Ухвала

від 27.02.2024 по справі 522/2707/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

27.02.2024

Справа № 522/2707/24

Провадження № 1-«кс»/522/1162/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024163510000132 від 15.02.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ст. 170 КК України, про арешт майна, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

представника власника майна, потерпілого - ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання, слідчим відділенням відділу поліції №5 ОРУП №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024163510000132, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ст.170 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Приморською окружною прокуратурою м. Одеса.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.02.2024 року до ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від президента ГО "Одеська вірменська община" А.Кейяна, про те, що невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, вчинили замах на шахрайське заволодіння майном ГО "Одеська вірменська община". (ЖЄО 1987).

В ході проведення досудового розслідування, допитано в якості потерпілого ОСОБА_5 , який перебуває на посаді 1 віце президента ГО "Одеська вірменська община", та який пояснив, що 30 червня 2023 року Загальними зборами членів ГО «Одеська вірменська община» було обрано президента організації ОСОБА_6 , та затверджено склад президії організації з 1 липня 2023 відповідно до якої увійшли ОСОБА_7 - віце президент організації, ОСОБА_5 - віце президент організації, ОСОБА_8 - віце президент організації, ОСОБА_9 - почесний президент організації, та обрано Голову та секретаря загальних зборів, про що складений протокол №1-01/23 від 30 червня 2023 року.

Так, на підставі Статуту ГО "Одеська вірменська община" керівними органами організації є Загальні збори членів- вищий керівний орган, Президія організації- вищий виконавчий колегіальний орган, президент організації-вища посадова особа організації, ревізійна комісія-контролюючий орган.

Так, на праві спільної часткової власності належить об`єкт нерухомого майна: Вірменський культурний центр, загальною площею 2898 кв.м, який розташований за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, буд.5, та інше майно.

В свою чергу, відповідно до положень чинного Статуту ГО «ОВО» та чинного законодавства України, до виключної компетенції Загальних зборів Членів відноситься вирішення наступних питань: прийняття статуту Організації, внесення до нього змін; визначення та затвердження основних напрямків діяльності Організації, затвердження її планів та звітів про їх виконання; обрання та відкликання членів Президії та Президента Організації, ревізійної комісії (ревізора), у кількості, що визначається Загальними зборами, строком на 5 (п`ять) років; визначають основні напрямки використання майна та коштів Організації; відчуження майна Організації на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна Організації; прийняття рішення про припинення шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуск) Організації, призначення ліквідаційної комісії (або ліквідатора); заснування Організацією юридичних осіб, засобів масової інформації, затвердження положень (статутів) таких юридичних осіб та їх ліквідація; створення та ліквідація відокремлених підрозділів Організації; визначення пріоритетних напрямків діяльності; визначення принципів формування та використання майна Організації; заслуховування і затвердження річних та інших звітів Президента та Президії; затвердження фінансового плану діяльності (бюджету) Організації на рік; затвердження планів діяльності Президії, інших документів; вирішення інших питань, що передбачені цим статутом.

Відповідно до положень Статуту, Загальні збори скликаються за рішенням Президента та/або Президії Організації в міру необхідності, але не менше одного разу на рік.

В подальшому на адресу ГО «ОВО» від «ініціативної групи», осіб надійшов лист, відповідно до якого, зазначені особи, не будучи членами Організації, без наданих їм повноважень, з метою заволодіння майном Організації, ініціюють проведення 25.02.2024 року Загальних зборів Членів ГО «ОВО» в приміщенні ГО «ОВО», за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, буд. 5, видаючи себе за уповноважених Членів Організації. В свою чергу, жодні з цих осіб не є повноважним Членом Організації.

Крім того, вищевказана «ініціативна група» осіб, проводять активні дії з метою проведення Загальних зборів Членів ГО «ОВО» для вирішення питань зміни статутних документів та керівних органів Організації, маючи за мету заволодіти майном ГО «ОВО».

В подальшому 20.02.2024 року, вказаними особами на офіційному телеграм каналі ГО «ОВО» було опубліковано проект нового Статуту Організації із явними закликами зміни органів правління Організації.

Таким чином, вищевказана «ініціативна група» не має повноважень, направлених на скликання Загальних зборів Членів та вирішення питань, що входять до виключної компетенції Загальних зборів членів.

З вищевикладеного вбачається, що існує реальна загроза вчинення протиправних дій, направлених на проведення Загальних зборів членів задля підроблення та використання завідомо підроблених рішень Загальних зборів Членів Організації про зміну діючого Президента ГО «ОВО», зміну всього складу Правління Організації та розпорядження майном Організації, розташованого за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, буд. 5.

За результатами проведення таких незаконних зборів, на підставі завідомо підроблених рішень Загальних зборів Членів Організації, майно що є у власності ГО «ОВО» вибуде з володіння, оскільки може бути незаконно відчужено третім особам.

Згідно ст. 41 Конституції України нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi.

На підставі вищевказаного, у зв`язку з тим, що незаконними діями окремої групи осіб, на зазначене нерухоме майно було безпосередньо спрямоване злочинне посягання, вказане майно є об`єктом кримінально протиправних дій, у зв`язку із чим виникла необхідність у збереженні речових доказів у кримінальному провадженні шляхом накладення арешту, з метою запобігання переоформлення права власності на нерухоме майно особами, які намагаються заволодіти ним у противоправний спосіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Так, слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеса 23.02.2024 року винесено ухвалу про арешт майна (справа №522/2707/24 провадження №1-кс/522/1106/24), яку було надіслано на виконання до управління державної реєстрації Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, однак виконання її є неможливим у зв`язку із тим, що в резулятивній частині вказаної ухвали, не зазначено орган для виконання заборони суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про державну реєстрацію юридичної особи - громадського формування, включення відомостей про юридичну особу - громадське формування, державної реєстрації припинення юридичної особи - громадського формування, а саме щодо Громадської організації «Одеська вірменська община» (код ЄДРПОУ 20937217, юр. адреса: 65009, Одеська обл., місто Одеса Гагарінське плато, 5).

Окрім того заборона вчинення всіх реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо майна (корпоративних прав)та заборона здійснювати державну реєстрацію: скасування, набуття, перехід, припинення, змін до установчих документів, учасників, відомості про бенефіціарного власника, керівника, адреси місцезнаходження, а також інших змін та/або скасування вчинених до цієї заборони реєстраційних дій до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ГО "Одеська вірменська община" (код ЄДРПОУ 20937217) унеможливіть вчинити незаконні дії.

В судвому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив його задовольнити.

Представник власника майна, потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання слідчого та просив задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали які обґрунтовують його доводи, заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2ст.170КПК Українивстановлено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення . Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.

Так, постановою слідчого у кримінальному провадженні від 20.02.2024 об`єкт нерухомого майна Вірменський культурний центр загальною площею 2898 кв.м., що розташований за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи викладене вище та практику ЄСПЛ, застосування якої є безумовною складовою національного законодавства, є обґрунтовані підстави накладення арешту на відповідне майно, що при наявних обставинах кримінального провадження є виправданим та пропорційним заходом забезпечення кримінального провадження, який при наявних потребах досудового розслідування виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, як арешт майна, який також необхідно накласти з метою збереження речових доказів.

Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Слідчим в клопотанні конкретно вказаний перелік майна, на яке належить накласти арешт, а також до нього додані документи, якими він обґрунтовує його доводи.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання є законним, обґрунтованим, та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 98, 131,170-173, 376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Відділу поліції № 5 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , проарешт майна задовольнити.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») вчиняти будь-які реєстраційні дії (скасування, набуття, перехід, припинення, змін до установчих документів, учасників, відомості про бенефіціарного власника, керівника, адреси місцезнаходження, а також інших змін та/або скасування вчинених до цієї заборони реєстраційних дій до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно юридичної особи Громадська організація «Одеська вірменська община» (код ЄДРПОУ 20937217), в тому числі, щодо державної реєстрації змін до відомостей про державну реєстрацію юридичної особи - громадського формування, включення відомостей про юридичну особу - громадське формування, державної реєстрації припинення юридичної особи - громадського формування щодо Громадської організації «Одеська вірменська община» (код ЄДРПОУ 20937217).

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: