Постанова

від 23.02.2024 по справі 340/5612/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 340/5612/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційної скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року (суддя Брегей Р.І.)в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Агро Євро Партнер» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми «В4» № 000028870712 від 27.07.2021 р., яким ПП «Агро Євро Партнер» було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3552891 грн.;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області Форми «В1» № 000028890712 від 27.07.2021 р., яким ПП «Агро Євро Партнер» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4887464 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2443732 грн.;

стягнути з Головного управління ДПС у Кіровоградській на користь ПП «Агро Євро Партнер» понесені судові витрати.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року задоволено позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 27 липня 2021 року, яким Приватному підприємству «Агро Євро Партнер» зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 3552891 грн за березень 2021 року.

Визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 27 липня 2021 року, яким Приватному підприємству «Агро Євро Партнер» зменшено бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість за березень 2021 року на 4887464 грн і застосовано штраф у сумі 2443732 грн.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» судові витрати в сумі 22700 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів, зазначених у додатку 3 до податкової декларації з ПДВ.

За результатами проведеної перевірки встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме:

-п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 cm. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 1646251 грн., в тому числі за березень 2021 року на 4887464 грн.;

-п.44.1 ст.44, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзацам першому-третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму за березень 2021 року на суму 3552891 грн.

- 44.6 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010року №2755-VІ (із змінами та доповненнями),не надано на запит від 02.06.2021 №2468/12/11-28-07-12-17 документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважатиметься, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Скаржник зазначає, що показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації за березень 2021 року було завищено на 5 652 675,78 грн. внаслідок врахування всупереч п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзацам першому - третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Кодексу при його визначенні нереальних операцій (відсутнє реальне джерело походження ТМЦ та отриманих послуг), а саме:

- з вартості послуг суборенди майна (вагони залізн.) оформленого як придбане у ПП «Надніпрянське», що призвело до завищення на 61 761 грн. показника рядка 10.1 та 19 Декларації; по ланцюгу постання контрагентом постачальником ПП «Надніпрянське»,задекларовано придбання послуг у ТОВ «Діва Логістик Консалт». Згідно відповідей AT «Українська залізниця» AT «Укрзалізниця» від 01.02.2021 №ЦЦІТ-07/15 (вх. №3645/6 від 16.02.2021) та від 05.03.2021 року №ЦЦІТ-07/32 (вх. №6040/6 від 16.03.2021) повідомлено наявну в інформаційних базах даних філії «Головний інформаційно- обчислювальний центр» AT «Укрзалізниця» інформацію щодо вагонів, які зареєстровані за власником ТОВ «Діва Логістик Консалт» вагони відсутні;

- з вартості товарної продукції як придбаної у ПП «Віктор і К», ТОВ «Транзпостач», ПП «БУД МАРКЕТ СВ», що призвело до завищення на 5 590 914,78 грн. показника рядка 10.1 та 19 Декларації.

На думку скаржника, у підприємств - контрагентів позивача та підприємств по ланцюгу постачання встановлена неможливість фактичного проведення фінансово-господарських операцій вищевказаних суб`єктів в задекларованих обсягах:

-чисельність працівників є недостатньою для проведення задекларованих обсягів фінансово-господарських операцій, інформація про залучення стороннього трудового ресурсу відсутня;

-в ЄРПН відсутні податкові накладні на придбання супутніх товарів та послуг, необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності (оренда приміщень, придбання (відшкодування) комунальних послуг, придбання канцтоварів тощо);

-відсутня інформація щодо перевізників, вантажовідправників, вантажоотримувачів, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні продукції та інше;

-відсутня будь-яка інформація щодо зібраного врожаю сільськогосподарської продукції (соняшник) у залишках сільськогосподарської продукції станом на 01.01.2020, 01.01.2021.

Таким чином, фактично не підтверджено можливість здійснення господарських операцій з ідентифікованим товаром (насіння соняшника) у зв`язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, а саме: відсутністю земельних ділянок в період сівби та вирощування насіння соняшнику, відсутністю отримання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності (посівного матеріалу, мінеральних добрив, ЗЗР), що свідчить про неможливість виконання взятих на себе зобов`язань з реалізації ідентифікованого товару на адресу контрагентів.

За березень 2021 року до складу податкового кредиту ПП «Агро Євро Партнер» згідно податкових накладних включено послуги переробки від ТОВ «Транзпостач», на загальну суму 3920637,48 грн., у т.ч. суму ПДВ 653439,58 грн., накладні отримані від ТОВ «ПІТАН». ПП «Агро Євро Партнер» на запит контролюючого органу від 02.06.2021 №2468/12/11-28-07-12-17 не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, якими підтверджено факт перевезення сої від постачальника ТОВ «ПІТАН» до покупця ПП « Агро Євро Партнер». Ненадання документів (копій документів) у зазначений у запиті термін тягне за собою накладення відповідальності відповідно до п. 121.1 статті 121 Податкового кодексу України. ТОВ «ПІТАН» ризикове підприємство, відсутність реального джерела походження.

Також, оскільки господарські операції між ПП «Агро Євро Партнер» та контрагентом-постачальником ПП «БУД МАРКЕТ СВ» та по ланцюгу постачання товарної продукції від ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» та його ризикових контрагентів-постачальників сировини у березні 2021року, не відбулися у дійсності, ПП «Агро Євро Партнер» було завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «БУД МАРКЕТ СВ» за березень 2021 року на суму 29 868,94 грн.

Показник у рядку 10.1 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року внаслідок врахування всупереч пп.«а» п.198.1 ст.198, абзаців першого третього п.198.2, абзаців першого п.198.3, п.198.6 ст.198 та абзаців другого-третього п.201.10 ст.201 Кодексу при його визначенні нереальних операцій, з придбання у ПП «БУД МАРКЕТ СВ» (код 43234005) на суму 29868,94 грн. які вплинули на ;завищення від`ємного значення з ПДВ р.21 декларації за березень 2021 року на 29868,94 грн.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) встановлено її завищення на 4 887 464,00 грн. внаслідок завищення показника рядка рядка 20.2 (колонка Б) Декларації за березень 2021 року на 4 887 464,00 грн., всупереч п.п. «а» п.198.1 ст.198, абзацам першому -третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п.198.3 ст.198 і абзацу третьому п.198.6 ст.198 Кодексу у показниках рядків 10.1 і 17 (колонка Б) податкових Декларацій з ПДВ нереальних операцій з придбання товару та послуг, по постачальниках ПП «Надніпрянське» на суму 52 800,00 грн., та по ТОВ «Транзпостач» на суму 3661246 грн., по ПП «Віктор і К» на суму 1 032 778 грн., , та -ТОВ « Гідросенд» на суму 140640 грн.

ПП «Віктор і К» (код ЄДРПОУ 20651018), сума заявленого від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодування за березень 2021 року становить 26167201,07 грн. (звітний період, у якому виникло від`ємне значення січень 2021 на суму 5169453,34 грн., за лютий 2021 року на суму 2984603,01 грн., за березень 2021 року на суму 18013144,72 грн.);

Скаржник посилається на детальний аналіз даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі-ЄРПН), ІС «Податковий блок» та іншої наявної в контролюючому органі інформації для встановлення реальності здійснення господарських операцій між ПП «Агро Євро Партнер» та його контрагентами. Так, скаржник посилається на відсутність факту достатньої кількості вирощеного соняшника у контрагентів- постачальників.

У скарзі зазначено, що ПП «Агро Євро Партнер» на порушення п.198.1 ст.198, п. 198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) завищено суму бюджетного відшкодування на 4 887 464 грн.:

-по постачальнику ПП «Віктор і К» сума заявленого від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодування звітний період, у якому виникло значення у січні, лютий, березень 2021 року в розмірі 26167201,07 грн., непідтверджено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню 1032778 грн.;

-по постачальнику ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» сума заявленого від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодування звітний період, у якому виникло значення у лютому та березні 2021 року в розмірі 18 833 333,33 грн., непідтверджено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню 3661246 грн.;

-по постачальнику ТОВ «Гідросенд» сума заявленого від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодування звітний період, у якому виникло значення у грудні 2020 року та у лютому, березні 2021 року в розмірі 1207863,21 грн., непідтверджено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню 140640 грн.;

-по постачальнику ПП «НАДНІПРЯНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 42546015) сума заявленого від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодування звітний період, у якому виникло значення лютий 2021 року 52800 грн, непідтверджено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 52800 грн.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування зазначено зокрема, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам і підписана уповноваженою особою.

Як встановлено у абз. 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У позивача наявні усі необхідні умови для здійснення господарської діяльності. Господарські відносини ПП «Агро Євро Партнер» з контрагентами, що зазначені в акті перевірки, відбувалися відповідно до укладених договорів поставки. Всі господарські операції підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. На кожну проведену операцію наявна зареєстрована в ЄРПН податкова наклкдна, при реєстрації яких у контролюючого органу жодних претензій не виникало. Облік отриманого від контрагентів ТМЦ, окрім первинних бухгалтерських документів, підтверджується також додатковими доказами, зокрема картками рахунків, які підтверджують оприбуткування ТМЦ на склад і подальше його переміщення при продажу.

