Справа № 468/2023/23
2/468/205/24
БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання Серака Д.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №468/2023/23 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. На обґрунтування вимог позивач в позові зазначив, що 05.08.2021 року близько 11.30 год. він рухався на власному автомобілі ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 по вул. Театральній в м. Баштанка та під час руху в районі будинку №63 його автомобіль наштовхнувся на болт, що стирчав з кришки люка оглядового колодязя водопровідної мережі, внаслідок чого автомобіль позивача отримав значні механічні пошкодження, а саме: пошкоджене праве та ліве передні крила, передній правий захист крила, арка переднього правого крила, правий кронштейн переднього бампера, передню праву фару, передній бампер, підсилювач переднього бампера , панель рамки радіатора, передні ліві двері, задні ліві двері.
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.11.2021 року по справі №468/1025/21-п головний інженер КП «Міськводоканал» ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 140 КУпАП за допущення факту залишення такої дефектної кришки люка оглядового колодязя.
Після цього позивач звернувся до суду з позовом до КП «Міськводоканал» про відшкодування завданої йому моральної та матеріальної шкоди. В задоволенні позову було відмовлено у зв`язку з тим, що КП «Міськводоканал» не є балансоутримувачем дороги, на якій зазнав механічних пошкоджень автомобіль позивача, натомість обов`язок відшкодувати таку шкоду покладається саме на балансоутримувача дороги.
Оскільки балансоутримувачем дороги по вул. Театральній в м. Баштанка є ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», то позивач просив стягнути з нього на свою користь шкоду, завдану пошкодженням його автомобіля в розмірі 20 753,04 грн, вартість послуг оцінювача в сумі 4500 грн. Крім того у зв`язку з пошкодженням належного позивачу автомобіля, він в момент ДТП зазнав моральних переживань за своє життя та здоров`я, крім того через пошкодження автомобіля позивач втратив можливість його використання за призначенням, що змінило його звичне життя, в тому числі щодо можливості підвозу на роботу дружини позивача, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи. Спричинену позивачу моральну шкоду він оцінив в 20 000 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн та витрати по сплаті судового збору.
Позов надійшов до суду 04.09.2023 року.
18.09.2023 року відкрите провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
20.11.2023 року вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судовий розгляд призначений на 12.01.2024 року.
13.10.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки в заподіянні позивачу шкоди немає вини відповідача, оскілки постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.11.2021 року по справі №468/1025/21-п встановлена вина в правопорушенні, яке потягло за собою спричинення шкоди позивачу, головного інженера КП «Міськводоканал» Зубкова П.А. Вартість завданої матеріальної шкоди була визначена позивачем через три з половиною місяці після ДТП та не доведений причинно-наслідковий зв`язок між ДТП та завданою матеріальною шкодою. Позивач не надав доказів заподіяння йому заявленої моральної шкоди. Заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн відповідач вважав необґрунтованими.
16.10.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому позивач вказав, що завдані його автомобілю механічні пошкодження зафіксовані схемі місця ДТП та фототаблиці, які є в додатках до справи про адміністративне правопорушення №468/1025/21-п. Притягнення до адміністративної відповідальності службової особи іншого підприємства не знімає відповідальності за спричинені наслідки з відповідача, який є балансоутримувачем дороги, на якій сталась ДТП. Оцінка вартості спричиненої позивачу майнової шкоди була проведена ним після того, як суд розглянув справу про адміністративне правопорушення №468/1025/21-п.
В судовому позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити.
Відповідач не забезпечив участь в судовому розгляді свого представника, про час та місце судового розгляду повідомлявся вчасно та належним чином.
Судовий розгляд, призначений на 12.01.2024 року був відкладений у зв`язку з першою неявкою представника відповідача за його клопотанням.
20.02.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про участь в судовому розгляді в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Представнику відповідача судом забезпечена технічна можливість його участі в судовому засіданні в режимі відео конференції, але у визначений час представник відповідача до конференції не підключився.
22.02.2024 року від представника відповідача надійшло клопотання про повторне відкладення судового розгляду у зв`язку з його хворобою.
Судом відмовлено в задоволенні клопотання про повторне відкладення судового розгляду, оскільки відповідно до ст. 223 ЦПК України відкладення судового розгляду через неявку учасника з поважних причин можливе лише один раз, повторна неявка такого учасника незалежно від поважності її причин є підставою для розгляду справи по суті.
З огляду на це, а також на те, що відповідач подав відзив на позов, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідача.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши наявні у справі матеріали (копію постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.11.2021 року №468/1025/21-п; копію рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.07.2023 року №468/1748/21-ц; копію звіту № 172/11-21 про оцінку транспортного засобу від 17.12.2021 року; копію акту прийому-передачі №172/11-21 від 17.12.2021 року; копію квитанції до прибуткового касового ордера №41 від 17.12.2021 року; довідку Баштанської міської ради від 21.07.2023 року №Б-199/02.03-6/1; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію довідки КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня» Баштанської міської ради Миколаївської області від 24.12.2021 року №917-01-10; копію довідки до акта огляду МСЕК від 30.11.2020 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 048 від 11.09.2023 року; розрахунок витрат на професійну правничу допомогу; копію договору про надання правової допомоги від 01.09.2023 року; ордер адвоката; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію замовлення-наряду №66 від 05.08.2021 року; копію акту виконаних робіт №66), оглянувши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення №468/1025/21-п про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП ОСОБА_3 , суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що 05.08.2021 року об 11.30 год. в м. Баштанка по вул. Театральній біля будинку №63 ОСОБА_1 рухався на власному автомобілі ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 та його автомобіль наїхав на люк оглядового колодязя водопровідної мережі, який не відповідав вимогам ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п. 3.1.7, 3.1.10 ДСТУ 3587-97, ДСТУ Б В. 2.5-26:2005, внаслідок чого автомобіль позивача отримав значні механічні пошкодження.
Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.11.2021 року по справі №468/1025/21-п головний інженер КП «Міськводоканал» ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 140 КУпАП за допущення факту залишення такої дефектної кришки люка оглядового колодязя.
Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.07.2023 року по справі №468/1748/21-ц за позовом ОСОБА_1 до КП «Міськводоканал» про відшкодування шкоди, завданої у зв`язку з неналежним утриманням вказаного вище елементу дорожніх об`єктів. В задоволенні позову було відмовлено у зв`язку з тим, що КП «Міськводоканал» не є балансоутримувачем дороги, на якій зазнав механічних пошкоджень автомобіль позивача, натомість обов`язок відшкодувати таку шкоду покладається саме на балансоутримувача дороги.
Вказана ділянка автодороги перебуває на балансі ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області».
Позивач вказав, що внаслідок вказаних протиправних дій відповідача щодо бездіяльності по належному утриманні дорожнього об`єкту йому була заподіяна матеріальна шкода в розмірі 20 753,04 грн та моральна шкода в розмірі 20 000 грн.
Згідно з п. 3.1.7, 3.1.10 ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану» люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634. Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см. Зруйновані кришки і решітки повинні бути негайно огороджені і позначені відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. Їх заміна повинна бути проведена протягом доби з моменту виявлення.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів.
Згідно з ч.3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух» посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.
Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Відповідно до п.2, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року №198 (в редакції, яка діяла на момент події), Ремонт і утримання дорожніх об`єктів (крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями. Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
За такого, законом прямо вказано, що відповідальність за утримання дороги та дорожніх об`єктів, які на ній розміщені, несе саме власник дороги чи особа, на балансі якої така дорога перебуває. І в разі заподіяння неналежним утриманням таких об`єктів шкоди власникам транспортних засобів саме власник чи балансоутримувач дороги зобов`язаний відшкодувати таку шкоду.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в справі №639/2132/18 від 30.10.2019 року.
І в такому разі факт притягнення судом до адміністративної відповідальності службової особи іншого підприємства, яке не було балансоутримувачем відповідної дороги, без врахування процитованих вище положень закону для вирішення даної справи про відшкодування шкоди значення не має та не є тією обставиною, яка вказує на відсутність вини балансоутримувача дороги.
Тому саме відповідач ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», на балансі якого перебуває ділянка дороги, яка внаслідок відповідної протиправної бездіяльності не відповідала вимогам норм та стандартів, має відповідати за завдану позивачу, як власнику транспортного засобу, шкоду.
При цьому, розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди підтверджений відповідним звітом спеціаліста № 172/11-21 про оцінку транспортного засобу від 17.12.2021 року та становить 20 753,04 грн. Перелічені в такому звіті відновлювальні роботи, які мають бути проведені відповідають локалізації механічних пошкоджень, які були зафіксовані в схемі місця ДТП від 05.08.2021 року, що знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення №468/1025/21-п.
За такого, наданий позивачем звіт є належним, достатнім та допустимим доказом, на спростування якого відповідачем власні докази не були надані.
Тому заявлена до відшкодування матеріальна шкода, пов`язана з пошкодженням належного позивачу майна, в сумі 20 753,04 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди, завданої пошкодженням його майна, суд виходить з наступного.
Внаслідок вказаної вище протиправної бездіяльності належний позивачу автомобіль зазнав таких механічних пошкоджень та такого ступеню, що позбавило можливості його використання власником за призначенням, що, у свою чергу, з очевидністю протягом досить тривалого часу (з 05.08.2021 року по теперішній час) змінило його звичний спосіб життя.
З врахуванням вказаних обставин та з врахуванням передбачених ст. 23 ЦК України вимог розумності і справедливості суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням його майна.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За такого з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які задоволені судом на 75 %, тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 805,20 грн. (1073,60 грн. х 75 %).
Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, з тексту договору про надання правничої допомоги слідує, що розмір гонорару адвоката визначний сторонами договору у фіксованому розмірі, відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу всі вони стосуються підготовки матеріалів до суду та участі представника в розгляді справи в суді.
Розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу в загальній сумі 5000 грн є співмірним ціні позову, категорії та складності справи та її значенню для сторін.
Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду копією договору про надання правничої допомоги від 01.09.2023 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером на надання правничої (правової) допомоги, розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, квитанцією до прибуткового касового ордеру про сплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
За такого, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу по даній справі в розмірі 5000 грн. підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Оскільки, як вказано вище, позовні вимоги задоволенні судом на 75%, то з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають стягненню на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по 3750 грн. (5000 х 75%).
Також відповідно до ст. 133 ч.3, 139 ЦПК України витрати, пов`язані із залученням спеціаліста, відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Аналогічно такі витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають розподілу між сторонами пропорційно до задоволеної частини позовних вимог і в такому разі з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати на залучення спеціаліста в сумі 3375 грн. (4500 х 75%).
На підставі викладеного та керуючись ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» про відшкодування шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» на користь ОСОБА_1 20 753 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят три) гривні 04 копійки в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» моральної шкоди у більшому розмірі - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» на користь ОСОБА_1 805 (вісімсот п`ять) гривень 20 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Стягнути з Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» на користь ОСОБА_1 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Стягнути з Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» на користь ОСОБА_1 3375 (три тисячі триста сімдесят п`ять) гривень в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Відповідач: Державне підприємство «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» (вул. Миру, 34 м. Миколаїв Миколаївської області, ідентифікаційний код 43960127).
Повне судове рішення складене 27.02.2024 року.
суддя:
Суд | Баштанський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2024 |
Оприлюднено | 29.02.2024 |
Номер документу | 117271004 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Баштанський районний суд Миколаївської області
Муругов В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні