Постанова

від 13.05.2024 по справі 468/2023/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

13.05.24

22-ц/812/676/24

Єдиний унікальний номер судової справи: 468/2023/23

Провадження № 22-ц/812/676/24 Доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Постанова

Іменем України

13 травня 2024 року м. Миколаїв Справа № 468/2023/23

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Коломієць В.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Травкіною В.Р.,

без участі учасників справи належним чином повідомлених про день, час і місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 22 лютого 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Муругова В.В., в приміщенні того ж суду, за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» про відшкодування шкоди,

встановив:

У вересні2023року ОСОБА_1 звернувся досуду ізвищезазначеним позовомдо Державногопідприємства «Агенціямісцевих дорігМиколаївської області»(далі ДП«Агенція місцевихдоріг Миколаївськоїобласті»), який обґрунтовував наступним.

Він є власником легкового автомобіля ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

05 серпня 2021 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_1 рухався на своєму автомобілі у м. Баштанка Миколаївської області по вул. Театральній. Під час руху, біля будинку № 63, автомобіль наштовхнувся на болт, який стирчав з кришки оглядового колодязя водопровідної мережі, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Внаслідок наїзду на дефектну кришку люка було пошкоджене праве та ліве передні крила, передній правий захист крила, арка переднього правового крила, правий кронштейн переднього бампера, передня права фара, передній бампер, підсилювач переднього бампера, панель рамки радіатора, переднє ліве крило, передні ліві двері, задні ліві двері автомобіля.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2021 року по справі №468/1025/21-п головний інженер КП «Міськводоканал» ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 140 КУпАП за порушення вимог норм і стандартів ДСТУ 35-87-97, п. 3.1.7, 3.1.10 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», ДСТУ Б В 2.5-26/2005, що виявилось дефектністю кришки люку оглядового колодязя, яка стала причиною ДТП з механічними пошкодженнями транспортного засобу позивача.

За наслідками розгляду поданого ОСОБА_1 позову до КП«Міськводоканал», рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2021 року, яке набрало законної сили, у задоволенні його вимог про відшкодування шкоди відмовлено, у зв`язку з пред`явленням ним позовної заяви до неналежного відповідача. При тому судом встановлено, що КП «Міськводоканал» не є балансоутримувачем дороги, на якій зазнав механічних пошкоджень автомобіль позивача, натомість обов`язок відшкодувати таку шкоду покладається саме на балансоутримувача дороги.

Позивач зазначав,що згідноз інформацією,наданою Баштанськоюміською радоюБаштанського районуМиколаївської області,дорога повул.Театральна вм.Баштанка Миколаївськоїобласті єсуміщеною ділянкоюдороги загальногокористування місцевогозначення 01550204Піски-Баштанка-Новопавлівката знаходитьсяна балансі ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області».

Відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди, виконаної експертом-оцінювачем ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля складає 20753,04 грн.

Крім того, у зв`язку з пошкодженням належного позивачу автомобіля, він в момент ДТП зазнав моральних переживань за своє життя та здоров`я, через пошкодження автомобіля, позивач втратив можливість його використання за призначенням, що змінило звичне життя, в тому числі щодо можливості підвозу на роботу його дружини, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля в розмірі 20753,04 грн, моральну шкоду - 20000 грн та судові витрати в розмірі 10573,60 грн, які складаються із судового збору в розмірі 1073, 60 грн, вартості послуг оцінювача - 4500 грн та витрат на правничу допомогу адвоката - 5000 грн.

У відзиві на позов ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», заперечуючи проти позову, посилалося на відсутність вини підприємства в заподіянні позивачу шкоди, оскільки постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2021 року по справі №468/1025/21-п встановлена вина в правопорушенні, яке потягло за собою спричинення шкоди позивачу, головного інженера КП «Міськводоканал» ОСОБА_2 . Крім того зазначало, що вартість завданої матеріальної шкоди була визначена позивачем через три з половиною місяці після ДТП та не доведений причинно-наслідковий зв`язок між ДТП та завданою матеріальною шкодою. Позивач не надав доказів заподіяння йому заявленої моральної шкоди. Витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн відповідач вважав необґрунтованими.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 22 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» на користь ОСОБА_1 20 753 грн 04 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» моральної шкоди у більшому розмірі відмовлено.

Стягнуто з ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» на користь ОСОБА_1 пропорційно задоволеній частині позовних вимог 805 грн 20 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору, 3750 грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та 3375 грн в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних із залученням спеціаліста.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що саме відповідач ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», на балансі якого перебуває ділянка дороги, яка внаслідок відповідної протиправної бездіяльності не відповідала вимогам норм та стандартів, має відповідати за завдану позивачу, як власнику транспортного засобу, шкоду.

Внаслідок протиправної бездіяльності належний позивачу автомобіль зазнав таких механічних пошкоджень та такого ступеню, що позбавило можливості його використання власником за призначенням, що, у свою чергу, з очевидністю протягом досить тривалого часу (з 05 серпня 2021 року по теперішній час) змінило його звичний спосіб життя. З врахуванням передбачених ст. 23 ЦК України вимог розумності і справедливості суд вважав, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням його майна.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що належним відповідачем у справі повинен бути КП «Міськводоканал», оскільки саме його посадова та відповідальна особа постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2021 року була притягнута до адміністративної відповідальності.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_1 адвокат Матвієнко В.В., посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовну заяву, суд виходив із того, що розмір понесеної майнової шкоди позивачем доведено за допомогою належних доказів, і тому він підлягає стягненню з відповідача, який є її балансоутримувачем відповідної дороги.

З таким висновком суду першої інстанції слід погодитися, так як він до нього дійшов з дотриманням норм процесуального і матеріального права, та є таким, що відповідає обставинам справи.

Судом встановлено,що 05серпня 2021року об11.30год.біля будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 керуючи власнимавтомобілем ВАЗ21063реєстраційний номер НОМЕР_1 ,рухаючись насуміщеній ділянцідороги загальногокористування місцевогозначення 01550204Піски-Баштанка-Новопавлівка,наїхав наболт,який стирчавз кришкилюку оглядовогоколодязя,внаслідок чогоавтомобіль отримавмеханічні пошкодження.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 03 листопада 2021 року по справі №468/1025/21-п головний інженер КП«Міськводоканал» ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 140 КУпАП, за порушення вимоги норм і стандартів ДСТУ 35-87-97, п. 3.1.7, 3.1.10 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», ДСТУ Б В 2.5-26/2005, що виявилось дефектністю кришки люку оглядового колодязя, яка стала причиною ДТП з механічними пошкодженнями транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 25 липня 2023 року, яке набрало законної сили, по справі №468/1748/21-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП «Міськводоканал» про відшкодування шкоди, завданої у зв`язку з неналежним утриманням вказаного вище елементу дорожніх об`єктів у зв`язку з тим, що КП «Міськводоканал» не є балансоутримувачем дороги, на якій зазнав механічних пошкоджень автомобіль позивача, натомість обов`язок відшкодувати таку шкоду покладається саме на балансоутримувача дороги.

Відповідно додовідки Баштанськоїміської радиБаштанського районуМиколаївської області №Б-199/02.03-6/1 від 21 серпня 2023року дорогапо вул.Театральна вм.Баштанка Миколаївськоїобласті єсуміщеною ділянкоюдороги загальногокористування місцевогозначення 01550204Піски-Баштанка-Новопавлівката знаходитьсяна балансі ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» .

Згідно зі звітом спеціаліста № 172/11-21 про оцінку транспортного засобу від 17 грудня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 21063 реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, що сталася 05 серпня 2021 року складає 20753,04 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ізстаттею 9 Закону України «Про дорожній рух»(вредакції,чинній намомент дорожньо-транспортноїпригоди) до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ним органів у сфері дорожнього руху належить: розробка програмта здійсненнязаходів щодорозвитку,удосконалення,ремонту таутримання убезпечному длядорожнього рухустані доріг,вулиць тазалізничних переїздів,зон відчуження; визначенняструктур управління,проектування,будівництва таутримання доріг,вулиць тазалізничних переїздів; участьу розробціположень проспеціальні структуриуправління дорожнімрухом; компенсаціявитрат власникамтранспортних засобів,якщо дорожньо-транспортніпригоди сталисяз причиннезадовільного експлуатаційногоутримання автомобільнихдоріг,вулиць тазалізничних переїздів,за рішеннямисудових органів; забезпеченнябезпечних,економічних такомфортних умовдорожнього руху; організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища; забезпечення учасниківдорожнього рухуінформацією зпитань стануаварійності тадорожнього покриття,гідрометеорологічних таінших умов; вирішенняпитань експлуатаціїавтомобільних доріг,вулиць тазалізничних переїздіву надзвичайнихситуаціях; передачаправа наексплуатаційне утриманнядоріг,вулиць тазалізничних переїздівіншим юридичнимособам; визначеннянормативів тавиділення необхіднихкоштів набудівництво,реконструкцію,ремонт таутримання автомобільнихдоріг,вулиць тазалізничних переїздів; передачаправа набудівництво комунальнихта іншихспоруд,прокладання комунікацій,на захисніроботи іспоруди,сервісні спорудита обладнаннявідповідно дочинного законодавства; проведенняробіт постворенню іутриманню придорожніхзелених насадженьта інше; терміновеусунення пошкодженьна автомобільнихдорогах,вулицях тазалізничних переїздах; влаштуваннямісць длязупинок транспортнихзасобів,стоянок івідпочинку учасниківдорожнього рухута створенняінших об`єктівдорожнього сервісу; розробката облаштуванняавтомобільних доріг,вулиць тазалізничних переїздівсистемами терміновогозв`язкудля викликуНаціональної поліції,екстреної медичноїдопомоги татехнічної допомоги;обладнання доріг,вулиць тазалізничних переїздівтехнічними засобамирегулювання дорожньогоруху таїх утримання; проведеннялінійного аналізуаварійності напідвідомчих автомобільнихдорогах,вулицях тазалізничних переїздах; виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; впровадження на аварійно-небезпечних ділянках та місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху; забезпечення роботиспеціалізованих службпо здійсненнюзаходів щодоорганізації дорожньогоруху; своєчасневиявлення перешкоддорожньому рухута їхусунення,а уразі неможливості-невідкладне позначеннядорожніми знаками,огороджувальними інаправляючими засобами; організаціявиконання встановленихвимог щодозабезпечення безпекидорожнього руху; вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про автомобільні дороги»вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Відповідно дочастини третьоїстатті 14,частини першоїстатті 16 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (статті 17 Закону України «Про автомобільні дороги»).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про дорожній рух»власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць населених пунктів, залізничних переїздів та технічних засобів організації дорожнього руху встановлює ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», який чинним від 01 січня 1998 року (далі - ДСТУ 3587-97).

Ці вимоги ДСТУ 3587-97 є обов`язковими.

Автомобільні дороги, вулиці і дороги населених пунктів та залізничні переїзди повинні на період їх експлуатації підтримуватися у справному станіі забезпечувати безпеку руху транспортних засобів та пішоходів.

Люки оглядових колодязів повинні відповідати вимогам ГОСТ 3634.

Відхилення висотної позначки кришки люка відносно рівня покриття проїзної частини не повинно перевищувати 1,0 см. Зруйновані кришки і решітки повинні бути негайно огороджені і позначені відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. Їх заміна повинна бути проведена протягом доби з моменту виявлення (пункти 3.1.7, 3.1.10 ДСТУ 3587-97).

Відповідно до пункту 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня1994 року (далі - Єдині правила), ремонт і утримання дорожніх об`єктів(крім залізничних переїздів), що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору», а тих, що перебувають у комунальній власності, - відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: постійно контролюватиексплуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповіднодо діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільногоутримання доріг, вулиць, залізничнихпереїздів (пункт11 розділу 2 «Обов`язки і права власників дорожніх об`єктів або уповноважених ними органів, дорожньо-експлуатаційних організацій» Єдиних правил).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №639/2132/18.

Аналізуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, правильно встановив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, врахував, що ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» є балансоутримувачем дороги, на якій сталась ДТП за участі автомобіля позивача, а тому повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, проте допустив бездіяльність, що є підставою для покладення на нього обов`язку відшкодування ОСОБА_1 завданої майнової та моральної шкоди відповідно до статей 1166, 1167 ЦК України.

Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначається незалежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів погоджуються з висновком суду першої інстанції, який врахувавши характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяння позивачу моральних страждань, вимушених змін у його життєвих стосунках, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди у визначеному судом розмірі, який відповідає засадам розумності та справедливості.

Аналіз доводів апеляційної скарги свідчить про те, що відповідачем не оспорюється розмір компенсації матеріальної та моральної шкоди, яка визначена та стягнута судом першої інстанції, тому рішення суду в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Доводи апеляційноїскарги навинність дійу дорожньо-транспортнійпригоді працівникаКП «Миколаївводоканал»,який,на йогодумку,є належнимвідповідачем,замість ДП«Агенція місцевихдоріг Миколаївськоїобласті»,не спростовуютьвисновку судупершої інстанціїобґрунтовано викладеногоу мотивувальнійчастині судовогорішення,щодо допущеноїбездіяльності балансоутримувачадороги у здійсненні постійного контролю за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.

З урахуванням вказаного, апеляційний суд вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку наданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

На підставі наведеного та за правильно встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, та у відповідності до статті 375 ЦПК України судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Підстав для перерозподілу судових витрат колегія суддів не вбачає.

За результатами висновку суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства«Агенція місцевихдоріг Миколаївськоїобласті» залишити без задоволення.

Рішення Баштанськогорайонного судуМиколаївської областівід 22лютого 2024року залишити без змін.

Постанова набираєзаконноїсилиз дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: В.В. Коломієць

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 13 травня 2024 року.