Ухвала

від 27.02.2024 по справі 552/4640/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 552/4640/22

провадження № 51 - 1077 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Полтавського апеляційного суду від 16 січня 2024 року щодо нього,

встановив:

За вироком Київського районного суду м. Полтави від 14 червня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК, із застосуванням ст. 69 КК, до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Рішенням Полтавського апеляційного суду від 16 січня 2024 року вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання.

ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.

У касаційній скарзі засудженийОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону засудженим не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навів обґрунтування допущення судом апеляційної інстанції таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 420 цього Кодексу.

При цьому, засуджений обмежившись загальними фразами, не навів доводів на обґрунтування явної несправедливості призначеного йому покарання, з огляду на тяжкість вчиненого злочину, обставинами його скоєння та даними про його особу внаслідок суворості, з урахуванням положень ст. 414 КПК та приписів статей 50, 65 КК у їх взаємозв`язку.

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху і встановити п`ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3