Постанова

від 20.11.2007 по справі 8/3226

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/3226

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "20" листопада 2007 р.                                                          Справа №  8/3226

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Мамчур А.П., довіреність №435 від 01.09.07р.,

від відповідача: Твердохліб В.Д., довіреність від 13.10.06р.,

розглянувши апеляційну скаргу Колективного підприємства Волочиський завод "Метеор", м. Волочиськ Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "05" вересня 2007 р. у справі № 8/3226 (суддя Степанюк А.Г.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Волочиськ-Метиз", м. Волочиськ Хмельницької області

до Колективного підприємства Волочиський завод "Метеор", м. Волочиськ Хмельницької області

про визнання недійсними угоди про розірвання договору оренди приміщення №17А/05 від 02.06.2005р. та акту про повернення майна за договором оренди приміщення №17А/05 від 02.06.2005р.,-   

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2007р. у справі №8/3226 визнано недійсними угоду про розірвання договору оренди приміщення №17А/05 від 02.06.2005р. та акт про повернення майна за договором оренди приміщення №17А/05 від 02.06.2005р.

Стягнуто з Колективного підприємства Волочиський завод "Метеор" на користь Закритого акціонерного товариства "Волочиськ-Метиз" 85 грн. витрат по державному миту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.65-66).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, КП Волочиський завод "Метеор" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення з підстав, викладених у скарзі (а.с.70-75).

Посилається на те, що господарським судом першої інстанції в порушення п.2 ч.1 ст.62 ГПК України прийнято позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Волочиськ - Метиз" до провадження, оскільки в провадженні даного суду знаходиться справа №6/5507 зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Також судом першої інстанції невірно застосовано ч.1 ст.232 ЦК України, оскільки будь-яким чином судом не встановлена зловмисна домовленість сторін. Вказує, що відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному  розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач - Закрите акціонерне товариство "Волочиськ-Метиз" та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим просить його залишити без змін, а апеляційну  скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Закрите акціонерне товариство "Волочиськ-Метиз" - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, Волочиською райдержадміністрацією, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію СПД серії А00 №228126 від 19.03.04р., довідкою Управління статистики у Волочиському районі №122 від 31.07.06р., взяте на облік платників податків, згідно довідки №1345 від 31.07.06р. та діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом загальних зборів №4 від 18.07.06р.

Колективне підприємство Волочиський завод "Метеор" - зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Волочиською райдержадміністрацією, що підтверджується довідкою Управління статистики у Волочиському районі №144 від 10.11.06р. та діє на підставі Статуту від №17.01.94р.

01 червня 2005 року між ЗАТ "Волочиськ-Метиз" та КП Волочиський завод "Метеор" укладено договір оренди приміщення №17А/05 від 01.06.2005р., відповідно до п.1 якого, ЗАТ "Волочиськ-Метиз" (орендодавцем) передається в оренду КП Волочиський завод "Метеор" (орендар) для використання у господарських цілях виробниче приміщення (цвяхова дільниця), розташоване за адресою: м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36, загальною площею 50 кв. м.

Згідно п.4.1 даного договору, строк орендного користування складає з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом здачі-приймання до 01.07.05р.

При цьому, п.5.1 договору встановлювалася плата за користування орендованим приміщенням в розмірі 20000 грн. за місяць орендного користування приміщенням.

Актом приймання - передачі від 01.06.2005р., який є невід'ємною частиною договору оренди від 01.06.2005р., орендоване приміщення було передано КП Волочиський завод "Метеор".

Однак, в зв'язку з відсутністю потреби орендувати зазначене приміщення, сторонами вже 02.06.05р. розірвано договір оренди №17А/05 від 01.06.05р., про що складено відповідну угоду про розірвання договору оренди приміщення від 01.06.05р. та актом прийому-передачі приміщення (повернення) від 02.06.05р. повернуто орендоване приміщення ЗАТ "Волочиськ - Метиз".

В зв'язку із поверненням орендарем орендованого приміщення, орендна плата не сплачувалася, що підтверджується довідкою ЗАТ "Волочиськ - Метиз".

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати борг.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.          

