Ухвала

від 25.10.2024 по справі 454/2456/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 454/2456/23

провадження № 61-13249ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М. розглянув касаційну скаргу Червоноградської міської ради на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року у справі за позовом Фермерського господарства «Дзвін» до Червоноградської міської ради Львівської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2024 року Червоноградська міська рада через підсистему «Електронний Суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 11 жовтня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 серпня 2024 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.

У статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлені вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.

У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

У червні 2023 року позивач подав позов, який містить 2 вимоги немайнового характеру про визнання недійсним, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та вимогу майнового характеру щодо витребування майна з чужого незаконного володіння.

У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися в ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року в справі № 907/9/17).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна (земельної ділянки), також не повідомив, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.

Заявник має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір в частині майнової вимоги за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна (земельної ділянки).

Що стосується немайнових вимог про скасування наказів, скасування реєстрації земельних ділянок, Верховний Суду зазначає таке.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684, 00 грн.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, встановлюється ставка судового збору, що дорівнює 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

З огляду на зазначене, заявнику необхідно сплатити судовий збір в частині немайнових вимог у розмірі 10 736, 00 грн (2684 грн + 2684 грн) * 200%.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Верховний Суд враховує, що заявник сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 21 472, 00 грн, відповідно до платіжної інструкції

№ 856 від 26 вересня 2024 року.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду оригінал документа, що підтверджує його сплату.

За частиною другою статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України в разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Суд роз`яснює, що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Червоноградської міської ради на рішення Сокальського районного суду Львівської області залишити без руху, надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Ігнатенко