Ухвала

від 27.02.2024 по справі 2-401/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

27 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 2-401/11

Провадження № 61-2710ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із заявою про виправлення описки у рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року (провадження № 6-18294св13) (далі - заява), яку від імені Управління служби безпеки України у Львівській області (далі - заявник) підписала ОСОБА_1 (далі - підписантка) як представник,

у справі за позовом заявника до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю третіх осіб - Виконавчого комітету Львівської міської ради, Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району міста Львова - про вивільнення службових приміщень, скасування приватизації, виселення і

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до заявника про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю та

в с т а н о в и в :

1. 21 лютого 2024 року заявник подав до Верховного Суду заяву, яку від його імені подала підписантка як представник.

2. Верховний Суд вважає, що заяву слід повернути, оскільки її підписала особа, яка не підтвердила повноваження на представництво інтересів заявника відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

3. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника (частина третя статті 392 ЦПК України).

4. За змістом абзацу першого частини другої статті 183 ЦПК України письмова заява підписується заявником чи його представником.

5. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

6. Підписантка у заяві зазначила, що є «представником УСБУ у Львівській області» з повноваженнями, які визначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Виписку з цього реєстру від 9 червня 2023 року, додала до заяви, датованої 19 лютого 2024 року. З огляду на вказане, підписуючи заяву від імені заявника, підписантка діяла не як його представник, яким може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що вона діяла у порядку самопредставництва заявника у суду теж немає.

7. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).

8. За змістом заяви та Виписки з ЄДР, датованої ще 9 червня 2023 року, підписантка не є керівником заявника. У такому разі її повноваження діяти від імені заявника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписантка має право діяти у порядку самопредставництва заявника на підставі саме вказаних актів.

9. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).

10. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21, від 19 лютого у справі № 367/1906/23, від 21 лютого у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21).

11. Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 25), Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 686/14725/21, від 19 лютого у справі № 367/1906/23, від 21 лютого у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21).

12. Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені заявника за правилами самопредставництва, підписантка не надала, не підтвердила наявність трудових відносин із заявником і входження до кола власне трудових обов`язків підписантки здійснення його самопредставництва.

13. За змістом частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

14. Оскільки заяву підписала особа, яка не підтвердила наявність права її підписувати за правилами самопредставництва, цю заяву слід повернути без розгляду. Вказане не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою заявою, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 183, 260, 261 ЦПК України,

у х в а л и в :

повернути без розгляду заяву про виправлення описки у рішенні колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 жовтня 2013 року (провадження № 6-18294св13), яку від імені Управління служби безпеки України у Львівській області підписала Ірина Копко як представник.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима