УХВАЛА
21 січня 2025 року
м. Київ
справа № 466/4328/23
провадження № 61-224ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка подана представником ОСОБА_5 , на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова» про визнання дій по зміні істотних умов праці незаконними та неправомірними та скасування наказів про зміну істотних умов праці,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у квітні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова» про визнання дій по зміні істотних умов праці незаконними та неправомірними та скасування наказів про зміну істотних умов праці, зобов`язання донарахування заробітної плати, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просять:
-визнати незаконними дії Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова», які полягають у проведенні нарахувань та виплат заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - з 01 березня 2022 року. виходячи з розрахунку 0,75 ставки, а не повної ставки, та зменшення у зв`язку з цим з 01 березня 2022 року нарахувань та виплат заробітної плати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які полягали у фактичному їхньому переведенні з 01 березня 2022 року з повної ставки на 0.75 ставки, а ОСОБА_4 - з 01 листопада 2022 року. виходячи з розрахунку 0,75 ставки, а не повної ставки, та зменшення у зв`язку з цим з 01 листопада 2022 року нарахувань та виплат заробітної плати ОСОБА_4 , які полягали у фактичному її переведенні з 01 листопада 2022 року з повної ставки на 0.75 ставки;
-визнати незаконним та скасувати наказ по Комунальному некомерційному підприємстві «Студентська поліклініка м. Львова» від 31 січня 2023 року № 8-к/тр в частині переведення з 01 лютого 2023 року з 0.75 ставки на 0.5 ставки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та з 0.75 ставки на 0.25 ставки ОСОБА_4 ;
-зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Студентська поліклініка м. Львова» здійснити нарахування та виплати заробітної плати - виходячи з розрахунку повної ставки та здійснити доплату донарахованих та не виплачених сум різниці заробітної плати з врахуванням індексації з 01 березня 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а з 01 листопада 2022 року - ОСОБА_4 .
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено.
06 січня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 через підсистему «Електронний суд» подали касаційну скаргу, через представника ОСОБА_5 , на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання дій по зміні істотних умов праці незаконними та неправомірними та скасування наказів про зміну істотних умов праці.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справа № 466/4328/23 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції.
Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка подана представником ОСОБА_5 , на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22 лютого 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Комунального некомерційного підприємства «Студентська поліклініка м. Львова» про визнання дій по зміні істотних умов праці незаконними та неправомірними та скасування наказів про зміну істотних умов праці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 05.02.2025 |
Номер документу | 124903972 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Дундар Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні