Ухвала
від 26.02.2024 по справі 580/10662/23
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про перехід із спрощеного провадження до загального

26 лютого 2024 року справа № 580/10662/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали у справі 580/10662/23 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Ротмістрівської сільської ради (код ЄДРПОУ 26359075, вул.Михайлівська 18, с. Ротмістрівка, Черкаський район, Черкаська область, 20726) про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.

13.11.2023 вх.49547/23 позивач у позовній заяві до Ротмістрівської сільської ради просить (позовна заява в новій редакції від 04.12.2023 вх. 53829/23, 18.12.2023 вх.56432/23, 20.12.2023 вх.57159/23):

- визнати протиправною бездіяльність Ротмістрівської сільської ради, що проявилась від 20.10.2023 у наданні ОСОБА_1 рішення про надання дозволу на продаж шляхом викупу земельної ділянки площею 24.1467 га та 21.8211 га для ведення ферсерського господарства за межами населеного пункту с.Мельниківка (кадастровий номер 7123785200:02:000:0296, 7123785200:02:000:0297);

- зобов`язати Ротмістрівську сільську раду повторно розглянути заяву (клопотання) про надання дозволу ОСОБА_1 на продаж шляхом викупу земельної ділянки площею 24.1467 га та 21.8211 га для ведення ферсерського господарства за межами населеного пункту с.Мельниківка (кадастровий номер 7123785200:02:000:0296, 7123785200:02:000:0297).

Ухвалою суду від 25.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ч.3 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що під час вирішення питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд дійшов висновку, що у справі мають бути вирішені питання статті 180 КАС України, потребує з`ясування зміст і характер порушеного права та обраний спосіб захисту, обсяг фактів та обставин належними, достовірними і допустимими доказами у контексті обов`язку різних відповідачів сприяти у реалізації прав людини.

Дотримуючись принципу офіційного з`ясування обставин справи та вимог ч.3 ст.257 КАС України, суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

Верховний Суд у справі №640/16224/19 (провадження №К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Позивач формує вимогу щодо бездіяльності відповідача у наданні рішення, що потребує обгрунтування за критеріями ч.2 ст.2 КАС України.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Рішення, яке приймається суб?єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом. Органам публічної влади заборонено використовувати свої повноваження з неналежних мотивів або з неналежною ціллю, навіть якщо результат буде подібний до досягнутого в рамках законних дій. Принцип «належного врядування» не має перешкоджати органам влади виправляти ненавмисні помилки, навіть ті, яких вони припустились внаслідок недбалості (АДМІНІСТРУВАННЯ І ВИ: Посібник - принципи адміністративного права у відносинах між особами та органами публічної влади / https://rm.coe.int/handbook-administration-and-you/1680a06311).

Право бути почутим, або право голосу, є одним із ключових принципів процесуальної справедливості. Ним вимірюється повага до особи, до її гідності, причому не тільки під час якогось процесу. Цей принцип є важливим під час вирішення процедурних питань в управлінській сфері. Якщо право особи бути почутою не забезпечується, то не виконується й процесуальна справедливість, значить, будь-який акт чи дія органів публічної влади є нікчемними (М.Білак. З повагою до особи / https://zib.com.ua/ua/print/132873-osnovni_principi).

Верховний Суд у справі № 9901/598/19 висновує: відмова в наданні інформації з підстав, що не встановлені законом, так само як і відмова без обґрунтування наявності таких підстав шляхом застосування «трискладового тесту» є неправомірною. Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Критеріями, що впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17 та від 10.04.2019 у справі № 826/11251/18.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідач на виконання вимог ухвали суду не надав відзив на позовну заяву, не направив клопотання про продовження процесуального строку та не виконав обов`язків сторони у справі відповідно ч.5 ст.44 КАС України.

У заяві від 20.02.2024 вх.8966/24 сільський голова підтвердив про обізнаність спору, проте відзиву до суду не направив, просив розглянути спір за відсутності представника сільської ради.

Відповідно до ч.4 ст.173 КАС України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції ( висновки Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022).

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Для належного повідомлення усіх учасників справи про призначене засідання, для повного та всебічного вирішення спору по суті, зважаючи на оголошення/продовження воєнного стану та відсутність відповідних клопотань представників сторін, суд дійшов висновку здійснити перехід із спрощеного провадження до загального.

Керуючись ст. ст. 12, 160, 168, 171, 173, 180, 242-243, 248, 256, 295-297 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити перехід із спрощеного провадження до загального.

Запропонувати позивачеві обгрунтувати сформовані вимоги щодо змісту бездіяльності відповідача.

Продовжити відповідачеві строк для надання відзиву до 05.03.2024, позивачеві строк для реагування на відзив до 11.03.2024.

Здійснювати за правилами загального позовного провадження подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської ради про визнання протиправним та скасування індивідуального акта. Продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі № 580/10662/23 на 30 днів, починаючи з 24.02.2024 (вихідний день).

Призначити підготовче засідання на 12.03.2024 о 16 годині 00 хвилин, що буде проводитись суддею Трофімовою Л.В. у залі у приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка 117, - із повним фіксуванням судового засідання.

У підготовче засідання викликати учасників справи.

Учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Роз`яснити учасникам про право участі в режимі відеоконференції і використання можливостей системи Електронний суд.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не належить.

Копію ухвали направити сторонам справи.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА

Дата ухвалення рішення26.02.2024
Оприлюднено28.02.2024
Номер документу117245805
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками

Судовий реєстр по справі —580/10662/23

Ухвала від 31.05.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Рішення від 10.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Рішення від 10.04.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 12.03.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 26.02.2024

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 25.12.2023

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 11.12.2023

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

Ухвала від 20.11.2023

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

Лариса ТРОФІМОВА

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні