Ухвала

від 26.02.2024 по справі 757/38006/22-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26лютого 2024 року

м. Київ

справа № 757/38006/22

провадження № 61-2015ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чучковська Анна Вячеславівна, на постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просив змінити спосіб та розмір аліментів, визначені судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 04 липня

2022 року у справі № 753/6130/22, та стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 500 грн щомісячно, з подальшою індексацією до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 вересня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.

Змінено спосіб стягнення аліментів, які були стягнуті судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 28 червня 2022 року у справі № 753/6130/22 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно починаючи

з 24 червня 2022 року до досягнення дитиною повноліття на тверду грошову суму у розмірі 1 416,50 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання законної сили цією постановою до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

09 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чучковська А. В. подала касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду

від 27 грудня 2023 року у цивільній справі № 757/38006/22, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 757/38006/22.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення

(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є зокрема справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Отже, справа № 757/38006/22 є малозначною в силу закону, а її належність до категорії малозначних в силу імперативних приписів пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для учасників справи була передбачуваною.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що подана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Натомість колегією суддів не встановлено фундаментального значення розглядуваної справи для формування єдиної правозастосовчої практики.

Оскаржене судове рішення ухвалене за результатами встановлення обставин конкретної справи, оцінки судами, в межах своїх повноважень, наданих сторонами доказів та є наслідком вирішення індивідуального спору між батьками щодо розміру та способу стягнення аліментів на утримання дитини,

Доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, однак встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Незгода позивача із оскаржуваним судовим рішенням не є сама по собі обставиною, що свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; належність справи до категорії малозначних була передбачуваною; позивач реалізував своє право на апеляційний перегляд; наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чучковська Анна Вячеславівна, на постанову Київського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року в справі № 757/38006/22.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников