2019 Господарський суд міста Києва направив справу №910/17223/19 для розгляду до Господарського суду Київської області за територіальною підсудністю.

Рішення , якими вирішено спір по суті

23. Господарський суд Київської області рішенням від 05.07.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, у задоволенні позову відмовив.

24. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- ТОВ "Регіон-Капітал" просить суд відновити його порушені права шляхом визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визнання недійсним статуту товариства, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі та скасування рішень державного реєстратора;

- покупець за спірним договором купівлі-продажу ОСОБА_3 відчужив спірну частку ОСОБА_2 ; отже, останнім набувачем спірної частки в статутному капіталі СТОВ "Тарасівка" є ОСОБА_2 , у зв`язку з чим визнання спірного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним не відновить порушеного права позивача, оскільки наведена вимога в контексті обставин справи не відповідає належному та ефективному способу захисту порушеного права;

- вимога позивача про витребування саме у ОСОБА_2 на його користь частки у статутному капіталі СТОВ "Тарасівка" у межах цього позову заявлена не була.

Щодо витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції

25. 07.07.2022 СТОВ "Тарасівка" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

26. Господарський суд Київської області ухвалою від 14.07.2022 заяву СТОВ "Тарасівка" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишив без розгляду.

27. Залишаючи без розгляду заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що до закінчення судових дебатів ані письмових, ані усних заяв у судовому засіданні від представника заявника про намір відшкодувати понесені судові витрати на правничу допомогу з письмовим повідомленням про те, що докази на підтвердження вказаних витрат будуть подані після постановлення рішення по суті спору, не надходило.

28. Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.06.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2022 скасував; заяву СТОВ "Тарасівка" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнив; стягнув з ТОВ "Регіон-Капітал" на користь СТОВ "Тарасівка" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в Господарському суді Київської області та 2 481,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

29. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- з матеріалів справи вбачається, що у підготовчому провадженні разом з першою заявою по суті спору, зокрема, у відзиві на позовну заяву, СТОВ "Тарасівка" вказало, що витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно складатимуть 50 000,00 грн, докази чого будуть надані додатково;

- 07.07.2022 СТОВ "Тарасівка" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн; до вказаної заяви були долучені відповідні докази понесених витрат на професійну правничу допомогу;

- отже, на виконання ч.1 ст.124 ГПК СТОВ "Тарасівка" разом з відзивом на позовну заяву подало клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та у строки, передбачені ч.8 ст.129 ГПК, надало відповідні докази понесених витрат;

- позивач не скористався своїм правом та не подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката;

- втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам;

- враховуючи час на підготовку матеріалів до судового слухання, відсутність заперечень позивача, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, наявні підстави для стягнення з позивача вартості витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 50 000,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

30. 13.06.2023 СТОВ "Тарасівка" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій просило стягнути з ТОВ "Регіон-Капітал" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 26 000,00 грн.

31. Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 04.07.2023 заяву СТОВ "Тарасівка" про ухвалення додаткової постанови задовольнив, стягнув з ТОВ "Регіон-Капітал" на користь СТОВ "Тарасівка" 26 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

32. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:

- у додатку №1 до договору про надання правової допомоги сторони погодили порядок обчислення гонорару, за умовами якого за підготовку та подачу відзиву передбачена суму гонорару у розмірі 10 000,00 грн, участь адвоката в судовому засіданні 4 000,00 грн;

- в акті здачі-прийняття наданих послуг за договором про надання правової допомоги адвокат Курилич М.Я. та СТОВ "Тарасівка" погодили, що адвокат надав такі послуги: підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/17223/19, участь адвоката у судових засіданнях у Північному апеляційному господарському суді на загальну суму 26 000,00 грн;

- ТОВ "Регіон-Капітал" не скористалося своїм правом та не подало клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу;

- враховуючи час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність правовідносин у справі, відсутність заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 26 000,00 грн.

Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг, відзивів на касаційні скарги, інших заяв учасників справи

На судові рішення, якими вирішено спір по суті

33. 15.08.2023 ТОВ "Регіон-Капітал" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

34. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц та неправильно визначив, що обраний позивачем спосіб захисту свого права (про визнання недійсним договору купівлі - продажу) є неефективним.

35. Скаржник у касаційній скарзі вказує, зокрема, таке:

1) оскаржувані рішення порушують право позивача на захист, передбачене Конституцією України та ЦК, а також призвели до неправомірної відмови у використанні стороною способу захисту, передбаченого законодавством, що є перешкоджанням у доступі до правосуддя;

2) суди не врахували, що позивач скористався способами захисту, що передбачені законодавством (посилається на статті 203, 204, 215, 216 ЦК); позивач оскаржив договір купівлі - продажу, який підписано від імені позивача, але не позивачем, поза його волею і без наявності належної згоди акціонера позивача; оскарження саме цього договору є ефективним способом захисту для позивача, оскільки, якщо такий договір залишається неоскарженим/не скасованим, він є дійсним в силу ст.204 ЦК та в подальшому може створювати юридичні факти для інших зацікавлених осіб;

3) справа №910/803/20 є прикладом ухвалення рішень, які не просто не відновлюють права, але і перешкоджають подальшому їх захисту; у вказаній справі суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили вимоги позивача - визнали недійсними рішення, договори, визнали право власності, витребували частку, проте суд касаційної інстанції вказав, що визнання недійсними рішення і договорів є неефективним способом захисту та залишив задоволеною єдину вимогу - про визнання права власності; оскаржені рішення та договір, якими було порушено право позивача, залишились чинними; відповідач здійснив перепродаж частки та збільшив статутний капітал товариства, що призвело до "розмиття" частки позивача; позивач звернувся з позовом про визначення частки статутного капіталу і в процесі розгляду справи №911/84/22 відповідачі заявили, що рішення та договір, що оскаржувались у справі №911/803/20 не визнані недійсними, а відтак є дійсними;

4) суд апеляційної інстанції, застосовуючи практику Верховного Суду, дійшов висновку про обрання позивачем неефективного способу захисту; при цьому суд апеляційної інстанції не застосував належної правозастосовної практики в розрізі спірних правовідносин в цій справі, застосувавши практику Верховного Суду, яка не є релевантною для цього спору;

5) позивач з наведеним предметом та способом захисту не намагається відновити його порушене право щодо частки, а захищає порушене право щодо безпосередньо правочину - визнання його недійсним в силу норм ст.203 ЦК;

6) недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17); ініціювання спору про недійсність договору направлене виключно на захист цивільних прав та інтересів позивача щодо визнання недійсними документів, які не підписувались та не погоджувались ним та які, враховуючи преюдиціальні факти, "створені" особами, які не мали правоздатності для підписання оспорюваних правочинів;

7) позивач посилався на обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі №910/23629/17; Верховний Суд визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції про недійсність рішень єдиного акціонера ПрАТ "Регіон-Капітал" від 22.05.2017 №22/05-2017 (про призначення ОСОБА_4 директором ПрАТ "Регіон-Капітал") та від 30.05.2017 №30/05-2017 з тих підстав, що вказані рішення були прийняті особою, яка не була акціонером на момент прийняття вказаних рішень, а відтак не володіла корпоративними правами товариства;

8) жодних коштів від спірного договору позивач не отримував; позивач не був повідомлений та не знав про проведення загальних зборів учасників СТОВ "Тарасівка", печатка позивача для підписання договорів/рішень загальних зборів учасників жодній особі не видавалася, з розпорядження підприємства не вибувала;

9) Новаліс Груп, який є єдиним акціонером ПрАТ "Регіон-Капітал", рішення щодо укладення договору не приймав і не уповноважував директора ПрАТ "Регіон-Капітал" на його підписання; директора ПрАТ "Регіон-Капітал" ОСОБА_4 на підписання цього договору уповноважив ОСОБА_1 , який акціонером вказаного товариства не був (оскільки продав свої акції ще у 2015 році);

10) ОСОБА_4 (який підписав оскаржуване рішення та спірний договір) діяв на підставі недійсної довіреності; визнано недійсним рішення єдиного акціонера про призначення ОСОБА_4 директором позивача (преюдиціальні факти зі справи №910/23629/17);

11) спірний договір купівлі-продажу підписаний на підставі рішення загальних зборів учасників, яке прийнято без наявності кворуму;

12) вимога про витребування та визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників не сприяють відновленню порушених прав, оскільки рішення загальних зборів та договір купівлі - продажу частки є дійсними в силу ст.204 ЦК (посилається на висновки Верховного Суду щодо презумпції правомірності правочину та її спростування, що викладені у постановах від 14.11.2018 у справі №2-383/2010, від 28.07.2021 у справі №759/24061/19, від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц);

13) суду апеляційної інстанції відомо про те, що позивач відновлює своє становище про витребування майна в іншій судовій справі (№911/804/20); справа №911/804/20 зупинена до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/17223/19;

14) вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів не пов`язана з витребуванням частки, як про це зазначає суд апеляційної інстанції; визнання недійсним рішення пов`язано виключно із захистом прав та інтересів, оскільки таке рішення не приймалось за участі позивача (посилається на постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №927/699/17, від 21.03.2018 у справі №927/524/17, від 18.04.2018 у справі №917/1375/16, від 02.05.2018 у справі №918/373/17, що для визнання недійсним рішення загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника; прийняття рішень за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення є безумовною підставою для визнання недійсними таких рішень);

15) позовна вимога про визнання недійсним статуту також пов`язана не з витребуванням частки, а з необхідністю захисту прав позивача як учасника СТОВ "Тарасівка";

16) суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням статей 76, 77, 78, 79, 86, частин 2, 4, 5 ст.236 ГПК (посилається на постанову Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

36. Також скаржник зазначає, що він довів необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/19, від 03.11.2020 у справі №922/88/20, а також у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №911/803/20 (при цьому скаржник не послався на п.2 ч.2 ст.287 ГПК).

37. 21.11.2023 надійшов відзив СТОВ "Тарасівка" на касаційну скаргу на судові рішення, якими вирішено спір по суті, в якій просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

38. У відзиві, зокрема, зазначає:

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17 (цивільний позов про визнання недійсним договору дарування грошових коштів) та постанові Великої Палати Верховного суду від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц (позов банківської установи до фізичної особи про звернення стягнення на предмет іпотеки), не підлягали врахуванню у цій справі, оскільки не є релевантними; тлумачення визначення презумпції правомірності правочину в цивільних правовідносинах не охоплює специфіку корпоративного спору, яким є цей спір;

- скаржник не посилається на п.2 ч.2 ст.287 ГПК; в скарзі відсутні обґрунтовані мотиви відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах;

- на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю, тобто у корпоративному спорі;

- такі висновки мають загальний характер та повинні враховуватись при вирішенні питання щодо належності способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення;

- жодна із заявлених позивачем вимог не матиме юридичного наслідку у випадку задоволення позову; фактично позивач звернувся до суду про встановлення факту, що не є завданням господарського судочинства;

- обставини, встановлені у справі №910/23629/17, не мають преюдиційного значення для цієї справи; розгляд справи здійснено без участі ОСОБА_1 , ТОВ "Регіон-Капітал", державного нотаріуса Дубінської Л.І. (відповідачі) та ОСОБА_4 ; оригінал довіреності, яку позивач просив визнати недійсною, не витребовувався та не був оглянутий в суді; СТОВ "Тарасівка" до участі у цій справі не було залучене, склад учасників у справах є різним;

- Новаліс Груп Лімітед створило прецедент, щоб в подальшому користуватися преюдиційним принципом та заявляти про начебто незаконне вибуття частки в статутному капіталі;

- станом на травень 2017 року єдиним учасником/засновником ПАТ "Регіон-Капітал" був ОСОБА_1 ;

- обґрунтування позовних вимог у справі №911/804/20 про витребування частки статутного капіталу та визнання права власності ідентичні обґрунтуванню позовних вимог у справі, що переглядається; позивач здійснює захист порушеного права із обранням належного способу захисту у справі №911/804/20; отже, відсутні перешкоди у доступі до правосуддя.

На постанову, якою переглянуто ухвалу, та додаткову постанову

39. 15.08.2023 ТОВ "Регіон-Капітал" звернулося з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, в якій просить її скасувати та залишити без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 14.07.2022.

40. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції порушив статті 126, 129 ГПК та зазначає, зокрема, таке:

- ТОВ "Регіон-Капітал" у надані судом апеляційної інстанції строки направило відзив на апеляційну скаргу, проте, суд безпідставно зазначив про відсутність заперечень на апеляційну скаргу;

- якщо докази понесених витрат не були подані до судових дебатів, відповідач зобов`язаний був зробити про це відповідну заяву, що такі докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, чого відповідач не зробив; вказана обставина не спростована у апеляційній скарзі СТОВ "Тарасівка";

- ухвала Господарського суду Київської області є законною та обґрунтованою та не підлягає скасуванню; у відповідності до ст.13 ГПК кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних з невчиненням нею процесуальних дій;

- справа №910/17223/19 пов`язана зі справою №910/23633/17; правова позиція за весь час розгляду цих справ у СТОВ "Тарасівка" не змінювалася, тому сума, зазначена в документах, поданих адвокатом, є неспівмірною; позиція СТОВ "Тарасівка" за 7 років слухання справи є сталою та не змінювалася, тому адвокат не вклав жодних зусиль у підготовку процесуальних документів (посилається на висновки Верховного Суду зі справи №910/20852/20);

- норми чинного законодавства не встановлюють наявність такого документа, як "порядок обчислення гонорару", такі умови визначаються виключно договором, проте договір не передбачає наявність жодних додатків до нього; Договір про надання правової допомоги від 31.12.2021 не містить розміру гонорару, таким чином адвокат відповідача в зв`язку з тим, що не встановив в договорі його істотної умови - ціни (розміру гонорару), позбавлений права на нарахування гонорару і його стягнення;

- сторонами Договору про надання правової допомоги від 31.12.2021 є "Адвокат" та "Клієнт", проте Акт здачі-приймання підписаний "Виконавцем" та "Замовником", отже послуги за Договором від 31.12.2021, укладеним між "Клієнтом" та "Адвокатом", наданні не були;

- Верховний Суд постановою від 05.10.2022 у справі №910/17228/19, за наслідками розгляду заяви СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зменшив витрати на правову допомогу;

- суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.10.2022 у справі №910/17228/19 щодо стягнення правової допомоги в розрізі того, що витрати на правову (правничу) допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим;

- вчинені адвокатом та визначені в Акті здачі-приймання наданих послуг від 06.07.2022 (пункти 1, 2, 6) дії є, фактично, одним і тим же видом послуги, та охоплюються "підготовкою відзиву на апеляційну скаргу", про що також зроблено висновок у постанові від 05.10.2022 у справі №910/17228/19;

- адвокат Курилич М.Я. зазначає у своєму відзиві про ідентичність справ №910/17228/19 та №910/17223/19; враховуючи наведене, підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/17223/19 не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи;

- адвокат Курилич М.Я. включив до складу правової допомоги підготовку клопотання про відкладення розгляду справи; вартість такої послуги складає 2 000,00 грн; такі витрати не були необхідними;

- розмір заявлених СТОВ "Тарасівна" витрат на правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою.

41. 15.08.2023 ТОВ "Регіон-Капітал" звернулося з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови про стягнення з ТОВ "Регіон-Капітал" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 26 000,00 грн.

42. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.10.2022 у справі №910/17228/19, від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, щодо обчислення витрат на правничу допомогу.

43. ТОВ "Регіон-Капітал" у касаційній скарзі вказує, зокрема, таке:

- суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив, що ТОВ "Регіон-Капітал" не скористалося правом та не подало клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки 04.07.2023 на електронну адресу суду було направлено клопотання про відмову в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення; суд це проігнорував;

- суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.10.2022 у справі №910/17228/19 (на яку посилався адвокат Курилич М.Я. у наданому ним відзиві на апеляційну скаргу), щодо стягнення правової допомоги в розрізі того, що витрати на правову (правничу) допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим;

- адвокат Курилич М.Я. у відзиві на апеляційну скаргу зазначив про ідентичність двох справ (№910/17228/19 та №910/17223/19), а отже, враховуючи висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/17223/19 не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи, тому сума витрат на правничу допомогу є значно завищеною та неспівмірною;

- адвокат Курилич М.Я. вказує, що "участь у судовому засіданні" - 4 000,00 грн; за чотири засідання адвокат повинен отримати 16 000,00 грн, проте фактично засідання було лише одне, про що зазначив суд апеляційної інстанції в основній постанові по суті справи, при цьому явка сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась.

44. 02.10.2023 надійшов відзив СТОВ "Тарасівка" на касаційні скарги щодо розподілу судових витрат у справі, в якому просить залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 залишити без змін.

45. У відзиві, зокрема, вказує:

- касаційні скарги є безпідставними, такими, що суперечать принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, закріпленому ст.2 ГПК;

- матеріали справи містять підтвердження факту реальності наданих адвокатом послуг; адвокат, використовуючи свої знання та професійну майстерність, сумлінно та належно виконав роботу щодо представництва інтересів відповідача в двох судових інстанціях;

- адвокат займається незалежною професійною діяльністю з 2007 року, є доктором філософії права; в обсяг виконаних робіт входить формування правової позиції щодо суті спору, підготовка, подача, відправка учасникам справи процесуальних документів по суті, представництво інтересів клієнта сумарно в восьми судових засідання; послуги/роботи надані/виконані адвокатом Куриличем М.Я., їх обсяг відповідає критерію розумності, опис наданих адвокатом послуг деталізовано;

- позивач планомірно, умисно заявляє позовні вимоги, які не спричиняють настання правових наслідків, чим витрачає час та гроші відповідача, який змушений доводити безпідставність позовних вимог;

- СТОВ "Тарасівка" у відзиві на позовну заяву надало орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (50 000,00 грн), вказало що докази будуть надані суду додатково;

- докази понесених судових витрат у зв`язку з представництвом інтересів в суді першої інстанції подано в межах п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду;

- Акт здачі-прийняття наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 31.12.2021 підписаний сторонами без зауважень;

- Законом не визначено обов`язку додатково подавати письмові чи усні заяви у судовому засіданні про намір відшкодувати понесені судові витрати на правничу допомогу;

- надалі СТОВ "Тарасівка" подало орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу (50 000,00 грн) до Північного апеляційного господарського суду, вказало, що докази будуть надані суду додатково;

- твердження скаржника, що відповідач не дотримався вимог щодо форми заяви та строку подання доказів витрат на правову допомогу не відповідає дійсності;

- касаційні скарги, подані адвокатом позивача, в яких заперечується принцип відшкодування судових витрат, спрямовані на підрив честі, гідності та ділової репутації колеги - адвоката; в касаційних скаргах критикується діяльність адвоката в неприйнятній, в розумінні Правил адвокатської етики, формі.

46. 06.02.2024 надійшло клопотання ТОВ "Регіон-Капітал" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19; від 08.09.2020 у справі №916/667/19; від 03.11.2020 у справі №922/88/20, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №911/803/20.

47. У вказаному клопотанні ТОВ "Регіон-Капітал", зокрема, вказує:

- у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню, сам факт витребування майна не призводить до захисту інтересів позивача, оскільки договір, який не визнано недійсним, залишається дійсним;

- позовна вимога про недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана на відновлення прав та законних інтересів позивача, який такий спірний договір не підписував та який вчинений без волевиявлення позивача;

- суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17 та Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, та неправильно визначив, що спосіб захисту позивачем свого права про визнання недійсним договору купівлі-продажу є неефективним;

- вважає доведеним необхідність відступлення від висновків, зазначених у наведених ним постановах.

48. 07.02.2024 надійшло заперечення СТОВ "Тарасівка" на клопотання ТОВ "Регіон-Капітал" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому просить у його задоволенні відмовити та, зокрема, зазначає:

- заявник не навів обґрунтовані мотиви відступлення від висновків Верховного Суду, про які зазначав у клопотанні;

- у клопотанні позивач послався на висновки Верховного Суду (постанова від 14.11.2018 у справі №2-383/2010, від 28.07.2021 у справі №759/24061/19), які не визначав у касаційній скарзі як підстави для касаційного оскарження;

- практика вирішення спорів цієї категорії є сталою та актуальною, оскільки спосіб захисту порушеного права має бути ефективним;

- такої підстави, як передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для уточнення висновку щодо застосування норми права ст.302 ГПК не містять.

49. 20.02.2024 від СТОВ "Тарасівка" надійшло заперечення на клопотання ТОВ "Регіон-Капітал" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в яких просить у його задоволенні відмовити та додатково зазначає:

- суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі №6-140цс14; Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18; від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц; Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17, від 14.06.2019 у справі №910/6642/18; від 10.09.2020 у справі №904/3368/18, встановив, що вимоги позивача в контексті обставин справи не відповідають належному та ефективному способу захисту порушеного права;

- у клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного суду позивач просить відступити від висновку щодо застосуванням права у подібних правовідносинах, зазначених у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, які не були застосовані судом апеляційної інстанції.

Надходження касаційних скарг на розгляд Верховного Суду

50. Верховний Суд ухвалою від 12.09.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Регіон-Капітал" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 01.11.2023.

51. Верховний Суд ухвалою від 14.09.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Регіон-Капітал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 01.11.2023.

52. Верховний Суд ухвалою від 30.10.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Регіон-Капітал" на рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 13.12.2023.

53. Верховний Суд ухвалою від 01.11.2023 оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду касаційних скарг ТОВ "Регіон-Капітал" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 до 13.12.2023.

54. Верховний Суд ухвалою від 13.12.2023 оголосив перерву у судовому засіданні до 20.12.2023, ухвалою від 20.12.2023 - до 07.02.2024.

55. Судове засідання, призначене на 07.02.2024, не відбулося, оскільки станом на 07.02.2024 о 13:50 питання про відвід колегії суддів у справі №910/17223/19 не було вирішене.

56. Верховний Суд ухвалою від 09.02.2024 повідомив учасників справи, що судове засідання відбудеться 21.02.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

57. ТОВ "Регіон-Капітал" у клопотанні посилається на необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19; від 08.09.2020 у справі №916/667/19; від 03.11.2020 у справі №922/88/20, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №911/803/20.