При цьому, зазначено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Так, з аналізу правовідносин, що мали місце між сторонами вбачається, що 01.06.05р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення №17А/05 від 01.06.05р., відповідно до п.1 якого, ЗАТ "Метиз" (орендодавцем) передано в оренду КП Волочиський завод "Метеор" (орендар) використання у господарських цілях виробниче приміщення (цвяхова дільниця), розташоване за адресою:                             м. Волочиськ, вул. Уральських танкістів, 36, заг. площею 50 кв. м.

Згідно п.4.1 даного договору, орендного користування встановлено з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом здачі-приймання до 01.07.05р., тобто на 1 місяць. При цьому, п.5.1 договору встановлено плату за користувань орендованим приміщенням в розмірі 20000 грн. за місяць орендного користування приміщенням.

Однак, судом приймається до уваги, що відповідно до ч.3 ст.291 Господарського кодексу, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою припинення зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В зв'язку з цим, судом приймається до уваги, що сторонами через відсутність потреби орендувати обумовлене в договорі приміщення, 02.06.05р. розірвано договір оренди №17А/05 від 01.06.05р., про що складено відповідну угоду від 02.06.05р. про розірвання договору оренди приміщення від 01.06.05р. та актом прийому-передачі приміщення (повернення) від 02.06.05р. повернуто орендоване приміщення ЗАТ "Волочиськ-Метиз", тому договір про оренду приміщення №17А/05 від 01.06.05р. припинив свою дію вже 02.06.05р.

Постановою слідчого прокуратури Волочиського району Ткачука Б.Д. від 10.02.07р. відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо посадових осіб ЗАТ "Волочиськ-Метиз" Бойка А.В. та директора КП Волочиський завод "Метеор" Бистрицького В.А. на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутністю в їх діях складу злочину.

В даній постанові підтверджується факт укладення договору оренди приміщення від 01.06.05р. для виробничих потреб КП Волочиський завод "Метеор". Однак, зазначено, що в зв'язку із економічної невигідністю для обох підприємств запланованої господарської діяльності, було укладено угоду від 02.06.05р., якою розірвано попередній договір оренди приміщення №17А/05 від 01.06.05р.

Крім того, із даної постанови вбачається, що під час проведення перевірки в порядку ст.97 КПК України, згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.12.06р., прокуратурою Волочиського району Хмельницької області було направлено угоду від 02.06.05р. та акт приймання-передачі від 02.06.05р. до НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області для проведення технічного дослідження даних документів.

Згідно висновку спеціаліста №19Т від 08.02.07р. встановити момент написання поданих на дослідження документів, а також визначити момент нанесення на них підписів сторін угоди та відтисків печаток підприємств неможливо, в зв'язку з відсутністю методики проведення такого виду дослідження.

Безпідставним є посилання позивача на те, що правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, оскільки позивачем жодного доказу в підтвердження цього не надано. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Не підтверджено матеріалами справи посилання суду першої інстанції на те, що майно відповідача знаходилось на території позивача ще до 5 вересня 2006 року. Крім того, наведене не свідчить про взаємозв'язок з угодою про розірвання договору оренди частини приміщення площею 50 кв. м.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції зазначив, що видається сумнівною мета відповідача щодо укладення договору оренди приміщення, лише на один день. З такими висновком і посиланням на ст.232 ЦК України, колегія суддів погодитись на може з огляду на таке.

У роз'ясненнях від 10.12.1996р. №02-5/422 "Про судове рішення" Вищий Арбітражний Суд України зазначив , що рішення господарського суду має грунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи невиявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення  спору і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Господарським судам слід виходити з того, що  рішення може грунтуватись лише на тих доказах, які були предметом  дослідження  і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 ГПК  наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове  обгрунтування  і ті доведені фактичні обставини, з огляду  на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на  користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх  учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин господарський суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга Колективного підприємства Волочиський завод "Метеор" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 05.09.2007 року у справі №8/3226 скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства Волочиський завод "Метеор", м. Волочиськ Хмельницької області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 05 вересня 2007 року у справі №8/3226 скасувати.

Прийняти нове рішення.

"В позові відмовити."

3. Зобов'язати господарський суд Хмельницької області відкликати наказ від 17.09.2007 року про примусове виконання рішення.

4.  Справу №8/3226 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді:

Віддрук. 4 прим.

1 -до справи

2,3 - сторони

4 - в наряд