Рішення

від 10.12.2024 по справі 461/5040/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5040/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2024 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючогосудді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка В.Ю.,

представника позивача адвоката Миколайчука О.І.,

представника третьої особи адвоката Клінчикова С.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 ,

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

в інтересах якої діє адвокат Миколайчук Орест Ігорович

(79008, м. Львів, вул. Братів Рогатинців, 18, РНОКПП: НОМЕР_2 )

до

ОСОБА_2 ,

( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 )

ОСОБА_3 ,

( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 )

треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

ОСОБА_4 ,

( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_5 )

представник третьої особи ? адвокат Клінчиков Сергій Олександрович

(21036, м. Вінниця, вул. Д. Галицького, 27а, кімната 203)

ОСОБА_5

( АДРЕСА_4 )

представник третьої особи ? адвокат Клінчиков Сергій Олександрович

(21036, м. Вінниця, вул. Д. Галицького, 27а, кімната 203)

про визнання часток у праві спільної власності,

встановив:

I.Позиції сторінта учасниківсправ,заяви,клопотання, інші процесуальні дії у справі

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Миколайчук Орест Ігорович, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання часток у праві спільної власності.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на:

1) 1/6 частки приміщення квартири площею 175,3 м2 по АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 482171146101;

2)1/6 частки житлової квартири площею 76,5 м2 по АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1622162446101;

3)1/12 частки житлової квартири площею 72,9 м2 по АДРЕСА_7 , реєстраційний номер майна 16484539;

4)1/6 частки земельної ділянки площею 0,2727 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0002 в с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1009294446230;

5)1/6 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0001 в с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1009286146230;

6)1/6 частки індивідуального житлового будинку площею 282,6 м2 по АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2718271146230.

В обґрунтування заявлених вимог вказує, що ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_6 , що засвідчується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 26 грудня 1979 року. Починаючи з 1995 року і до жовтня 2022 року батько позивача перебував у шлюбі із ОСОБА_2 . За час перебування в шлюбі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 набули нерухоме майно, зокрема, проте не виключно: приміщення квартири площею 175, 3 м2 по АДРЕСА_5 ; житлову квартиру площею 76, 5 м2 по АДРЕСА_6 ; житлову квартиру площею 72, 9 м2 по АДРЕСА_7 ; земельну ділянку площею 0, 2727 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0002 в с.Красів Тростянецькоїтериторіальної громадиСтрийського районуЛьвівської області; земельну ділянку площею 0, 25 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0001 в с.Красів Тростянецькоїтериторіальної громадиСтрийського районуЛьвівської області; індивідуальний житловий будинок площею 282 м2 по АДРЕСА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та чоловік ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 . Після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 , як одна із спадкоємиць першої черги спадкування за законом, у встановлений чинним законодавством України строк звернулася із заявою до приватного нотаріуса Шапіро І.В. про прийняття спадщини щодо майна, яке охоплювалося спадковою справою та частка у власності в якому була зареєстрована за померлим згідно відомостей, одержаних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктівнерухомого майна. Однак, станом на момент звернення до суду із позовною заявою, свідоцтва про право на спадщину нею одержано не було.

Позивач стверджує, що усі вищезазначені об`єкти нерухомого майна набувалися подружжям за спільні кошти, одержані померлим ОСОБА_6 внаслідок заняття господарською діяльністю в межах ПП «Армреслінг-клуб імені Олександра Тюмєнєва» (ідентифікаційний код 34418840), ПП «Армреслінг-клуб братів Тюмєнєвих» (ідентифікаційний код 31443062), ОК «Козацький хутір» (ідентифікаційний код 37325534) і ТзОВ «Смок» (ідентифікаційний код 23269012).

Проте, внаслідок реєстрації об`єктів нерухомого майна лише за дружиною померлого, в силу норм ч.2 ст.372 ЦК України та ч.1ст.70 СК України, частки кожного з подружжя у такому мали б визнаватися рівними по 1/2 для кожного із співвласників.

ОСОБА_1 пояснює, що оскільки право власності померлого ОСОБА_6 у спільному майні набутому ним за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 не було на момент такого набуття належним чином оформлено та зареєстровано згідно вимог чинного законодавства України та не визнається ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , це змушує позивача звернутися до суду з позовними вимогами до останніх про визначення часток у праві спільної власності і визнання права власності на такі у нерухомому майні. Відтак, позивачка вважає, що вона, як один зі трьох спадкоємців померлого ОСОБА_6 за законом, має право на частку у вказаному вище нерухомому майні.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.06.2023 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

19.07.2023 ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, клопотання адвоката Клінчикова С.О., який діє в інтересах ОСОБА_4 , задоволено. Залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 .

01.08.2023, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокатом Осадчуком М.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подано відзив на позовну заяву. Відповідач визнає вимоги позивача в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на: 1/6 частки приміщення квартири площею 175,3 м.кв. за адресою: АДРЕСА_5 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101; 1/6 частки житлової квартири площею 76,5 м.кв. за адресою: АДРЕСА_6 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622162446101; 1/6 частки земельну ділянку площею 0,2727 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області. 1/6 частки земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області. Щодо вимоги про визнання права власності на 1/12 частки житлової квартири площею 72,9 м.кв. по АДРЕСА_7 , відповідач стверджує, що дана квартира придбана ОСОБА_6 на підставі договору купівлі продажу від 22.03.1995 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. за реєстром №у-878 та зареєстровано у Львівському обласному державному комунальному бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 06.05.1998 за №11484. 29.01.2002 укладено договір дарування даної квартири між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_2 , ОСОБА_7 (обдаровувані). Таким чином, квартира по АДРЕСА_7 не входить до спадкової маси померлого ОСОБА_6 . Щодо вимоги про визнання права власності на 1/6 частки житлового будинку площею 282,6 м.кв. по АДРЕСА_8 , то право власності на даний будинок зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2023, тобто після відкриття спадщини по факту смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, житловий будинок площею 282,6 м.кв. по АДРЕСА_8 не входить до спадкової маси померлого ОСОБА_6 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2023, у задоволенні заяви адвоката Миколайчука Ореста Ігоровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Миколайчук Орест Ігорович до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 про визнання часток у праві спільної власності, відмовлено.

19.09.2023 від адвоката Миколайчука О. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла відповідь на відзив. Представник позивача вказує, що не погоджується з доводами відповідача щодо того, що Договір дарування квартири загальною площею 35,5 м2 від 12.01.2002 виключає зі спадкової маси померлого житлову квартиру площею 72,9 м2, яка набувалася відповідачами на підставі Розпорядження Галицької адміністрації Львівської міської ради №554 від 03.05.2006 «Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_9 », Свідоцтво про право власності на квартиру №Г-01829 від 08.05.2006та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12259871 від 24.10.2006. Стверджує, що жодних доказів, які б підтверджували факт того, що житлова квартира площею 35,5 м2 є тим самим об`єктом нерухомого майна, що й квартира площею 72,9 м2 з реєстраційним номером 16484539, право власності на 1/12 частки, якої просить визнати за собою позивач, стороною відповідача надано не було. Також, представник позивача просив продовжити строк для подання відповіді на відзив в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частки індивідуального житлового будинку площею 282,6 м2 по АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2718271146230.

06.10.2023 від адвоката Миколайчука О. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшло клопотання про долучення доказів. Представник позивача вказує, що із відомостей Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЛВ161210315539, право власності на 1/6 частки у якому просить визнати за нею ОСОБА_1 , було збудовано у 2013, технічне обстеження було здійснено на початку 2021, а декларацію зареєстровано Департаментом ДАБІ у Львівській області 16.03.2021, тобто ще за життя покійного спадкодавця ОСОБА_6 та у період його перебування у шлюбі з відповідачем. Зауважує, що попри набуття ОСОБА_2 права власності на індивідуальний житловий будинок площею 282 м2 післясмерті батькапозивача,таке майноістотно збільшилосяу своїйплощі тавартості самев періодперебування ушлюбі відповідачаз ОСОБА_6 , що в свою чергу, є підставою для визнання такого майном спільної сумісної власності подружжя.

06.11.2023 ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, клопотання адвоката Клінчикова С.О., який діє в інтересах ОСОБА_5 , задоволено. Залучено до розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 .

13.11.2023 шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокат Клінчиков С.О., який діє в інтересах ОСОБА_5 , подав до суду письмові пояснення третьої особи. Останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Стверджує, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку. Водночас, позивач жодним чином не обґрунтовує неможливість оформлення права власності у нотаріальному порядку.

20.11.2023 шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокат Миколайчук О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав письмові заперечення. Представник позивача вказує, що з доводами третьої особи не погоджується. Пояснює, що усе нерухоме майно, попри набуття такого ОСОБА_2 за життя і у період перебування у шлюбі із покійним спадкодавцем ОСОБА_6 , станом на сьогодні перебуває у приватній власності виключно відповідачів й, відповідно, не входить до спадкової маси майна в межах нотаріальної справи №01/2023.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 04.12.2023, у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Осадчука М. П. та представника третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору адвоката Клінчикова С. О. про зупинення провадження у справі, відмовлено.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.12.2023, клопотання адвоката Миколайчука О.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про витребування доказів задоволено. Зобов`язано Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради подати до Галицького районного суду міста Львова належним чином засвідчені копії: Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому №3267-50-2205 від 22 травня 2017 року, Акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_10 від 01 серпня 2018 року та Довідки №48 від 01 серпня 2018 року щодо житлової квартири площею 76, 5 м2 по АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1622162446101. Зобов`язано приватного нотаріуса Алєксєєву Ганну Миколаївну подати до Галицького районного суду міста Львова, у строк до 20 січня 2024 року, належним чином засвідчені копії: договорів купівлі-продажу земельних ділянок №№1336 та 1333 від 20 квітня 2011 року; договору купівлі-продажу житлового будинку №1331 від 20 квітня 2011 року.

18.01.2024 та 09.02.2024, на виконання ухвали суду від 26.12.2023, до суду надійшли витребувані матеріали.

Постановою Львівського апеляційного суду м. Львова від 20.02.2024, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04.09.2023 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Миколайчука Ореста Ігоровича про забезпечення позовузадоволено частково. Накладено арешт на майно, що належить відповідачам, а саме на: 1) 1/6 частки приміщення квартири площею 175,3 АДРЕСА_11 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 482171146101; 2)1/6 частки житлової квартири площею 76,5 м2 по АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1622162446101; 3)1/12 частки житлової квартири площею 72,9 м2 по АДРЕСА_7 , реєстраційний номер майна 16484539; 4)1/6 частки земельної ділянки площею 0,2727 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0002 в с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1009294446230; 5)1/6 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0001 в с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1009286146230; 6)1/6 частки індивідуального житлового будинку площею 282,6 м2 по АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2718271146230. В задоволенні решти заявивідмовити.

26.02.2024 шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву. ОСОБА_3 вказує, що про існування даного провадження їй стало відомо 08.02.2024 після реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, оскільки через військову агресію російської федерації вимушено проживає за межами України. Вказує, що визнає за ОСОБА_1 право власності на: 1/6 частки приміщення квартири площею 175,3 м.кв. за адресою: АДРЕСА_5 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101; 1/6 частки земельну ділянку площею 0,2727 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області; 1/6 частки земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області. Щодо задоволення інших вимог заперечує. Стверджує, що квартира по АДРЕСА_7 , (реєстраційний номер майна 16484539) та житловий будинок площею 282,6 м.кв. по АДРЕСА_8 не входять до спадкової маси померлого ОСОБА_6 . Щодо вимоги про визнання права власності на 1/6 частки житлової квартири площею 76,5 м.кв. за адресою: АДРЕСА_6 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622162446101, вказує, що даний об`єкт було придбано ОСОБА_2 за кошти, які були мною подаровані, а тому дане майно не може входити до спадкової маси, оскільки є особистою приватною власністю ОСОБА_2

07.03.2024 шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», адвокат Осадчук М.П., який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав додаткові пояснення. З поданих пояснень вбачається, що відповідач погоджується та підтримує усі доводи ОСОБА_3 .

02.04.2024 від адвоката Миколайчука О. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшла відповідь на відзив. Представник позивача вказує, що не погоджується з доводами відповідача щодо того, що Договір дарування квартири загальною площею 35,5 м2 від 12.01.2002 виключає зі спадкової маси померлого житлову квартиру площею 72,9 м2, яка набувалася відповідачами на підставі Розпорядження Галицької адміністрації Львівської міської ради №554 від 03.05.2006 «Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_9 », Свідоцтво про право власності на квартиру №Г-01829 від 08.05.2006 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12259871 від 24.10.2006. Стверджує, що жодних доказів, які б підтверджували факт того, що житлова квартира площею 35,5 м2 є тим самим об`єктом нерухомого майна, що й квартира площею 72,9 м2 з реєстраційним номером 16484539, право власності на 1/12 частки, якої просить визнати за собою позивач, стороною відповідача надано не було. Також, представник позивача просив продовжити строк для подання відповіді на відзив в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/6 частки індивідуального житлового будинку площею 282,6 м2 по АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2718271146230. Щодо тверджень ОСОБА_3 про те, що квартира площею 76, 5 м2 по АДРЕСА_6 була придбана ОСОБА_2 за кошти, які були подаровані відповідачу 1 сім`єю відповідача 2 і, як наслідок, на переконання сторони відповідачів, такі кошти не входять до спільного майна подружжя згідно вимог ст.ст.57 і 61 СК України, адвокат Миколайчук О.І. стверджує, що в підтвердження таких доводів стороною відповідачів не надано жодного документу, зокрема й договору дарування грошових коштів, який міг би підтвердити зазначені обставини.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30.04.2024 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.05.2024, у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_8 про зупинення провадження у справі відмовлено.

У судовому засіданні адвокат Миколайчук О. І., який діє в інтересах ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав та просив вимоги позовної заяви задовольнити у повному обсязі.

Адвокат Клінчиков С.О., який діє в інтересах ОСОБА_4 , просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку із недоведеністю позивачем фактів, які були підставою для звернення до суду з даним позовом.

У судове засідання інші учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у відповідності дост.128 ЦПК України, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи.

Оцінюючи питання можливості розгляду справи за відсутності учасників справи, які не з`являлись у судове засідання, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

З аналізу вищенаведеної норми права вбачається, що законодавець передбачив, що явка до суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Суд може розглянути справу за відсутності її учасників або відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані судом поважними. Отже, надаючи оцінку у кожній конкретній ситуації, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень суду.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Беручи до уваги наведене вище, з урахуванням встановлених процесуальним законодавством строків розгляду справи, дотримуючись розумного балансу інтересів учасників справи під час її розгляду, усвідомленість учасників справи про її розгляд, забезпечення судом під час провадження належних умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які не з`явились у судове засідання.

II.Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКУкраїни встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та доводи сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку, виходячи з наведених нижче доводів та мотивів.

Судом на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 26 грудня 1979 року встановлено, що ОСОБА_1 являється дочкою ОСОБА_6 .

Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 , 20.05.1998 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 .

19.01.2023 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шапіро І.В. заведено спадкову справу № 01/2023 після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Реєстраційний номер спадкової справи в Спадковому реєстрі 70161868.

Спадкоємцями першої черги за законом є: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка фактично прийняла спадщину, так як проживала та була зареєстрована зі спадкоємцем на момент відкриття спадщини; донька спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка подала заяву про прийняття спадщини 19.01.2023; донька спадкодавця ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка 14.03.2023 прийняла спадщину шляхом подачі відповідної заяви та 12.06.2023 подала заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 . Станом на 19.06.2023 у спадковій справі є два спадкоємці першої черги за законом до майна спадкодавця ОСОБА_6 , які прийняли спадщину: дружина померлого ОСОБА_2 , ? 2/3 частки спадщини; донька померлого 1/3 частки спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно дост.1222ЦК України,спадкоємцями зазаповітом іза закономможуть бутифізичні особи,які єживими начас відкриттяспадщини,а такожособи,які булизачаті зажиття спадкодавцяі народженіживими післявідкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2цього Кодексу).

Згідно ч.1ст.1269ЦК України,спадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування заявупро прийняттяспадщини.Для прийняттяспадщини встановлюєтьсястрок ушість місяців,який починаєтьсяз часувідкриття спадщини. Якщовиникнення уособи правана спадкуваннязалежить віднеприйняття спадщиниабо відмовивід їїприйняття іншимиспадкоємцями,строк дляприйняття неюспадщини встановлюєтьсяу тримісяці змоменту неприйняттяіншими спадкоємцямиспадщини абовідмови відїї прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Статтею 1297ЦК Українивстановлено,що спадкоємець,який прийнявспадщину,у складіякої ємайно та/абомайнові права,які обтяжені,та/абонерухоме майнота іншемайно,щодо якогоздійснюється державнареєстрація,зобов`язаний звернутисядо нотаріусаабо всільських населенихпунктах -до уповноваженоїна цепосадової особивідповідного органумісцевого самоврядуванняза видачеюйому свідоцтвапро правона спадщинуна такемайно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року в справі № 210/1609/15-ц (провадження №61-40313св18) вказано, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.»

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сушена власність на майно на підставі положень ст.355 ЦК України.

Згідно ч.ч.1 і 3 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільного сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1-3 статті 372 ЦК України встановлено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст.61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Частки подружжя в майні, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, вважаються рівними. (ст.70 СК України).

Встановлено, що у період перебування у шлюбі померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , внаслідок вчинених правочинів померлий набув права спільної сумісної власності на наступні об`єкти нерухомого майна: приміщення квартири площею 175, 3 м2по АДРЕСА_5 ; житлову квартиру площею 76, 5 м2 по АДРЕСА_6 ; житлову квартиру площею 72, 9 м2 по АДРЕСА_7 ; земельну ділянку площею 0, 2727 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0002 в с.Красів Тростянецькоїтериторіальної громадиСтрийського районуЛьвівської області; земельну ділянку площею 0, 25 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0001 в с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області; індивідуальний житловий будинок площею 282 м2 по АДРЕСА_8 .

Як вбачається з відзиву ОСОБА_2 , остання визнає позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на: 1/6 частки приміщення квартири площею 175,3 м.кв. за адресою: АДРЕСА_5 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 482171146101; 1/6 частки житлової квартири площею 76,5 м.кв. за адресою: АДРЕСА_6 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1622162446101; 1/6 частки земельну ділянку площею 0,2727 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002 яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області. 1/6 частки земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001, яка розташована в с. Красів Миколаївського району Львівської області.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Таким чином, визнані відповідачем обставини доказуванню не підлягають.

Згідно Свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_12 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 набули в порядку приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_13 .

На підставі Договору купівлі-продажу квартири від 09 серпня 2002 року (тобто, в період перебування відповідача у шлюбі із батьком позивача ОСОБА_6 ) зазначені у попередньому абзаці особи відчужили, а ОСОБА_2 набула права власності на таку квартиру площею 69 м2.

За вказаним правочином Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 27 серпня 2002 року було видано на ім`я відповідача Реєстраційне посвідчення серії НОМЕР_9 .

Згодом, внаслідок проведених перепланувань квартири, її площа була збільшена до 175, 3 м2, а також таку було дозволено для використання в якості комерційного (нежитлового) приміщення.

Вищезазначене підтверджується Свідоцтвом про право власності на приміщення квартири № НОМЕР_10 від 11 вересня 2006 року та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12156274 від 13 жовтня 2006 року.

Таким чином, ОСОБА_6 , під час його перебування у шлюбі з відповідачем 1 ОСОБА_2 набув права спільної сумісної власності на об`єкт нерухомого майна приміщення квартири площею 175, 3 м2 по АДРЕСА_5 . Однак, внаслідок реєстрації об`єкту нерухомого майна лише за дружиною померлого, в силу норм ч.2 ст.372 ЦК України та ч.1 ст.70 СК України, частки кожного з подружжя у такому мали б визнаватися рівними по 1/2 для кожного із співвласників.

22 травня 2017 року між КБП «Карпатбуд» з однієї сторони, та ОСОБА_2 з іншої було укладено Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому №3267-50-2205 за умовами якого відповідач придбала майнові права на квартиру площею 76, 5 м2 по АДРЕСА_6 .

На підставі Довідки №48 від 01 серпня 2018 року (тобто, в період перебування відповідача 1 у шлюбі із батьком позивача) про повну оплату вартості об`єкту нерухомого майна, дружина померлого ОСОБА_6 набула таку нерухомість у власність та зареєструвала своє право на таке, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Таким чином, за свого життя батько позивача ОСОБА_6 , під час його перебування у шлюбі з відповідачем 1 ОСОБА_2 набув права спільної сумісної власності на об`єкт нерухомого майна житлову квартиру площею 76, 5 м2 по АДРЕСА_6 . Проте, внаслідок реєстрації об`єкту нерухомого майна лише за дружиною померлого, в силу норм ч.2 ст.372 ЦК України та ч.1 ст.70 СК України, частки кожного з подружжя у такому мали б визнаватися рівними по 1/2 для кожного із співвласників.

ОСОБА_2 та її дочка ОСОБА_3 набули у власність житлову квартиру площею 72,9 м2 по АДРЕСА_7 на підставі Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №554 від 03 травня 2006 року «Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_9 ».

На підставі вищевказаного Розпорядження відповідачами було одержано Свідоцтво про право власності на квартиру №Г-01829 від 03 травня 2006 року.

Згодом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували своє право власності на такий об`єкт нерухомого майна, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12259871 від 24 жовтня 2006 року.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_6 , під час його перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , набув права спільної сумісної власності на половину об`єкту нерухомого майна, а саме житлової квартири площею 72,9 м2 по АДРЕСА_7 . Однак, внаслідок реєстрації 1/2 об`єкту нерухомого майна лише за дружиною померлого, в силу норм ч.2 ст.372 ЦК України та ч. 1 ст.70 СК України, частки кожного з подружжя у такому мали б визнаватися рівними по 1/4 для кожного із співвласників.

Як вбачається з інформації, одержаної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельні ділянки з кадастровим номером 4623084800:01:005:0002 в с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області і з кадастровим номером 4623084800:01:005:0001 були придбані ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок №1336 та №1333 від 20 квітня 2011 року.

Таким чином, померлий ОСОБА_6 за час свого життя і перебування у шлюбі із відповідачем набув права спільної сумісної власності на об`єкти нерухомого майна земельні ділянки площею 0, 2727 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0002 та площею 0, 25 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0001 в с Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області. Проте, внаслідок реєстрації об`єктів нерухомого майна лише за дружиною померлого, в силу норм ч.2 ст.372 ЦК України та ч. 1 ст.70 СК України, частки кожного з подружжя у такому мали б визнаватися рівними по 1/2 для кожного із співвласників.

Що стосується індивідуального житлового будинку площею 282 м2 по АДРЕСА_8 , то відповідно до відомостей Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЛВ161210315539, вказаний об`єкт нерухомого майна було збудовано у 2013, технічне обстеження було здійснено на початку 2021, а декларацію зареєстровано Департаментом ДАБІ у Львівській області 16.03.2021, тобто ще за життя покійного спадкодавця ОСОБА_6 та у період його перебування у шлюбі з відповідачем. Отже, попри набуття ОСОБА_2 права власності на індивідуальний житловий будинок площею 282 м2 післясмерті ОСОБА_6 ,таке майноістотно збільшилосяу своїйплощі тавартості самев періодперебування ушлюбі відповідачаз ОСОБА_6 , що в свою чергу, є підставою для визнання такого майном спільної сумісної власності подружжя.

Суд відхиляє доводи адвоката Клінчикова С.О., який діє в інтересах ОСОБА_5 про те, що позивач жодним чином не обґрунтовує неможливість оформлення права власності у нотаріальному порядку з огляду на наступне.

Так, судом з листа приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шапіро І.В. від 11.12.2023 встановлено, що нотаріусом не може бути видано свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з неподанням ОСОБА_1 правовстановлюючих документів. Окрім того, нотаріусом може бути видано свідоцтво лише щодо того майна, право власності на яке було зареєстровано за спадкодавцем.

Таким чином, під час розгляду справи судом було встановлено, що майно, у якому позивач просить визнати за нею право власності на частку, було набуто померлим ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за час перебування у шлюбі, а відтак таке є спільною сумісною власністю подружжя. Водночас, відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факту перебування такого в особистій приватній власності виключно дружини. У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що право позивача, як спадкоємця першої черги після смерті батька підлягає захисту в судовому порядку в межах даного позову, шляхом визначення часток у праві спільної власності і визнання права власності на такі у нерухомому майні.

Ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову ? на відповідача; уразі відмовив позові ? на позивача; у разі часткового задоволення позову ? на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідачів суму сплаченого позивачем судового збору в повному розмірі, а саме по 6710 гривень, з кожного.

Відповідно до ч.ч.7, 8 ст.158 ЦПК України,у разі у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

1) 1/6 частки приміщення квартири площею 175,3 АДРЕСА_11 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 482171146101;

2)1/6 частки житлової квартири площею 76,5 м2 по АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1622162446101;

3)1/12 частки житлової квартири площею 72,9 м2 по АДРЕСА_7 , реєстраційний номер майна 16484539;

4)1/6 частки земельної ділянки площею 0,2727 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0002 в с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1009294446230;

5)1/6 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 4623084800:01:005:0001 в с. Красів Тростянецької територіальної громади Стрийського району Львівської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1009286146230;

6)1/6 частки індивідуального житлового будинку площею 282,6 м2 по АДРЕСА_8 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2718271146230.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 13420 гривень, а саме по 6710 гривень, з кожного.

Відповідно доч.ч.7,8ст.158ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач ? ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

представник позивача ? адвокат Миколайчук Орест Ігорович

(79008, м. Львів, вул. Братів Рогатинців, 18, РНОКПП: НОМЕР_2 )

відповідач ? ОСОБА_2 ,

( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 )

відповідач ? ОСОБА_3 ,

( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 )

треті особа, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

ОСОБА_4 ,

( АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_5 )

представник третьої особи ? адвокат Клінчиков Сергій Олександрович

(21036, м. Вінниця, вул. Д. Галицького, 27а, кімната 203)

ОСОБА_5

( АДРЕСА_4 )

представник третьої особи ? адвокат Клінчиков Сергій Олександрович

(21036, м. Вінниця, вул. Д. Галицького, 27а, кімната 203)

Повнийтекстрішенняскладено20 грудня 2024року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький