Рішення

від 26.02.2024 по справі 466/4328/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/4328/23

Провадження № 2/466/330/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Настасяк Б. І.

з участю: позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представників позивачів Барабаша В. Г. , Яцуляка Т. Р.

представника відповідача Мартиневича Ю. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова» про визнання дій по зміні істотних умов праці незаконними та неправомірними та скасування наказів про зміну істотних умов праці,-

в с т а н о в и в:

28 квітня 2023 року адвокат Барабаш Володимир Гнатович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова» про визнання дій по зміні істотних умов праці незаконними та неправомірними та скасування наказів про зміну істотних умов праці, у якій просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.08.2023, ухвалити рішення яким:

- визнати незаконними дії відповідача Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова», які полягають у проведенні нарахувань та виплат заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з 01 березня 2022 року з розрахунку 0,75 ставки, а не повної ставки та зменшення у зв`язку з цим з 01 березня 2022 року нарахувань та виплат заробітної плати позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які полягали у фактичному їхньому переведенні з 01 березня 2022 року з повної ставки на 0,75 ставки. ОСОБА_4 з 01 листопада 2022 року, з розрахунку 0,75 ставки, а не повної ставки та зменшення у зв`язку з цим з 01 листопада 2022 року нарахувань та виплат заробітної плати позивачу ОСОБА_4 , які полягали у фактичному її переведенні з 01 листопада 2022 року з повної ставки на 0,75 ставки;

- визнати незаконним та скасувати наказ по Комунальному некомерційному підприємству «Студентська поліклініка м. Львова» від 31.01.2023 №8-к/тр. в частині переведення з 01 лютого 2023 року з 0,75 ставки на 0,5 ставки позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з 0,75 ставки на 0,25 ставки ОСОБА_4 ;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Студентська поліклініка м. Львова» здійснити нарахування та виплату заробітної плати, виходячи з розрахунку повної ставки, та здійснити доплату донарахованих та невиплачених сум різниці заробітної плати з врахуванням індексації: з 01 березня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та з 01 листопада 2022 року ОСОБА_4 (а. с. 1-15, 191-193).

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Згідно викладеного у позовній заяві, ОСОБА_1 працює на посаді лікаря акушера-гінеколога в КНП «Студентська поліклініка м. Львова» з 08 грудня 1999 року, що стверджується Витягом з Наказу № 54-к 10-ї міської лікарні від 08.12.1999 та трудовою книжкою НОМЕР_1 , дата заповнення 07.09.1987. З 01.09.2004 позивач ОСОБА_1 переведена на повну ставку лікаря акушера-гінеколога ІІ-го п/в за рахунок вакансії, що підтверджується Витягом з Наказу № 41-к 10-ї міської лікарні від 01.09.2004.

Однак, з 01 березня 2022 року позивачу ОСОБА_1 без будь-якого попередження чи повідомлення з боку роботодавця, без її згоди, без видання відповідного наказу, роботодавець - відповідач почав розраховувати та виплачувати заробітну плату, виходячи з розміру не повної ставки, а 0,75 ставки, фактично безпідставно недоплачуючи їй чверть заробітної плати, на яку вона мала право згідно з законом.

На той час Наказ № 41-к 10-ї міської лікарні від 01.09.2004, яким позивачу ОСОБА_1 встановлено повну ставку не скасований, не відмінений, не змінений. Жодних змін в організації виробництва і праці не відбулося, жодні накази з цього приводу не приймалися.

В подальшому, 07 лютого 2023 року позивача ОСОБА_1 ознайомлено з Наказом по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр, відповідно до якого її з 01 лютого 2023 року переведено з 0,75 ставки на 0,5 ставки. Фактично її було поставлено перед фактом, що вона до 31.01.2023 працювала на 0,75 ставки, стосовно чого вона не ознайомлювалася з жодним офіційним документом. Також фактично її було поставлено перед фактом, що з 01.02.2023 і до моменту ознайомлення з вказаним наказом, тобто до 07.02.2023, вона вже переведена та працює на 0,5 ставки. При цьому, до моменту введення таких змін в оплаті праці їй нічого адміністрацією підприємства не повідомлялось взагалі, докази зворотного відсутні. Вважає, що відсутні будь-які законні підстави для зміни істотних умов праці, зокрема системи, умов та розміру оплати праці, в бік погіршення, зокрема про переведення позивача ОСОБА_1 на 0,5 ставки.

При цьому, ОСОБА_1 була позбавлена можливості погодитись або відмовитись від нових запропонованих істотних умов праці та фактично, на її думку, була примушена відповідачем до виконання праці, на істотні умови якої вона добровільної згоди не давала, тобто до виконання примусової праці.

Тому вважає незаконним Наказ по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр.

ОСОБА_2 працює на посаді лікаря акушера-гінеколога в КНП «Студентська поліклініка м. Львова» з 23 лютого 2006 року, що стверджується Витягом з Наказу № 6-к 10-ї міської лікарні від 20.02.2006 та трудовою книжкою НОМЕР_2 , дата заповнення 01.08.2003. З початку трудової діяльності позивач ОСОБА_2 працювала на повну ставку лікаря акушера-гінеколога.

Однак, з 01 березня 2022 року позивачу ОСОБА_2 без будь-якого попередження чи повідомлення з боку роботодавця, без її згоди, без видання відповідного наказу, роботодавець - відповідач почав розраховувати та виплачувати заробітну плату, виходячи з розміру не повної ставки, а 0,75 ставки, фактично безпідставно недоплачуючи їй чверть заробітної плати, на яку вона мала право згідно з законом.

В подальшому, 31 січня 2023 року позивача ОСОБА_2 ознайомлено з Наказом по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр, відповідно до якого її з 01 лютого 2023 року переведено з 0,75 ставки на 0,5 ставки. Фактично її було поставлено перед фактом, що вона до 31.01.2023 працювала на 0,75 ставки, стосовно чого вона не ознайомлювалася з жодним офіційним документом. Також її було повідомлено про те, що з 01.02.2023 вона переведена на 0,5 ставки.

Вважає, що відсутні будь-які законні підстави для зміни істотних умов праці, зокрема системи, умов та розміру оплати праці, в бік погіршення, зокрема про переведення позивача ОСОБА_2 на 0,5 ставки.

Тому вважає незаконним Наказ по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр.

ОСОБА_2 працює на посаді лікаря акушера-гінеколога в КНП «Студентська поліклініка м. Львова» з 23 лютого 2006 року, що стверджується Витягом з Наказу № 6-к 10-ї міської лікарні від 20.02.2006 та трудовою книжкою НОМЕР_2 , дата заповнення 01.08.2003. З початку трудової діяльності позивач ОСОБА_2 працювала на повну ставку лікаря акушера-гінеколога.

Однак, з 01 березня 2022 року позивачу ОСОБА_2 без будь-якого попередження чи повідомлення з боку роботодавця, без її згоди, без видання відповідного наказу, роботодавець - відповідач почав розраховувати та виплачувати заробітну плату, виходячи з розміру не повної ставки, а 0,75 ставки, фактично безпідставно недоплачуючи їй чверть заробітної плати, на яку вона мала право згідно з законом.

В подальшому, 31 січня 2023 року позивача ОСОБА_2 ознайомлено з Наказом по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр, відповідно до якого її з 01 лютого 2023 року переведено з 0,75 ставки на 0,5 ставки. Фактично її було поставлено перед фактом, що вона до 31.01.2023 працювала на 0,75 ставки, стосовно чого вона не ознайомлювалася з жодним офіційним документом. Також її було повідомлено про те, що з 01.02.2023 вона переведена на 0,5 ставки.

Вважає, що відсутні будь-які законні підстави для зміни істотних умов праці, зокрема системи, умов та розміру оплати праці, в бік погіршення, зокрема про переведення позивача ОСОБА_2 на 0,5 ставки.

Тому вважає незаконним Наказ по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр.

З 17 липня 2000 року позивач ОСОБА_3 працює на посаді акушера в КНП «Студентська поліклініка м. Львова». Станом на 01 січня 2022 року працювала на повну ставку акушера.

З 01 березня 2022 року позивачу ОСОБА_3 без будь-якого попередження чи повідомлення з боку роботодавця, без її згоди, без видання відповідного наказу, роботодавець - відповідач почав виплачувати заробітну плату, виходячи з розміру не повної ставки, а 0,75 ставки, фактично безпідставно недоплачуючи їй чверть заробітної плати, на яку вона мала право згідно з законом.

В подальшому, 15 лютого 2023 року позивача ОСОБА_3 ознайомлено з Наказом по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр, відповідно до якого її з 01 лютого 2023 року переведено з 0,75 ставки на 0,5 ставки. Фактично її було поставлено перед фактом, що вона до 31.01.2023 працювала на 0,75 ставки, стосовно чого вона не ознайомлювалася з жодним офіційним документом. Фактично її було поставлено перед фактом, що вона до 01.02.2023 і до моменту ознайомлення з вказаним наказом, тобто до 15.02.2023 вона вже є переведена та працює на 0,5 ставки.

Вважає, що відсутні будь-які законні підстави для зміни істотних умов праці, зокрема системи, умов та розміру оплати праці, в бік погіршення, зокрема про переведення позивача ОСОБА_3 на 0,5 ставки.

Тому вважає незаконним Наказ по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр.

ОСОБА_4 працює на посаді лікаря акушера-терапевта в КНП «Студентська поліклініка м. Львова» з 16 жовтня 2007 року, що стверджується Витягом з Наказу № 52-к 10-ї міської лікарні від 16.10.2007 та трудовою книжкою НОМЕР_3 , дата заповнення 23.08.2002. З початку трудової діяльності позивач ОСОБА_4 працювала на повну ставку лікаря акушера-терапевта.

З 01 березня 2022 року позивачу ОСОБА_4 без будь-якого попередження чи повідомлення з боку роботодавця, без її згоди, без видання відповідного наказу, роботодавець - відповідач почав виплачувати заробітну плату, виходячи з розміру не повної ставки, а 0,75 ставки, фактично безпідставно недоплачуючи їй чверть заробітної плати, на яку вона мала право згідно з законом.

В подальшому, 20 лютого 2023 року позивача ОСОБА_4 ознайомлено з Наказом по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр, відповідно до якого її з 01 лютого 2023 року переведено з 0,75 ставки на 0,5 ставки. Фактично її було поставлено перед фактом, що вона до 31.01.2023 працювала на 0,75 ставки, стосовно чого вона не ознайомлювалася з жодним офіційним документом. Також фактично її було поставлено перед фактом, що з 01.02.2023 і до моменту ознайомлення з вказаним наказом, тобто до 20.02.2023, вона вже переведена та працює на 0,5 ставки. При цьому, до моменту введення таких змін в оплаті праці їй нічого адміністрацією підприємства не повідомлялось взагалі, докази зворотного відсутні.

Вважає, що відсутні будь-які законні підстави для зміни істотних умов праці, зокрема системи, умов та розміру оплати праці, в бік погіршення, зокрема про переведення позивача ОСОБА_4 на 0,5 ставки.

При цьому, ОСОБА_4 була позбавлена можливості погодитись або відмовитись від нових запропонованих істотних умов праці та фактично, на її думку, була примушена відповідачем до виконання праці, на істотні умови якої вона добровільної згоди не давала, тобто до виконання примусової праці.

Тому вважає незаконним Наказ по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року №8-к/тр.

Обґрунтування заперечень відповідача.

07 червня 2023 року на адресу суду за підписом в.о. генерального директора по КНП «Студентська поліклініка м. Львова» А. Комар надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав (а. с. 137-139).

Зазначив, що на виконання указу Президента України «Про введення військового стану в Україні» та листа керівника апарату ЛОДА №21/165ДСК «Щодо мобілізаційних завдань» від 15 вересня 2022 року, на виконання наказу ДОЗ ЛОДА № м-18дск «Про організацію-штатну структуру галузі охорони здоров`я Львівської області на особливий період (воєнний час)», з метою організації сталої та ефективної роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» в умовах воєнного стану видано накази № 16 від 01 березня 2022 року та № 20 від 20 березня 2022 року щодо переведення працівників на режим чергувань та затверджено графіки роботи для працівників та ознайомлено таких із ними.

Звертає увагу суду на те, що суперечливою є позиція позивачів про те, що такі не були ознайомлені з відповідними змінами. Оскільки, згідно довідок № 1 від 01.03.2023, № 2 від 01.03.2023, № 3 від 01.03.2023 та № 6 від 28.04.2023 в період з березня 2022 року по грудень 2022 року такі виходили на роботу, відпрацьовували кількість годин, що відповідає 0,75 ставки, отримували відповідну заробітну плату та не оскаржували відповідні зміни.

Тобто фактично погодились із змінами істотних умов праці та продовжили роботу із зміненими істотними умовами праці.

Щодо вимог позивачів, пов`язаних із змінами згідно наказів, накази № 16 від 01 березня 2022 року та № 20 від 30 березня 2022 року, без поважних причини пропущений 3-місячний строк звернення до суду.

Крім того вказує, що Наказом № 8 від 27 січня 2023 року внесено зміни до істотних умов праці та оптимізовано штатний розпис КНП «Студентська поліклініка м. Львова». Згідно наказу №8-к/тр від 31 січня 2023 року позивачів переведено на 0,5 ставки ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) і на 0,25 ставки ( ОСОБА_4 ). Позивачі ознайомлені із відповідними змінами в умовах праці та надали згоду.

Тобто роботодавцем дотримано усіх вимог чинного законодавства України.

З врахування викладеного, просить суд відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог; застосувати строки позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо оскарження змін істотних умов праці на підставі наказів № 16 від 01 березня 2022 року та № 20 від 30 березня 2022 року.

26 червня 2023 року на електронну адресу суду представником позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокатом Барабашем В. Г. подано відповідь на відзив, у якому вважає відзив на позовну заяву, поданий відповідачем, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню (а. с. 160-168).

22 лютого 2024 року у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - адвокат Яцуляк Т. Р. подав додаткові пояснення, у яких вказав, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1464 від 13 січня 2023 № 28 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я», керівник лікувального закладу має право зменшити розмір зарплати у разі, коли лікаря обрали менше 70 відсотків пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги, а не змінювати розмір ставки (а. с. 114-116).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 01 травня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін (а. с. 96).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 05 вересня 2023 року задоволено клопотання представника позивачів адвоката Барабаша Володимира Гнатовича про витребування доказів. Витребувано від Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова» (79012, м. Львів, вул. Бой-Желенського, 14): інформаційну довідку про персонал (трудовий колектив) Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова», включно з адміністрацією із зазначенням посади, віку, ставки (повна чи часткова із зазначенням частки), розміру посадового окладу, розміру отриманої заробітної плати за період з 01 січня 2022 року по 01 квітня 2023 року; належно завірені копії графіків чергувань (додаток 1 та додаток 2) до Наказів № 16 від 01.03.2022 та № 20 від 30.03.2022 з ознайомленням всіх працівників установи та табелі обліку робочого часу за період з 01.03.2022 по 01.04.2023; належним чином завірену копію повного тексту наказу по Комунальному некомерційному підприємству «Студентська поліклініка м. Львова» від 31.01.2023 № 8-к/тр. з відмітками про ознайомлення всіх осіб, яких він стосується (а. с. 200).

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , їх уповноважений представник - адвокат Барабаш В.Г., позивач ОСОБА_4 та її уповноважений представник - адвокат Яцуляк Т.Р. позовні вимоги підтримали, надавши пояснення, що аналогічні викладеному в позовній заяві, просили такі задовольнити.

У судовому засіданні уповноважений представник відповідача КНП «Студентська поліклініка м. Львова» адвокат Мартиневич Ю. О. в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надавши пояснення, що аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у такому.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши усі докази у справі, суд приходить наступного висновку.

Даний спір виник із приводу трудових правовідносин між сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 01 березня 2023 року ОСОБА_1 працює на посаді лікаря акушера-гінеколога в КНП «Студентська поліклініка м. Львова» (наказ про прийняття від 08.12.1999 № 54-к) (а. с. 20, 21-24), ОСОБА_2 працює на посаді лікаря акушера-гінеколога в КНП «Студентська поліклініка м. Львова» (наказ про прийняття від 20.02.2006 № 6-к) (а. с. 40, 41-42), ОСОБА_3 працює на посаді акушерки в КНП «Студентська поліклініка м. Львова», ОСОБА_4 працює на посаді лікаря загальної практики-сімейного лікаря в КНП «Студентська поліклініка м. Львова» (наказ про прийняття від 16.10.2007 № 52-к). З 01 листопада 2022 року, на підставі наказу № 44-к/тр ОСОБА_4 переведена на посаду лікаря загальної практики - сімейного лікаря (а. с. 66), а станом на 28 квітня 2023 року ОСОБА_3 працює на посаді акушерки в КНП «Студентська поліклініка м. Львова», (наказ про прийняття від 17.07.20060 № 31-к) (а. с. 146).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року введено військовий стан в Україні строком на 30 діб, що неодноразово продовжувався та діє станом на момент прийняття рішення.

01 березня 2022 року в.о. генерального директора КНП «Студентська поліклініка м. Львова» Комар А.В. видано наказ №16 «Про встановлення режиму роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» на особливий період (воєнний час)» (а. с. 152), а 30 березня 2022 року № 20 «Про внесення змін в організацію режиму роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» встановленого на особливий період (воєнний стан)» (а. с. 151). Даними наказами, зокрема, затверджено графіки роботи для працівників.

Відповідно до наказу №8-к/тр від 31.01.2023 КНП «Студентська поліклініка м. Львова» встановлено, що з 01.02.2023 лікаря-акушера-гінеколога - позивача ОСОБА_2 переведено на неповний робочий час на 0,5 ставки посадового окладу (ознайомлена з наказом 31.01.2023), лікаря-акушера-гінеколога - позивача ОСОБА_1 переведено на неповний робочий час на 0,5 ставки посадового окладу (ознайомлена з наказом 07.02.2023), лікаря загальної практики - сімейного лікаря позивача ОСОБА_4 переведено на неповний робочий час на 0,25 ставки посадового окладу (ознайомлена з наказом 20.02.2023), акушерку - позивача ОСОБА_3 переведено на неповний робочий час на 0,5 ставки посадового окладу (ознайомлена з наказом 07.02.2023), що стверджується підписами позивачів про ознайомлення на такому (а. с. 140-141).

Позивачі стверджують, що із такими наказами їх не ознайомлювали та вони не надавали згоду на зміну істотних умов праці, відпрацьовували повну ставку та дізнались про порушення їх трудових прав лише в лютому 2023 року після ознайомлення із наказами № 8 від 27 січня 2023 року (а. с. 150) та №8-к/тр від 31 січня 2023 року (а. с. 140-141).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Окрім того, ст.32 КЗпП України передбачено, що переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров`я.

У зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32, ст. 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (визначено у ч.2 ст.3 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

У постанові Верховного Суду, у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 зроблено висновок, що доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Як встановлено із матеріалів справи, а саме: табелів обліку робочого часу, з 01 березня 2022 року ОСОБА_1 (до 10 лютого 2023 року), ОСОБА_2 (до 13 лютого 2023 року), ОСОБА_3 (до 15 лютого 2023 року) та ОСОБА_4 в період з 01 листопада 2022 року по 20 лютого 2023 року виконували покладені на них трудові обов`язки згідно графіків затверджених наказом №16 від 01 березня 2022 року «Про встановлення режиму роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» на особливий період (воєнний час)» та № 20 від 20 березня 2022 року «Про внесення змін в організацію режиму роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» встановленого на особливий період (воєнний стан)». Відповідно, відпрацьовували неповний робочий день та отримували заробітну плату з розрахунку до відпрацьованих годин (Т. а. с. 227-250, Т. 2 а. с. 1-85).

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що позивачам було відомо про зміну істотних умов праці, що відбулись на підставі наказу №16 від 01 березня 2022 року «Про встановлення режиму роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» на особливий період (воєнний час)» та №20 від 20 березня 2022 року «Про внесення змін в організацію режиму роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» встановленого на особливий період (воєнний стан)», а відповідно продовжуючи виконання трудових функцій понад 11 календарних місяців ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) та трьох календарних місяців - ОСОБА_4 , надали згоду на продовження роботи із зміненими умовами праці.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, зокрема, ст. 16 цього Кодексу, норм ЦПК України, в тому числі ст.49, позивач вільний у виборі способу захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права.

Верховний Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ефективним способом захисту права є такий, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок неодноразово робила Велика Палата Верховного Суду.

У даній справі позивачі просять визнати незаконними дії відповідача, які полягають у проведені нарахувань та виплат заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в період з 01 березня 2022 року по 01 лютого 2023 року (що відбувались із розрахунку 0,75 ставки, а не повної ставки), та ОСОБА_4 в період з 01 листопада 2022 року по 01 лютого 2023 року (що відбувались із розрахунку 0,75 ставки, а не повної ставки). Однак, не просять визнати незаконним та скасувати накази №16 від 01 березня 2022 року «Про встановлення режиму роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» на особливий період (воєнний час)» та №20 від 20 березня 2022 року «Про внесення змін в організацію режиму роботи КНП «Студентська поліклініка м. Львова» встановленого на особливий період (воєнний стан)». Не оспорюють правильність табелювання робочого часу.

Суд зазначає, що вважає слушним посилання представника відповідача адвоката Мартиневича Ю.О. щодо строків позовної давності, в межах позовних вимог пов`язаних із наказами №16 від 01 березня 2022 року та №20 від 20 березня 2022 року, однак в контексті цього суд зазначає наступне.

Ч.1 ст.256 ЦК України передбачає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.1 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Нормою ч.1 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно, щодо вимог пов`язаних із змінами згідно наказів №16 від 01 березня 2022 року та №20 від 20 березня 2022 року позивачами без поважних причин пропущений 3 місячний строк звернення до суду.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28 січня 2013 року № 24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», постанові Верховного Суду у справі № 345/2962/14 від 28 грудня 2020 року та постанові Верховного Суду у справі №320/3072/18 від 13 лютого 2020 року, вирішуючи питання застосування строків позовної давності, суди мають приділяти належну увагу такому поняттю як момент, з якого особа дізналася про порушення свого права, та керуватися доказами, які підтверджують його настання.

Суди, інколи відмовляючи в задоволенні позову по суті, додатково підставою для відмови в задоволенні позову зазначають сплив строку позовної давності, що є неправильним.

Встановивши, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови.

Тобто, якщо суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів встановить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, ухвалюється рішення суду про відмову в задоволенні позову саме на цій підставі, а не через пропуск строку позовної давності. Якщо ж встановлено, що таке право порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд ухвалює рішення про відмову в позові у зв`язку із закінченням строку позовної давності.

Враховуючи необґрунтованість та безпідставність позовної вимоги - клопотання відповідача про застосування строків не підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу №8-к/тр в частині переведення з 01 лютого 2023 року на 0,5 ставки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та на 0,25 ставки ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 64 ГК України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Ч.2 ст.65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

У постанові Верховного Суду у справі № 755/3495/16 від 28 березня 2019 року вказано, що частиною третьою статті 64 ГК України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Частиною другою статті 65 ГК України передбачено, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства. При цьому саме втручання в господарську та іншу діяльність підприємства не допускається, крім випадків, передбачених законодавством України. На підставі викладеного суди дійшли правильних висновків, що не є належним способом захисту оскарження працівником рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, оскільки прийняття такого рішення є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою.

Тобто, при виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, доцільності зміни істотних умов праці, а, виключно, перевіряє дотримання відповідної процедури, або, якщо відбулось звільнення, то наявність підстав для звільнення (чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників).

Таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 451/706/18, від 27 травня 2021 року у справі № 201/6689/19.

В.о. генерального директора КНП «Студентська поліклініка м. Львова» Комарем А.В. 27 січня 2023 року видано наказ №8 від 27 січня 2023 року «Про зміни істотних умов праці та оптимізацію штатного розпису» та наказ №8-к/тр від 31 січня 2023 року. Згідно даних наказів, зокрема, проведено оптимізацію штатних посад і затверджено штатний розпис на 2023 рік.

Судом встановлено, що позивачів у встановленому законом порядку ознайомлено із оскаржуваними наказами, про що останні власноручно розписались: 07 лютого 2023 року - ОСОБА_1 про переведення на неповний робочий час на 0,5 ставки посадового окладу лікаря акушера-гінеколога; 31 січня 2023 року - ОСОБА_2 про переведення на неповний робочий час на 0,5 ставки посадового окладу лікаря акушера-гінеколога; 07 лютого 2023 року - ОСОБА_3 про переведення на неповний робочий час на 0,5 ставки посадового окладу акушерки; 20 лютого 2023 року - ОСОБА_4 про переведення на неповний робочий час на 0,25 ставки посадового окладу лікаря загальної практики - сімейного лікаря (а. с. 140-141).

Надалі, ОСОБА_1 10 лютого 2023 року (т. 1 а. с. 144), ОСОБА_2 13 лютого 2023 року (т. 1 а. с. 145), ОСОБА_3 15 лютого 2023 року (т. 1 а. с. 142) та ОСОБА_4 20 лютого 2023 року (т. 1 а. с. 143) надали письмові згоди на продовження роботи зі зміною істотних умов праці.

Такі зміни були запровадженні після отримання вищезгаданих згод.

З урахуванням встановлених у судовому розгляді та перевірених судом доводів сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними і у їх задоволенні слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Стороною відповідачів судові витрати не понесені, відтак розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова» про визнання дій по зміні істотних умов праці незаконними та неправомірними та скасування наказів про зміну істотних умов праці - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Студентська поліклініка м. Львова», ЄДРПОУ 01997679, місцезнаходження: 79012, м. Львів, вул. Бой-Желенського, 14.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 лютого 2024 року.

Суддя П. Т. Едер