Ухвала

від 26.02.2024 по справі 766/2529/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/2529/24

н/п 2/766/8828/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2024 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватна фірма «Тавріда», приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Комаренко Алла Михайлівна та визнання недійсним договору дарування квартири та застосування наслідків недійсності,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватна фірма «Тавріда», приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Комаренко Алла Михайлівна та визнання недійсним договору дарування квартири та застосування наслідків недійсності.

22.02.2024 року судом отримано відповіді №460843 та №460837 з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідачів фізичних осіб.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, встановлено, що заява підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, але подана без додержання вимогст. 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно другого абзацу частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З урахуванням того, що позивачем заявлено 2 вимоги немайнового характеру (визнання недійсним договору дарування та застосування наслідків його недійсності), судовий збір повинен становити 6056,00 грн. (2*3028,00 грн.). Враховуючи оплату позивачем 3028,00 грн., доплаті підлягає 3028,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем визначено третьою особою Приватну фірму «Тавріда», при цьому, діяльність якої, як юридичної особи припинена. За ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Позивачем взагалі не вказано, яким чином рішення у справі впливає на права та обов`язки припиненої юридичної особи.

Відповідно до статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно зі ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони (цивільну процесуальну правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. При цьому, ЦПК не містить визначення юридичної особи та моменту припинення цивільно-процесуальної правоздатності.

Натомість відповідно до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно з ч.1, 5 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.2, 3 ст.107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.09.2020 року у справі №296/443/16-ц зазначив, що у статтях 104 та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Датою виникнення універсального правонаступництва юридичної особи відносно особи, яка припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу про таке приєднання.

Водночас, слід зауважити, що ст.55 ЦПК України, якою передбачено процесуальне правонаступництво, підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак припинення юридичної особи відбулось до відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі припинення юридичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що припинення юридичної особи відбулось після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо юридичних осіб, які припинили діяльність до відкриття провадження у справі.

Системний аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду третя особа у справі, який є юридичною особою, повинен мати цивільну правоздатність і дієздатність. В іншому випадку, тобто у випадку припинення юридичної особи, така особа не може бути стороною по справі.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі №681/480/18, від 22.05.2019 року справа № 676/5955/18-ц, провадження № 61-4912 св 19.

На підставіст. 185 ч.1 ЦПК Українипозовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Керуючись ст.175,176,177,185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватна фірма «Тавріда», приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Комаренко Алла Михайлівна та визнання недійсним договору дарування квартири та застосування наслідків недійсності - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отриманняухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Ус