Ухвала від 23.02.2024 по справі 645/6514/23

УХВАЛА

Іменем України

23 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 645/6514/23

провадження № 61-2068ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 січня 2024 року (провадження № 22-ц/818/984/24) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - УПФУ в Харківській області) про встановлення факту, що має юридичне значення, залишено без руху. Встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Зокрема, судом зазначено, що заявником не сплачено судовий збір, а доказів в підтвердження того, що він звільнений від сплати судового збору, не надано.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - УПФУ в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, визнано неподаною і повернуто заявнику.

Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 січня 2024 року (провадження № 22-ц/818/984/24) апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року про залишення заяви без руху повернуто ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 січня 2024 року апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2023 року залишено без руху.

02 лютого 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 січня 2024 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року про залишення заяви без руху.

За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справ, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до частини першої статті 353 ЦПК України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які подаються апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Ухвала про залишення заяви без руху відсутня в переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції про залишення заяви без руху на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стаття 353 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал, на які може бути подано апеляційну скаргу окремо від рішення суду. У цьому переліку відсутня ухвала про залишення заяви без руху.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 607/23244/21 (провадження № 14-116цс22) наголосила, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

З огляду на викладене, оскільки правильне застосування судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про постановлення окремої ухвали щодо суддів першої та апеляційної інстанцій.

Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу (стаття 420 ЦПК України).

Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду (частина перша та десята статті 262 ЦПК України).

Процесуальний закон не передбачає можливості постановлення окремої ухвали Верховного Суду, якщо він не розглядає конкретну справу.

Отже, постановити окрему ухвалу Верховний Суд може лише за результатами перегляду справи в порядку касаційного чи апеляційного провадження.

Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює касаційний перегляд судових рішень у цивільних справах, що виключає можливість вирішення питання про постановлення окремої ухвали без відкриття касаційного провадження у справі. Тому, з урахуванням того, що цією ухвалою належить відмовити у відкритті касаційного провадження у даній справі, тому у задоволенні клопотання про постановлення окремої ухвали необхідно відмовити.

Керуючись статтями 262, 389, 406, 420 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали відмовити.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 січня 2024 року (провадження № 22-ц/818/984/24) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов