Постанова

від 21.02.2024 по справі 759/13850/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 759/13850/22 головуючий у суді І інстанції Бабич Н.Д.

провадження № 22-ц/824/4771/2024 суддя-доповідач у суді ІІ Інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року у справі за позовом Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрказа», Приватного підприємства «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» до ОСОБА_1 , треті особи: Київська міська рада, Державний кадастровий реєстратор Федірко Марина Василівна, про скасування державної реєстрації, скасування запису в поземельній книзі,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», ТОВ «Укрказа», ПП «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» звернулися до суду з позовом та просили скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0, 143 га за кадастровим номером 8000000000:75:155:0006 у АДРЕСА_1 , проведену рішенням Державного кадастрового реєстратора Федірко Марини Василівни (Відділ у Корсунь-Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області) від 29 липня 2021 року; скасувати запис в Поземельній книзі, яка відкрита щодо державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0, 143 га за кадастровим номером 8000000000:75:155:0006 у АДРЕСА_1 , проведеної рішенням Державного кадастрового реєстратора Федірко Марини Василівни (Відділ у Корсунь-Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області) від 29 липня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що формування 29 липня 2021 року Державним кадастровим реєстратором Федірко Мариною Василівною (Відділ у Корсунь-Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області) земельної ділянки площею 0, 143 га за кадастровим номером 8000000000:75:155:0006 у АДРЕСА_1 , прямо впливає на право позивачів як співвласників будинку АДРЕСА_2 оформити користування цією земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування відповідного будинку.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року у задоволенні позову ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», ТОВ «Укрказа», ПП «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до письмових пояснень Київської міської ради, наданих у даній справі, земельна ділянка з кодом 75:155:0006 (реєстрацію якої проведено Державним кадастровим реєстратором Федірко Марина Василівна на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 14.07.2021 р., складеної ФОП ОСОБА_2 за замовленням відповідача) дійсно займає частини земельних ділянок з кодами 75:155:0042 та 75:155:0045, які обліковуються за позивачами. Зазначені земельні ділянки (з кодами 75:155:0042 та 75:155:0045) перебувають у користуванні позивачів, як співвласників будинку АДРЕСА_2 загальною площею 5150 кв.м., тому присвоєння кадастрового номеру 8000000000:75:155:0006 (земельна ділянка з кодом 75:155:0006, яка займає частини земельних ділянок з кодами 75:155:0042 та 75:155:0045), а також відсутність зареєстрованого права власності на цю земельну ділянку за будь-якою особою, позбавляє позивачів права на отримання земельної ділянки в оренду, на підставах визначених Земельним кодексом України, для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, чим порушуються законні права та інтереси позивачів. Наведеним спростовуються висновки суду першої інстанції про пред`явлення позовних вимог на майбутнє. Суд першої інстанції в достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не надав належної правової оцінки доводам і доказам учасників, по суті спір не вирішив, тому дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:155:0006 належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва. Будь-яке інше речове право на вказану земельну ділянку за відповідачем не зареєстроване. З огляду на викладене, законно та обґрунтовано суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність спору щодо майна та майнових прав між позивачами та відповідачем. Зазначене є самостійною підставою для відмови у позові. Крім того, суд першої інстанції, оцінюючи доводи позивачів законно та обґрунтовано дійшов до висновку, що такі доводи є абстрактними, не містять жодного обґрунтування наявного негативного впливу на конкретно реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивачів. 3 огляду на викладене, встановивши відсутність у позивачів матеріально-правової заінтересованості у зверненні із позовом саме до відповідача, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що зазначене також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 29 липня 2021 року Державним кадастровим реєстратором Федірко Мариною Василівною (Відділ у Корсунь- Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області) проведено реєстрацію земельної ділянки площею 0,143 га за кадастровим номером 8000000000:75:155:0006 у АДРЕСА_1 . Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Підставою для реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:75:155:0006 у АДРЕСА_1 слугувала технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель від 14 липня 2021 року, складена ФОП ОСОБА_2 за замовленням ОСОБА_3 .

Наказом Міністра юстиції України від 04 лютого 2022 року № 367/5 скасована державна реєстрація об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта 2316871080000, загальна площа: 10,5 кв.м., номер запису про право власності: 41079505, форма власності: приватна, власник: ОСОБА_1 .

ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», ТОВ «Укрказа», ПП «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» є співвласниками будинку АДРЕСА_2 .

02 квітня 2021 року ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки», ТОВ «Укрказа», ПП «Юридична консалтингова фірма «Геровскі» до Київської міської ради подано заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 .

Рішення про надання такого дозволу прийнято не було.

23 червня 2022 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) через адміністратора дозвільного центра ОСОБА_1 повернуті документи, додані до заяви ОСОБА_4 від 15 грудня 2021 року № 50113- 006530663-031-03, у зв`язку з тим, що право власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці на АДРЕСА_1 припинено на підставі наказу Міністерства юстиції України від 04 лютого 2022 року № 367/5, про що зроблено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до вимого ст. 125, 126 ЗК України в редакції закону до 05 березня 2009 року - право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до вимого ст. 125, 126 ЗК України в редакції закону після 05 березня 2009 року право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З матеріалів справи вбачається, що жодне право на земельну ділянку, на якій розміщено об`єкт нерухомості, а саме будинок АДРЕСА_2 , що належить позивачам, за останніми у встановленому законом порядку не зареєстроване.

Верховний Суд України в постанові від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16 висловив правову позицію, у відповідності до якої - За змістом статті 377 ЦК до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 359/2837/18.

Оскільки матеріали справи не містять доказів переходу права власності чи користування земельною ділянкою до позивачів за відповідними правочинами, в результаті яких вони набули вказаних прав на земельну ділянку від попередніх власників в конкретно визначеному розмірі і конфігурації, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачі, як співвласники будинку АДРЕСА_2 набули права власності на земельну ділянку у відповідних частинах під будинком та на частину земельної ділянки, необхідної для його обслуговування.

Оскаржуючи державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,143 га за кадастровим номером 8000000000:75:155:0006 у АДРЕСА_1 , проведену рішенням Державного кадастрового реєстратора Федірко Марини Василівни та запис в Поземельній книзі, яка відкрита щодо державної реєстрації в Державному земельному кадастрі даної земельної ділянки, позивачі не надали суду доказів, що межі земельної ділянки 8000000000:75:155:0006 накладаються в будь-якому обсязі на земельну ділянку, на якій розміщено будинок АДРЕСА_2 чи на земельну ділянку, яка необхідна для його обслуговування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачі не довели порушення своїх прав та інтересів наявністю державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,143 га за кадастровим номером 8000000000:75:155:0006.

Так, позивачами не було надано суду жодного доказу щодо площі, меж та конфігурації земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування належного їм будинку.

При цьому, позивачі не звернули уваги, що державна реєстрація в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,143 га за кадастровим номером 8000000000:75:155:0006 не може порушувати їх права чи інтереси тільки тому, що вони бажають отримати у власність чи користування земельну ділянку, в межах якої знаходиться ділянка 8000000000:75:155:0006.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 3613-УІ Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» затвердив Порядок № 1051, який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру.

Пунктом 114 Порядку № 1051 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1)поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державна реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі скасовується у разі, коли протягом одного року з дня здійснення такої реєстрації заявником не зареєстровано речове право на відповідну земельну ділянку з його вини.

Вказані висновки викладені в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі №560/3765/18.

Зі змісту зазначених положень Порядку № 1051 вбачається, що обізнаність Державного кадастрового реєстратора про відсутність з вини заявника протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки реєстрації речового права на неї створює обов`язок для такого реєстратора скасувати реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

При цьому, вказаний Порядок № 1051 не містить заборон для можливості будь-яких юридичних чи фізичних осіб повідомити державного реєстратора про наявність підстав до скасування держаної реєстрації.

Доказів звернення до державного реєстратора позивачів та повідомлення його про відсутність реєстрації речового права на земельну ділянку 8000000000:75:155:0006 за відповідачем, а відтак і наявності підстав до скасування реєстрації ділянки в державному земельному кадастрі матеріали справи не містять.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав до задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на наявних у справі доказах та доводами апеляційної скарги не спростовуються, що у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України є підставою до залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2024 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.