Рішення

від 22.02.2024 по справі 260/4237/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/4237/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Гавій Л.В.

за участю представників

позивача: Орбан Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Скайлайн Експрес до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 лютого 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 27 лютого 2024 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Скайлайн Експрес (далі позивач, ТОВ Авіакомпанія Скайлайн Експрес) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, Західне міжрегіональне управління ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2023 року № № 220/33-00-50-08, № 222/33-00-50-08, які складені на підставі акту перевірки від 17.03.2023 року № 134/33-00 50-08/36129430 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна щодо податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що 13.04.2023 року ТОВ Авіакомпанія Скайлайн Експрес отримано лист Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.04.2023 року № 1636/6/33-00-50-07 Про направлення податкових повідомлень-рішень та податкові повідомлення-рішення від 04.04.2023 року № 220/33-00-50-08, № 222/33-00-50-08, які складені на підставі акту перевірки від 17.03.2023 року № 134/33-00-50-08/36129430 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна щодо податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Вказує на безпідставність складення Акту, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Авіакомпанією вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях та невірних доводах, спірні податкові повідомлення-рішення підлягають перегляду та скасуванню.

Так, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, на думку відповідача, стало порушення підпункту а п. 187.1 ст.187 та 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, у зв`язку із чим зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2022 на 841667,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 420833,50 грн., з чим не погоджується позивач та зазначає, що Акт перевірки не містить достатнього обґрунтування щодо необхідності включення до переліку операцій, за якими необхідно донараховувати ПДВ операцію з міжнародного перевезення з перевізником ТОВ Авіакомпанія Скайлайн Експрес саме 20% ПДВ, в зв`язку з чим, представником позивача було направлено відповідачу заперечення на акт перевірки.

Ухвалою судді від 31.05.2023 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

16.06.2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач не згідний з даною позовною заявою, та вважає її такою, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Під час перевірки ТОВ АВІАКОМПАНІЯ АЗУР ЕЙР УКРАЇНА встановлено факт порушенням чинного законодавства, а саме ТОВ АВІАКОМПАНІЯ АЗУР ЕЙР УКРАЇНА не нараховано податкові зобов`язання з зарахованих коштів від покупця/замовника ТОВ ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ АНЕКС ТУР, на банківські рахунки платника податку ТОВ АВІАКОМПАНІЯ АЗУР ЕЙР УКРАЇНА, як оплата послуг, що підлягають постачанню.

Здійснений факт (дія) зарахування коштів від покупця/замовника, ТОВ ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ АНЕКС ТУР, на банківські рахунки платника податку ТОВ АВІАКОМПАНІЯ АЗУР ЕЙР УКРАЇНА підтверджений наданими підприємством до перевірки платіжна інструкція: виписка АТ УКРСИББАНК за 15.11.2022 року на суму 5050000,00 грн. передплата за надання послуг по Договору № 23.02-2014 від 12.02.2014 року та регістри бухгалтерського обліку по рахунках 311 Поточні рахунки в національній валюті; 6811 Розрахунки за авансами одержаними (в національній валюті).

Однак, ТОВ АВІАКОМПАНІЯ АЗУР ЕЙР УКРАЇНА не нараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість по зарахованих коштах від покупця/замовника на банківські рахунки платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню, на загальну суму ПДВ 841666,67 грн.

Виходячи із вищевикладеного на порушення вимог п.п. а п.187.1, ст.187; п.188.1, ст.188 ПК України, ТОВ АВІАКОМПАНІЯ АЗУР ЕЙР УКРАЇНА занижено податкове зобов`язання по ПДВ за листопад 2022 року на загальну суму ПДВ 841667 грн.

Ухвалою суду від 05.09.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.09.2023 року витребувано у ТОВ Авіакомпанія Скайлайн Експрес інформацію про результати розгляду відповідачем заперечення на акт документальної позапланової перевірки від 17.03.2023 року, а також, інформацію та її документального підтвердження (у разі наявності) щодо процедури адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень.

03.10.2023 року представником позивача подано до суду заяву, зі змісту якої, на виконання вказаної ухвали повідомляє суд, що документи про результати розгляду заперечення на акт від 17.03.2023 року у ТОВ Авіакомпанія Скайлайн Експрес відсутні (не отримувалися). З метою виконання ухвали, представником позивача направлено адвокатський запит від 02.10.2023 року до Західного міжрегіонального управління ДПС. Після отримання відповіді на адвокатський запит від 02.10.2023 року, відповідь буде долучена до матеріалів справи.

19.10.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів, яким просить долучити до матеріалів адміністративної справи адвокатський запит представника позивача від 02.10.2023 року та відповідь на нього від 09.10.2023 року.

25.10.2023 року до суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи. Зі змісту поданого клопотання про витребування доказів вбачається, що на адвокатський запит від 02.10.2023 року про надання копії відповіді на заперечення від 30.03.2023 року на акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.03.2023 року № 134/33-00-50-08/36129430, через підсистему Електронний суд відповідачем подано клопотання про долучення доказів, відповідно до якого надано відповідь на адвокатський запит від 09.10.2023 року № 3828/6/33-00-50-07, в якому повідомляється про неподання позивачем заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.03.2023 року № 134/33-00-50-08/36129430.

Повідомляє суд про те, що відповідь відповідача на адвокатський запит від 09.10.2023 року № 3828/6/33-00-50-07 не відповідає дійсності та підтверджується доказом - витягом із корпоративної пошти позивача, згідно якого заперечення на акт перевірки було направлено на офіційну електронну адресу відповідача 30.03.2023 року.

Ухвалою суду від 23.11.2023 року витребувано у Західного міжрегіонального управління ДПС відповідь на заперечення від 30.03.2023 року на акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Авіакомпанія Скайлайн Експрес щодо податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 17.03.2023 року № 134/33-00-50-08/36129430.

04.12.2023 року до суду надійши витребувані ухвалою суду докази.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позовні вимоги задовольнити, повідомив, що причин для винесення податкових повідомлень рішень, що оскаржуються законодавчо не передбачено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 20.02.2023 року № 29/33-00-50-08, № 29/33-00-50-08 та наказу від 18.01.2023 року № 17, виданих Західним міжрегіональним управлінням ДПС, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна (рішенням Загальних Зборів Учасників ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна від 20.03.2023 року № 64 ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна перейменовано на ТОВ Скайлайн Експрес, позивач за даним позовом) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За наслідками перевірки, відповідачем складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна від 17.03.2023 року № 134/33-00-50-08/36129430.

Так, перевіркою встановлено порушення ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна п.п. «а» п. 187.1 ст. 187 та п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки занижено податкові зобов`язання на суму ПДВ 841667,00 грн., що призвело до завищення показника у рядку 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податковог) періоду, та як наслудок вплинуло на завищення рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з ПДВ за період листопад 2022 року на суму 841667,00 грн., а також, в порушення п. 201.1 п. 201.7 ст. 201 ПК України не здійснено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу за листопад 2022 року на загальну суму ПДВ 841666,67 грн.

За наслідками проведеної перевірки та виявлених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.04.2023 року за № 220/33-00-50-08, яким, зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 841667 та податкове повідомлення-рішення від 04.04.2023 року № 222/33-00-50-08, яким до позивача застосовано штраф за не здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 841667,00грн. у розмірі 50 % в сумі 420833,50 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення необґрунтованим, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Підпунктом 14.1.1561 п. 14.1 ст.14.1 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

У відповідності до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податковим на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.п. 186.2.1. п.186.2 ст.186 ПК України місцем постачання послуг є: місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном, а саме:

а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна;

в) послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов`язані з рухомим майном.

Положеннями п.187.1 ст.187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

У відповідності до підпункту "а" пункту 193.1 статті 193 ПК України ставка податку встановлюються від бази оподаткування та становить 20 відсотків.

Положеннями пункту 194.1 статті 194 ПК України визначено, що операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

В контексті спірних правовідносин, відповідно до абз. "а" п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України, операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Так, відповідно до пункту 1.1 договору на реалізацію повітряного перевезення від 12.02.2014 року укладеного між ТОВ Авіакомпанія Азур Ейр Україна (Перевізник) та ТОВ Туристична Компанія Анекс тур (Замовник) Замовник замовляє і оплачує, а Перевізник забезпечує виконання повітряного перевезення по маршрутам і у відповідності із розкладу, які визначені в Додатках до цього договору.

Згідно розкладу рейсів для сезону літо 2023, визначеному у додатку № 40 від 01.02.2022 року до договору на реалізацію повітряного перевезення № 23.02-2014 від 12.02.2014 року визначено міжнародні пункти перевезень: КВР Міжнародний аеропорт Бориспіль (Україна); AYT Міжнародний аеропорт Анталія (Турецька Республіка); HRG Міжнародний аеропорт Хургада (Арабська Республіка Єгипет), тобто, наявний договір укладено на виконання міжнародного перевезення пасажирів авіаційним транспортом.

Судом встановлено, що підтвердженням міжнародного перевезення є квиток. Однак при чартерному міжнародному перевезенні квиток може бути виписаний тільки перед рейсом.

Суд врахував, що в акті перевірки не зазначено інформації про конкретні операції та документи, які підтверджують здійснення позивачем надання послуг, за які, як зазначено відповідачем, було отримано кошти, оскільки, враховуючи, що за умовами договору, надання послуг з міжнародного авіаперевезення було заплановано на сезон літо 2023 року, а перевірку податковим органом проведено в період з 20.02.2023 року по 10.03.2023 року - висновки податкового органу про факт порушення чинного законодавства, що полягає в ненарахуванні податкових зобов`язань із зарахованих коштів від покупця/замовника, як оплата послуг, що підлягають постачанню, викладених в акті перевірки від 17.03.2023 року № 134/33-00-50-08/36129430 та на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.04.2023 року № 220/33-00-50-08, на переконання суду, є передчасними.

Крім того, суд встановив, що контролюючий орган, зазначаючи про не нарахування позивачем податкового зобов`язання за листопад 2022 року на суму 841667,00 грн., вказав, що платником податків не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за ставкою 20 % на суму ПДВ 841667,00 грн., оскільки перевіркою встановлено, що фактично позивачем у листопаді 2022 року лише отримано кошти від замовника як оплата послуг, що підлягають постачанню, а міжнародне авіаперевезення не відбулось і в 2023 році не відбудеться.

Під час надання оцінки вказаним підставам суд врахував, що аналіз приписів п.201.1 ст.201 ПК України вказує на обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 24.11.2022 року позивачем зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 54 від 07.10.2022 року, при цьому спірним в даному випадку, є ставка податку обрана позивачем (а саме - 0 %, при необхідній ставці в 20 %, як вказує податковий орган).

Проаналізувавши викладене суд зазначає, що позивачем виконано обов`язок щодо реєстрації податкової накладної № 54 від 07.10.2022 року у строки, визначені ПК України, при цьому, за умови формуванння таких накладних з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, реєстрація таких податкових накладних зупиняється або податкові накладні взагалі не приймаються.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів зупинення реєстрації або неприйняття податкової накладної, відтак, висновки податкового органу про реєстрацію податкової накладної за невірною ставкою - суд вважає необгрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, а податкове повідомлення-рішення від 04.04.2023 року за № 222/33-00-50-08 (яким до позивача застосовано штраф в розмірі 420833,50 грн.) - протиправним та таким, що підлягає скасування.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ст.77 ч.1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного та на підставі наданих суду доказів і в їх сукупності, системного правового аналізу положень законодавства України, суд приходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанія Скайлайн Експрес (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, буд. 90А код ЄДРПОУ 36129430) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Львів, вул. Стрийська, 35 код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 квітня 2023 року № 220/33-00-50-08.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04 квітня 2023 року № 222/33-00-50-08.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті