Рішення

від 23.11.2007 по справі 5/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

23.11.2007                                                             Справа  № 5/314

За позовом:        ТОВ „Уксіл” м.Перечин

До відповідача:  ВАТ „Стеатит” м.Перечин

 Про: усунення перешкод у користуванні майном

                                      Суддя                       О.Йосипчук

        за участю представників сторін:

        позивача:       Марамигін П.В. - представник

        відповідача:  Лошак О.В. - представник

    Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Уксіл” м.Перечин до відкритого акціонерного товариства „Стеатит” м.Перечин про усунення перешкод у користуванні майном - нежитловим приміщенням - виробничим корпусом за позначкою - літера „М” загальною площею 2237,0 кв.м., розташованого по вул. Червоноармійська, б. 33 в м. Перечин,

                                         Встановив:

Предметом даного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрсіл” м.Перечин до відкритого акціонерного товариства „Стеатит” м.Перечин про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням - виробничим корпусом за позначкою - літера „М” загальною площею 2237,0 кв.м., розташованого по вул. Червоноармійська, б. 33 в м. Перечин, шляхом здійснення вивільнення даного виробничого корпусу від майна, що перебуває у віданні відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.05.2007 р. між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу (з додатком), згідно з яким позивач набув у власність виробничим корпусом за позначкою - літера „М” загальною площею 2237,0 кв.м., розташованого по вул. Червоноармійська, б. 33 в м. Перечин. Згідно з п.7.1.1. та п.7.1.2. даного договору купівлі-продажу відповідач взяв на себе зобов'язання щодо поетапної передачі, очищених від майна, що належить відповідачу чи третім особам, приміщень виробничого корпусу вартістю 425500,00 грн., загальною площею 2237,0 кв.м. в строк до 25.05.2007 р., звільнивши побутові приміщення, в строк до 31.06.2007 р., звільнивши приміщення ІІ, в строк до 01.08.2007 р., звільнивши приміщення ІІІ та в строк до 01.10.2007 р.,  звільнивши приміщення ІV.

У обумовлені договором строки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, чим порушив права позивача як власника. Дана обставина стала підставою для звернення позивача до господарського суду із негаторним позовом про звільнення приміщень у примусовому порядку.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на те, що неможливість своєчасного вивільнення приміщень від обладнання пов'язана з багатотоннажністю і громіздкістю обладнання, що зумовлює складність його вивезення. Окрім того, відповідач стверджує, що на даний час звільненню приміщень від обладнання перешкоджають дії позивача, який на шляху вивезення багатотоннажного обладнання викопав ями, що унеможливило та суттєвою мірою перешкодило своєчасному виконанню покладених на відповідача, згідно умов договору, зобов'язань.

Рішення виготовлене та підписане 27.11.2007р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

Судовим розглядом справи встановлено, що правовідносини між позивачем та відповідачем у спірній ситуації виникли на підставі договору купівлі-продажу від 15.05.2007 р. виробничого корпусу вартістю 425500,00 грн., загальною площею 2237,0 кв.м., згідно з яким за узгодженим графіком поетапного вивільнення приміщень (Додаток № 2 до договору), відповідач зобов'язався щодо вивільнення виробничого корпусу від майна, яке належить йому чи третім особам (п.п. 7.1.1, 7.1.2 договору).

В порушення визначених сторонами договору термінів виконання зобов'язання по вивільненню і очищенню придбаних позивачем приміщень виробничого корпусу, відповідач не виконав, чим припустився порушення права позивача на вільне володіння, користування і розпоряджання своєю власністю (ст.ст. 316-317 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.. 526 та ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.ч. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Суд відхиляє заперечення відповідача, щодо неможливості виконання зобов”язань зважаючи на те, що відповідач, на момент погодження термінів виконання зобов'язання по вивільненню приміщень в нотаріально посвідченій угоді від 15.05.2007 р., володів даними про матеріальні цінності, які належить вивезти із приміщень, які продано позивачу. Тому, його відмова від своєчасного вивільнення приміщень виробничого корпусу від обладнання через його багатотоннажність та громіздкість, що зумовлює складність його вивезення, - є безпідставними.

У відповідності до ст..33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу для своїх вимог чи заперечень.

Всупереч викладеному, відповідачем не надано жодного доказу спричинення саме позивачем перешкод у виконанні зобов'язань ВАТ „Стеатит”.  Також не подано обґрунтованих пояснень про те, що ями на шляху є суттєвою перешкодою для переміщення по дорозі вантажу.

Відповідач стверджуючи, що позивач вирив ями на дорозі, яка належить ВАТ „Стеатит”, в той же час не надав жодного звернення до позивача із претензією на неправомірні дії, або із пропозицією відстрочити виконання через непереборні обставини, або дії ТОВ „Укрсіл”.

Наявність у власності ВАТ „Стеатит” дороги та наявність на цій дорозі ям не свідчать про дії позивача, які перешкодили виконанню зобов”язань. Окрім того, відповідачем не подано доказів того, яке обладнання підлягає вивезенню та у який спосіб ями на шляху перешкоджають вивезенню цього обладнання. Наявність фотографій шляху та відсутність фотографій обладнання є підставою для висновку про сумнівність заперечень відповідача.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право на звернення позивача в суд за захистом свого порушеного права користування і розпорядження виробничим корпусом визначено ст. 391 ЦК України, згідно вимог якої власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, вимоги позивача є обгрунтовваними і такими, що підлягають задоволенню.

              Керуючись ст.ст. 34, 43, 49, 82-85 ГПК України,  

                               Суд вирішив:

1. Позов задоволити.

Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство „Стеатит” (м.Перечин, вул. Червоноармійська, б. 33, код 14313814) звільнити приміщення виробничого корпусу за позначкою - літера „М” на генеральному плані загальною площею 2237,0 кв.м. розміщеного за адресою по вул. Червоноармійська, б. 33, м. Перечин від майна, що перебуває у віданні Відкритого акціонерного товариства „Стеатит”.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Стеатит” (м.Перечин, вул. Червоноармійська, б. 33, код 14313814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Уксіл” (м.Перечин, вул. Червоноармійська, б. № 33, м. код 34570661) суму 85 грн. витрат не держмито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

            Суддя                                                   О.Йосипчук