Ухвала

від 27.02.2024 по справі 918/56/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" лютого 2024 р.м.Рівне Справа №918/56/20

Господарський суд Рівненської області у складі: судді Бережнюк В.В. ,

розглянувши клопотання арбітражного керуючого Мельник І.А. про виключення майна з ліквідаційної маси

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники присутні у засіданні:

арбітражна керуюча Мельник І.А.

від ПАТ АБ "Укргазбанк" Панас В.С.

ВСТАНОВИВ:

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 31.03.2021 року заяву про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника від 10.09.2020 року з врахуванням змін до нього від 16.12.2020 року залишено без розгляду, припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 та повноваження керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Мельник І.А., визнано банкрутом ОСОБА_1 введено відносно ОСОБА_1 процедуру погашення боргів, керуючим реалізацією майна ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну, зобов`язано керуючого реалізацією: 1) не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника провести спільно з боржником інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, у відповідності до ч. 2 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства; 2) здійснити процедуру погашення боргів боржника в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; 3) надати суду документально підтверджений звіт про виконану роботу з інформацією про фінансове становище і майно боржника при проведенні процедури погашення боргів боржника станом на день подання звіту та оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до наказу Господарського суду Рівненської області №04-43/87/22 від 21.03.2022 "Про увільнення від роботи ОСОБА_2 у зв`язку із зарахуванням до проходження служби у складі добровольчого формування" увільнено суддю Романюка Р.В. від виконання службових обов`язків з 21.03.2022.

У відповідності до п.7.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, затверджених рішенням зборів суддів №1 від 06.02.2020, з метою недопущення порушення строків розгляду вказаної заяви, розпорядженням керівника апарату суду від 30.03.2022 №03-04/22/2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/56/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 30.03.2022 дану справу (заяву про видачу дублікату наказу) розподілено для розгляду судді Бережнюк В.В.

30 січня 2024 року до суду від арбітражного керуючого Мельник І.А. надійшло клопотання про виключення майна з ліквідаційної маси, відповідно до якого просить суд виключити з ліквідаційної маси у справі № 918/56/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 права вимоги про повернення боргу (дебіторської заборгованості) до ОСОБА_3 в сумі 20 000,00 дол. США.

Ухвалою від 31.01.2024 призначено клопотання арбітражного керуючого Мельник І.А. про виключення майна з ліквідаційної маси у справі №918/56/20 до розгляду у судовому засіданні на 27 лютого 2024 р. на 11:30 год.

В судовому засіданні 27.02.2024 арбітражна керуюча Мельник І.А. підтримала подане клопотання про виключення майна з ліквідаційної маси.

Представник ПАТ АБ "Укргазбанк" не висловив заперечень щодо задоволення клопотання. Усі інші учасники справи не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання арбітражного керуючого Мельник І.А. про виключення майна з ліквідаційної маси, суд зазначає наступне.

Керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_4 під час проведення заходів в процедурі погашення боргів, встановлено, що до числа активів, що включені в ліквідаційну масу в справі № 918/56/20 увійшли не лише об`єкти нерухомого майна, але і право вимоги погашення боргу в сумі 20 000,00 дол. США.

28.03.2007 року ОСОБА_3 було отримано від ОСОБА_1 позику в розмірі 20 000 доларів США на термін до 28.06.2007 р., на підтвердження чого Білокрилець С.Г. надав ОСОБА_1 розписку, яка була написана в присутності свідків: ОСОБА_5 (паспорт НОМЕР_2 виданий Луцьким РВ УМВС) та ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_3 виданий Луцьким РВ УМВС). У вказаний у розписці строк обов`язок щодо повернення боргу ОСОБА_3 не було виконано.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному, цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Статтею 132 Кодексу закріплено, що Господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність виключити із складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї. Господарський суд має право виключити із складу ліквідаційної маси майнові об`єкти вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, які є неліквідними чи дохід від реалізації яких істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна боржника, що виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї статті, не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Перелік майна, що виключається із складу ліквідаційної маси згідно з положеннями цієї статті, затверджується господарським судом, про що постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в апеляційному чи касаційному порядку.

Отже, з даного випливає, що господарський суд має право виключити з ліквідаційної маси активи, які мають відповідати одній з ознак: актив необхідний для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї; актив вартістю не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати, який є неліквідним; актив дохід від реалізації якого істотно не вплине на задоволення кредиторів.

Правовідносини щодо існування обов`язку однієї особи повернути інший отримані кошти, в площині фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання, як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців, на користь яких мають бути повернути кошти, називається - дебіторської заборгованістю.

Для фізичної особи питання унормування правовідносин як боргового зобов`язання, яке має бути їй повернуто від іншої особи, врегульовується нормами Цивільного кодексу України Однак, в процедурі погашення боргів боржник, дане правовідношення (правочин) набуває статусу активу, поняття якого врегульовано уже в площині норм чинного законодавства, що регулюють правовідносин між суб`єктами господарювання, що закріплено у Податковому кодексі України, стандартах бухгалтерського обліку тощо, які можуть використовуватися судом при вирішені спірних питань, що виникають в межах провадження у справі про неплатоспроможність.

Нормами ст. 113 Кодексу встановлено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Ст. 8 ЦК України встановлює, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні правовідносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Відповідно до ст. 1 Кодексу, що кореспондується з норми Кодексу, узагальнюючи основні завдання, які мають бути вчинені арбітражним керуючим піж час здійснення процедури погашення боргів, що закріплено в Розділі 4 "Визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника" Книги 4 "Відновлення платоспроможності фізичної особи" та Розділі 4 "Ліквідаційна процедура" Книги 3 "Банкрутство юридичних осіб" Кодексу, під процедурою погашення необхідно розуміти комплекс заходів, що спрямовані на формування ліквідаційної маси, її реалізація в порядку визначеному Кодексом та здійснення задоволення вимог кредиторів за рахунок отриманих коштів згідно до черговості, що встановлена ст. 133 Кодексу.

Статтею 131 Кодексу законодавець закріпив, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, шо перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна,: визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. До складу ліквідаційної маси не включається, житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра/на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. До складу' ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та фондах соціального страхування. Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та в порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб.

Отже, ліквідаційна маса банкрута являє собою усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності, що включаються до складу ліквідаційної маси, за виключенням випадків які визначені чинним Кодексом.

Відповідно до п. 3 розділу 1 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", що затверджене наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року актив - це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Також, ст. 1 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Отже, обов`язковою умовою майнового або немайнового ресурсу для набуття статусу активу є перспектива отримати економічну вигоду в майбутньому. В свою чергу під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання суб`єктом, який ним володіє, грошових коштів від використання активів.

Таким чином, в силу трактування поняття "активу" до ліквідаційної маси підлягають включенню лише ті ресурси, що наявні у власності в т.ч. і спільній сумісній у боржника, які можуть принести економічну вигоду в майбутньому як банкруту шляхом його продажу, так і тій особі, яка даний актив придбає на аукціоні.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно до ПсБО №10 "Дебіторська заборгованість", що затверджено наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.199 року, дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Пунктом 5 ПсБО №10 встановлено, що дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

В свою чергу, в даному ж стандарті бухгалтерського обліку закріплено таке поняття як безнадійна дебіторська заборгованість, що являє собою поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Отже, в даній площині умовою визнання дебіторської заборгованості безнадійною є або сплив строку позовної давності, або в разі впевненості про її неповернення. Тобто якщо виконується хоча б одна з таких умов.

В свою чергу, ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень ПК України визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в т. ч. безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає таким ознакам, зокрема заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією, заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією (п.п. а, з та д п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, в даному контексті, умовою безнадійності також є сплив строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюєтьяі тривалістю у три роки.

Згідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли осе довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його пору шилі За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається і спливом строку виконання (ч. 5 даної статті).

Суд враховує, що згідно розписки, яка є документом, що підтверджує існування зобов`язання зі сторони ОСОБА_3 щодо повернення боргу в сумі 20 000,00 дол. США на користь ОСОБА_1 , останній мав повернути кошти 28.06.2007 року, а відповідно і сам строк позовної давності за звернення до суду з відповідним позовом про стягнення боргу в судовому порядку сплинув до 28.06.2010 (за 9,5 років до дати відкриття провадження у справі № 918/56/20).

Крім цього, пп. "а" пп. 14.1.11 ПК України не встановлено будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов`язаннями, щодо яких митув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма ПК України не передбачає необхідною здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема в судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з пп. "а" пп. 14.1.11 ПК України є сплив строку позовної давності зобов`язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

У разі якщо заборгованість відповідає критерію, визначеному пп. "а" пп. 14.1.11 ПК України, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим критеріям, передбаченим пп. 14.1.11 ГІКУ ( Індивідуальна податкова консультація ДФСУ від 13.08.2018 р. № 3517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Отже, даний актив - права вимоги про повернення боргу (дебіторської заборгованості) до ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_4 ) в сумі 20 000,00 дол. США з огляду на викладене вище не може бути оцінений як майно, що принесе майбутню економічну вигоду, та в разі звернення з позовною заявою до суду, можу бути відмовлено в задоволенні позову з підставі спливу строку позовної давності.

Суд враховує, що права вимоги про повернення боргу (дебіторської заборгованості) до ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_4 ) в сумі 20 000,00 дол. США підпадає і під умову - актив вартістю не більше10 розмірів мінімальної плати. Даний факт підтверджується тим, що згідно звіту про проведену оцінку виготовлений станом на 30.04.2021 року, його ринкова вартість становить 1,00 грн, так як щодо вказаної заборгованості минув строк позовної давності і вона в площині норм чинного законодавства є безнадійною. До клопотання надаю копію висновку про ринкову вартість права вимоги про повернення боргу (дебіторської заборгованості) до ОСОБА_3 , який був предметом дослідження як в судовому засідання 08.12.2021 року так і на зборах кредиторів 04.06.2021 року.

Окрім цього, станом на дату звернення з даним клопотанням на підставі протокольного рішення зборів кредиторів, згадане право вимоги виставлялося на продаж. Однак всі три аукціони не відбулися.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки арбітражним керуючим підтверджено необхідність виключення з ліквідаційної маси права вимоги про повернення боргу (дебіторської заборгованості) до ОСОБА_3 , тому з метою усунення перешкод керуючому реалізацією при формуванні ліквідаційної маси боржника задля подальшої її реалізації та задоволення вимог кредиторів, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Мельник І.А. про виключення майна з ліквідаційної маси.

Керуючись ст.ст. 131, 132 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Мельник І.А. про виключення майна з ліквідаційної маси задовольнити.

2. Виключити з ліквідаційної маси у справі № 918/56/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) права вимоги про повернення боргу (дебіторської заборгованості) до ОСОБА_3 (паспорт серія НОМЕР_4 ) в сумі 20 000,00 дол. США.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (прийняття) 27.02.2024.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Бережнюк В.В.