58. Доводи ТОВ "Регіон-Капітал" зводяться до можливості окремого оскарження договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ та незгоди з тим, що ефективним способом захисту у подібних спорах є витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов), та той факт, що у такому випадку недоцільно оскаржувати весь ланцюжок правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника.

59. У тексті касаційної скарги скаржник зазначає, що він довів необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/19, від 03.11.2020 у справі №922/88/20, а також у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №911/803/20 (при цьому скаржник не послався на п.2 ч.2 ст.287 ГПК).

60. Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

61. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (ч.5 ст.302 ГПК).

62. Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №909/1191/21).

63. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29.03.2023 у справі №910/17401/21 вказала критерії, які має застосовувати суд під час вирішення питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, та зазначила таке.

64. Оскільки критеріїв виключності правової проблеми процесуальне законодавство не містить, Велика Палата Верховного Суду напрацювала та послідовно застосовує критерії при вирішенні питання, чи містить справа, яка передається їй на розгляд, виключну правову проблему. У низці ухвал (наприклад, від 10.07.2019 у справі №431/5643/16-ц, від 28.04.2020 у справі №357/13182/18, від 23.06.2020 у справі №910/8130/17, від 09.07.2020 у справі №610/1065/18, від 15.09.2020 у справі №910/32643/15, від 13.10.2020 у справі №640/17296/19, від 23.10.2020 у справі №906/677/19, від 14.04.2021 у справі №757/50105/19, від 22.04.2021 у справі №640/6432/19, від 28.04.2021 у справі №916/1977/20, від 18.05.2021 у справі №758/733/18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників.

65. Кількісний показник означає, що така проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

66. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка в застосуванні норм процесуального права, у тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, і перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду унеможливить її повторення в подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанції таким чином, що постає питання стосовно дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

67. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій необхідно мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (пункти 43-44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 №823/2042/16). Подібні висновки наведені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №804/285/16, від 05.12.2018 у справі №818/1688/16 та інших.

68. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 15.09.2020 у справі №5017/1221/2012 вказала, що необхідність відступу має виникати з певних визначених об`єктивних причин, такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані, також відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни в правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.

69. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Велика Палата Верховного Суду повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.

70. Отже, необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

71. Однак ТОВ "Регіон-Капітал" не навело доводів про те, у чому саме полягають неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість правових висновків Верховного Суду, зазначених ним у клопотанні, не довів наявності суперечливої судової практики щодо належного та ефективного способу захисту порушених корпоративних прав у подібних правовідносинах.

72. Заявник не обґрунтував існування кількісного та якісного критеріїв наявності виключної правової проблеми. Доводи ТОВ "Регіон-Капітал" фактично зводяться до його незгоди із правовою оцінкою, яку надали суди попередніх інстанцій обраному позивачем способу захисту його прав та інтересів.

73. Враховуючи це, відсутні підстави для задоволення клопотання ТОВ "Регіон-Капітал" про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Щодо оскарження основних судових рішень

74. ТОВ "Регіон-Капітал" у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив неефективність обраного позивачем способу захисту, оскільки не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17, від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц. Звертає увагу, що не намагається відновити порушене право щодо частки, а захищає порушене право щодо правочину - визнання його недійсним в силу норм ст.203 ЦК; вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів пов`язана не з витребуванням частки, а із захистом його прав та інтересів, оскільки рішення не приймалось за участі позивача (посилається на постанови Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №927/699/17, від 21.03.2018 у справі №927/524/17, від 18.04.2018 у справі №917/1375/16, від 02.05.2018 у справі №918/373/17).

75. Скаржник вказує, що позовна вимога про визнання недійсним статуту пов`язана з захистом прав позивача як учасника СТОВ "Тарасівка", а вимога про витребування та визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників не сприяє відновленню порушених прав, оскільки рішення загальних зборів та договір купівлі - продажу частки є дійсними в силу ст.204 ЦК (посилається на висновки Верховного Суду щодо презумпції правомірності правочину та її спростування, що викладені у постановах від 14.11.2018 у справі №2-383/2010, від 28.07.2021 у справі №759/24061/19, від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц). Зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням статей 76, 77, 78, 79, 86, частин 2, 4, 5 ст.236 ГПК (посилається на постанову Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

76. ТОВ "Регіон-Капітал" вважає, що довело необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 08.09.2020 у справі №916/667/19, від 03.11.2020 у справі №922/88/20, Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №911/803/20 (при цьому скаржник не послався на п.2 ч.2 ст.287 ГПК).

77. СТОВ "Тарасівка" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про існування сталої та послідовної практики Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників ТОВ; жодна із заявлених позивачем вимог не матиме юридичного наслідку у випадку задоволення позову. Вказує, що скаржник не посилається на п.2 ч.2 ст.287 ГПК, а в скарзі відсутні обґрунтовані мотиви відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Вважає, що висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №638/2304/17 та постанові Великої Палати Верховного суду від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц не підлягали врахуванню у цій справі, оскільки не є релевантними.

78. Суди попередніх інстанцій зазначили, що захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК; визнання спірного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі недійсним не відновить порушеного права позивача, оскільки наведена вимога в контексті обставин справи не відповідає належному та ефективному способу захисту порушеного права; вимога позивача про витребування саме у ОСОБА_2 на його користь частки у статутному капіталі СТОВ "Тарасівка" у межах цього позову заявлена не була.

79. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, погоджується із висновками судів попередніх інстанцій та доводами СТОВ "Тарасівка" з огляду на таке.

80. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, та від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені у спосіб, який є ефективним. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340.

81. Спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц та постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

82. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність.

83. Позовні вимоги ТОВ "Регіон-Капітал" у цій справі стосуються визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі, статуту, а також скасування рішень державного реєстратора.

84. Аналіз заявлених ТОВ "Регіон-Капітал" вимог свідчить про прагнення позивача відновити становище, яке існувало до стверджуваного ним порушення його прав та інтересів, тобто прагне відновити себе у складі учасників СТОВ "Тарасівка", який існував до 24.05.2017.

85. Тому ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників СТОВ "Тарасівка".

86. 17.06.2018 набрав чинності Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон "Про ТОВ та ТДВ") №2275-VIII від 06.02.2018, яким внесені зміни, зокрема, до Закону про державну реєстрацію (п.5 гл.VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про ТОВ та ТДВ). Так, ст.17 Закону про державну реєстрацію доповнено частиною 5, яка визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ/ТДВ.

87. Відповідно до ч.5 ст.17 Закону про державну реєстрацію для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ/ТДВ подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів, зокрема: д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу ТОВ/ТДВ та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ/ТДВ.

88. Отже, у ч.5 ст.17 Закон про державну реєстрацію (у редакції, чинній з 17.06.2018) міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників ТОВ/ТДВ, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

89. На сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

90. Верховний Суд неодноразово робив висновок, що у подібних спірних правовідносинах належним способом захисту є витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Верховний Суд також звертав увагу, що у такому випадку недоцільно оскаржувати весь ланцюжок правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника.

91. У п.32 постанови від 18.03.2020 у справі №466/3221/16-а та п.43 постанови від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп."е" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Цей висновок застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.09.2020 у справі №916/667/19 (п.7.62), від 03.11.2020 у справі №922/88/20 (п.44).

92. Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

93. Відповідно до ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

94. Тому, під час розгляду цієї справи Верховний Суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду (далі - Корпоративна палата) від 11.12.2023 у справі №907/922/21.

95. Корпоративна палата у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21 зазначила:

"97. Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98 постанов Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18). Зокрема, у цій справі Велика Палата Верховного Суду визнала належним та ефективним способом захисту вимогу про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, в тому числі щодо питання перерозподілу часток учасників.

98. Якщо після прийняття оскаржуваного рішення зборами товариства до державного реєстру вносилися зміни, зокрема, щодо складу засновників (учасників), розміру їх часток, розміру статутного капіталу, а наявний склад учасників товариства відрізняється від складу учасників, який прагне відновити позивач, у разі задоволення позову судове рішення з огляду на баланс інтересів усіх учасників буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників. Задоволення вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким виключено учасника зі складу учасників товариства, не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно не матиме наслідком відновлення становища позивача, яке існувало до прийняття оспорюваного рішення загальних зборів. Такий спосіб захисту є неефективний (пункти 5.22, 5.23 постанови Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 924/1304/20).

99. У частині п`ятій статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною другою статті 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства (пункт 149 постанови Верховного Суду від 08 серпня 2022 року у справі № 911/2780/20, пункт 42 постанови Верховного Суду від 01 серпня 2022 року у справі № 907/166/21).

100. Якщо розмір статутного капіталу товариства, склад учасників не змінювалися, то визнання судовим рішенням недійсним рішення загальних збрів та статуту, а також скасування реєстраційного запису поновило би права позивача. Таке судове рішення підлягає виконанню відповідно до статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (пункт 49 постанови Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 912/2620/21).

101. Обираючи варіант реалізації розсуду суду, зокрема у контексті застосування приписів статті 61 Конституції України та статті 3 ЦК України, слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи (пункт 8.33 постанов Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19)).

102. Отже, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо (пункт 53 постанови Верховного Суду від 28 березня 2023 року у справі № 911/2446/21)".

96. Як встановили суди попередніх інстанцій, покупець за спірним договором купівлі-продажу - ОСОБА_3 відчужив спірну частку ОСОБА_2 (який є останнім набувачем спірної частки в статутному капіталі СТОВ "Тарасівка").

97. Оскільки після прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів розмір статутного капіталу не змінився, а змінився склад учасників товариства, то суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що ефективним способом захисту у такому випадку є вимога про витребування у ОСОБА_2 частки у статутному капіталі СТОВ "Тарасівка", водночас така заявлена не була.

98. Крім того, Верховний Суд також враховує, що Верховний Суд постановою від 11.01.2024 у справі №911/84/22 залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "Регіон-Капітал" щодо визначення розміру статутного капіталу СТОВ "Бузівське" та часток учасників.

99. Тобто, на відміну від цієї справи, у справі №911/84/22 ТОВ "Регіон-Капітал" обрало належний та ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, який захистили суди.

100. Оскільки у цій справі ТОВ "Регіон-Капітал" обрало неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, що є що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, то суди попередніх інстанцій правильно встановили відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо постанови, якою переглянуто ухвалу

101. ТОВ "Регіон-Капітал" у касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції статей 126, 129 ГПК та зазначає, що у встановлені строки направило відзив на апеляційну скаргу СТОВ "Тарасівка", проте суд безпідставно зазначив про відсутність заперечень товариства. Відповідач докази понесених витрат не подав до судових дебатів та не зробив заяву, що такі докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Звертає увагу, що Договір про надання правової допомоги від 31.12.2021 не містить положень про ціну (розміру гонорару).

102. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.10.2022 у справі №910/17228/19, щодо критерію реальності адвокатських витрат, а визначені в Акті здачі-приймання наданих послуг від 06.07.2022 (пункти 1, 2, 6) дії є одним і тим самим видом послуги, охоплюються "підготовкою відзиву на апеляційну скаргу" (посилається на постанову Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №910/17228/19). Також скаржник вказує, що справа №910/17223/19 пов`язана зі справою №910/23633/17; правова позиція СТОВ "Тарасівка" за час розгляду цих справ є сталою, тому адвокат не вклав жодних зусиль у підготовку процесуальних документів (посилається на висновки Верховного Суду у справі №910/20852/20).

103. СТОВ "Тарасівка" зазначило, що у відзиві на позовну заяву надало орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та вказало, що докази будуть надані суду додатково; такі докази подано в межах п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду, а акт здачі-прийняття наданих послуг сторони підписали без зауважень.

104. Господарський суд Київської області ухвалою залишив без розгляду заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вказуючи про відсутність заяви СТОВ "Тарасівка" про намір відшкодувати понесені судові витрати.

105. Північний апеляційний господарський суд вказану ухвалу скасував, заяву СТОВ "Тарасівка" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив, зазначивши, що разом з відзивом на позовну заяву товариство подало клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та у строки, передбачені ч.8 ст.129 ГПК, надало докази понесених витрат; позивач не скористався своїм правом та не подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

106. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника з огляду на таке.

(І) Щодо заяви про намір надати докази понесення витрат після ухвалення рішення суду

107. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК).

108. Частиною 8 ст.129 ГПК передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

109. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

110. Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21). Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

111. Положення ч.8 ст.129 ГПК підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

112. Заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

113. СТОВ "Тарасівка" у відзиві на позовну заяву вказало, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу у справі орієнтовно складатиме 50 000,00 грн, докази чого будуть надані додатково.

114. Враховуючи, що закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви про намір подати докази понесення судових витрат, то зазначення СТОВ "Тарасівка" у першій заяві по суті спору про те, що докази понесення судових витрат будуть надані додатково, і є такою заявою товариства та свідчить про дотримання ним встановлених у ч.8 ст.129 ГПК вимог.

115. Таким чином, оскільки СТОВ "Тарасівка" у першій заяві по суті спору зазначило орієнтовний розрахунок судових витрат та вказало про намір подати докази понесення таких витрат, то суд апеляційної інстанції правильно встановив дотримання ч.1 ст.124 ГПК та ч.8 ст.129 ГПК.

(ІІ) Щодо реальності (дійсності та необхідності) адвокатських витрат

116. Як встановили суди попередніх інстанцій, 07.07.2022, тобто в межах встановленого у ч.8 ст.129 ГПК строку, СТОВ "Тарасівка" звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн, до якої додало копії договору про надання правової допомоги від 31.12.2021 (далі - Договір про ПД), акту здачі-прийняття наданих послуг від 06.07.2022.

117. Відповідно до п.4.1 Договору про ПД за послуги, що надаються адвокатом, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, передбаченому актом виконаних робіт, що є невід`ємним додатком до договору.

118. 06.07.2022 СТОВ "Тарасівка" та адвокат Курилич М.Я. підписали акт здачі-прийняття наданих послуг, в якому вказали фіксовану вартість послуг у розмірі 50 000,00 грн.

119. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

120. Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

121. Скаржник вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат, не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою, а визначені в акті здачі-приймання наданих послуг від 06.07.2022 (пункти 1, 2, 6) дії є одним і тим самим видом послуги та охоплюються "підготовкою відзиву на апеляційну скаргу", про що також зроблено висновок у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №910/17228/19.

122. Верховний Суд звертає увагу, що у цій справі СТОВ "Тарасівка" та адвокат Курилич М.Я. визначили фіксовану плату за надання правничої допомоги у суді першої інстанції - 50 000,00 грн, а тому з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, ТОВ "Регіон-Капітал" мало доводити неспівмірність суми гонорару в цілому, а не вказувати про недоцільність та неспівмірність надання окремих послуг.

123. За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

124. Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 ст.126 ГПК).

125. Велика Палата Верховного Суду у пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 ст.129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7 та 9 ст.129 ГПК, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

126. ТОВ "Регіон-Капітал" вказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно зазначив про відсутність заперечень товариства, оскільки товариство у встановлені строки направило відзив на апеляційну скаргу СТОВ "Тарасівка".

127. Водночас суд апеляційної інстанції, зазначивши в оскаржуваній постанові про відсутність заперечень позивача, мав на увазі відсутність поданих до суду першої інстанції заперечень ТОВ "Регіон-Капітал" саме на заяву СТОВ "Тарасівка" від 07.07.2022 про розподіл судових витрат.

128. Скаржник вказує, що справа №910/17223/19 пов`язана зі справою №910/23633/17; правова позиція за весь час розгляду цих справ у СТОВ "Тарасівка" є сталою та не змінювалася, а адвокат не вклав жодних зусиль у підготовку процесуальних документів (посилається на висновки Верховного Суду зі справи №910/20852/20).

129. Однак, як встановив суд апеляційної інстанції, ТОВ "Регіон-Капітал" не надало заперечень на заяву СТОВ "Тарасівка" від 07.07.2022 про розподіл судових витрат, а у відзиві на апеляційну скаргу СТОВ "Тарасівка" хоч і послалось на пов`язаність справ №910/17223/19 та №910/23633/17, проте не вказало, в чому полягає така пов`язаність, а також незмінність та сталість позиції СТОВ.

130. Скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.10.2022 у справі №910/17228/19, щодо критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

131. Згідно з ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

132. Верховний Суд враховує, що звернення ТОВ "Регіон-Капітал" до суду було визнано необґрунтованим; за наслідком розгляду справи суд відмовив у задоволенні позову. СТОВ "Тарасівка" скористалося правом, зокрема, подати відзив та взяти участь у судових засіданнях, тому витрати на правничу допомогу були неминучими та безпосередньо пов`язані із розглядом справи.

133. З огляду на це, доводи ТОВ "Регіон-Капітал" про те, що витрати СТОВ "Тарасівка" не відповідають критерію реальності (дійсності та необхідності витрат), є необґрунтованими.

134. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції правильно скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення заяви СТОВ "Тарасівка" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без розгляду та ухвалив нове рішення про задоволення такої заяви.

Щодо додаткової постанови

135. ТОВ "Регіон-Капітал" у касаційній скарзі вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.10.2022 у справі №910/17228/19, від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, щодо обчислення витрат на правничу допомогу.

136. ТОВ "Регіон-Капітал" зазначає, що 04.07.2023 направило клопотання про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, яке суд проігнорував. Договір про ПД не містить розміру гонорару; адвокат Курилич М.Я. зазначав про ідентичність справ (№910/17228/19 та №910/17223/19), а отже, враховуючи висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №756/2114/17, від 04.12.2018 у справі №911/3386/17, від 13.02.2020 у справі №910/2170/18, підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/17223/19 не вимагала великого обсягу юридичної й технічної роботи, сума витрат на правничу допомогу є значно завищеною та неспівмірною; фактично відбулося лише одне засідання, а явка сторін обов`язковою не визнавалась.

137. Крім того, скаржник вказує, що справа №910/17223/19 пов`язана зі справою №910/23633/17; правова позиція у СТОВ "Тарасівка" не змінювалася, тому сума, розмір витрат є неспівмірним. Суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.10.2022 у справі №910/17228/19 (щодо критерію реальності адвокатських витрат).

138. СТОВ "Тарасівка" у відзиві зазначає, що матеріали справи містять підтвердження факту реальності наданих адвокатом послуг; адвокат, використовуючи свої знання та професійну майстерність, сумлінно та належно виконав роботу щодо представництва інтересів відповідача.

139. Північний апеляційний господарський суд стягнув з ТОВ "Регіон-Капітал" на користь СТОВ "Тарасівка" 26 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, вказав, що ТОВ "Регіон-Капітал" не скористалося своїм правом та не подало клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

140. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, погоджується із змістом оскаржуваної додаткової постанови та доводами СТОВ "Тарасівка" з огляду на таке.

(І) Щодо клопотання про відмову в задоволені заяви

141. ТОВ "Регіон-Капітал" зазначає, що 04.07.2023 на електронну адресу суду направило клопотання про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, яке суд проігнорував.

142. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 19.06.2023 прийняв до розгляду заяву СТОВ "Тарасівка" про ухвалення додаткової постанови надав ТОВ "Регіон-Капітал" строк до 03.07.2023 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у цій справі.

143. З клопотанням про відмову в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення ТОВ "Регіон-Капітал" звернулося 04.07.2023, тобто після встановленого судом строку.

144. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.119 ГПК).

145. Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК строк.

146. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених ГПК (ч.2 ст.118 ГПК).

147. Водночас ТОВ "Регіон-Капітал" не просило суд продовжити або поновити строк на подання клопотання про відмову в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення.

148. З огляду на це, суд апеляційної інстанції правильно залишив без розгляду клопотання ТОВ "Регіон-Капітал" про відмову в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення, хоч і прямо не вказав про це в оскаржуваному судовому рішенні.

(ІІ) Щодо витрат на правничу допомогу

149. Згідно з ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

150. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК).

151. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.126 ГПК).

152. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

153. Верховний Суд, застосовуючи ч.6 ст.126 ГПК, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

154. Разом з тим у ч.5 ст.129 ГПК визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення

155. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст.126 ГПК (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

156. СТОВ "Тарасівка" у відзиві на апеляційну скаргу вказувало, що орієнтовний розрахунок витрат, які воно очікує понести у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції складає 50 000,00 грн. У заяві про стягнення таких витрат визначило розмір таких витрат - 26 000,00 грн.

157. ТОВ "Регіон-Капітал" в установлений судом строк не подало заперечення на клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, а у касаційній скарзі наголошує саме на неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу та не вказує на неврахування судом апеляційної інстанції визначених у частинах 5-7, 9 ст.129 ГПК критеріїв.

158. Суд апеляційної інстанції під час розгляду заяви СТОВ "Тарасівка" про стягнення судових витрат врахував наявність договору про надання правової допомоги, акту здачі-прийняття наданих послуг за ним, в якому погоджені послуги на загальну суму 26 000,00 грн (підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу, участь адвоката у судових засіданнях). Суд також врахував час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі.

159. З огляду на відсутність поданих у строк заперечень позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції правильно задовольнив заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 26 000,00 грн.

160. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, однак не обґрунтовує, як саме додаткова постанова суду апеляційної інстанції суперечить таким висновкам.

161. З огляду на це, доводи скаржника про неврахування висновків Верховного Суду щодо обчислення витрат на правничу допомогу та їхньої неспівмірності є необґрунтованими та зводяться виключно до незгоди з додатковою постановою суду апеляційної інстанції. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана додаткова постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

162. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

163. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

164. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржуваних рішень- без змін.

Судові витрати

165. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 302, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" про передачу справи №910/17223/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Київської області від 05.07.2022, постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 у справі №910/17223/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

І. Кондратова


Дата ухвалення рішення	21.02.2024
Оприлюднено	27.02.2024
Номер документу	117241206
Судочинство	Господарське

Кібенко О. Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 21.02.2024 по справі 910/17223/19КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судовий реєстр по справі —910/17223/19

Постанова від 21.02.2024

Постанова
від 21.02.2024 по справі 910/17223/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