Ухвала

від 27.02.2024 по справі 148/2727/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2727/23

Провадження №2-з/148/6/24

УХВАЛА

про забезпечення позову

27 лютого 2024 року м. Тульчин

Суддя Тульчинськогорайонного суду Вінницької області ШтифуркоЛ.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

14.02.2024 з Вінницького апеляційного суду до Тульчинського районного суду Вінницької області для продовження розгляду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді від 26.02.2024 дана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі.

23.02.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ТОВ "Ремонтник" про стягнення заборгованості, у якій він просить накласти арешт на грошові кошти ТОВ "Ремонтник", які знаходяться на всіх рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, та на належне ТОВ "Ремонтник" майно, в межах суми позову 5107017,60 грн. з метою забезпечення реального виконання майбутнього рішення у справі.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 у справі №640/13156/18 зазначив, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 в справі №381/4019/18 зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ході розгляду заяви встановлено, що між сторонами існує спір з приводу невиконання зобов`язання за договором позики, який укладено 31.01.2022 між позивачем та ТОВ "Ремонтник", розмір якого становить 136000 доларів США, що станом на 21.12.2023 еквівалентно 5107017,60 грн. При цьому на підтвердження своїх вимог позивачем до позовної заяви додано копію вказаного договору позики, протокол № 9 Зборів учасників ТОВ "Ремонтник" від 28.01.2022 про надання дозволу директору товариства на переукладання та підписання договорів поворотної фінансової допомоги. Жодних інших даних про відповідача позивачем суду не повідомлено, зокрема про те, яку діяльність здійснює дане товариство, яке майно використосується ним у звязку зі здійсненням такої діяльності, яке інше рухоме чи нерухоме майно належить товариству, вартість такого майна.

Не зазначення позивачем відомостей про належне відповідачу майно, його ідентифікуючі ознаки, вартість, а також про належні відповідачу грошові кошти, які позивач просить арештувати, позбавляє суд можливості визначити співмірність даного виду забезпечення позову заявленим вимогам. Адже можливо, що вартість належного відповідачу майна є значно більшою заявлених вимог, в такому разі доцільності арешту всього майна та всіх рахунків у банку немає. Позивачем взагалі не обгрунтовано доцільності арешту коштів на всіх рахунках відповідача. При цьому, на переконання суду, арешт всіх рахунків відповідача призведе до дого, що товариство не зможе здійснювати свою діяльність.

Крім того, із викладених позивачем доводів та представлених доказів (документів) не встановлено реальної загрози, за якої невжиття саме таких заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Так, жодних підтверджень наміру відповідача умисно ухилятися від виконання рішення суду (наприклад, що відповідач здійснює підготовчі дії до реалізації майна, або вже реалізував належне йому майно, тощо) матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову не містять. Посилання заявника на ту обставину, що на момент прийняття судом рішення існуватимуть труднощі є лише припущенням, яке не доведене належними доказами. Обґрунтування заяви про забезпечення позову являють собою загальний виклад застосування норм права без жодних конкретних посилань.

З огляду на викладене, доходжу висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову за таких обставин задоволенню не підлягає.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою ж заявою з урахуванням зазначених в цій ухвалі обставин.

Керуючись ст. ст. 149-153, 258-261, 353 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.А.Штифурко