Рішення

від 22.02.2024 по справі 638/4617/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/4617/23

Провадження № 2/638/1101/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 лютого 2024 року м. Харків

Дзержинський районнийсуд м.Харкова у складі:

головуючого судді Щепіхіної В.В.,

при секретарі Рєзнік І.П.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, третя особа: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, про зняття аршту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа: Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна, в якій просить суд вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обтяження, зареєстроване Першою Харківською міською державною нотаріальною конторою на однокімнатну ізольовану квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2021, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Герасимовою О. О.. 13.08.1991 між матір`ю позивачки ОСОБА_2 та виконкомом Дзержинської районної ради народних депутатів було укладено договір купівлі-продажу зазначеної квартири. При укладанні договору мати позивачки сплатила 50% вартості квартири. Залишок вартості квартири остання зобов`язалась сплатити у розстрочку протягом 10 років. Мати позивачки виконала своє зобов`язання за договором своєчасно в повному обсязі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. На підставі заповіту право власності на квартиру успадкував онук ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 син позивачки, ОСОБА_3 , помер. Після чого позивачка успадкувала право власності на квартиру та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. На теперішній час існує запис про обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, який перешкоджає вільно володіти успадкованим майном.

18.12.2023 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача, адвоката Кундіус Г. В., про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд: Скасувати заборону відчуження на однокімнатну ізольовану квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №436200963101, номер запису про обтяження 6748625 від 10.08.2007, зареєстрованого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою та перенесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 21.08.2014, підстава для обтяження - договір купівлі-продажу від 13.08.1991, посвідчений Шостою Харківською державною нотаріальною конторою №1-6198. Вказана заява була прийнята судом та розгляд справи здійснювався з урахуванням уточнених позовних вимог.

Представником Харківської міської ради (надалі ХМР) надано суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач ХМР просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки Харківська міська рада не була стороною при укладенні договору купівлі-продажу квартири та не може бути відповідачем у зазначеному цивільному спорі.

Ухвалою суду від 22.05.2023 відкрито провадження у цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 15.12.2023 залучено в якості співвідповідача Адміністрацію Шевченківського району Харківської міської ради.

Представником Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради (надалі Адміністрація) надано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в повному обсязі у задоволенні вимог саме до Адміністрації, оскільки позов в цій частині пред`явлений до неналежного відповідача. Відповідно до Положення про Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради саме Управління здійснює контроль за ефективністю використання та збереження об`єктів комунальної власності, виконання умов договорів оренди та купівлі-продажу майна. До Адміністрації від позивачки не надходило жодних звернень з приводу заявлених вимог, будь-якими документами чи інформацією з предмета спору Адміністрація також не володіє, тому не може бути суб`єктом спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, представник позивача, адвокат Кундіус Г.В.,в судовомузасіданні підтримала уточнені позовні вимоги та просила суд їх задовольнити, судові витрати по справі покласти на позивача.

В судовому засіданні представник Харківської міської ради, ОСОБА_4 , підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що у ХМР відсутні будь-які вимоги щодо спростування договору купівлі-продажу спірного майна, укладеного між матір`ю позивачки та виконкомом Дзержинської районної ради народних депутатів. У разі скасування заборони на відчуження спірної квартири права ХМР не будуть порушуватись, оскільки вказане майно не є комунальною власністю.

В судовому засіданні представник співвідповідача, Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, ОСОБА_5 підтримала позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, та зазначила, що Адміністрація Шевченківського району Харківської міської ради не є правонаступником Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова, яка укладала договір купівлі-продажу з матір`ю позивача, а тому не може бути відповідачем у даному цивільному спорі, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Третя особа, Перша Харківська міська державна нотаріальна контора, відповідно до ст.128 ЦПК України належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. В судове засідання свого представника не направила, надала до суду заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити без участі представника третьої особи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Крім того, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав ті інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Судом встановлено, що 13.08.1991 ОСОБА_2 та виконком Дзержинської районної ради народних депутатів уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 (надалі Договір). Вказаний договір укладався на виконання рішення Виконавчого комітету Дзержинської районної ради народних депутатів м. Харкова від 23.07.1991 №195/16 "Про продаж у приватну власність ОСОБА_2 кв. АДРЕСА_3 ".

Відповідно до п.2 цього Договору сторони погодили, що вартість продажу квартири складає 7196,00 рублів. Покупець при укладенні Договору сплатив 3 598,00 рублів, що складає половину вартості зазначеної квартири. Решту вартості квартири, у розмірі 3 598,00 рублів, сторони погодили, що покупець повинен сплатити протягом десяти років, починаючи з 1991 року по 2001 рік. Зазначена обставина підтверджується копією Договору від 13.08.1991 №1-6198.

В матеріалах справи містяться копії квитанцій на загальну суму 3858,00 рублів. Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 виконала свої зобов`язання відповідно до Договору в повному обсязі.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Відповідна обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції.

Позивач є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується: копією свідоцтва про народження від 05.11.1955 серії НОМЕР_2 ; копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 12.10.2010.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2021 позивач успадкувала право власності на квартиру АДРЕСА_2 від свого сина ОСОБА_3 .

07.12.2021 на підставі свідоцтва про право на спадщину право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за позивачкою, що підтверджується копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.12.2021.

Також, з зазначеної інформації вбачається, що за номером 6748625 від 10.08.2007 зареєстровано обтяження на вказану квартиру, вид обтяження - заборона на нерухоме майно. Підстава обтяження -договір купівлі-продажу №1-6198 від 13.08.1991.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4 ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Процедура реєстрації в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (станом на 10.08.2007) регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 №31/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.06.1999 № 364/3657 (далі за текстом - Положення).

Відповідно до п. 2.1, 2.2 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об`єкти нерухомого майна є:

накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна;

заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна (додатки 1-3) подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв`язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна; посадовою особою виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у зв`язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об`єкти нерухомого майна.

Умови Договору від 13.08.1991 №1-6198 не передбачають реєстрації обтяження як забезпечення виконання зобов`язання зі сплати залишку вартості квартири.

Також, судом встановлено, що умови Договору сторони виконали, що не заперечувалось в судовому засіданні учасниками справи.

Вищенаведене свідчить, що у цьому випадку збереження існуючого стану речей із обтяженням належної позивачу квартири, за відсутності правових підстав такого обтяження, призводить до того, що законний власник зазначеного майна тривалий час не може ним розпоряджатися, що призводить до непропорційного обмеження конституційного права власності.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Аналізуючи відповідність обставин справи та дій державних органів відповідно до Конвенції, ЄСПЛ у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Виходячи із фактичних обставин справи, з урахуванням норм права, якими регулюються спірні відносини, у даному випадку збереження існуючого стану речей із обтяженням належного позивачу на праві власності житлового будинку не відповідає меті, з якою це обтяження було накладено, яка виявилася відтермінованою на невизначений час, внаслідок чого власник тривалий час не взмозі розпоряджатися своїм приватним майном, що не відповідає принципу правової визначеності та належному врядуванню, що є обмеженням гарантованого Конституцією України права власності, яке також захищається нормами міжнародного права.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна обмежує права позивача як власника.

Щодо належного відповідача суд зазначає наступне.

Оскільки спірне майно, до якого було застосовано обтяження, вибуло з комунальної власності територіальної громади міста Харкова, усі документи, пов`язані зі спірним питанням були передані до Архівного відділу Харківської міської ради, що знаходиться під впорядкуванням ХМР і вказана обставина не заперечувалась представником, суд дійшов висновку, що ХМР є належним відповідачем у вказаній справі.

Відповідно до Положення про Адміністрацію Шевченківського району Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020 №7/20, Адміністрація є самостійним виконавчим органом ХМР, який утворюється ХМР і діє на правах департаменту (пункт 1.1 Положення). Згідно з п.1.3 Адміністрація є правонаступником Дзержинської районної в м. Харкові ради, виконавчого комітету Дзержинської районної в м. Харкові ради в межах наданих повноважень у зв`язку з їх реорганізцією шляхом приєднання. Проте, як встановлено судом, договір укладений з виконкомом Дзержинської районної ради народних депутатів. Виконком Дзержинської районної ради народних депутатів було створено на підставі ЗУ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування". Зазначений закон втратив чинність на підставі ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997, у зв`язку з чим Виконком Дзержинської районної ради народних депутатів було ліквідовано. Сторонами не надано суду належних та переконливих доказів того, що Адміністрація Шевченківського району Харківської міської ради є правонаступником Виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів. Таким чином, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає, що Адміністрація не є належним відповідачем по справі, тому позов в цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає. При цьому суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.02.20218 у справі №826/1460/16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, де вказано, що якщо під час судового розгляду буде встановлено, що позов пред`явлено до неналежного відмовідача, суд приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача та відмовляє в позові до неналежного відповідача, оскільки це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням повного задоволення позовних вимог до Харківської міської ради та клопотання представника позивача про покладення судових витрат на позивача суд не стягує судові витрати у розмірі 1073,60 грн. з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задовленніпозовних вимог ОСОБА_1 до АдміністраціїШевченківського районуХарківської міськоїради,третя особа:Перша Харківськаміська державнанотаріальна контора,про зняттяаршту змайна - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 доХарківської міськоїради,третя особа:Перша Харківськаміська державнанотаріальна контора,про зняттяаршту змайна - задовольнити.

Скасувати заборону відчуження на однокімнатну ізольовану квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №436200963101, номер запису про обтяження 6748625 від 10.08.2007, зареєстрованого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою та перенесеного до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 21.08.2014, підстава для обтяження - договір купівлі-продажу від 13.08.1991, посвідчений Шостою Харківською державною нотаріальною конторою №1-6198.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. В. Щепіхіна