Постанова

від 20.02.2024 по справі 461/5040/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/5040/23 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.

Провадження № 22-ц/811/2692/23 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретарка: Назар Х.Б.,

за участі в судовому засіданні представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні умісті Львовіцивільну справуза апеляційноюскаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова в складі судді Стрельбицького В.В. від 04 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Миколайчук Орест Ігорович до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання часток у праві спільної власності, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2023 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 15 серпня 2023 року задоволити у повному обсязі.

Зазначає, що на думку суду першої інстанції, у даному випадку запропоновані заходи забезпечення позову не враховують необхідності дотримання справедливого балансу між правами усіх учасників спору. Однак такими твердженнями, суд фактично нівелює та обесцінює сам процесуальний інститут забезпечення позову, оскільки заходи, які застосовуються таким, в принципі завжди так чи інакше пов`язані з обмеженням тих чи інших прав опонента. Більше того, щодо обсягу втручання судом у майнові права відповідачів 1 та 2 у випадку задоволення заяви, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були б позбавлені лише права розпоряджатися об`єктами нерухомості, які є предметом розгляду справи №461/5040/23, без жодних обмежень в частині прав на вільне володіння та використання таких. Не погоджується з позицією суду про необхідність доведення стороною позивача того чи іншого обсягу спадкової маси померлого ОСОБА_6 в межах заяви про забезпечення позову від 15 серпня 2023 року, оскільки таке питання є безпосередньо питанням саме позовної заяви від 14 червня 2023 року і відкритим провадженням за такою заявою в межах справи №461/5040/23 зокрема, забезпечити позов за якою і в межах котрої просить ОСОБА_1 , а його вирішення в рамках оскаржуваної ухвали не потребувалося і не є можливим в принципі.

В судове засідання окрім представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 , решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачки на підтримання апеляційної скарги, дослідивши виділені матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, заяви про забезпечення позову, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на 149-153ЦПК Українитавідмовляючи у задоволенні заяви виходив з того, що яквбачається зІнформації зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Державного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта:-квартира заадресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб?єкта нерухомогомайна:1622162446101,перебуває увласності ОСОБА_3 з 13.08.2018;-приміщення квартириза адресою: АДРЕСА_2 ,реєстраційний номероб?єкта нерухомогомайна:482171146101,перебуває увласності ОСОБА_3 з 26.10.2015;-приміщення квартириза адресою: АДРЕСА_3 ,реєстраційний номероб?єкта нерухомогомайна:482130546101,перебуває увласності ОСОБА_3 з 21.10.2014;-земельна ділянкаплощею 0,2727га,з кадастровимномером 4623084800:01:005:0002,яка розташованав с.Красів Миколаївськогорайону Львівськоїобласті,перебуває увласності ОСОБА_3 з 22.08.2016;-земельна ділянкуплощею 0,25га,з кадастровимномером 4623084800:01:005:0001,яка розташованав с.Красів Миколаївськогорайону Львівськоїобласті,перебуває увласності ОСОБА_3 з 22.08.2016.Постановляючи ухвалусуд виходивз того,що зізмісту позовноїзаяви вбачається,що натвердження сторонипозивача усевищезазначене майнобуло придбанеза часперебування ОСОБА_6 у шлюбіз ОСОБА_3 та єспільною сумісноювласністю подружжя.Разом зтим,представником позивачау заявіпро забезпеченняпозову жодниминалежними тадопустимими доказамине доведенотой факт,що майно,на якевін проситьнакласти арешт,входить дообсягу спадковогомайна післясмерті ОСОБА_6 ,оскільки таке,ще досмерті останньогоналежало направі власності ОСОБА_3 ,а ОСОБА_6 таке неналежало таможе бутиособистою приватноювласністю дружинипомерлого.За переконаннямсуду,наведення цихдоводів,як підставидля застосуваннязаходів забезпеченняпозову можевказувати нанаперед сформованупозицію судуу справі,що судзнаходить неприпустимим. Таким чином, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, суд приходить до висновку, що представником позивача не наведено належних підстав для забезпечення позову, зокрема належним чином не доведено та не обґрунтовано загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. При цьому, суд також виходить з того, що в ході розгляду заяви не встановлено те, що запропоновані заходи збалансовані співвідношенням негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. З урахуванням положень ст. 149, 150 ЦПК України, наведених доводів та мотивів, враховуючи розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника, а також те, що відсутні належні докази реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Колегія суддів, перевіряючи оскаржуване судове рішення в межах доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції постановив судове рішення без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мали значення; судом при постановленні такої ухвали не дотримано вимог закону; обставини ж, які суд вважав встановленими не доведені, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч.1ст.149ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно доч.2ст.149ЦПК України, забезпеченняпозову допускаєтьсяяк допред`явлення позову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходівможе істотноускладнити чиунеможливитивиконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України"Пробанки ібанківську діяльність"(крімліквідації банкуза рішеннямйого власників),а такожна майно(активи)або грошовікошти Фондугарантування вкладівфізичних осіб.Ця вимогане поширюєтьсяна позовипро стягненняаліментів,про відшкодуванняшкоди,заподіяної каліцтвом,іншим ушкодженнямздоров`я абосмертю фізичноїособи,про відшкодуваннязбитків,заподіянихкримінальним правопорушенням.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України"Пробанки ібанківську діяльність"(крімліквідації банкуза рішеннямйого власників),дотаких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначенихстаттею 77Закону України"Пробанки ібанківську діяльність"(крімліквідації банкуза рішеннямйого власників),на якісудомнакладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушеньЗакону України"Про запобігання корупції".

Не допускаєтьсявжиття заходівзабезпечення позову,які полягаютьв (абомаютьнаслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до змісту п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно змісту п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що:

-між сторонами дійсно виник спір та

-існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

-з`ясувати обсяг позовних вимог,

-дані про особу відповідача, а також

-відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів, відповідно до вказаних вище вимог закону та роз`яснень схожих за змістом правовідносин, перевіряючи: чи дійсно між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача (особи відповідачів); відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; а також беручи до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було вжито заходів забезпечення, про вжиття яких просив позивач.

Як вбачається із виділених матеріалів цивільної справи, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, 22.06.2023 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про визнання часток у праві спільної власності, у якому просила: визнати за ОСОБА_1 право власності на:

1/6 часткиприміщення квартири площею 175,3 м2по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101;

1/6 частку житлової квартири площею 76,5 м2по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622162446101;

1/12 частку житлової квартири площею 72,9 м2по АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна: 16484539;

1/6 частки земельної ділянки площею 0,2727 га, кадастровий номер: 4623084800:01:005:0002 у с.Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1009294446230;

1/6 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 4623084800:01:005:0001 у с.Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1009286146230;

1/6 частки індивідуального житлового будинку площею 282,6 м2по АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2718271146230.

Позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки. Вказує, що після смерті батька, вона як одна із спадкоємців першої черги у встановлений строк звернулася до із заявою до приватного нотаріуса Шапіро І.В. про прийняття спадщини щодо майна, однак станом на момент звернення до суду із цією позовною заявою свідоцтво про право на спадщину отримано не було. Вказує, що у період перебування у шлюбі померлого ОСОБА_6 та відповідачки ОСОБА_3 з 1995 року до жовтня 2022 року внаслідок вчинення правочинів батько позивачки набув права спільної сумісної власності на об`єкти нерухомого майна, які набувались подружжям за спільні кошти. Проте, внаслідок реєстрації об`єктів нерухомого майна лише за дружиною померлого, частки кожного з подружжя у такому мали б визнаватися рівними. Вказує, що є однією із трьох спадкоємців померлого ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, у якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме:

- приміщення квартири площею 175,3 м2по АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101;

- житлову квартиру площею 76,5 м2по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622162446101;

- житлову квартиру площею 72,9 м2по АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна: 16484539;

- земельну ділянку площею 0,2727 га, кадастровий номер: 4623084800:01:005:0001 у с.Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1009286146230;

- земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер: 4623084800:01:005:0001 у с.Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1009286146230;

- житловий будинок площею 282,6 м2по АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2718271146230.

Обґрунтовуючи подану заяву, вказував на те, що пред`явлені ОСОБА_1 позовні вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 містятьмайновий характер і у випадку гіпотетичного задоволення їх у повному обсязі, матимуть наслідком зміну особового складу власників вищеописаної нерухомості у зв`язку із визнанням права власності на частки у такому майні за дочкою померлого спадкодавця ОСОБА_6 .Зазначає, що у середині серпня 2023 року заявником проводився огляд платформ, розміщених у мережі Інтернет, призначених для продажуоб`єктів нерухомого майна та було виявленооголошення про продажоб`єктів нерухомості, якіперебувають у власності відповідачів і є предметом спору в межах справи.Щодо кожного з об`єктів нерухомого майна, частку у праві власності на які ОСОБА_1 просить визнати за собою, представник позивача вказує наступне. Приміщення квартири по АДРЕСА_3 має площу 175, 3 м2, а реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 482171146101. Оголошення про продаж такого об`єкту розміщено на інтернет-сайті «ОLХ» за вартістю 450 000 доларів США.Житлової квартири по АДРЕСА_1 , яка має площу 76, 5 м2,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1622162446101. Оголошення про продаж такого об`єкту розміщено на інтернет-сайті «ОLХ» за вартістю 210 000 доларів США.Стосовно житлової квартири по АДРЕСА_4 , то площа такої становить 72, 9 м2,реєстраційний номер майна 16484539. Оголошення про продаж такого об`єкту розміщено на інтернет-сайті «ОLХ» за вартістю 125 000 доларів США.Окрім того, станом на момент розгляду Галицьким районним судом м. Львова справи №461/5040/23,відповідачем здійснюються спроби відчуження земельних ділянок площею 0,2727 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0002 та площею 0, 25 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0001 в с.Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1009294446230 і 1009286146230, а також житловогобудинку площею 282, 6 м2по АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2718271146230. Таким чином, попри перебування на розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідачі намагаються здійснити відчуження об`єктів нерухомого майна, які є предметом розгляду у такій.

Із матеріалів, що надійшли на розгляд до апеляційного суду, зокрема, позовної заяви, апеляційної скарги, заяви про забезпечення позову, вбачається, що між сторонами дійсно виник спір, що стосується визнання права власності на частки об`єктів нерухомого майна за позивачкою.

Тобто, по суті позов спрямований на визнання права власності, яке не визнається, оспорюється.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно,вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 є власницею об`єктів нерухомості, а саме:

- квартири площею 175,3 м2на АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101, номер відомостей про речове право: 7410397(а.с.21);

- квартири площею 76,5 м2на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622162446101, номер відомостей про речове право: 27491271(а.с.24);

- земельної ділянки площею 0,2727 га, кадастровий номер: 4623084800:01:005:0002 у с.Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1009294446230, номер відомостей про речове право: 16073903(а.с.28);

- земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 4623084800:01:005:0001 у с.Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1009286146230, номер відомостей про речове право: 16073753(а.с.31);

- житлового будинку площею 282,6 м2на АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2718271146230, номер відомостей про речове право:49876527(а.с.30).

Окрім цього, квартира площею 72,9 м2 на АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна:16484539 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.26);

Із вказаного, також, вбачається, що вказаними об`єктами нерухомості, відповідачі вправі вільно розпоряджатися, що може свідчити про потенційну можливість (зважаючи на наявність даного спору та в залежності від ходу його розгляду) вчинення і будь-яких інших дій щодо відчуження, зміни власника (володільця) вказаного майна, зміни статусу майна, тощо протягом продовження розгляду справи та відповідно може свідчити про потенційні загрози для виконання можливого рішення про задоволення позову.

Додатково про наявність загроз невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову свідчить і факт розміщення на одному із Інтернет сайтів (OLX) оголошення про продаж спірних об`єктів нерухомості.

Відповідно слід вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Разом із цим, накладення арешту має здійснюватися в межах заявлених позовних вимог, однак заходи забезпечення позову, вказані позивачем в заяві не слід вважати співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки заявник у заяві просить накласти арешт на об`єкти нерухомості вцілому, натомість у позовній ж заяві заявлена вимога про визнання права власності на 1/6 та 1/12 частки нерухомого оспорюваного майна.

Відповідно співмірним із заявленими позовними вимогами слід вважати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 1/6 частку нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_3 та на 1/24 частку квартира на АДРЕСА_4 , що належить на праві власності ОСОБА_3 та на 1/24 частку цієї ж квартири, що належить на праві власності ОСОБА_4 , тобто всього на 1/12 частку у вказаній квартирі вцілому.

Відповідно слід вважати, що судом першої інстанції помилково не було вжито заходів забезпечення стосовно часток в майні, що є предметом спору та про яке вказано вище, яке належить відповідачам та потенційно такі взмозі вчинити дії стосовно спірного майна з метою утруднити або унеможливити виконання потенційного рішення суду про задоволення позову.

Заходи забезпечення, про вжиття яких просить позивачка стосовно згаданого майна пов`язані із позовними вимогами, напряму стосуються предмету спору та зможуть унеможливити вжиття відповідачами дій з метою утруднити або унеможливити виконання потенційного рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи вказане слід вважати, що існує та на час розгляду заяви судом першої інстанції існувала реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Крім цього, частина заходів забезпечення, про вжиття яких просить позивачка слід вважати співмірними позовним вимогам та такими, що не порушуватимуть прав інших осіб, оскільки стосуються виключно майна відповідачів та забезпечуватимуть заявлені позовні вимоги.

Тому, слід вважати доводи заяви та апеляційної скарги частково обґрунтованими та такі слід задовольнити частково.

Оскаржувану ж ухвалу слід скасувати з постановленням нової ухвали про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. Так, слід накласти арешт майно, що належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме на: 1/6частки приміщенняквартири на АДРЕСА_3 ;1/6частки житловоїквартири на АДРЕСА_1 ;1/12частки житловоїквартири на АДРЕСА_4 ,в рівнихчастках (по1/24часті кожноїз відповідачок);1/6частки земельноїділянки площею0,2727га,кадастровий номер:4623084800:01:005:0002у с.Красів Тростянецькоїтериторіальної громадиСтрийського районуЛьвівської області;1/6частки земельноїділянки площею0,25га,кадастровий номер:4623084800:01:005:0001у с.Красів Тростянецькоїтериторіальної громадиСтрийського районуЛьвівської області;1/6частки індивідуальногожитлового будинкуна АДРЕСА_5 .В задоволенні решти заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04 вересня 2023 року скасуватита постановитинову ухвалу,якою заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Миколайчука Ореста Ігоровича про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт майно, що належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме на:

- 1/6 частки приміщення квартири на АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101;

- 1/6 частки житлової квартири на АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622162446101;

- 1/12 частки житлової квартири на АДРЕСА_4 , реєстраційний номер майна: 16484539;

- 1/6 частки земельної ділянки площею 0,2727 га, кадастровий номер: 4623084800:01:005:0002 у с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1009294446230;

- 1/6 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 4623084800:01:005:0001 у с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1009286146230;

- 1/6 частки індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2718271146230.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Боржник: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Боржник: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2024 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра