Рішення

від 20.02.2024 по справі 454/2456/23

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/2456/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом Фермерського господарства «Дзвін» до Червоноградської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суд з даним позовом та заявою про уточнення позовних вимог та просить визнати недійсними та скасувати рішення Червоноградської міської ради Львівської області від 23.09.2021 року № 780, Про затвердження технічної документації із землеустрою за межами с.Борятин, яким ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 2,5га в натурі (на місцевості) та передано у спільну часткову власність зазначену земельну ділянку кадастровий номер 4624884200:12:000:0114. Також, просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо зазначеної земельної ділянки, державну реєстрацію земельної ділянки від 23.08.2021р., визнати за фермерським господарством право постійного користування земельною ділянкою площею 2,3113га.

Свої вимоги мотивує наступним.

Рішенням Сокальської районної ради Львівської області від 17.02.2000 року ОСОБА_4 надано у постійне користування земельну ділянку площею 17,6216га, розташовану на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області для зайняття фермерською діяльністю. Надалі видано державний акт на право постійного користування цією землею та вказана земельна ділянка включена до статуту Фермерського господарства «Дзвін» і віднесена до земель цього господарства.

З метою присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці позивач звернувся до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Листом від 13.10.2021р. позивача повідомлено, що при виготовленні вказаної технічної документації встановлено, що на земельну ділянку площею 17, 6216 га. накладається інша земельна ділянка, а саме площею 2,500га (кадастровий номер 4624884200:012:000:0114), яка належить на праві власності відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Відповідачам земельна ділянка передана у власність задовго після набуття ОСОБА_4 права постійного користування земельною ділянкою площею 17,6216га, після розпаювання вказаної земельної ділянки, рішення про припинення права фермерського господарства на частину цієї ділянки площею 2,3113га не приймалося.

Тому, спірна земельна ділянка надалі належить Фермерському господарству «Дзвін» на праві постійного користування, а передача цієї земельної ділянки у власність відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 порушує права позивача як землекористувача та унеможливлює виготовлення технічної документації на землю.

Представник позивача адвокат Огорілко Ю.В. подав заяву, в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача.

Представник відповідача Червоноградської міської ради Львівської області подав відзив на позов та на заяву про збільшення позовних вимог, в яких на заперечення позовних вимог зазначив, що на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 19.06.2006р., яким затверджено технічну документацію по видачі державних актів на право власності на землю по Острівській сільській раді загальною площею 15,3102га, видано державні акти на право власності на землю в розмірі земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель Фермерського господарства «Дзвін».

Паювання відбулося за рахунок земельної ділянки загальною площею 17,6216га, яка на той час перебувала в користуванні Фермерському господарству «Дзвін». Після паювання з вказаної земельної ділянки залишилася її частина площею 2,3113га, яка відповідно до погодженої експлікації земель (яка є частиною технічної документації), відійшла до земель запасу.

Таким чином, земельна ділянка площею 17,6216га, яка перебувала в користуванні Фермерському господарству «Дзвін», припинила існувати, а її частина, яка залишилася після такого розпаювання площею 2,3113га, перейшла до земель запасу. ОСОБА_4 на той час вже не мала права на отримання земельної ділянки в постійне користування, не оформила на земельну ділянку площею 2,3113га права оренди, а тому ця ділянка як несформована, перейшла з державної власності у комунальну власність Червоноградської міської територіальної громади.

Крім того, в технічній документації суміжних користувачів спірної земельної ділянки вказано, що така земельна ділянка віднесена до земель запасу Острівської сільської ради, а не належить на праві користування Фермерському господарству «Дзвін», що відображено в акті погодження меж.

Тому, оскаржуваним рішенням про затвердження технічної документації Червоноградська міська рада не порушила права оренди, постійного користування або інших речових прав позивача щодо спірної земельної ділянки, оскільки була розпорядником такої.

Зазначив, що позивачем в заяві про збільшення позовних вимог заявлено додаткову вимогу про визнання права постійного користування, яка може бути заявлена лише шляхом подання окремої позовної заяви. Щодо суті даної позовної вимоги зазначив, що земельні ділянки для ведення селянського господарства могли бути надані виключно громадянам, а створення фермерського господарства було лише обов`язковою умовою для отримання земельних ділянок. Фермерське господарство не належить до суб`єктів, які можуть набувати право постійного користування земельними ділянками.

Питання щодо регулювання земельних відносин належить виключно до повноважень сільських, селищних, міських рад і такі питання вирішуються на пленарних засіданнях.

Відповідач ОСОБА_3 подала заяву про визнання позову та просила розгляд справи проводити у її відсутності.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З державного акта серія ЛВ №1054, виданого 09.02.2001р. на підставі рішення Сокальської районної ради Львівської області від 17.02.2000 року, встановлено, що ОСОБА_4 передано в постійне користування земельну ділянку площею 17,6216га, розташованій на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, призначену для ведення селянського (фермерського) господарства.

З витягу від 31.03.2023р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 13.06.1997р., статуту встановлено, що земельна ділянка площею 17,6216га, надана в постійне користування ОСОБА_4 , отримана для ведення фермерського господарства та вона була внесена до статуту Фермерського господарства «Дзвін» та віднесена до земель цього фермерського господарства, засновником якого є ОСОБА_4 .

Згідно довідки Виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області №240-05 від 29.05.2023р., земельна ділянка площею 17,6216га використовується для вирощування сільськогосподарських культур Фермерським господарством «Дзвін» на території Острівського старостинського округу Червоноградського району Львівської області.

На підставі розпоряджень голови Сокальської районної державної адміністрації №294 від 21.05.2004р. та №560 від 15.12.2005р. ПП «Земельно-кадастрове бюро» розроблено технічну документацію по передачі земельних часток (паїв) і видачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 державних актів на право приватної власності на землю із земель загальною площею 17,6216га, які належать на праві постійного користування Фермерському господарству «Дзвін». Зокрема ОСОБА_6 виділено 1,86,40га, ОСОБА_9 виділено 1,86,42га, ОСОБА_11 виділено 1,9068га, ОСОБА_10 виділено 2,3813га, ОСОБА_7 виділено 2,4313га, 2,4313га, ОСОБА_8 виділено 2,4313га,

Рішенням Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області №09 від 17.01.2006р. погоджено даний проект передачі земельних ділянок (паїв).

Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації №310 від 19.06.2006р. затверджено технічну документацію по видачі державних актів на право власності на землю по Острівській сільській раді загальною площею сільськогосподарських угідь 15,3102га у фізичних гектарах, із земель Фермерського господарства «Дзвін».

З свідоцтва про право на спадщину від 25.11.2019р. встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 успадкували земельну частку (пай) розміром 2,18га без визначення меж цієї земельної частки в натурі, після смерті ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на який належало останньому на підставі сертифіката на право на земельну частку пай серія ЛВ № 0141040.

Рішенням Червоноградської міської ради Львівської області №438 від 29.04.2021р. відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку орієнтованою площею 2,1800 в умовнокадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноградської міської територіальної громади за межами с.Борятин, згідно свідоцтва про право на спадщину.

Рішенням Червоноградської міської ради Львівської області №780 від 23.09.2021р. затверджено відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 2,500га кадастровий номер 4624884200:12:000:0114 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноградської міської територіальної громади, за межами с.Борятин, згідно якої передано цю земельну ділянку у спільну часткову власність відповідачам (розмір частки кожного становить 1/3).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 2473286046120 встановлено, що право власності на вищевказану земельну ділянку 2,500га кадастровий номер 4624884200:012:000:0114, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: № 60798274 від 06.10.2021 року зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 по 1/3 частині за кожним. Право відповідачі набули на підстав рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 780, виданого Червоноградською міською радою 23.09.2021р.

Листом №41 від 13.10.2021р. ПП «Рокос» повідомило ОСОБА_4 , що при виготовленні технічної документації на земельну ділянку площею 17,6216га встановлено, що на цю земельну ділянку накладається інша земельна ділянка площею 2,500га кадастровий номер 4624884200:012:000:0114, яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

З висновку експертного земельно-технічного дослідження №05-23Д від 03.02.2023р. встановлено, що земельна ділянка загальною площею 17,6216га поділена на 8 ділянок, які мають кадастрові номери, окрім крайньої земельної ділянки площею 2,3054га, яка з однієї сторони межує з належною ОСОБА_6 земельною ділянкою та з іншої сторони з належною ОСОБА_13 земельною ділянкою. Земельна ділянка площею 2,5134га кадастровий номер 4624884200:012:000:0114, яка належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 накладається на земельну ділянку площею 2,3054га. яка входить до загальної площі ділянки ОСОБА_4 . Площа накладки становить 2,1916га.

Згідно ч.1 ст.51 ЗК України (у редакції, чинній на момент створення фермерського господарства) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст.7 ЗК України (у редакції, чинній на момент створення фермерського господарства) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно ч.1 ст.23 ЗК кодексу України (у редакції, чинній на момент створення фермерського господарства) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час набуття ОСОБА_4 права постійного користування земельною ділянкою та створення фермерського господарства) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 (провадження № 14-385цс19), від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 (провадження № 12-205гс19).

Зазначене повністю спростовує покликання представника Червоноградської міської ради Львівської області в тій частині, де він зазначив, що земельна ділянка була надана в постійне користування ОСОБА_4 як громадянину, а не спеціальному суб`єкту голові створюваного фермерського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЗК України, порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

За таких підстав, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Відповідно до ст.141 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття головою Сокальської районної державної адміністрації розпорядженням від №310 від 19.06.2006р.), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Виходячи з аналізу зазначених норм, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст.141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених ст.141 ЗК України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України.

Відповідно до висновку Конституційного Суду України, викладеного в рішенні від 22.09.2005р. №5-рп/2005, громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до роз`яснень, зазначених в п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16.04.2004р., розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Згідно з ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до вимог ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч.2, ч.5 ст.158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Стаття 393 ЦК України передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регламентовано, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 23.06.2020р. у справі №922/2589/19, за змістом частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виконанню підлягають виключно судові рішення:

1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не входить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Судом встановлено, що розпорядженням Сокальської районної державної адміністрації розпорядженням від №310 від 19.06.2006р. не припинено право Фермерського господарства «Дзвін» постійного користування щодо всієї земельної ділянки площею 17,6216га.

Тому, Червоноградська міська рада Львівської області, приймаючи рішення №780 від 23.09.2021р. про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу спірної земельної ділянки площею 2,500га у спільну часткову власність ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 порушила права Фермерського господарства «Дзвін» як користувача цієї земельної ділянки, оскільки таке право набуде господарством задовго до прийняття оскаржуваного рішення і це право на момент прийняття оскаржуваного рішення не було припинено, земельна ділянка не була витребувана від позивача, а тому не вибула з його користування.

Що стосується покликання представника Червоноградської міської ради на ту обставину, що вимога Фермерського господарства «Дзвін» про визнання права постійного користування земельною ділянкою могла бути заявлена, шляхом подання нового окремого позову, а не збільшення позовних вимог, то суд виходить з наступного.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу. Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до суду, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується відповідна позовна вимога.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Виходячи з положень вказаних норм, одночасна зміна предмета та підстав позову не допускається.

Звертаючись з позовом до суду 06.06.2023р. Фермерське господарство «Дзвін» як на підставу позову покликався на те, що спірна земельна ділянка не вибула з постійного користування Фермерського господарства «Дзвін» та в органу місцевого самоврядування не було права розпоряджатися такою передаючи її в спільну часткову власність відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Заявляючи 23.08.2023р. позовну вимогу про визнання права постійного користування земельною ділянкою 2,3113га (яка залишилася внаслідок паювання земельної ділянки площею 17,6216га), позивач як на підставу даної вимоги зазначав ті ж обставини, що і в позовній заяві.

Таким чином, дана позовна вимога, якою позивач доповнив позовну заяву шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, пов`язана з предметом та з підставами поданого позову в первісній редакції, оскільки стосується захисту права Фермерського господарства «Дзвін» постійного користування земельною ділянкою.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними та скасувати рішення Червоноградської міської ради Львівської області від 23.09.2021 року № 780, Про затвердження технічної документації із землеустрою за межами с. Борятин, яким громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на земельну ділянку площею 2.5 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗД - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на території Червоноградської міської територіальної громади, за межами с. Борятин, згідно якої передано у спільну часткову власність по 1/3 частині громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки 4624884200:12:000:0114.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 2,500га кадастровий номер 4624884200:12:000:0114 за громадянами ОСОБА_2 1/3 частка, ОСОБА_1 1/3 частка, ОСОБА_3 1/3 частка, реєстраційний номер об`єкта № 2473286046120.

Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 4624884200:12:000:0114, дата державної реєстрації земельної ділянки 23.08.2021р., форма власності: інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

Визнати за Фермерським господарством «Дзвін» право постійного користування земельною ділянкою площею 2,3113га, розташованою на території Червоноградської міської ради Львівської області.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: Фермерське господарство «Дзвін», ЄДРПОУ:22386454, місцезнаходження: вул.Миру,4а, с.Борятин, Червоноградський район, Львівська область.

Відповідач: Червоноградська міська рада, код ЄДРПОУ 26269722, місце знаходження: 80100, Львівська область, м. Червоноград, пр. Шевченка, 19.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 26.02.2024р.

Головуючий: М. Я. Адамович