Ухвала

від 26.02.2024 по справі 520/28120/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 лютого 2024 р.Справа № 520/28120/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Чалого І.С. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дуліна Володимира Ростиславовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року по справі № 520/28120/23

за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Харківської міської ради третя особа ОСОБА_3

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року повернуто позовну заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради третя особа ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначену ухвалу суду ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду 11.01.2024 задоволено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду 29.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії ухвали суду для надання до суду документи, що свідчать про підстави звільнення апелянта від сплати судового збору (довідка про доходи тощо).

На виконання вимог ухвали апелянтом подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону № 3674-VI, норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу статті 8 Закону № 3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону № 3674-VI перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Отже, положення частини першої статті 133 КАС України як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтями 5 та 8 Закону № 3674-VI, що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 133 КАС України та вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору осіб, не зазначених у статті 5 Закону № 3674-VI, застосовувати критерії, визначені статтею 8 цього Закону.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року, справа № 0940/2276/18

Апеляційний суд наголошує, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Також слід зазначити, що повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь - які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання апелянт посилається на те, що предметом позову є захист житлових прав, позов подано в тому рахунку в інтересах неповнолітньої особи - дитини. Додає до клопотання довідку Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" про відсутність доходів у позивача за період перебування у ДУ "Харківський слідчий ізолятор", а саме з 26.10.2023 року.

Як вбачається з довідки від 13.02.2024, виданої Державною установою "Харківський слідчий ізолятор" , ОСОБА_2 за період з 26.10.2022 по теперішній час до роботи з господарського обслуговування та у виробничих майстернях не залучався, зоробітної плати не отримував.

З урахуванням наведеного суд вважає, що обов`язок зі сплати судового збору є обтяжливим для ОСОБА_2 та ускладнює звернення позивача до суду за захистом своїх прав.

Крім того , предметом справи, що розглядається, є захист житлових прав позивача та його неповнолітньої дитини.

Згідно із частиною другою статті 6 КАС суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов`язків» (рішення ЄСПЛ у справі «Гоффманн проти Німеччини» (Hoffmann v. Germany) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; у справі «Кудла проти Польщі» (Cudla v. Poland) від 26 жовтня 2000 року).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26 липня 2005 року, пункт 44; у справі «Єдамський і Єдамська проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26 липня 2005 року, пункти 63, 64).

Щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги обставини, викладені в клопотанні, надані заявником докази, суд вважає за можливе, з урахуванням положень ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" задовольнити клопотання та звільнити апелянта від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги по даній справі.

Апеляційна скарга за формою та змістом відповідають вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на зазначене, перешкоди для відкриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 293, 295-297, 300 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року по справі № 520/28120/23 .

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2023 року по справі № 520/28120/23 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради третя особа ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом 3 днів від дати отримання копії ухвали.

Надіслати учасникам справи копії апеляційних скарг та доданих до них матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис)О.В. Присяжнюк І.С. Чалий