Придбаний товар ПП «Агро Євро Партнер» відповідно до укладених Зовнішньоекономічних контрактів і договорів продало за кордон іншим суб`єктам господарювання.

Дані операції підтверджуються наявними у справі копіями митних декларацій; рахунків- фактур; податкових накладних; квитанцій про реєстрацію податкових накладних; контрактів; картками рахунків; специфікацій до договору про надання послуг, укладеного між позивачем та ПАТ «Українська залізниця»; банківських виписок; платіжних доручень; рядом перевізних документів по перевезенням замовника, яким виступає Позивач; договору суборенди вагонів; виписок з особового рахунку; актів надання послуг; переліку орендованих вагонів; свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів; міжнародних товарно транспортних накладних.

Оплату при купівлі Товару та подальшому його продажі проведено безготівковим шляхом, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та банківських виписок.

Суми податку на додану вартість включено до складу податкових зобов`язань що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість.

Таким чином, твердження скаржника про відсутність факту реальності господарських операцій спростовуються наявними доказами в матеріалах справи, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Позивач зазначає, що не виконання податкових обов`язків контрагентом не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Доводи відповідача з посиланням на інформацію, що наявна в інформаційно аналітичних базах ДПС відносно контрагентів позивача, оскільки вказана інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Повивач наголошує, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки щодо того, що фактичне виконання укладених господарських договорів не відбулось, а самі висновки з цього приводу ґрунтуються на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що у період з 01.06.2021 по 07.06.2021 співробітниками Головного управління ДПС у Кіровоградській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Агро Євро Партнер» (код ЄДРПОУ 42544531) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше ІООтис. грн., з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість попередніх звітних періодів,зазначених у додатку З до податкової декларації з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено Акт № 1744 /11-28-07-12/42544531 від 14.06.2021.

У висновках Акта перевірки зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:

1)п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 1646251 грн., в тому числі за березень 2021 року на 4887464 грн.

2)п.44.1 ст.44, п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзацам першому-третьому п. 198.2, абзацам першому - другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму за березень 2021 року на суму 3552891 грн.

3) 44.6 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, не надано на запит від 02.06.2021 №2468/12/11 -28-07-12-17 документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважатиметься, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області 27.07.2021 на підставі акта перевірки № 1744 /11-28-07-12/42544531 від 14.06.2021, прийнято податкові повідомлення-рішення:

-форми «В4» № 000028870712 від 27.07.2021, яким ПП «Агро Євро Партнер» за встановлені актом перевірки порушення п.44.1 ст.44, пп. «а» 198.1 ст.198, абз 1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3 і абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 3 552 891 грн.

-форми «В1» № 000028890712 від 27.07.2021, яким ПП «Агро Євро Партнер» за порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст.200 ПК України було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4 887 464 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 443 732 грн.

10.08.2021 податкові повідомлення-рішення були отримані ПП «Агро Євро Партнер».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства з огляду на матеріали справи та положення ПК України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За положенням підпункту 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення; д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням;

За положенням підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до підпункту 14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов`язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу;

Відповідно до положень підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

За операціями з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно із пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями;

За змістом п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З аналізу наведених норм вбачається, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, у первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; витрати - зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Інші терміни для цілей цього Закону використовуються у значеннях, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та міжнародними стандартами фінансової звітності, введеними в дію відповідно до законодавства, залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704(далі Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

За змістом п. 1, 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Колегія суддів зазначає, що підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.

Суд зазначає, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

У зв`язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт підприємницької діяльності повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Слід також наголосити, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.02.2022 у справі № 160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 01.12.2015 у справі № 826/15034/17, відповідно до якого статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Вирішуючи спори у подібних правовідносинах, Верховний Суд у постановах від 27.02.2020 у справах № 813/7081/14, № 814/120/15, від 03.10.2019 у справі № 813/4079/15, від 10.09.2019 у справі №814/2412/17 та інших неодноразово наголошував на тому, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Отже, при оцінці обґрунтованості заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Судом проаналізовано надані сторонами документи на підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами.

Так матеріали справи містять укладені договори та складенні на їх виконання первинні документи.

Матеріали справи свідчать, що ПП «Агро Євро Партнер» придбало сою за договором № 15012105 від 15.01.2021 року у постачальника ТОВ «ПІТАН» (код ЄРПОУ 43501719). Цю сою ПП «Агро Євро Партнер» передало на переробку ТОВ «Транзпостач» згідно договору на переробку давальницької сировини № 01042004/1 від 01.04.2020 р. Продукцію переробки відправлено за ЗЕД контрактами.

У березні 2021 року ПП «Агро Євро Партнер» за договором поставки № 25032103/1 від 25.03.2021 р. придбало у ПП «Буд Маркет-СВ» олію соєву гидратовану. Продукцію в подальшому було реалізовано за ЗЕД контрактом.

Також, ПП «Надніпрянське» передало в суборенду ПП «Аіро Євро Партнер» вагони, які орендує у ТОВ «Діва Логіфстик Консалт».

Так матеріли справи містять документи в підтвердження здійснення господарських правовідносин з ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» щодо придбання шроту соєвого кормового та подальша реалізація за ЗЕД контрактами.

За лютий 2021 року: Копія договору поставки № 11031906 від 11.03.2019 р. (Товари в асортименті); Копія картки-рахунку 631 за лютий 2021 р. (надходження товару); Копії платіжних доручень; Копія рахунка-фактури № ТП-44 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-44 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-45 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-45 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-46 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-46 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-47 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-47 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-48 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-48 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-49 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-49 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-50 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-50 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-51 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-51 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-52 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-52 від 01.02.2021. р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-53 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-53 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-54 від 01.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-54 від 01.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-55 від 02.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-55 від 02.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-56 від 02.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-56 від 02.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-64 від 05.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-64 від 05.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-66 від 09.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-66 від 09.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-69 від 12.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-69 від 12.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-70 від 15.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-70 від 15.02.2021 р. ; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-72 від 16.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-72 від 16.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-73 від 17.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-73 від 17.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-77 від 18.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-77 від 18.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-78 від 18.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-78 від 18.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-79 від 19.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом.; Копія податкової накладної (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-82 від 23.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-82 від 23.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-83 від 23.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-83 від 23.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-90 від 24.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-90 від 24.02.2021 р. ; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 4 шт. (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-91 від 25.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-91 від 25.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-97 від 26.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-97 від 26.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-98 від 26.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-98 від 26.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-99 від 26.02.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-99 від 26.02.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж).

За березень 2021 року: .Копія картки-рахунку 631 за березень 2021 р. (надходження товару); .Копії платіжних доручень ; .Копії рахунків-фактури і видаткових накладних ; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 9 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-166 від 25.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-166 від 25.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-165 від 24.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-165 від 24.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-164 від 24.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-164 від 24.03.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; . Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); Копія рахунка-фактури № ТП-162 від 24.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-162 від 24.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 5 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-160 від 23.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-160 від 23.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-152 від 22.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-152 від 22.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-158 від 22.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-158 від 22.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної 2 шт. (придбання і продаж); ,61.Копія рахунка-фактури № ТП-157 від 22.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-157 від 22.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-156 від 22.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-156 від 22.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж) ; .Копія рахунка-фактури № ТП-155 від 22.03.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-155 від 22.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-153 від 22.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-153 від 22.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-154 від 22.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-154 від 22.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-136 від 12.03.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-136 від 12.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; . Копія податкової накладної - 5 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-126 від 09.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-126 від 09.03.2021 р.; .Копія рахунка-фактури № ТП-129 від 09.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-129 від 09.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 3 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-128 від 09.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-128 від 09.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); | 195.Копія рахунка-фактури № ТП-127 від 09.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-127 від 09.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-125 від 09.03.2021 р.; Копія видаткової накладної № ТП-125 від 09.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-116 від 04.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-116 від 04.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 5 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-117 від 04.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-117 від 04.03.2021 р.; . Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-119 від 04.03.2021 р. ; .Копія видаткової накладної № ТП-119 від 04.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-118 від 04.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-118 від 04.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-107 від 02.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-107 від 02.03.2021 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-106 від 02.03.2021 р. ; .Копія видаткової накладної № ТП-106 від 02.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-105 від 02.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-105 від 02.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ТП-108 від 02.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ТП-108 від 02.03.2021 р.; . Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж).

Також, матеріли справи містять документи в підтвердження здійснення господарських правовідносин з ТОВ «ПІТАН» щодо закупівлі сої: Копія договору поставки № 15012105 р. від 15.01.2021 р.; .Копія картки-рахунку 631 за лютий 2021 р. (надходження товару); .Копії платіжних доручень ; .Копії видаткових накладних .

Для підтвердження відносин з ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» щодо переробки сої і повернення Постачальнику та подальша реалізація отриманого Товару (Олія соєва) за ЗЕД контрактом позивачем надано: .Копія договору на переробку давальницької сировини № 01042004/1 від 01.04.2020 р.; . Копія картки рахунку № 631 за лютий 2021 р. (послуги з переробки); Копія платіжного доручення ; Копії документів по переробці сої (Акти надання послуг з переробки, рахунки на оплату, податкові накладні) ; . Копії картки рахунку № 631 за березень 2021 р. (послуга з переробки); . Копії документів по переробці сої за березень 2021 р. (Акти надання послуг з і переробки, рахунки на оплату, податкові накладні) ; .Копії накладних повернення постачальнику (після переробки олія соєва) N° 65 від 09.03.2021 р. і № 66 від 10.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару (олія соєва) за ЗЕД контрактом (з податковими накладними) ; .Копії накладних повернення постачальнику (після переробки - шрот соєвий) № 101 від 29.03.2021 р. і № 102 від 31.03.2021 р.; .Копії документів на відправку товару (олія соєва) за ЗЕД контрактом (з податковими накладними) ;

Також, матеріли справи містять документи в підтвердження здійснення господарських правовідносин з ПП «Віктор і К» щодо придбання олії соняшникової і шроту та подальша реалізація за ЗЕД контрактами.

За січень 2021 року: .Копія договору поставки № 15021904 від 15.02.2019 р. (Товари в асортименті); .Копія картки-рахунку 631 за січень 2021 р. (надходження товару); .Копії платіжних доручень ; .Копія рахунка-фактури № ВК-30 від 04.01.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-30 від 04.01.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -1 шт. (продаж); .Копія рахунка-фактури № ВК-29 від 04.01.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-29 від 04.01.2021 р.; .КОПЇЇ документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ВК-25 від 04.01.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-25 від 04.01.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -1 шт. (продаж); .Копія рахунка-фактури № ВК-42 від 05.01.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-42 від 04.01.2021 р.; .Копїї документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ВК-70 від 06.01.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-70 від 06.01.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -1 шт. (продаж); .Копія рахунка-фактури № ВК-63 від 06.01.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-63 від 06.01.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (продаж); .Копія рахунка-фактури № ВК-77 від 11.01.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-77 від 11.01.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; . Копія податкової накладної -1 шт. (продаж).

За лютий 2021 року: Копія картки-рахунку 631 за лютий 2021 р. (надходження товару); .Копії платіжних доручень ; .Копія видаткової накладної № 149 від 28.02.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -1 шт. (продаж); .Копія рахунка-фактури № ВК-804 від 23.02.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-804 від 23.02.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -1 шт. (продаж); Копія рахунка-фактури № ВК-653 від 17.02.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-653 від 17.02.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -1 шт. (продаж).

За березень 2021 року: .Копія картки-рахунку 631 за березень 2021 р. (надходження товару); Копії платіжних доручень; .Копії рахунків на оплату і видаткових накладних (купівля олії); .Копія податкової накладної - 32 шт. (придбання олії); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -1 шт. (продаж); .Копії рахунків на оплату і видаткових накладних (купівля олії); .Копія податкової накладної -19 шт. (придбання олії); .Копія рахунка-фактури № ВК-1423 від 30.03.2021 р. ; .Копія видаткової накладної № ВК-1423 від 30.03.2021 р. (шрот); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж шроту); .Копія рахунка-фактури № ВК-1367 від 26.03.2021 р.; .Копія видаткової накладної № ВК-1367 від 26.03.2021 р. (шрот); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж шроту);

Також, матеріли справи містять документи в підтвердження здійснення господарських правовідносин з ТОВ «Гідросенд» щодо придбання шроту соєвого кормового та подальша реалізація за ЗЕД контрактами.

За грудень 2020 року: .Копія договору поставки № 15021903 від 15.02.2019 р. (Товари в асортименті); .Копія картки-рахунку 631 за грудень 2020 р. (надходження товару); .Копії платіжних доручень ; .Копія рахунка-фактури № ГС-4432 від 28.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4432 від 28.12.2020 р.; .Копія податкової накладної - 1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 1 шт. (продаж); Копія рахунка-фактури № ГС-4430 від 28.12.2020 р.; Копія видаткової накладної № ГС-4430 від 28.12.2020 р.; Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж) ; Копія рахунка-фактури № ГС-4440 від 29.12.2020 р.; Копія видаткової накладної № ГС-4440 від 29.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4439 від 29.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4439 від 29.12.2020 р. ; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4431 від 28.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4431 від 28.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4404 від 23.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4404 від 23.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4405 від 23.12.2020 р. ; .Копія видаткової накладної № ГС-4405 від 23.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4406 від 23.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4406 від 23.12.2020 р. ; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж) ; .Копія рахунка-фактури № ГС-4407 від 23.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4407 від 23.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4356 від 18.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4356 від 18.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ;.Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4363 від 21.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4363 від 21.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4364 від 21.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4364 від 21.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4292 від 11.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4292 від 11.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4291 від 11.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4291 від 11.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4331 від 16.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4331 від 16.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4300 від 14.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4300 від 14.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж); .Копія рахунка-фактури № ГС-4282 від 10.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4282 від 10.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж) ; .Копія рахунка-фактури № ГС-4253 від 08.12.2020 р.; .Копія видаткової накладної № ГС-4253 від 08.12.2020 р.; .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної - 2 шт. (придбання і продаж).

Також, матеріли справи містять документи в підтвердження здійснення господарських правовідносин з ПП «Буд Маркет СВ» щодо придбання олії соєвої та подальша реалізація отриманого Товару за ЗБД контрактом: .Копія договору поставки № 25032103/1 від 25.03.2021 р. (олія соєва гідратована); .Копія картки-рахунку 631 за березень 2021 р. (надходження товару); .Копія видаткової накладної № 4 від 25.03.2021 р.; .Копія Акту прийому-передачі олії від 25.03.2021 р.; .Копія податкової накладної -1 шт. (придбання); .Копії документів на відправку товару за ЗЕД контрактом ; .Копія податкової накладної -1 шт. (реалізація).

Також, матеріли справи містять документи в підтвердження здійснення господарських правовідносин з ПП «Надніпрянське» щодо суборенди вагонів: .Копія договору суборенди № 03042005/1 від 03.04.2020 р.; .Копія картки-рахунку 631 за лютий 2021 р. (надходження послуг); .Копії платіжних доручень ; .Копії актів надання послуг і податкових накладних.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що як правильно зазначено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2021 року включено частини від`ємного значення суми податку за грудень 2020 року і лютий-березень 2021 року (т. 9 а.с.160-161).

Контролюючим органом щодо від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2020 року і лютий 2021 року було проведено позапланові документальні перевірки, за результатами якої було прийнято податкові повідомлення-рішення (т. 9 а.с.165-250, т. 10 а.с.1-43).

Позивачем оскаржено у судовому порядку податкові повідомлення-рішення, якими зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за грудень 2020 року і лютий 2021 року.

Рішеннями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2022 року у справі №340/2660/21 та від 23 червня 2022 року у справі №340/5077/21, які набрали законно сили 22 лютого 2023 року та 06 грудня 2022 року, податкові повідомлення-рішення визнані протиправними і скасовані (т. 9 а.с.168-177, т. 10 а.с.45-56). Суди у вказаних справах дійшли висновку, що платник податків правомірно сформував податковий кредит і зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2020 року і лютий 2021 року.

Колегія суддів зазначає, що наявні у цій справі копії первинних документів, які скріплені печаткою підприємства, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та у відповідності до ст.94 КАС України є належними та допустимими доказами.

Вищезазначені документи надавалися податковому органу під час проведення перевірки та суду першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до акта перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи позивача, при цьому, як встановлено судом відповідач не надав належну оцінку наданим позивачем документам.

Як вбачається з акта перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на недостатності первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами та помилки при їх заповненні, разом з цим з цього приводу суд зазначає, що оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

При цьому, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписів Закону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідно до матеріалів справи у позивача наявні податкові накладні, отримані від контрагентів, належним чином зареєстровані в ЄРПН, які є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту.

Отже, первинні документи надані до перевірки та суду, оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

Таким чином, як вже зазначалось реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, також підтверджується первинними документами, які містять усі необхідні реквізити та відомості для ідентифікації операції, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, якими підтверджено факт перевезення сої від постачальника до покупця (відсутня інформація щодо перевізників, вантажовідправників, вантажоотримувачів, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні продукції та інше), суд зазначає, що відсутність транспортних документів не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних або неповне їх заповнення не може бути самостійним доказом нездійснення господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару та здійснення послуг, підтверджується іншими документами, які наявні в матеріалах справи.

Також, за умовами договорів поставка товару здійснювалась постачальниками. Отже всі документи щодо транспортування можуть бути у постачальника.

Аналогічний підхід продемонстровано Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16, від 13 липня 2022 року від справі № 520/223/20, від 29 серпня 2023 року у справі №120/1580/19-а, від 17 січня 2024 року у справі № 320/2332/19.

У постановах від 24.05.2019 (справа №826/7423/16), від 06.02.2018 (справа №816/166/15-а), від 11.09.2018 (справа №804/4787/16) Верховний Суд указував, що транспортні документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу або поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій.

Крім того, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. З урахуванням наведеного слід зазначити, що, оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій та бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналогічний підхід продемонстровано Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 804/4874/16, від 17 січня 2024 року у справі № 520/11067/18.

Верховний Суд у постановах від 27.02.2020 у справах № 813/7081/14, № 814/120/15, від 03.10.2019 у справі № 813/4079/15, від 10.09.2019 у справі №814/2412/17 та інших справах, вирішуючи спори у подібних правовідносинах, неодноразово наголошував на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних або їх окремі недоліки не є обставиною, яка б давала беззаперечні підстави стверджувати про відсутність у платника податків права на формування своїх даних податкового обліку; відсутність у контрагентів матеріальних, трудових та інших ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції; податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій; до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протоколи допиту свідків та інші документи, зібрані в рамках певного досудового розслідування, не можуть вважатись належними доказами в адміністративному судочинстві.

Також суд зауважує, що відсутність певної документації передбаченої договором може свідчити про неналежне виконання такого договору, а не на не підтвердження взагалі господарських операцій за таким договором, з огляду на наявність інших первинних документів які у сукупності надають можливість встановити реальність цих операцій, оскільки, як зазначалось, оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Стосовно посилання скаржника на неможливість встановлення реального джерела походження товару за податковою інформацією, які реалізувались, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Суд зважає на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а, від 27.03.2018 року в справі №816/809/17, від 28 вересня 2022 року у справі № 200/14542/19-а, від 01 грудня 2022 року у справі № 320/5878/19, від 28 листопада 2023 року у справі №400/2320/21.

Стосовно твердження відповідача про те, що матеріально-технічна база та трудові ресурси (чисельність працівників є недостатньою для проведення задекларованих обсягів фінансово-господарських операцій, інформація про залучення стороннього трудового ресурсу відсутня, у ЄРПН відсутні податкові накладні на придбання супутніх товарів та послуг, необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності (оренда приміщень, придбання (відшкодування) комунальних послуг, придбання канцтоварів тощо), відсутністю земельних ділянок в період сівби та вирощування насіння соняшнику, відсутністю отримання супутніх послуг для здійснення господарської діяльності (посівного матеріалу, мінеральних добрив, ЗЗР),відсутня будь-яка інформація щодо зібраного врожаю сільськогосподарської продукції (соняшник) у залишках сільськогосподарської продукції станом на 01.01.2020, 01.01.2021), не дають можливість здійснення господарських операцій, суд зазначає, що недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість здійснення договору купівлі-продажу та надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів/послуг, у тому числі й по ПДВ. Судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) контрагентів позивача. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 640/9476/19.

Висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, визначено, що відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

При цьому, висновки контролюючого органу у тому числі щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагента позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом. Зазначене є лише припущенням відповідача.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Щодо посилання відповідача на те, що по контрагентам, що перебували у господарських відносинах з позивачем, встановлена реалізація товарів (послуг), придбання яких не підтверджено, неможливо підтвердити безпосередній факт придбання товарів заявленої номенклатури, так як неможливо підтвердити факт формування податкового кредиту за операціями, суд зазначає наступне.

Статтею 83 ПК України, визначено перелік матеріалів, які є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, серед яких, нарівні з документами, визначеними цим Кодексом, податкова інформація (підпункти 83.1.1 та 83.1.2 цієї статті).

Правила збору, отримання, обробки та використання податкової інформації встановлені нормами статей 72-74 ПК України.

Згідно з пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

У відповідності з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 цієї статті).

Частинами першою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частини 2, 4 цієї статті).

Правила оцінки доказів в адміністративному судочинстві встановлені статтею 90 КАС України, зокрема, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 813/1200/18 вбачається, що оцінка судом документів, які надав позивач, здійснюється з врахуванням податкової інформації, на яку посилалося податковий орган. Тобто, податкова інформаціє, як зазначалось, враховується в сукупності з іншими доказами про порушення позивачем податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач фактично не посилається, які основні чинники та конкретні фактичних обставин та докази, зумовили такі висновки.

Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем зустрічних перевірок контрагентів позивача та постачальників по ланцюгу постачання.

Отже, посилання відповідача щодо не підтвердження руху товару по ланцюгу постачання базуються лише на результатах податкового контролю контрагентів позивача у тому числі по ланцюгу постачання, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом.

Колегія суддів звертає увагу, що придбаний соняшник міг бути вирощений на орендованих земельних ділянках за відповідними договорами, інформація про які не внесені до відповідного реєстру. Суд наголошує, що відсутність належного оформлення права користування земельними ділянками, за наявності інших доказів, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій, не може бути перешкодою для кваліфікації операції як таких, що фактично здійснені. Також, могло мати місце придбання ТМЦ контрагентами по ланцюгу постачання в інші періоди. Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року справа №120/858/19-а.

Також як правильно зазначено судом першої інстанції, контролюючий орган не заперечував прийняття товару і подальшу реалізацію, надання послуг з переробки і перевезення вантажу, використовування вагонів залізничним транспортом з метою експортування олії і інших товарів.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, позивач та його контрагенти, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Суд зазначає, що Податковий кодекс не встановлює залежність податкового обліку (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов`язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, від 31.01.2011 у справі № 21-42а10, та Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі №820/8206/15, від 28 вересня 2022 року у справі № 200/14542/19-а, від 01 грудня 2022 року у справі № 320/5878/19.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.01.2018 у справі № 2а-44807/09/1670, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.

Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.

Таким чином, у діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача та правомірності визначення позивачем сум податків, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що наявні договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами та декларування показників.

Отже, відповідачем протиправно було складено спірні податкові повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За частиною 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин 1 та 2 статті 134 КАС України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Так, суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.11.2021 у справі № 910/7586/19 щодо вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу у склад якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

У цій постанові Верховний Суд указував, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Матеріали справи свідчать, що 05.10.2023 ПП «Агро Євро Партнер» (Замовник) уклало з Адвокатом Кириленко Юрієм я Григоровичем (Представник) договір про надання правничої допомоги, в предметом якого є представництво інтересів Замовника при підготовці до розгляду та розгляді у суді апеляційної інстанції адміністративної справи № 340/5612/21 за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області по визнанню протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень, винесених ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами перевірки ПП «Агро Євро Партнер» (Акт № 1744/11- 28-07-12/42544531 від 14.06.2021).

Розділом 4 Договору передбачений гонорар Представника, зокрема: Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору (п.4.3).; Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура, виписаний Представником (п.4.5).; Сторони погоджуються з тим, що розмір гонорару за цим Договором становитиме 5000,00 (п`ять тисяч) грн. (у разі, якщо заявлена орієнтована і фактична участь у судових засіданнях співпадають. В іншому випадку розмір гонорару підлягає коригуванню відповідно з *ПРИМІТКОЮ, що наведена в таблиці у розділі 2 цього Додатку). Гонорар має бути виплачений в строк не пізніше 5 календарних днів після винесення рішення судом апеляційної інстанції (п.4.7).

Відповідно до Акта виконаних робіт (прийняття послуг) від 09.10.2023, підписаного Сторонами, на день складання цього акту Представник надав Замовнику необхідну правничу допомогу, яка складається з представництва інтересів Замовника при підготовці до розгляду та розгляді у суді апеляційної інстанції адміністративної справи № 340/5612/21 за позовом Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області по визнанню протиправними та скасуванню податкових повідомлень- рішень, винесених ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами перевірки ПП «Агро Євро Партнер» (Акт № 1744/11-28-07-12/42544531 від 14.06.2021 року). Апеляційний розгляд справи проведено Третім апеляційним адміністративним судом. Сторони погодились, що послуги, визначені додатком № 1 до Договору (Розрахунок суми гонорару за надану правничу допомогу) на суму 5000 грн. надані в повному обсязі і прийняті Замовником.

09.10.2023 адвокатом на адресу ПП «Агро Євро Партнер» виписано рахунок № 11 на оплату наданих послуг в сумі 5000 грн. за зазначеним договором про надання правничої допомоги.

Суд зазначає витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду, наприклад від 01.09.2021 у справі №178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, від 04 грудня 2023 року справа №420/329/21.

Як вже зазначалось, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто відповідача. Відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також не вчинено дій по доведенню не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування. У той же час позивачем надано усі документи в підтвердження понесених витрат.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у сумі 5000 грн.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2023 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області на користь Приватного підприємства «Агро Євро Партнер» судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції в сумі 5000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.І. Ясенова

суддяА.В. Суховаров

суддяО.В. Головко